Постанова Черкаський апеляційний суд № 708/12/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 червня 2026 року м. Черкаси Справа № 708/12/23 Провадження № 22-ц/821/769/26 категорія: 314000000 Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Василенко Л. І., суддів: Карпенко О. В., Сіренка Ю. В., учасники справи: позивач - Черкаський обласний центр зайнятості, відповідач - ОСОБА_1 , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 09 лютого 2026 року у цивільній справі за позовом Черкаського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю, у складі: головуючого судді Попельнюха А. О., в с т а н о в и в : Описова частина Короткий зміст позовних вимог У січні 2023 року Черкаський обласний центр зайнятості звернувся до суду з даним позовом. Позовні вимоги обґрунтовував тим, що до Чигиринської районної філії ОЦЗ 15.07.2021 звернувся за пошуком роботи ОСОБА_1 , якому був наданий статус безробітного та призначена виплата допомоги по безробіттю з 15.07.2021. Зазначає, що виплата допомоги по безробіттю ОСОБА_1 була припинена 25.02.2022 на підставі п. 12 ч. 1 ст. 45 ЗУ «Про зайнятість населення» та пп. 2 п. 1 розділу V Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженої наказом Мінекономіки України від 06.04.2020 № 624 у зв`язку з призовом на військову службу або альтернативну (невійськову) службу. Відповідно до обміну даних про особу з Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування отриманих від 14.06.2022 та даних ПОУ (ЄДРС) позивачем було встановлено, що ОСОБА_1 в період перебування на обліку як безробітній перебував у трудових (цивільно-правових) відносинах з ТОВ «Юстмак» (код ЄДРПОУ: 44506826) з 07.02.2022, що призвело до незаконного отримання допомоги по безробіттю у період з 07.02.2022 до 24.02.2022 в сумі 6442,98 грн. Чигиринська філія Черкаського обласного центру зайнятості видала наказ № 16 від 14.06.2022 «Про проведення перевірки достовірності даних безробітних» та направила лист до ТОВ «Юстмак» щодо підтвердження перебування у трудових (цивільно-правових) відносинах з ОСОБА_1 , проте відповідь надана не була. Вказує, що у зв`язку із наявністю даних про особу з Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, отриманих від 14.06.2022, та даних ПОУ (ЄДРС) щодо перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з ТОВ «Юстмак», Чигиринською філією Черкаського обласного центру зайнятості 08.11.2022 складений акт перевірки (звіряння даних) достовірності даних безробітних, розслідування страхових випадків та виданий наказ від 20.12.2022 № 76 «Про вжиття заходів з повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_1 ». Даний акт та наказ направлені за місцем проживання ОСОБА_1 для ознайомлення. Проте відповідач заперечує інформацію про зарплату (доходи) від ТОВ «Юстмак», кошти повертати у добровільному порядку відмовляється. Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Черкаського обласного центру зайнятості кошти у сумі 6442,98 грн та відшкодувати понесені позивачем судові витрати на сплату судового збору. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Чигиринського районного суду Черкаської області від 09 лютого 2026 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Черкаського обласного центру зайнятості грошові кошти в сумі 6442,98 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Черкаського обласного центру зайнятості судовий збір у розмірі 2481грн. Рішення мотивоване тим, що під час перебування на обліку як безробітна особа відповідач ОСОБА_1 отримував допомогу по безробіттю та допустив порушення покладених на нього обов`язків у частині інформування про працевлаштування, у зв`язку із чим за час такого працевлаштування за період перебування на обліку з 07.02.2022 до 24.02.2022 отримав допомогу по безробіттю у розмірі 6442,98 грн, яку фактично вже не мав права отримувати. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Вважаючи рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 09 лютого 2026 рокунезаконним та необґрунтованим, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що для встановлення трудових відносин необхідна сукупність доказів, а не лише відомості про сплату ЄСВ з державних реєстрів. Вважає, що позивач не надав суду жодного доказу, який би підтверджував наявність трудових відносин, зокрема відсутні: трудовий договір між ним та ТОВ «Юстмак», наказ про прийняття на роботу з його підписом про ознайомлення, докази фактичного отримання заробітної плати, запис у трудовій книжці про працевлаштування в ТОВ «Юстмак», відповідь від ТОВ «Юстмак» на запит центру зайнятості про підтвердження трудових відносин (зазначено в акті № 24 від 08.11.2022), докази підпорядкування внутрішньому трудовому розпорядку та докази виконання роботи за визначеною посадою. Зазначає, що суд фактично перекладає на нього тягар доказування відсутності інших рахунків, хоча саме позивач повинен довести факт отримання ним заробітної плати. Вказує, що він дізнався про ці обставини лише у листопаді 2022 року, коли отримав наказ № 66, проте з 25.02.2022 він перебував на військовій службі, в тому числі у зоні бойових дій, що об`єктивно унеможливлювало звернення до правоохоронних органів. Крім того, відсутність звернення до поліції не означає автоматичного визнання факту працевлаштування. Наголошує, що факти шахрайства з персональними даними у сфері виплат ЄСВ є поширеною практикою в Україні і він не має обов`язку доводити злочинний умисел третіх осіб це завдання правоохоронних органів. Відзив на апеляційну скаргу У відзиві на апеляційну скаргу Черкаський обласний центр зайнятості просить суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 09 лютого 2026 року залишити без змін. Вважає, що доводи ОСОБА_1 спростовуються фактичними офіційними даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та наявними матеріалами справи. Зазначає, що оскаржуване рішення є таким, що ухвалене у відповідності до норм матеріального та процесуального законодавства з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням усіх фактичних обставин справи. Окремо зазначає, що судом першої інстанції правомірно надано критичну оцінку доказам ОСОБА_1 щодо надання ним виписок по рахунку відкритого відповідачем в АТ КБ «ПриватБанк», як підтвердження відсутності зарахування на його рахунок доходу від ТОВ «ЮСТМАК», а відсутність запису в трудовій книжці працівника про його прийняття на роботу та звільнення ніяк не підтверджує факту його перебування у трудових відносинах з роботодавцем. Фактичні обставини справи У заяві про надання (поновлення) статусу безробітного від 15.07.2021, ОСОБА_1 своїм підписом підтвердив, що ознайомлений із правами та обов`язками зареєстрованого безробітного та відповідальністю за подання недостовірних даних та документів, на підставі яких приймається рішення про надання статусу безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, що визначені ЗУ «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (т. 1 а.с. 9). З персональної картки № 236521071500009 вбачається, що з 25.02.2022 реєстрація ОСОБА_1 припинена на підставі абз. 3 пп. 1 п. 30 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого наказом Мінекономіки України від 06.04.2020 № 624 у зв`язку із призовом на військову службу або альтернативну (невійськову) службу (т. 1 а.с. 14). Актом перевірки (звіряння даних) достовірності даних безробітних, розслідування страхових випадків № 24 від 08.11.2022 установлено, що ОСОБА_1 в період перебування на обліку перебував у трудових відносинах з ТОВ «Юстмак» з 07.02.2022, що впливає на виплату матеріального забезпечення (т. 1 а.с. 18). Відповідно до Акту перевірки Київського міського центру зайнятості від 25.10.2022 № 1575, провести розслідування страхового випадку з метою уточнення трудових відносин ОСОБА_1 з ТОВ «ЮСТМАК» немає можливості у зв`язку з тим, зо за адресою: 01001 м. Київ, вул. Хрещатик, 44 А, к. 3074 Товариство не розшукано (т. 1 а.с. 28-29). Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податку та військового збору за період лютий 2022 року вересень 2022 року, у лютому 2022 року відповідач отримав дохід від ТОВ «Юстмак» у розмірі 5200 грн, код та назва ознаки доходу: 101 заробітна плата, що також підтверджується роздруківкою з бази даних Довідник ПОУ (ЄДРС), даними про особу з ДРЗДСС, реєстр персональних карток (т. 2 а.с. 15-20). Відповідно до даних з Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, сформованої засобами Єдиної інформаційно-аналітичної системи Державної служби зайнятості, ОСОБА_1 у лютому 2022 року отримав дохід від ТОВ «Юстмак» у розмірі 5200 грн, підстава найманий працівник на загальних підставах (т. 2 а.с. 143-146). Наказом № 76 від 20.12.2022 «Про вжиття заходів з повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) визначено вжити заходи щодо повернення коштів ОСОБА_1 , виплачених йому як допомога по безробіттю за період з 07.02.2022 до 24.02.2022 в сумі 6442,98 грн. Розмір виплаченої за цей період допомоги по безробіттю також підтверджений бухгалтерською довідкою про розрахунок коштів, які підлягають поверненню від 27.12.2022 за вих. № 11-16/3072 (т. 1 а.с. 23, 237). Рекомендованим листом, трек-номер 2090100961357, Черкаський обласний центр зайнятості, надіслав ОСОБА_1 повідомлення № 34.01-29/1333, де пропонував кошти в сумі 6442,98 грн перерахувати на рахунок Черкаського центру зайнятості протягом 15 календарних днів після отримання повідомлення. Вказаний лист ОСОБА_1 отримав 22.12.2022 (т. 1 а.с. 24-25).

Мотивувальна частина Позиція Черкаського апеляційного суду Згідно з ч. 1ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України. Виходячи з положень ч. 13 ст. 7, ч. 6 ст. 19, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, враховуючи ціну позову, суд проводить розгляд справи без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку. Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права У ст. 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист. Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 367 ЦПК України). За правилами ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. За змістом п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Згідно з принципом диспозитивності (ст. 13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст. 49 ЦПК України). Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Згідно ч. 2 ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» статус зареєстрованого безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам у день подання ними особистої заяви про надання статусу зареєстрованого безробітного до будь-якого обраного ними територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від наявності або відсутності у таких осіб задекларованого та зареєстрованого місця проживання (перебування). Відповідно до п. 4 ч. 2, ч. 3 ст. 44 ЗУ «Про зайнятість населення» зареєстровані безробітні зобов`язані: протягом трьох робочих днів інформувати кар`єрного радника про: виїзд за межі України; обставини, які є підставою для припинення реєстрації, визначені частиною першою статті 45 цього Закону. Відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного. Згідно з ч. 1 ст. 45 ЗУ «Про зайнятість населення», реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється, зокрема, у разі зайнятості особи, призову на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу. Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття врегульовані ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Частиною 1 ст. 31 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі: 1) працевлаштування безробітного; 2) поновлення безробітного на роботі за рішенням суду; 3) вступу до закладу освіти на навчання з відривом від виробництва; 4) відрахування із закладу освіти; 5) призову на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу; 6) набрання законної сили вироком суду про позбавлення волі безробітного або направлення його за рішенням суду на примусове лікування; 7) призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку; 8) призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості; 9) подання письмової заяви про бажання здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку; 10) подання письмової заяви про відмову від послуг державної служби зайнятості; 11) зміни місця проживання; 12) закінчення строку їх виплати; 13) зняття з обліку за невідвідування без поважних причин державної служби зайнятості протягом 30 робочих днів з дати прийняття рішення про виплату допомоги по безробіттю (крім періоду дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб); 14) відмови безробітного від двох пропозицій підходящої роботи або від двох пропозицій проходження професійної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості, у тому числі осіб, які вперше шукають роботу та не мають професії (спеціальності); 15) відмови від роботи за спеціальністю, професією, набутою після професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості; 16) смерті безробітного. Згідно ч. 2 ст. 36 «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг (ч. 3 ст. 36 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»). Судом встановлено, що ОСОБА_1 15.07.2021 звернувся до Чигиринської районної філії Черкаського обласного центру зайнятості для пошуку роботи, у зв`язку із чим на підставі ч. 1 ст. 43 ЗУ «Про зайнятість населення» йому був наданий статус безробітного. З 25.02.2022 реєстрація ОСОБА_1 , як безробітного, припинена на підставі абз. 3 пп. 1 п. 30 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого наказом Мінекономіки України від 06.04.2020 № 624 у зв`язку із призовом на військову службу або альтернативну (невійськову) службу. Пунктом 18 ч. 2 ст. 22 ЗУ «Про зайнятість населення» передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійним фондом України. Таке розслідування здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійного фонду України, а у разі потреби шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників. У відповідності до п. 3 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин), перевірка проводиться районними, міськрайонними міськими та районними у містах центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов`язкове соціальне страхування на випадок безробіття у разі та відповідно до передбаченого переліку. Згідно ч. 1 ст. 20 ст. 36 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», п.п. 2, 3 вказаного Порядку розслідування здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної. Пунктом 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним визначено, що у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Якщо відомості про доходи особи, на підставі яких призначено матеріальне забезпечення, є недостовірними з вини роботодавця, центри зайнятості проводять перерахунок страхових виплат з дня їх призначення. Суми незаконно виплачених коштів повертаються роботодавцем. Виплата коштів, недоотриманих особою внаслідок зниження суми страхових виплат, здійснюється за рахунок коштів Фонду. Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою відповідно до пункту 7 цього Порядку. Відповідно до акту перевірки (звіряння даних) достовірності даних безробітних, розслідування страхових випадків № 24 від 08.11.2022 установлено, що ОСОБА_1 у період перебування на обліку перебував у трудових відносинах з ТОВ «Юстмак» з 07.02.2022. Вказана обставина підтверджена роздруківкою з бази даних Довідник ПОУ (ЄДРС), даними про особу з ДРЗДСС, реєстром персональних карток. Крім того, у виконання ухвали суду від 31.06.2025 Головне управління ДПС у Черкаській області 12.08.2025 надало відомості № 2300-2025-0002140 з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з лютого 2022 по вересень 2022 рік, з яких вбачається, що у лютому 2022 року ОСОБА_1 отримував заробітну плату(код та назва ознаки доходу: 101) від ТОВ «ЮСТМАК» у розмірі 5200 грн, дата прийняття на роботу 07.02.2022. (т. 2 а.с. 15). Отже, доводи ОСОБА_1 про те, що єдиним доказом, на який спирається позивач, є «скрін екрану» з Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування спростовуються матеріалами справи. Доводи скаржника про те, що він дізнався про ці обставини лише у листопаді 2022 року, коли отримав наказ № 66, проте з 25.02.2022 він перебував на військовій службі, у тому числі у зоні бойових дій, що об`єктивно унеможливлювало звернення до правоохоронних органів, не заслуговують на увагу, адже з матеріалів справи вбачається, що хоч позивач і звернувся в суд із даним позовом в період перебування відповідача на військовій службі, проте ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 08 березня 2023 року зупинялось провадження у даній справі до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України. Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 08 липня 2023 року поновлено провадження у справі. Проте, з 08.07.2023 до постановлення оскаржуваного рішення 09 лютого 2026 року, відповідач не здійснював жодних дій спрямованих на доведення, що відомості про працевлаштування ОСОБА_1 були внесені до офіційних документів невідомими особами поза його волею, зокрема відсутні докази, що він з цього приводу звертався до правоохоронних органів. Вказану обставину ОСОБА_1 не заперечував ні під час розгляду справи судом першої інстанції, ні в апеляційній скарзі. Інші доводи апеляційної скарги, які значною мірою зводяться до необхідності переоцінки доказів у справі, не свідчать про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що виписка з карткового рахунку ОСОБА_1 у АТ КБ «ПриватБанк» не спростовує можливість наявності та використання ОСОБА_1 інших карткових рахунків, про існування яких він суду не повідомив. Відповідь з Національного банку України та Державної податкової служби не можуть доводити наявність у відповідача лише одного поточного рахунку, оскільки у наданих суду відповідях лише констатовано, що зазначені органи не можуть володіти такою інформацією. Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burgandothers v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2). Вирішуючи питання щодо судових витрат, суд першої інстанції, посилаючись на положення ст. 141 ЦПК України, стягнув із ОСОБА_1 на користь позивача судовий збір за подачу позову в розмірі 2481 грн. Проте, згідно з пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 , долученим до апеляційної скарги, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю другої групи (т. 2 а.с. 177). Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю», а тому оскаржуване рішення в частині розподілу судових витрат підлягає скасуванню, а судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи судом першої інстанції у розмірі 2481 грн слід компенсувати позивачу на рахунок Держави. В іншій частині рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 09 лютого 2026 року слід залишити без змін, як таке, що ухвалене із дотриманням судом норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд, у х в а л и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 09 лютого 2026 року скасувати в частині розподілу судових витрат. Компенсувати Черкаському обласному центру зайнятості за рахунок Держави судовий збір у розмірі 2481 грн. В іншій частині рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 09 лютого 2026 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України. Текст постанови складено 17 червня 2026 року. Головуючий: Л. І. Василенко Судді: О. В. Карпенко Ю. В. Сіренко