Ухвала КЦС ВС № 757/39584/18-ц
від 19.03.2024 · ЦивільнаУХВАЛА 19 березня 2024 року м. Київ справа № 757/39584/18-ц провадження № 61-3179ск24 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Русинчука М. М., розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства «Білоцерківська агропромислова група», підписану представником Кордубан Оксаною Анатоліївною, на рішення Печерського районного суду міста Києва 27 жовтня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 лютого 2024 року у справі за позовом Інтерконтінентал Грейт Брендс ЛЛС до Державної організації «Український Національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», як правонаступника Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності», ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Білоцерківська агропромислова група» про визнання свідоцтва на знак для товарів та послуг недійсним та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: 05 березня 2024 року через підсистему «Електронний суд» Кордубан О. А. в інтересах ПП «Білоцерківська агропромислова група» подала касаційну скаргу на рішення Печерського районного суду міста Києва 27 жовтня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 лютого 2024 року у вказаній справі. Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід повернути, оскільки її підписала особа, яка не підтвердила повноваження на представництво інтересів скаржника відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника (частина третя статті 392 ЦПК України). Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частини перша, третя статті 58 ЦПК України). Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи (пункт 1 частини першої статті 62 ЦПК України). Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності) (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 серпня 2023 року у справі № 740/2873/22 (провадження № 61-8685св23)). Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, починаючи з 29 грудня 2019 року, коли набрав чинності Закон України від 18 грудня 2019 року № 390-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення», самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва (див. ухвали Великої Палати Верховного Суду від 8 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (пункт 18), Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2024 року у справі № 591/2885/23, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 січня 2024 року у справі № 686/14725/21, від 19 лютого у справі № 367/1906/23, від 21 лютого у справі № 297/2875/17, від 23 лютого 2024 року у справі № 761/36171/16-ц, від 26 лютого 2024 року у справі № 133/2744/21, від 27 лютого 2024 року у справі № 2-401/11). Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень (див. ухвали Великої Палати Верховного Суду від 8 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (пункт 25), Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 23 січня 2024 року у справі № 591/2885/23, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 24 січня 2024 року у справі № 686/14725/21, від 19 лютого у справі № 367/1906/23, від 21 лютого у справі № 297/2875/17, від 23 лютого 2024 року у справі № 761/36171/16-ц, від 26 лютого 2024 року у справі № 133/2744/21, від 27 лютого 2024 року у справі № 2-401/11). Підписант касаційної скарги зазначила, що є генеральним директором скаржника. Підтвердження того, що згідно з частиною третьою статті 392 та частиною третьою статті 58 ЦПК України вона має повноваження діяти від імені скаржника в порядку самопредставництва, зокрема як генеральний директор відповідно до закону, статуту, положення чи трудового договору (контракту), Верховному Суду не надала. У Верховного Суду немає підтверджень ні того, що станом на 05 березня 2024 року підписант була генеральним директором скаржника, ні того, яким було коло її повноважень. Касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено (пункт 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України). Оскільки касаційну скаргу підписала особа, яка не має права її підписувати, цю скаргу слід повернути. Вказане не перешкоджає повторному зверненню із касаційною скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення. Керуючись статтями 260, 261, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Приватного підприємства «Білоцерківська агропромислова група», підписану представником Кордубан Оксаною Анатоліївною, на рішення Печерського районного суду міста Києва 27 жовтня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 лютого 2024 року повернути скаржнику. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя М. М. Русинчук