Постанова 4854 № 492/759/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 березня 2024 р.м. ОдесаСправа № 492/759/23 Головуючий в 1 інстанції: Гусєва Н.Д.. Дата і місце ухвалення: 22.02.2024 р., м. Арциз Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Ступакової І.Г. суддів Бітова А.І. Лук`янчук О.В. (у зв`язку із неявкою у судове засідання сторін, справу розглянуто в порядку ст.311 КАС України) розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Одеській області на додаткове рішення Арцизького районного суду Одеської області від 22 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, 3-тя особа старший лейтенант поліції поліцейського СРПП Відділення поліції № 1 Болградського районного відділу поліції Ветєва Миколи Зіновійовича про визнання протиправною та скасування постанови, - В С Т А Н О В И Л А : В липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області, 3-тя особа старший лейтенант поліції поліцейського СРПП Відділення поліції № 1 Болградського районного відділу поліції Ветєв Микола Зіновійович та просив визнати протиправною та скасувати постанову серії БАД № 613002 від 10 липня 2023 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбаченого частиною 5 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Також, позивач просив справу про адміністративне правопорушення, передбачене частино 5 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити. Рішенням Арцизького районного суду Одеської області від 06 лютого 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. 08.02.2024 р. ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з Головного управління Національної поліції в Одеській області на його користь понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 10000,00 грн. Додатковим рішенням Арцизького районного суду Одеської області від 22 лютого 2024 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Одеській області за рахунок їх бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн. Не погоджуючись з вказаним додатковим рішенням Головне управління Національної поліції в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати додаткове рішення від 22.02.2024р. та відмовити в задоволенні заяви позивача. В своїй скарзі апелянт зазначає, що призначений судом першої інстанції гонорар представника позивача за надану правову допомогу у розмірі 6000,00 грн. є завищеним, становить надмірний тягар для відповідача, оскільки предмет позову є типовим та у судах розглядається безліч аналогічних справ, що не потребувало багато часу адвоката для складання позовної заяви. Апелянт зазначає, що текст запиту адвоката вміщається на одну сторінку, однак в акті зазначається, що адвокатом витрачено 3 години на його складання, а також звертає увагу, що на написання позовної заяви пішло 12 годин, що на думку апелянта є неспівмірним із складністю справи. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. Водночас, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. У постановах Верховного Суду від 28.04.2023р. по справі №640/8003/20, від 25.05.2023р. по справі №440/7120/20, від 20.06.2023р. по справі №280/5922/21 викладено правову позицію, згідно якої визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. У постанові Верховного Суду від 17.05.2023р. по справі №560/3073/20 зазначено, що судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Як вбачається з матеріалів справи, позивач у своїй заяві просив суд стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 грн. На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу було надано: - договір про надання правової допомоги № 0710-23 від 10 липня 2023 року, укладеного між адвокатом Старенковим 0.10. та позивачем ОСОБА_1 (ас. 81-82); - акт про надання професійної правничої допомоги та передачу грошових коштів від 08 лютого 2024 року (а.с. 83). Відповідно до акту про надання професійної правничої допомоги, адвокатом Старенковим О.Ю. надані такі послуги: - вивчення та надання правового аналізу документів та консультації 2 год. - 1000,00 грн.; - розробка правової позиції 3 год. - 1500,00 грн.; - підготовка та подача адвокатського запиту від 12 липня 2023 року до відділення поліції № 1 Болградського районного відлілу поліції 3 год. - 1500,00 грн.; - підготовка та складання позовної заяви 12 год. - 6000,00 грн. Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відображена у акті інформація щодо характеру та обсягу виконаних адвокатом Старенковим О.Ю. наданих послуг не відповідає критерію розумності їхнього розміру у розумінні приписів частини 5 статті 134 КАС України. Визначений представником позивача розмір часу та витрат за підготовку та подання адвокатського запиту 3 години 1500,00 грн., який складається з одного аркушу та позовної заяви 12 годин 6000,00 грн. є явно завищеними, а витрати у зазначеній сумі не є співмірними та не відповідають критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної роботи. Поряд з цим, суд першої інстанції, на підставі поданих заперечень на клопотання адвоката про розподіл судових витрат, зменшив відшкодування витрат на правову допомогу з 10000 грн. до 6000 грн., вважаючи таку суму співмірною зі складністю справи та витраченим адвокатом часом. У свою чергу, апелянт вважає задоволену судом першої інстанції суму 6000 грн. неспівмірною зі складністю справи та часом, витраченим адвокатом, а саме 3 години на складання запиту та 12 годин на написання позовної заяви. Відповідаючи на такий довід, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що предметом спору у цій справі є постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення штрафу у розмірі 510,00 гривень, текст позовної заяви складається з 7 сторінок, є типовим та з посиланням на судову практику з цього питання, запит адвоката про витребування відомостей складається з однієї сторінки та є дією вчиненою за ініціативою адвоката та позивача, сплата за який не може бути покладено як майновий тягар на відповідача. Слід зазначити, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про звернення з адвокатським запитом. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи не тільки те, чи були вони фактично понесені, але і оцінювати їх необхідність та неминучість. Аналогічний правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2023 року у справі № 140/5295/21. При цьому позивачем суду не надано будь-якої відповіді та доказів наданих позивачу на такий запит. Слід зазначити, що відповідні докази були надані відповідачем до суду першої інстанції разом з відзивом на позовну заяву. Колегія суддів вважає, що представником позивача (адвокатом) на підготовку та подання позовної заяви із вимогами до ГУНП у Одеській області про скасування спірної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, завищено понесені витрати, оскільки як уже було вказано вище, вказана категорія справи не є складною. Достатнім часом для підготовки та подання позову у вказаній категорії справи про скасування аналогічних постанов про притягнення позивача до адміністративної відповідальності з невеликим обсягом доказової бази - є не більше 1,5 - 2 годин. З огляду на викладене, з урахування критеріїв пропорційності, значенням справи для сторони, реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, на переконання апеляційного суду розмір витрат на професійну правничу допомогу необхідно зменшити до 2500 гривень. Відповідно до ч.6 ст.139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. На підставі положень статті 317 КАС України колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції в частині стягнення судових витрат, а саме, в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача на користь позивача понесених витрат на професійну правничу допомогу, змінивши розмір 6000 грн. на 2500 грн. Керуючись ст.ст. 286, 308, п.2 ч.1 ст.311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області задовольнити частково. Додаткове рішення Арцизького районного суду Одеської області від 22 лютого 2024 року змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини у наступній редакції: «Стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області (місцезнаходження: вул.Єврейська, буд. № 12, м.Одеса, код ЄДРПОУ: 40108740) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Одеській області витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот грн.) гривень.». В іншій частині додаткове рішення Арцизького районного суду Одеської області від 22 лютого 2024 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст судового рішення виготовлений 19 березня 2024 року. Головуючий: І.Г. Ступакова Судді: А.І. Бітов О.В. Лук`янчук