Постанова Чернігівський апеляційний суд № 728/134/24

Справа № 728/134/24 Головуючий у 1 інстанції Пархоменко П. І. Провадження № 33/4823/330/24 Категорія - ст. 173, ч.1 ст.173-2 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 березня 2024 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Заболотного В.М., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника - Мироненка С.В, розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області від 13 лютого 2024 року, В С Т А Н О В И В : Цією постановою: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 170 грн. Закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору Місцевим судом встановлено, що 03 січня 2024 року о 07 год 00 хв, ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , в приміщенні ДНЗ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », вчинив умисні дії психологічного характеру відносно колишньої співмешканки ОСОБА_3 , а саме, висловлювався нецензурною лайкою в бік потерпілої, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру та була заподіяна шкода психічному здоров`ю ОСОБА_3 03 січня 2024 року о 10 год 00 хв, ОСОБА_1 , перебуваючи в приміщенні ДНЗ «Теремок», за вищевказаною адресою, вчинив умисні дії психологічного характеру відносно колишньої співмешканки ОСОБА_3 , а саме, висловлювався нецензурною лайкою, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру та була заподіяна шкода психічному здоров`ю ОСОБА_3 . Також, 12.01.2024 до Бахмацького районного суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 586573 за ст.173 КУпАП, в якому зазначено, що 01 січня 2024 року о 12:15 год, ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , пошкодив замок хвіртки господарства, чим вчинив пошкодження майна в невеликих розмірах, чим порушив громадський порядок та спокій громадян. Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову місцевого суду про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП скасувати як незаконну, а провадження у справі закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення. Вважає, що сам факт психологічного насильства з його боку по відношенню до ОСОБА_3 не підтверджено належними та допустимими доказами Вказує, що він не перебував із потерпілою в сімейних відносинах, а тому відсутній факт домашнього насильства. Нецензурною лайкою в бік потерпілої ОСОБА_1 не висловлювався і жодних доказів цьому у матеріалах справи немає. Також зазначає, що порушено строк складення протоколів про адміністративні правопорушення. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Частина 1 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення насильства в сім`ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, не проходження корекційної програми. Відповідно до пункту 3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 № 2229-VІІІ, під домашнім насильством слід розуміти діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Психологічне насильство (п.14 ч.1 ст.1 вказаного вище Закону), як форма домашнього насильства, включає в себе словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. Таким чином, виходячи із зазначених вище норм законодавства, під домашнє насильство, зокрема умисне вчинення діянь психологічного характеру, які утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 або ч.2 ст.173-2 КУпАП, підпадають лише словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. Як зазначено в протоколах про адміністративні правопорушення серії ВАД №586565 від 10.01.2024 та серії ВАД № 586566 від 10.01.2024, ОСОБА_1 , 03 січня 2024 року о 07:00 год. та 03 січня 2024 року о 10:00 год., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , в приміщенні ДНЗ «Теремок», вчинив умисні дії психологічного характеру відносно колишньої співмешканки ОСОБА_3 , а саме, висловлювався нецензурною лайкою в бік потерпілої, вчинивши домашнє насильство психологічного характеру та була заподіяна шкода психічному здоров`ю ОСОБА_3 , чим вчинив правопорушення, передбачені ч.1 ст.173-2 КУпАП (а.с.2-3). Отже, протоколи про адміністративні правопорушення є документами, що офіційно засвідчують факт учинення ОСОБА_1 неправомірних дій та є одним із джерел доказів, відповідно до положень ст.251 КУпАП. Потерпіла ОСОБА_3 у судовому засіданні місцевого суду пояснила, що 03 січня 2024 року до неї на роботу увірвався ОСОБА_1 , який був у п`яному вигляді, вчинив психологічне насильство, погрожував фізичною розправою. Вони спільно проживали з грудня 2021 року до червня 2022 року, вона проживала у нього, потім вона пішла від нього додому. Потім вони зійшлися із ним і разом проживали із жовтня 2023 року по січень 2024 року. Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні місцевого суду пояснила, що 03 січня 2024 року перший раз ОСОБА_1 прийшов до дитсадка близько 6 год. 30 хв. Він зайшов на кухню, почав кричати нецензурною лайкою, його просили вийти, але він не виходив. Потім вони з ОСОБА_3 почали сваритися, він виражався нецензурною лайкою на адресу потерпілої. Ще раз ОСОБА_1 прийшов до дитсадка в цей же день, близько 10 години. Його просили вийти, але він почав лаятись, у нього була хитка хода, зовні схожий на стан сп`яніння. ОСОБА_3 після сварки плакала, була засмучена. Він ображав ОСОБА_3 та нецензурно лаявся на неї. Обставини, викладені у протоколах, також підтверджуються: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 05.01.2024, згідно якого гр. ОСОБА_3 заявила, що 03 січня 2024 року близько 07 год та 10 год, на її робоче місце в ДНЗ « Теремок» приходив колишній співмешканець гр. ОСОБА_1 , який вчинив сварку, хапав за одяг, вдарив у плече, погрожував (а.с.9), а також письмовими поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 (а.с.10-12). На переконання апеляційного суду, дані свідки не мали жодних підстав обмовляти ОСОБА_1 , їх пояснення є логічними, послідовними та повністю узгоджуються з іншими матеріалами справи. Доводи апелянта про порушення строку складення протоколів про адміністративні правопорушення не можуть бути підставою для виправдання ОСОБА_1 , оскільки провадження у справі про адміністративне правопорушення складається із різних стадій, і в даному випадку працівником поліції після проведення перевірки, зібрання всіх доказів, було прийнято рішення при причетність особи і складення відповідних матеріалів. Слід зазначити і те, що будь-яких зауважень чи заперечень щодо оформлення протоколів щодо нього, ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його процесуальних прав під час складання протоколів до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять. Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість особи, яка склала протоколи про адмінправопорушення відносно ОСОБА_1 у результатах розгляду справи або притягненні останнього до адміністративної відповідальності. Відтак, доводи ОСОБА_1 про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення не заслуговують на увагу. Таку позицію останнього слід розцінювати як намагання ним уникнути встановленої законом відповідальності за скоєне. Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки він вчинив умисне насильство психологічного характеру відносно колишньої співмешканки ОСОБА_3 , а саме, висловлювався нецензурною лайкою в бік потерпілої, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру та була заподіяна шкода психічному здоров`ю потерпілої, з чим погоджується й суд апеляційної інстанції. Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, у межах санкції, передбаченої ч.1 ст.173-2 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності. За таких обставин, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування. Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області від 13 лютого 2024 року щодо нього - без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. СуддяВ. М. Заболотний