Постанова Львівський апеляційний суд № 465/7025/17
від 08.03.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа № 465/7025/17 Головуючий у 1 інстанції: Марків Ю.С. Провадження № 22-ц/811/3173/23 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 березня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі: головуючої: Н.П. Крайник суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» на рішення Франківського районного суду м. Львова від 28 вересня 2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - В С Т А Н О В И В: 04.12.2017 року ПАТ Комерційний банк «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №б/н від 03.10.2012 року у розмірі 16 088, 25 грн та судові витрати. Позов позивач обгрунтовував тим, що відповідно до Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт б/н від 03.10.2012 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 4989,80 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10.00 % на рік на суму залишків заборгованості за кредитом. При цьому, особистим підписом на Генеральній угоді про реструктуризацію заборгованості відповідач підтвердив, що підписана ним Генеральна угода разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складають договір про надання банківських послуг між ним та Банком, умови якого підлягають належному виконанню сторонами такого договору. ПАТ Комерційний Банк «Приватбанк» свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Разом з тим, відповідач свої зобов`язання перед позивачем належним чином не виконував, у зв`язку з чим станом на 05.11.2017 року в останнього виникла заборгованість в розмірі 16088 грн 25 коп., з яких 4989 грн 80 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 2576 грн 67 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 7384 грн 83 коп. - заборгованість за пенею та комісією; 1136 грн 95 коп. штраф відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди. Оскаржуваним рішенням позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 7582 (сім тисяч п`ятсот вісімдесят дві) гривні 11 коп. У задоволенні решти позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» - відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» суму сплаченого судового збору пропорційно задоволених позовних вимог у розмірі 754 (сімсот п`ятдесят чотири) гривні 08 коп. Рішення суду оскаржило АТ КБ «ПриватБанк». Вважає оскаржуване рішення суду в частині незадоволених позовних вимог про стягнення процентів та неустойкинезаконним, необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального права та з невідповідністю висновків суду обставинам справи. Зазначає, що відповідач був належним чином повідомлений про умови кредитування, у тому числі щодо сплати процентів та пені. При цьому, проценти нараховувалися Банком з часу узгодження сторонами розміру процентної ставки за користування кредитними коштами. На підтвердження того, що сторони погодили умову договору щодо сплату процентів за користування кредитними коштами, а також розмір процентної ставки, відповідачем надано до суду Генеральну угоду від 03.10.2012 року, підписану особисто відповідачем, згідно п. 2.1. якої розмір відсоткової ставки сторони визначили на рівні 0,833 % на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту. Вважає, що встановивши, що банк надав відповідачу кредит, а відповідач його не повернув, суд першої інстанції не мав законних підстав вважати, що позов в частині стягнення з відповідач відсотків за користування кредитними коштами не підлягає задоволенню. Просить рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення процентів та пені скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов задоволити. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України розгляд справи судом апеляційної інстанції проведено без повідомлення учасників справи, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних мотивів. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно ч.1,ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Згідно ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Судом встановлено, що 03 жовтня 2012 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» (яке змінило найменування на АТ КБ «Приватбанк») та ОСОБА_1 з метою створення сприятливих умов для виконання позичальником зобов`язань по кредитному договору № SAMDN50ОТС003020390 укладено Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт. Як убачається з матеріалів справи, Генеральна угода про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт від 03.10.2012 року особисто підписана відповідачем. Згідно пунктів 1.1.1, 1.1.2 Генеральної угоди сторони узгодили по Договору № SAMDN50ОТС003020390 зменшити розмір заборгованості, що виникла в період з дати надання позичальнику кредиту, а саме проценти, комісії на 129,12 грн, пеню на 0 грн, штраф на 602,83 грн. Заборгованість за Договором № SAMDN50ОТС003020390 з дати підписання Генеральної угоди становить 5569,81 грн. Відповідно до пункту 2.1 Генеральної угоди сторони погодили, що банк надає позичальнику кредит в сумі 4989,80 грн на строк 12 місяців з 03 жовтня 2012 року по 31 жовтня 2013 року шляхом встановлення кредитної лінії на платіжну карту на споживчі цілі в сумі 4989,80 грн. в обмін на зобов`язання позичальника по поверненню кредиту, сплаті процентів в розмірі 0,833 % на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту в зазначені в заяві, Умовах та правилах строки. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: з «1» по «25» число кожного місяця відповідач надає банку грошові кошти (щомісячний платіж) в сумі 439,00 грн для погашення заборгованості за кредитом, процентами, а також іншими витратами відповідно до Умов та Правил. Дата останнього погашення заборгованості має бути не пізніше 31 жовтня 2013 року. Згідно п. 2.5. Генеральної угоди позичальник зобов`язувався повернути суму кредиту, відсотків, винагороди відповідно до Генеральної угоди та Умов та правил. Встановлено, що ОСОБА_1 зобов`язання за Генеральною угодою про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних картвід 03.10.2012 року належним чином не виконував, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість, яка згідно наданого позивачем розрахунку станом на 05.11.2017 року за період з 04.10.2012 року по 05.11.2017 року становила 16088 грн 25 коп., з яких 4989 грн 80 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 2576 грн 67 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 7384 грн 83 коп. - заборгованість за пенею та комісією; 1136 грн 95 коп. - штраф відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Банку про стягнення з відповідача заборгованості за процентами та пенею за договором б/н від 03.10.2012 року, суд першої інстанції виходив з того, що в Генеральній угоді від 03 жовтня 2012 року відсутні умови, щодо встановлення відповідальності ОСОБА_1 у вигляді пені та комісії за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру, а тому посилання Банку на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, розміщені на сайті https://privatbank.ua як невід`ємні частини спірного договору, є безпідставними. При цьому, роздруківка зі сайту позивача не може бути належним доказом у справі, оскільки цей доказ з огляду на його мінливий характер повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та Правила споживчого кредитування. З таким висновком суду колегія суддів погоджується повністю, оскільки такий відповідає правовій позиції, викладеній в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року №342/180/17. При цьому, колегія суддів враховує, що у даному випадку не підлягають застосуванню правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» до моменту звернення до суду з даним позовом. За таких обставин, без надання доказів про ознайомлення відповідача саме з тими Умовами і Правилами банківських послуг, на підставі яких розрахована заборгованість відповідача за кредитним договором, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з ОСОБА_1 7582 грн 11 коп. заборгованості за кредитним договором, з яких 4989,80 грн - заборгованість за кредитом, 1455,36 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом з урахуванням застосованого судом трьохрічного строку позовної давності до грудня 2014 року та 1136,95 грн штрафу. Доводи скарги правильних висновків суду не спростовують, підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає. Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено - 08 березня 2024 року. Керуючись ч. 5 ст. 268, ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» залишити без задоволення. Рішення Франківського районного суду м. Львова від 28 вересня 2023 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складено 08 березня 2024 року. Головуючий: Н.П. Крайник Судді: Я.А. Левик М.М. Шандра