Постанова 4821 № 711/7246/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/417/24Головуючий по 1 інстанції Справа №711/7246/23 Категорія: 305030000 Демчик Р.В. Доповідач в апеляційній інстанції Сіренко Ю. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 березня 2024 року м. Черкаси Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів: Сіренка Ю.В., Новікова О.М., Фетісової Т.Л. учасники справи: позивач: Черкаський обласний центр зайнятості в особі Черкаської філії Черкаського обласного центру зайнятості, відповідач: ОСОБА_1 , особа, що подає апеляційну скаргу: Черкаський обласний центр зайнятості в особі Черкаської філії Черкаського обласного центру зайнятості, розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Черкаського обласного центру зайнятості в особі Черкаської філії Черкаського обласного центру зайнятості на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 грудня 2023 року (у складі судді Демчика Р.В.) у справі за позовом Черкаського обласного центру зайнятості в особі Черкаської філії Черкаського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю, в с т а н о в и в : Черкаський обласний центр зайнятості звернувся в суд з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 20.03.2015 року ОСОБА_1 звернулася до Черкаського міського центру зайнятості по питанню сприяння у працевлаштуванні. Наказом Черкаського міського центру зайнятості № НТ 150326 від 26.03.2015 року ОСОБА_1 відповідно до ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» було надано статус безробітної з 20.03.2015 року, та відповідно до наказу Черкаського міського центру занятості №НТ 150327 від 27.03.2015 року їй було призначено виплату допомоги по безробіттю з 27.03.2015 року. Наказом Черкаського міського центру зайнятості № НТ 160229 від 29.02.2016 року було припинено реєстрацію як безробітної та виплату допомоги по безробіттю гр. ОСОБА_1 у зв`язку з невідвідуванням нею без поважних причин Черкаського міського центру зайнятості протягом 30 робочих днів з 24.02.2016 року. За період перебування на обліку в статусі безробітної, ОСОБА_1 з 27.03.2015 року по 24.02.2016 року було нараховано та виплачено допомоги по безробіттю на загальну суму 11 494,86 грн. 07.12.2021 року на адресу Черкаського міського центру зайнятості надійшла відповідь Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради № 19287/28-5/019 від 29.11.2021 року, згідно якої ОСОБА_1 перебувала на обліку в управлінні соціальної допомоги та компенсаційних витрат Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради, як отримувач державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю з надбавкою на догляд з 01.04.2013 року по 15.12.2018 року Тобто, гр. ОСОБА_1 не мала права на отримання статусу безробітного, а відповідно на отримання допомоги по безробіттю, а отже допомога по безробіттю отримана ОСОБА_1 за весь період перебування в статусі безробітного, в сумі 11494 грн. 86 коп., є незаконно отриманою сумою. ОСОБА_1 зобов`язалась відшкодувати Черкаському міському центру зайнятості заборгованість до листопада 2022 року, однак, внесла кошти лише в сумі 1 000 грн. На підставі наведеного, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Черкаського обласного центру зайнятості кошти в сумі 10 494,86 грн. та судові витрати. Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 грудня 2023 року у задоволенні позову відмовлено. Суд вмотивував своє рішення тим, що позивачем не надано доказів того, що ОСОБА_1 було надано статус безробітної та призначено виплату допомоги по безробіттю. З актом Черкаського міського центра зайнятості №710 від 07.12.2021 про повернення нарахованої допомоги по безробіттю в сумі 11 494 грн 86 коп., відповідач не ознайомлена, доказів про те, що керівником Черкаського міського центру зайнятості було прийняте рішення про проведення перевірки, представником позивача не надано. Відмовляючи у задоволенні позову, суд виснував, що позивач не довів вину відповідача у формі прямого умислу, спрямованого саме на свідоме неповідомлення про отримання грошової допомоги/компенсації непрацюючій працездатній особі, яка здійснює догляд за дитиною інвалідом, з метою незаконного отримання допомоги з безробіття. Крім того, суд зазначив, що написання ОСОБА_1 заяви від 08.12.2021 про можливість сплачувати заборгованість перед Центром зайнятості та сплата 1 000 грн не може бути таким доказом, оскільки заява свідчить лише про визнання ОСОБА_1 допомоги по безробіттю, яка була нею отримана в 2015 році. Не погоджуючись з таким рішенням суду, Черкаський обласний центр зайнятості в особі Черкаської філії Черкаського обласного центру зайнятості, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказують, що висновки суду про ненадання позивачем доказів, зокрема, рішення керівника Черкаського міського центру зайнятості про проведення перевірки відносно ОСОБА_1 є хибними, оскільки перевірка проводилась на виконання приписів Постанови КМУ №136 від 18.02.2016 «Про затвердження Порядку здійснення верифікації та моніторингу достовірності інформації, поданої фізичними особами для нарахування та отримання соціальних виплат, пільг, субсидій, пенсій, заробітної плати, інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування», а відповідно не залежала від волевиявлення керівництва Черкаського міського центру зайнятості та не потребувала видачі будь-яких додаткових розпорядчих документів. Крім того, скаржник наголошує на тому, що після ознайомлення з наказом №257 від 07.12.2021, ОСОБА_1 не оскаржила його у встановлені чинним законодавством терміни, а навпаки, звернулась до керівництва Черкаського міського центру зайнятості із заявою, в якій просила дозволити повертати заборгованість перед позивачем частинами, протягом грудня 2021 року по листопад 2022 року, проте, відшкодувала лише 1 000 грн незаконно отриманої допомоги по безробіттю, а кошти в сумі 10 494 грн 86 коп. залишились невідшкодованими. Щодо ненадання позивачем доказів про присвоєння ОСОБА_1 статусу безробітної та призначення їй допомоги по безробіттю, скаржник зазначає, що даний факт відповідачем не заперечувався в судовому засідання. Крім того, факт надання допомоги по безробіттю ОСОБА_1 підтверджується бухгалтерською довідкою №08-16/2570 від 03.10.2023. Скаржник вважає, що судом було неповністю з`ясовано обставини, що мають значення для вирішення справи, та неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи та прийняття незаконного рішення. Відповідач не скористалася своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до положень ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до наступних висновків. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Колегія суддів вважає, що рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 грудня 2023 року не відповідає вказаним вимогам закону. Так, з матеріалів справи вбачається, що 20.03.2015 року ОСОБА_1 звернулася до Черкаського міського центру зайнятості по питанню сприяння у працевлаштуванні. Позивачем в обґрунтування своїх вимог вказано, що наказом Черкаського міського центру зайнятості (правонаступником якого є Черкаська філія Черкаського обласного центру зайнятості) № НТ 150326 від 26.03.2015 року ОСОБА_1 відповідно до ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» було надано статус безробітної з 20.03.2015 року. Наказом Черкаського міського центру зайнятості № НТ 150327 від 27.03.2015 року у відповідності до приписів ч.ч. 2,4, ст. 22, ч. 3 ст. 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» гр. ОСОБА_1 було призначено виплату допомоги по безробіттю з 27.03.2015 року. Наказом Черкаського міського центру зайнятості № НТ 160229 від 29.02.2016 року було припинено реєстрацію як безробітної та виплату допомоги по безробіттю гр. ОСОБА_1 у зв`язку з невідвідуванням нею без поважних причин Черкаського міського центру зайнятості протягом 30 робочих днів з 24.02.2016 року. Вказані обставини, щодо надання ОСОБА_1 статусу безробітної та виплату їй допомоги по безробіттю були предметом дослідження в суді першої інстанції, де відповідач не заперечувала даних фактів, а тому колегія суддів вважає безпідставними посилання суду на недоведеність даних обставин. Відповідно до ч.1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Відповідно до відповіді Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради № 19287/28-5/019 від 29.11.2021 року, ОСОБА_1 перебувала на обліку в управлінні соціальної допомоги та компенсаційних витрат Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради, як отримувач державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю з надбавкою на догляд з 01.04.2013 року по 15.12.2018 року (а.с.9). Результати опрацювання отриманої інформації Черкаським міським центром зайнятості були оформлені актом перевірки достовірності даних безробітних, розслідування страхових випадків № 710 від 07.12.2021 року, яким було встановлено, що гр. ОСОБА_1 під час реєстрації не повідомила, що перебуває на обліку в управлінні соціальної допомоги та компенсаційних виплат Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради як отримувач державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю з надбавкою на догляд з 01.04.2013 року (а.с.8). Згідно висновків, наведених в акті, ОСОБА_1 не мала права на отримання статусу безробітного, а відповідно на отримання допомоги по безробіттю, а отже допомога по безробіттю отримана ОСОБА_1 за весь період перебування в статусі безробітного, в сумі 11494 грн. 86 коп., є незаконно отриманою сумою. 07.12.2021 року Черкаським міським центром зайнятості було видано наказ № 257 «Про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю», згідно якого, ОСОБА_1 було зобов`язано повернути кошти, виплачені їй Черкаським міським центром зайнятості як допомога по безробіттю в сумі 11 494,86 грн. (а.с.10) Вказаний наказ ОСОБА_1 отримала 08.12.2021, що підтверджується її підписом (а.с.10). У заяві від 08.12.2021, адресованої директору Черкаського міського центру зайнятості, ОСОБА_1 просила надати їй можливість сплачувати заборгованість перед Центром зайнятості у відповідності до Наказу №257 від 07.12.2021 «Про повернення коштів», шляхом розстрочки заборгованості з грудня 2021 по листопад 2022 року (а.с. 12). Позивачем зазначалось про сплату ОСОБА_1 1 000 грн. на погашення боргу, що не заперечувалась відповідачкою. Відповідно до бухгалтерської довідки №08-16/2570 від 03.10.2023 Черкаського обласного центру зайнятості, за період з 18 квітня по 21 грудня 2015 року заборгованість ОСОБА_1 , яка підлягає поверненню Черкаському обласному центру зайнятості складає 10 494 грн 86 коп (а.с.11). Колегія суддів вважає, що суд допустив неправильне застосування норм матеріального права та неповноту з`ясування обставин справи, відмовивши у задоволенні позовної заяви про стягнення з ОСОБА_1 незаконно отриманої допомоги по безробіттю, оскільки остання не мала права на отримання даної допомоги, в зв`язку з отриманням нею державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю з надбавкою на догляд з 01.04.2013 року. Свідома поведінка відповідача на незаконне отримання нею допомоги як безробітної підтверджується її особистим підписом у заяві про надання статусу безробітного, в якій чітко вказано, зокрема, що вона не отримує відповідно до законодавства допомогу, компенсацію та/або надбавку по догляду за дитиною-інвалідом та заявою ОСОБА_1 від 08.12.2021, в якій вона фактично погодилась із наказом Черкаського міського центру зайнятості від 07.12.2021 №257 та визнала незаконність отримання нею допомоги по безробіттю, який зобов`язалась погасити до грудня 2022 року. Так, відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою. Відповідно до частин другої, третьої статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг. Пунктом 1 частин першої статті 43 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи. Відповідно до частини третьої статті 44 Закону України «Про зайнятість населення» відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного. Згідно зі статтею 45 цього Закону реєстрація безробітного припиняється у разі, зокрема: зайнятості особи; подання безробітним особисто письмової заяви про зняття його з реєстрації як безробітного або відмови від її послуг; встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких було прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення (виплати) матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг. Судом встановлено, що при зверненні 20.03.2015 ОСОБА_1 до Черкаського міського центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного, вона перебувала на обліку в Департаменті соціальної політки Черкаської міської ради та отримувала допомогу на дитину з інвалідністю з надбавкою з 01.04.2013. При цьому матеріали справи не містять доказів, що відповідач при зверненні повідомила про вказану обставину Черкаський міський центр зайнятості, зважаючи на те, що відповідальність за достовірність поданих даних покладається на безробітного, тобто на особу, яка звертається з відповідною заявою про надання статусу безробітного. Відтак, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 , звернувшись до Черкаського міського центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного, надала недостовірну інформацію, що було виявлено 07.12.2021 внаслідок проведення звірки даних. Відповідно до даних акту перевірки достовірності даних безробітних, розслідування страхових випадків Черкаського міського центру зайнятості №710 від 07.12.2021 ОСОБА_1 нараховувалось матеріальне забезпечення з 27.03.2015 по 21.12.2015. Відповідно до частини третьої статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг. В зв`язку з поданням ОСОБА_1 недостовірної інформації при зверненні із заявою про надання статусу безробітного, на підставі якої вона отримала статус безробітної та їй нараховувалась допомога по безробіттю, виплачена ОСОБА_1 допомога по безробіттю за період з 27.03.2015 по 21.12.2015 підлягала поверненню Черкаському обласному центру зайнятості, як незаконно отримана. Отже, вимоги Черкаського обласного центру зайнятості про стягнення з ОСОБА_1 незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 10 494 грн 86 коп. є обґрунтованими та підлягають до задоволення. Водночас, колегія суддів враховує, що згідно акту перевірки достовірності даних безробітних, розслідування страхових випадків Черкаського міського центру зайнятості №710 від 07.12.2021 ОСОБА_1 нараховувалось матеріальне забезпечення з 27.03.2015 по 21.12.2015, а не по 24.02.2016, як вказував позивач, однак, врахування даної обставини не є виходом за межі апеляційної скарги та позовної заяви, оскільки період нарахування є меншим ніж зазначено позивачем та не впливає на суму допомоги, яка виплачена ОСОБА_1 в сумі 10 494 грн. 86 коп. (за вирахуванням сплаченої відповідачкою однієї тисячі гривень), що підтверджується бухгалтерською довідкою №08-16/2570 від 03.10.2023 та яку просив стягнути позивач. Безпідставними є твердження суду про відсутність доказів, які свідчать, що після проведеної 07.12.2021 перевірки ОСОБА_1 була знята з обліку як безробітня, оскільки ОСОБА_1 було припинено статус безробітної наказом Черкаського міського центру зайнятості №НТ 160229 від 29.02.2016, у зв`язку з невідвідуванням нею без поважних причин Центру зайнятості протягом 30 робочих днів з 24.02.2016. Вказана інформація про період перебування ОСОБА_1 на обліку в Черкаському міському центрі зайнятості наведена у акті №710 від 07.12.2021, тому неправильними є висновки суду про необхідність доказів зняття відповідачки з обліку як безробітної після перевірки, проведеної 07.12.2021. Висновки суду про відмову у задоволенні позову через недоведеність позивачем прямого умислу відповідачки, спрямованого на свідоме неповідомлення про отримання грошової допомоги/компенсації непрацюючій працездатній особі з метою незаконного отримання допомоги по безробіттю, є помилковими та спростовуються викладеним вище. Колегія суддів не погоджується з висновком суду, що написана ОСОБА_1 08.12.2021 заява не є доказом визнання нею факту свідомого неповідомлення інформації про отримання допомоги по догляду за дитиною з інвалідністю з надбавкою з 01.04.2013, оскільки в даній заяві ОСОБА_1 фактично погодилась із наказом Черкаського міського центру зайнятості від 07.12.2021 №257 та просила розстрочити повернення коштів, отриманих як допомога по безробіттю, на виконання якої ОСОБА_1 сплачено одну тисячу гривень. Крім того, даний наказ Черкаського міського центру зайнятості ОСОБА_1 не оскаржувала. Вказане дає підстави стверджувати про помилковість висновків суду щодо відмови у задоволенні позову про стягнення коштів, сплачених Черкаським міським центром зайнятості ОСОБА_1 за період з 27.03.2015-21.12.2015 як допомога по безробіттю. З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позовних вимог Черкаського обласного центру зайнятості в особі Черкаської філії Черкаського обласного центру зайнятості. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно з ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є , зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Згідно з ч.1, 2, 6 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема у разі відмови в позові - на позивача. В зв`язку із задоволенням апеляційної скарги Черкаського обласного центру зайнятості в особі Черкаської філії Черкаського обласного центру зайнятості, скасуванням рішення суду та ухваленням нового про задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення, понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2684 грн - за подачу позовної заяви та 4 026 грн за подачу апеляційної скарги, що в сумі складає 6 710 грн. Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Черкаського обласного центру зайнятості в особі Черкаської філії Черкаського обласного центру зайнятості задовольнити. Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 грудня 2023 року у даній справі скасувати. Ухвалити нове рішення, яким позов Черкаського обласного центру зайнятості в особі Черкаської філії Черкаського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Черкаського обласного центру зайнятості кошти в сумі 10 494 грн 86 коп. (десять тисяч чотириста дев`яносто чотири гривні 86 коп.). Стягнути з ОСОБА_1 на користь Черкаського обласного центру зайнятості судові витрати зі сплати судового збору за подачу позовної заяви та апеляційної скарги в сумі 6 710 грн (шість тисяч сімсот десять гривень). Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України. Судді Ю.В. Сіренко О.М. Новіков Т.Л. Фетісова