Постанова Волинський апеляційний суд № 164/2064/23

Справа № 164/2064/23 Провадження №33/802/227/24 Головуючий у 1 інстанції:Токарська І. С. Доповідач: Денісов В. П. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 березня 2024 року місто Луцьк Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши його апеляційну скаргу постанову судді Маневицького районного суду Волинської області від 19 лютого 2024 року щодо нього, В С Т А Н О В И В: Вказаною постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, із позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік, Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 536 грн. 80 коп. судового збору. ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 17 жовтня 2023 року о 9 годині 48 хвилин в с.Велика Яблунька Камінь Каширського району по вул. Робітничій керував транспортним засобом ДПЗ НОМЕР_1 із явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри. Від проходження у встановленому законом порядку огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки приладом «Драгер» та в медичному закладі відмовився. В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає постанову судді незаконною та винесеною без належної оцінки обставин справи. Вказує, що обставини в протоколі частково не відповідають дійсності, а процедура проведення огляду та оформлення адміністративних матеріалів проведена з грубим порушенням порядку визначеного законом. Посилається на те, що він відповідно до консультаційного висновку №101 КНП «Маневицька БЛ» від 17.10.2023 в стані алкогольного сп`яніння не перебував. Також зазначає, що поліцейськими йому не було роз`яснено права та обов`язки передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП. Просить постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 , який підтримував апеляційну скаргу і просив скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав. Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Згідно приписів ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Положеннями ст.280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з приписів ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Вказаних вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , дотримався. Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП повністю доведена наявними у справі доказами, які ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв`язку для ухвалення даного рішення. Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Вимогами ч.2 ст.266 КУпАП визначено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 070213 від 17 жовтня 2023 року, в якому зазначено ознаки алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 (а.с.1), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням технічних засобів, де зафіксована відмова водія від проходження огляду (а.с.2), відеозаписом з бодікамери поліцейського, яким зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду щодо перебування в стані алкогольного сп`яніння як алкотестером на місці зупинки транспортного засобу, так і у медичному закладі (а.с.6), та іншими матеріалами справи. Так, в суді першої інстанції поліцейський ОСОБА_3 показав суду, що ним було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 . Під час патрулювання у с.Велика Яблунька 17 жовтня 2023 року невідома особа чоловічої статі повідомила, що водій трактора, а саме ОСОБА_1 , може перебувати в стані алкогольного сп`яніння. У зв`язку з цим повідомленням виникла необхідність зупинки зазначеного водія, під час якої було встановлено за зовнішніми ознаками, що він перебуває в стані алкогольного сп`яніння. На пропозицію пройти огляд алкотестером «Драгер» на місці чи в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився. Після цього водія було повідомлено про те, що його відсторонено від керування транспортним засобом. Щодо суперечностей в годинах, зазначених у протоколі та направленні на огляд щодо ОСОБА_1 суду пояснив, що допустив технічну помилку направлення на огляд водія було заповнене раніше, ніж складено протокол. Є безпідставними посилання апелянта про те, що працівники поліції безпідставно зупинили його транспортний засіб, оскільки правил дорожнього руху він не порушував, так як вказана обставина ніяким чином не впливає на факт його відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, тобто порушення ним вимог п.2.5 ПДР. Крім того, допитаний місцевим судом працівник поліції ОСОБА_3 пояснив, що під час патрулювання невідома особа чоловічої статі повідомила, що водій трактора, а саме ОСОБА_1 , може перебувати в стані алкогольного сп`яніння, у зв`язку із цим повідомленням виникла необхідність зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .. Доводи ОСОБА_1 про те, що поліцейські пред`явили вимогу пройти огляд на стан сп`яніння без причини, не заслуговують на увагу з таких підстав. Так, відповідно до змісту ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкції), якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв`язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння. А тому, оскільки у водія ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри, поліцейський мав право запропонувати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан сп`яніння. В той час, відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Таким чином, під час проходження проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, або такий огляд проводиться у присутності двох свідків. Відеозаписи, які містяться у матеріалах справи та перегляд їх змісту вказує на те, що процедура огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проведена належним чином. Згідно відеозапису з бодікамер працівника поліції, поліцейські зупинивши транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , під час спілкування з водієм виявили в останнього ознаки алкогольного сп`яніння. У зв`язку з чим неодноразово пропонував водію ОСОБА_1 пройти огляд на місці, або в медичному закладі, на що останній категорично відмовився (а.с.6). Також з відеозапису вбачається, що працівниками поліції було декілька разів роз`яснено ОСОБА_1 його права, обов`язки та наслідки складання протоколу за відмову від огляду на стан сп`яніння. На що ОСОБА_1 повідомив, що йому байдуже, але огляд він проходити не буде та відмовляється як на місці зупинки, так і у медичному закладі (а.с.6). Тому, є безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не роз`яснено його права та обов`язки, оскільки вказана обставина повністю спростовується наявним в матеріалах справи відеозаписом. Зазначені відеозаписи події відповідають вимогам ст.251 КУпАП, згідно якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Надані відеозаписи відображають подію адміністративного правопорушення та містять відомості, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому обґрунтовано судом взяті до уваги. Що стосується доводів ОСОБА_1 про те, що відповідно до консультаційного висновку спеціаліста № 101 КНП «Маневицька БЛ» Маневицької селищної ради від 17 жовтня 2023 року він за результатами лабораторного дослідження в стані алкогольного сп`яніння не перебував, то вони не беруться апеляційним судом до уваги, оскільки, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 був складений за порушення п.2.5 ПДР, а саме за відмову водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння (а.с.1), а не за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Апеляційний суд наголошує, що адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає і в разі відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягне за собою відповідальність. За таких обставин, консультаційний висновок спеціаліста про те, що ОСОБА_1 не перебував в стані алкогольного сп`яніння не може братись апеляційним судом до уваги, оскільки у провину ОСОБА_4 не ставилось керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, а тому даний висновок жодним чином не спростовує правомірність складення протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 за його відмову як водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Інші доводи апеляційної скарги не беруться апеляційним судом до уваги, оскільки належним чином не спростовують сукупності доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, яке ставиться йому у провину, та не можуть бути безумовними підставами для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у даній справі. Апеляційним судом у повному обсязі досліджені та проаналізовані докази, які містяться в матеріалах справи. На підставі наведених доказів слід дійти висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Проаналізувавши зібрані й досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи. При накладенні адміністративного стягнення, місцевий суд врахував фактичні обставини справи, дані про особу порушника та обґрунтовано застосував безальтернативне адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами. Підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у даній справі з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає. На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Маневицького районного суду Волинської області від 19 лютого 2024 року щодо нього без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов