Постанова 4820 № 676/1132/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 березня 2024 року м. Хмельницький Справа № 676/1132/23 Провадження № 22-ц/4820/66/24 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Янчук Т.О. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Ярмолюка О.І., секретаря: Шевчук Ю.Г. учасники справи: представник банку Панченко Д.В., представник відповідача Савліва Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Сенс Банк» на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 17 серпня 2023 року (суддя Шевцова Л.М.) за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права іпотекодержателя на предмет іпотеки, в с т а н о в и в : У лютому 2023 року АТ «Сенс Банк» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права іпотекодержателя на предмет іпотеки. В обґрунтування позовних вимог зазначало, що 07 грудня 2006 року між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», в подальшому Акціонерне товариство «Альфа-Банк», яке змінило свою назву на Акціонерне товариство «Сенс Банк» та ОСОБА_5 було укладено генеральний договір № 966/24 ГД 24, відповідно до умов якого банк надав кредит в розмірі 30 000 дол.США. Для забезпечення виконання умов кредитного договору між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено нотаріально посвідчений іпотечний договір від 07 грудня 2006 року, згідно умов якого іпотекодавці передали в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання позичальником зобов`язань за генеральним договором № 966/24 ГД 24 квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 49,7 кв.м. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла. Спадкоємцями є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 . У 2016 році іпотекодавці ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом про визнання іпотеки припиненою. Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 26.09.2017 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Хмельницької області від 26.09.2017 року, визнано припиненим іпотечний договір від 07.12.2006 року, зареєстрований в реєстрі за №7355. Однак, постановою Верховного Суду від 27.02.2019 року зазначені рішення суду першої інстанції та апеляційної інстанції скасовано. У задоволенні позову про визнання припиненим іпотечного договору відмовлено. Між тим, 16 січня 2023 року Банком було отримано інформаційну довідку № 320256036 з якої стало відомо, що іпотеку на спірну квартиру було припинено на підставі рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 22.09.2016 року справа 676/1227/16-ц, а 3/4 частки квартири АДРЕСА_1 , які належали іпотекодавцям ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на праві власності вже було продано ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 28.12.2016 року. Із урахуванням викладеного, оскільки іпотека є чинною, банк просив суд визнати права АТ «Сенс Банк» як іпотекодержателя на предмет іпотеки, а саме 3/4 квартири АДРЕСА_1 згідно іпотечного договору від 07 грудня 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Кам`янець-Подільського міського нотаріального округу Саварчуком М.М., зареєстрований в реєстрі за №7355; стягнути з відповідача на користь АТ «Сенс Банк» витрати по сплаті судового збору. Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 17 серпня 2023 року у задоволенні позову АТ «Сенс Банк» відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на момент продажу спірної квартири ніяких перешкод для укладення договору купівліпродажу даної квартири не було, зазначена квартири в іпотеці не перебувала. Позивач не надав доказів, які можуть свідчити про недобросовісність ОСОБА_1 , як набувача 3/4 частини квартири. В апеляційній скарзі представник АТ «Сенс Банк», посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги банку в повному обсязі. В обґрунтування вимог скарги апелянт зазначив, що суд не навів мотивованої оцінки аргументам позивача та не встановив на якому етапі та на якій правовій підставі квартира втратила статус предмета іпотеки. Скасування судового рішення, що мало наслідком внесення до Державного реєстру іпотек запису про припинення іпотеки, не відновлює дію останньої, оскільки іпотека зберігає чинність незалежно від відсутності певний час відомостей про неї у відповідному державному реєстрі. Належним способом захисту іпотекодержателя, відомості про право іпотеки якого було виключено з Державного реєстру іпотек і який вважає, що іпотека є і залишилася чинною, є вимога про визнання права іпотекодержателя щодо іпотечного майна. Згідно інформаційної довідки вбачається, що 3/4 частки квартири АДРЕСА_1 , яка належала іпотекодавцям ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на праві власності було продано ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 28.12.2016 року під час оскарження рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду Хмельницької області до Верховного Суду, про що як іпотекодавці так і набувач цього майна, знали, набувачем придбавалося тільки 3/4 частки спірної квартири. Дані обставини свідчать про недобросовісність дій учасників договору купівлі-продажу спірної квартири. Відзиву на апеляційну скаргу від інших учасників по справі не надходило. В судовому засіданні представник апелянта адвокат Панченко Д.В. підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити. Представник ОСОБА_1 адвокат Савліва Л.О. заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила їх відхилити. Треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п.п. 1, 3, 4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Судом встановлено, що 07 грудня 2006 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_5 було укладено генеральний договір № 966/24 ГД 24, відповідно до умов якого банк надав їй кредит в розмірі 30 000 дол.США., а остання зобов`язалася його повернути у строк на умовах, визначених договором та додатковими угодами до нього, та сплатити проценти за користування кредитом. На забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором між АКБ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 07 грудня 2006 року укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Кам`янець-Подільського нотаріального округу Саварчук М.М. та зареєстрований в реєстрі за №7355. Згідно з умовами Іпотечного договору, іпотекодавці передали в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання позичальником зобов`язань за генеральним договором №966/24 ГД 24 квартиру АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла, її спадкоємцями є ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , що підтверджується витягами зі спадкового реєстру. Заочним рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 вересня 2016 року справа №676/1227/16-ц ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 було визнано припиненим іпотечний договір від 07 грудня 2006 року, укладений між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Кам`янець-Подільського міського нотаріального округу Саварчук М. М. та зареєстрований в реєстрі за № 7355. Як вбачається із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно обтяження, припинення іпотеки на квартиру АДРЕСА_1 , були вилучені державним реєстратором виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради 22.11.2016 року підстава - рішення суду 676/1227/16-ц від 22.09.2016 року Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області, індексний номер рішення 32475343. 28 грудня 2016 року ОСОБА_1 було придбано у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 3/4 частини квартири за адресою: АДРЕСА_2 , згідно договору купівлі-продажу від 28.12.2016 року, серія та номер: 1988, видавник: приватний нотаріус Кам`янець-Подільського міського нотаріального округу Саварчук М.М. Проте, ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 08 серпня 2017 року (справа №676/1227/16-ц) заочне рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 22.09.2016 року скасовано, а справу призначено до розгляду. Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 вересня 2017 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Хмельницької області від 26 грудня 2017 року, позов задоволено: визнано припиненим іпотечний договір від 07 грудня 2006 року, укладений між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Кам`янець-Подільського міського нотаріального округу Саварчук М. М. та зареєстрований в реєстрі за № 7355. Вирішено питання судового збору. Постановою Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі №676/1227/16-ц касаційну скаргу ПАТ «Укрсоцбанк» задоволено, рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 вересня 2017 року та постанову апеляційного суду Хмельницької області від 26 грудня 2017 року скасовано: у задоволенні позову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ПАТ «Укрсоцбанк» про визнання припиненим іпотечного договору відмовлено. Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. В силу положень статті 1 Закону України «Про іпотеку» у редакції, чинній на час звернення з позовом до суду (далі - Закон № 898-IV), іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном (неподільним об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом. Згідно з частинами 1, 6, 7 статті 3 Закону № 898-IV іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. У разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації. В силу частин 1 і 3 статті 17 Закону № 898-IV іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку. Відповідно до частин 1 і 2 статті 23 Закону № 898-IV у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки. Забезпечення виконання зобов`язання іпотекою гарантує право кредитора одержати задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна. Звертаючись до суду з позовом, АТ «Сенс Банк» посилалося на те, що спірна квартира була предметом іпотеки, запис про яку та обтяження об`єкта нерухомого майна були вилучені з реєстрів на підставі судового рішення, яке було скасовано, а квартира у період дії не скасованого рішення суду відчужена без згоди іпотекодержателя. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 дійшла висновку, що виключення відомостей про право іпотеки з відповідного Державного реєстру не впливає на чинність іпотеки. Іпотека зберігає чинність незалежно від відсутності певний час відомостей про неї у відповідному державному реєстрі; - запис про іпотеку не може бути відновлений з моменту вчинення первинного запису, а вчиняється державним реєстратором повторно за наявності для цього підстав, передбачених законом, зокрема договору іпотеки, а також судового рішення про визнання права іпотекодержателя; - за відсутності в реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень. За таких умов право іпотеки припиняється, відомості про іпотеку поновленню не підлягають; - у випадку якщо позивач вважає, що іпотека є та залишилася чинною, належним способом захисту було б звернення позивача з вимогою про визнання права іпотекодержателя щодо іпотечного майна. Після набрання чинності рішення суду у разі задоволення такого позову до відповідного державного реєстру має бути внесений запис про іпотекодержателя; - у справі з належною вимогою (зокрема, про визнання прав іпотекодержателя) суд має враховувати наявність/відсутність обставин, які можуть свідчити про недобросовісність набувача майна, придбаного за відсутності в Державному реєстрі іпотек відомостей про обтяження. Відсутність у Державному реєстрі іпотек означених відомостей не може беззастережно свідчити про добросовісність особи, яка придбаває таке майно. - при вирішенні спорів щодо прав на нерухоме майно необхідно враховувати наявність чи відсутність обставин, які можуть свідчити про недобросовісність набувача майна, придбаного з порушенням закону, оскільки від цього може залежати, зокрема, чинність чи припинення іпотеки. У випадку якщо позивач вважає, що іпотека є та залишалася чинною, належним способом захисту було б звернення позивача з вимогою про визнання права іпотекодержателя стосовно іпотечного майна. Після набрання чинності рішенням суду у разі задоволення такого позову до відповідного державного реєстру має бути внесений запис про іпотекодержателя (п.9.8 постанови). У справі, що переглядається колегія суддів вважає, що позивач звернувся до суду з належним способом захисту порушеного права, а саме про визнання права іпотекодержателя стосовно іпотечного майна. При вирішенні даного спору суд має врахувати наявність/відсутність обставин, які можуть свідчити про недобросовісність набувача майна, придбаного за договором купівлі-продажу за відсутності в Державному реєстрі іпотек відомостей про обтяження 3/4 частин спірної квартири. Відсутність у Державному реєстрі іпотек означених відомостей не може беззастережно свідчити про добросовісність особи, яка придбаває таке майно. Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 , як набувач 3/4 частини спірної квартири, проявивши обачність при придбанні частини квартири, міг знати про існування прав та обтяжень на квартиру АДРЕСА_1 , адже інша 1/4 частина власником якої є іпотекодавець ОСОБА_2 перебуває під обтяженням. В той же час, іпотекодавці на підставі заочного рішення, яке в подальшому було скасовано, через два місяці після його ухвалення зняли обтяження накладене за іпотечним договором, і через місяць змогли продати ОСОБА_1 3/4 частин спірної квартири, оскільки на іншу 1/4 частину, яка належала ОСОБА_2 було накладено ще інше обтяження приватним виконавцем. Вказане свідчить про недобросовісність іпотекодавців щодо відчуження спірного іпотечного майна, так і набувача такого нерухомого майна. З огляду на зазначене, судом першої інстанції постановлено рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв`язку з чим рішення суду підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позову. За АТ «Сенс Банк» слід визнати право іпотекодержателя на предмет іпотеки, а саме квартиру АДРЕСА_1 згідно іпотечного договору від 07 грудня 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Кам`янець-Подільського міського нотаріального округу Саварчуком М.М., зареєстрований в реєстрі за №7355. Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат Оскільки позовна заява та апеляційна скарга задоволені в повному обсязі, судовий збір сплачений позивачем за позов в розмірі 2684 грн. та за подання апеляційної скарги в розмірі 4026 грн., а всього 6710 грн. підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк». Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк» задовольнити. Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 17 серпня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення. Позов задовольнити. Визнати права Акціонерного товариства «Сенс Банк» як іпотекодержателя на предмет іпотеки, а саме квартиру АДРЕСА_1 згідно іпотечного договору від 07 грудня 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Кам`янець-Подільського міського нотаріального округу Саварчуком М.М., зареєстрований в реєстрі за №7355. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» судовий збір в розмірі 6710 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 18 березня 2024 року. Судді Т.О. Янчук Л.М. Грох О.І. Ярмолюк