Постанова Харківський апеляційний суд № 621/3579/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Єдиний унікальний номер 621/3579/23 Номер провадження 22-ц/818/651/24 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 березня 2024 року м. Харків Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді - Мальованого Ю.М., суддів Бурлака І.В., Яцини В.Б., розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 09 листопада 2023 року в складі судді Вельможної І.В. у справі № 621/3579/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, в с т а н о в и в : У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів. Позов мотивовано тим, що 30 червня 2023 року Зміївським районним судом Харківської області видано судовий наказ, яким з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22 червня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття, справа № 621/2247/23. Позивач вважає, що зазначений в судовому наказі від 30 червня 2023 року розмір аліментів, який стягується з нього на утримання сина ОСОБА_4 є необґрунтованим та таким, який винесено без врахування всіх обставин, визначених статтею 182 СК України, а саме не було враховано матеріальне становище платника аліментів та наявність на його утриманні непрацездатних членів родини. Так на даний час позивач є військовослужбовцем та проходить військову службу в Національній гвардії України, основним джерелом доходу ОСОБА_1 є грошове забезпечення, яке складає близько 12 000 грн на місяць. У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 може приймати безпосередню участь у бойових діях або його може бути залучено до виконання бойових (спеціальних) завдань, його грошове забезпечення може бути збільшено. Так позивач зазначає, якщо аліменти будуть розраховуватися від його основного доходу, то такі виплати складатимуть близько 3000 грн на місяць, що на його думку є недостатнім розміром аліментів для утримання сина. Разом з тим позивач вказує на те, що він вимушений нести додаткові витрати на утримання своїх непрацездатних батьків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які є пенсіонерами та отримують мінімальний розмір пенсії, в силу свого похилого віку хворіють, що потребує додаткових витрат з боку позивача на їх лікування. Також позивач вказує, що він не впевнений в тому, що аліменти сплачені ним на дитину будуть використані виключно на утримання сина, а не на задоволення власних потреб відповідача. Посилаючись на вказані обставини, позивач просив змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, на підставі судового наказу виданого Зміївським районним судом Харківської області 30 червня 2023 року по справі № 621/2247/23 на аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 5 000 грн з подальшою індексацією відповідно до закону, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття. 09 жовтня 2023 року ОСОБА_2 подала відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Відзив на позов мотивовано тим, що позивачем підтверджується той факт, що він проходить військову службу та може бути залученим до виконання бойового завдання, що свідчить про наявність у останнього стабільного доходу, розмір якого з врахування нинішньої ситуації в країні не підлягає доказуванню та становить від 20 000 грн до 100 000 грн. Встановлений судовим наказом розмір аліментів у частці від доходу платника є рекомендованим законодавством розміром, що підлягає стягненню на утримання дитини. Щодо утримання позивачем своїх батьків то на підтвердження такого факту належних доказів позивачем не надано, а сам факт того, що батьки є особами похилого віку, отримують мінімальний розмір пенсії не свідчить про те, що позивач несе на їх утримання додаткові витрати, так як і не свідчить про той факт, що вони перебувають на його утриманні. Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 09 листопада 2023 року в задоволенні позову відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не довів підстави позову. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що саме стягувачу аліментів надано виняткове право вибору та ініціювання подальшої зміни в судовому порядку способу стягнення аліментів - в частці від доходу платника або в твердій грошовій сумі. Відповідач про стягнення аліментів у твердій грошовій формі категорично заперечувала. Платник аліментів позбавлений можливості впливати на обрання способу стягнення аліментів, але може звернутися до суду з позовом про зменшення або збільшення розміру аліментів. 13 грудня 2023 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що Сімейний Кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження. Наголошує на тому, що право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням. Вважає, що він надав вичерпні докази, які підтвердили факт наявності підстав, які обумовлюють необхідність перегляду розміру присуджених судом аліментів та зміни способу їх стягнення. Так, ним документально було підтверджено факт перебування на його утриманні непрацездатних батьків, зрозуміло доведено суду теперішній його статус військовослужбовця, що приймає безпосередню участь в бойових діях, та доведено загальновідомі в суспільстві проблеми, з якими стикаються військові під час захисту держави. Крім того, він не отримував відзив ОСОБА_2 на позовну заяву. 15 січня 2024 року ОСОБА_2 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила залишити рішення суду першої інстанції без змін. Відзив мотивовано тим, що висновки суду першої інстанції по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення норм матеріального та процесуального права. Крім того, суд першої інстанції незалежно від викладених у змісті відзиву заперечень відповідача ухвалює рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів, позаяк, позивачем не було виконано обов`язку доказування та не надано суду належних і достатніх доказів, які б підтверджували його позовні вимоги та свідчили про їх обґрунтованість. Також, зазначила, що сам факт пенсійного віку, отримання пенсії у невеликих розмірах та незадовільний стан здоров`я батьків жодним чином не засвідчує те, що позивач несе певні витрати на їх утримання та вони перебувають на його забезпеченні. Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 09 листопада 2023 року в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи на підставі пункту 1 частини 4 статті 274 ЦПК України. Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини 1 статті 374 ЦПК України). Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до частин 1, 2, 4 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Матеріали справи свідчать, що на підставі судового наказу виданого 30 червня 2023 року Зміївським районним судом Харківської області по справі № 621/2247/23 з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22 червня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 5). Відповідно до копії посвідчення серії НОМЕР_1 виданого 12 квітня 2023 року, копії довідки т.в.о. начальника відділення кадрів військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_7 № 1237 від 16 березня 2023 року, ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України з 08 березня 2023 року (а.с. 6, 7). З витягу № 91 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб наданого головним спеціалістом відділу реєстраційних послуг Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області Стельник І.Г. 30 серпня 2023 року, вбачається, що в будинку АДРЕСА_1 значяться зареєстрованими ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 8). Відповідно до Акту обстеження матеріально-побутових умов проживання сім`ї ОСОБА_1 , складеного 06 вересня 2023 року депутатом Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області Стельник І.Г. в присутності свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , у домоволодінні АДРЕСА_1 зареєстровані та фактично проживають: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Пенсіонери ОСОБА_5 та ОСОБА_6 знаходяться на утриманні свого сина ОСОБА_1 (а.с. 9). Відповідно до довідок про доходи № 4512765754155511, № 3176141711500182, сума пенсії ОСОБА_6 за період з 01 червня 2023 року по 31 серпень 2023 року складає 9 533,52 грн; сума пенсії ОСОБА_5 з 01 червня 2023 року по 31 серпня 2023 року складає 8 280,00 грн (а.с. 10, 12). Випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 1622 КНП «Зміївська центральна районна лікарня» Зміївської міської ради Харківської області підтверджується, що ОСОБА_5 перебував на стаціонарному лікуванні з 16 липня 2022 року по 22 липня 2022 року (а. с. 13). Випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 3288 КНП «Зміївська центральна районна лікарня» Зміївської міської ради Харківської області, висновком мультиспіральної комп`ютерної томограми № 2650819 від 17 серпня 2019 року підтверджується, що ОСОБА_6 перебувала на стаціонарному лікуванні з 14 серпня 2019 року по 19 серпня 2019 року (а. с. 14, 15). Згідно частини 2 статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. У частині 1 статті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Згідно з частиною 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Із контексту наведеної норми вбачається, що право вибору способу стягнення аліментів надано лише тому з батьків, з ким проживає дитина, а визначений рішенням суду спосіб стягнення аліментів може бути змінений лише за позовом одержувача аліментів. Оскільки позивач є платником аліментів, які присуджені у частці від його доходу, а не у твердій грошовій сумі, тому він таким правом не наділений. Таке положення частина 3 статті 181 СК України повністю відповідає, перш за все, інтересам дитини, а також особи, з якою дитина проживає. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги є безпідставним, адже позивач, як платник аліментів, має право звертатися з позовом про зміну розміру стягнутих рішенням суду аліментів, але в межах визначеного таким рішенням способу їх стягнення. Законодавством чітко встановлено порядок зміни способу стягнення аліментів за рішенням суду, та яким право звернення до суду з таким позовом надано лише одержувачу аліментів. Інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову ОСОБА_1 чи доводили б порушення ним норм цивільного або цивільно-процесуального законодавства, апеляційна скарга не містить, а тому рішення суду слід залишити без змін. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SeryavinandOthers v. Ukraine, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.) Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], §

41. Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 09 листопада 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 19 березня 2024 року. Головуючий Ю.М. Мальований Судді І.В. Бурлака В.Б. Яцина