LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4824754/12039/23

від 06.03.2024 ·

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження: Доповідач - Ратнікова В.М. 33/824/1183/2024 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ Справа № 754/12039/23 06 березня 2024 року Київський апеляційний суд у складі судді Судової палати з розгляду цивільних справ - Ратнікової В.М. при секретарях- Колесник А.В., Уляницькій М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду міста Києва від 15 вересня 2023 року в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122-2, ч.5 ст.126 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,- в с т а н о в и в: Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 15 вересня 2023 року об`єднано справи про адміністративні правопорушення ЄУНСС: 754/12039/23 (НП: 3/754/4750/23) та ЄУНСС: 754/12040/23 (НП: 3/754/4751/23) стосовно ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ст.ст. 122-2 ч. 1, 126 ч. 5 КУпАП, в одне провадження. Об`єднаній справі присвоєно ЄУНСС: 754/12039/23 (НП: 3/754/4750/23). ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-2 ч. 1, 126 ч. 5 КУпАП. Згідно ст. 36 КУпАП накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисячі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп. Не погоджуючись з такою постановою суду першої інстанції, 16 січня 2024 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Деснянського районного суду міста Києва від 15 вересня 2023 року та направити справу на повторний розгляд до суду першої інстанції. Також в апеляційній скарзі просив про поновлення строку на апеляційне оскарження. Зазначає, що про винесення постанови по справі № 754/12039/23 йому стало відомо лише 14.01.2024 року з електронного реєстру «Судова влада України». Після ознайомлення з постановою, 16.01.20124 року ним було подано апеляційну скаргу, а тому причини пропуску ним строку на апеляційне оскарження постанови вважає поважними. За положенням ст.287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Постанова суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом. Згідно частини 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин, цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу- ст. 289 КУпАП. Як вбачається з матеріалів справи, 15 вересня 2023 року Деснянським районним судом міста Києва була ухвалена оскаржувана постанова. Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень, постанова Деснянського районного суду міста Києва від 15 вересня 2023 року була надіслана судом до реєстру 15 вересня 2023 року, а оприлюднена в реєстрі 18 вересня 2023 року. З супровідного листа Деснянського районного суду міста Києва вбачається, що копію постанови суду від 15 вересня 2023 року було направлено ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 , однак в матеріалах справи відсутні докази отримання оскаржуваної постанови апелянтом. З огляду на вище зазначені обставини та наявні у справі докази, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що причини пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження постанови Деснянського районного суду міста Києва від 15 вересня 2023 року слід визнати поважними та поновити вказаний строк. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що відповідно до вимог ст.254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Вказує на те, що йому командиром роти лейтенантом поліції Шевченко О.М. було вручено копію протоколу про адміністративне правопорушення з якої практично неможливо з'ясувати текст протоколу, так як він взагалі не читається. Посилається на те, що судом першої інстанції не було повідомлено його про час та дату розгляду справи № 754/12039/23, чим було порушено його конституційні права, визначені ч.3 ст.32 Конституції України та ст.272-2 КУпАП. Також судом першої інстанції не було допитано основного та належного свідка у даній справі ОСОБА_3 . До матеріалів справи умисно не було долучено відеозйомку події, здійснену ним на мобільний телефон. Зазначає, що йому умисно не були повідомлені права, визначені ст. ст. 3, 63 Конституції України та ст.268 КУпАП. Окрім того, було порушено право на професійну правничу допомогу, передбачене ст.59 Конституції України. В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 повністю підтримав доводи своєї апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати постанову Деснянського районного суду м.Києва від 15 вересня 20123 року та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122-2, ч.5 ст. 126 КУпАП. Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права, свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність. Згідно ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, окрім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122-2, ч.5 ст. 126 КУпАП, суд першої інстанції посилався на те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаних правопорушень повністю підтверджується зібраними у справі доказами. Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Частиною 1 ст.122-2 КУпАП передбачено відповідальність за такі порушення: невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу. Відповідно до п.2.4 Правил дорожнього руху, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред`явити для перевірки документи, зазначені в п.2.1; дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов`язковому технічному контролю. Частиною другою статті 126 КУпАП передбачено, що керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до частини п`ятої статті 126 КУпАП повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого. Згідно п. 1.10 Правил дорожнього руху України, водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі. Постановою КМУ від 08.05.1993 року №340 «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами» в пункті 2 встановлено, що посвідченням водія, виданим вперше, є документ, що підтверджує право його власника на керування транспортним засобом, отриманий після проходження особою, яка раніше не мала посвідчення водія, медичного огляду в порядку, встановленому МОЗ, а також підготовки відповідно до планів і програм та після складення теоретичного і практичного іспитів в уповноважених підрозділах територіальних органів з надання сервісних послуг МВС - територіальних сервісних центрах МВС. Приписами статті 24 КУпАП передбачено, що за вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення як позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання). Частиною другою статті 30 КУпАП визначено, що позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом. Відповідно до п.п. «а» п. 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Таким чином, частина 5 статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом (ч. 2 ст. 126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (ч. 3 ст. 126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (ч. 4 ст. 126 КУпАП). Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серія ААД № 264529, складеного заступником командира роти № 2, батальйону №4, полку №2 (зОПБ) УПП у м.Києві ДПП старшим лейтенантом поліції Шевченко О.М., 21 серпня 2023 року, о 10 год. 30 хв., в м. Києві по вул.Братиславській, 14, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Honda cbr-250R», державний номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимогу про зупинку, що була подана завчасно за допомогою червоного та синього проблискових маячків та звукового сигналу. Водія було зупинено шляхом переслідування та блокування на службовому транспортному засобі «Skoda», державний номерний знак, на синьому фоні НОМЕР_2 за адресою: м. Київ, вул. Шолом Алейхема, 4а/1. Водій порушив вимоги п. 2.4 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серія ААД № 264530, складеного заступником командира роти № 2, батальйону №4, полку №2 (зОПБ) УПП у м.Києві ДПП старшим лейтенантом поліції Шевченко О.М., 21 серпня 2023 року, о 10 год. 30 хв., в м. Києві по вул. Братиславській, 14, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Honda cbr-250R», державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування таким засобом. Правопорушення вчинено повторно протягом року. Постанова ЕАС 6819417 від 11.04.2023 року. Водій порушив вимоги п. 2.1а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП. Із протоколу про адміністративне затримання АЗ №067829, складеного заступником командира роти № 2, батальйону №4, полку №2 (зОПБ) УПП у м.Києві ДПП старшим лейтенантом поліції Шевченко О.М вбачається, що ОСОБА_1 21 серпня 2023 року о 10 год. 50 хв. був доставлений у службове приміщення Деснянського УП ГУНП ТВП №1 у зв'язку із вчиненням правопорушень передбачених ч.1 ст.122-2, ч.5 ст.126 КУпАП для встановлення особи та складання протоколів про адміністративні правопорушення. Громадянину ОСОБА_1 було роз'яснено його права та обов'язки, передбачені статтями 55, 56, 59,63 Конституції України та ст.268 КУпАП, а також право та можливість отримання безоплатної правової допомоги відповідно до Закону України «Про безоплатну допомогу». Громадянин ОСОБА_1 звільнений 21 серпня 2023 року о 12 год.35 хв., підставою для звільнення стало складення протоколу про адміністративне правопорушення, встановлено особу. Із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС №6819417, складеної капітаном поліції УПП в м.Києві Коцупатрий А.В. відносно ОСОБА_1 , 11 квітня 2023 року, о 21 год.34 хв. в м.Києві по бульвару Миколи Міхновського, Дружби народів 36-Б водій, керуючи транспортним засобом, не пред'явив посвідчення водія відповідної категорії, а саме категорії А ШКІ 0303600510404 від 18.04.2023 року, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП З досліджених в судовому засіданні апеляційного суду, долучених до справи в якості доказу, відеозаписів з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що працівниками поліції був зафіксований факт руху транспортного засобу ( мотоциклу), пасажир якого жінка перебувала під час руху без захисного шолома. З метою зупинки вказаного транспортного засобу працівниками поліції було застосовано спочатку звуковий сигнал, в подальшому також застосували проблискові маячки, однак, водієм дані вимоги поліцейських були проігноровані. Водій був зупинений поліцейськими лише шляхом переслідування та блокування мотоциклу патрульним автомобілем. На вимогу поліцейського пред?явити посвідчення водія чи документ, що посвідчує особу водія, останній відмовився, вказавши, що він не є особа, а є людина. На вимогу водія працівники поліції пред?явили йому свої службові посвідчення, проте водій вказав, що ці посвідчення не відповідають визначеній законом формі посвідчення. Працівники поліції повідомили, що спілкування з водієм фіксується на нагрудну бодікамеру. Після цього водій намагався покинути місце події, залишивши свій транспортний засіб та взявши з собою шолом. Працівником поліції було повідомлено водія про те, що якщо він буде втікати із місця зупинки, його буде затримано за допомогою спеціальних засобів. Потім працівником поліції було повторно повідомлено водія про те, що у випадку якщо він не надасть документи, що встановлюють його особу, його буде доставлено до відділку поліції з метою встановлення особи. Працівниками поліції було вкотре повідомлено, що за невиконання законної вимоги працівника поліції до водія буде застосовано спеціальний засіб-кайданки. З огляду на невиконання законних вимог працівників поліції, в подальшому працівниками поліції було затримано водія за допомогою спеціального засобу -кайданки та повідомлено останнього, що його буде доставлено до відділку поліції. Працівником поліції було повідомлено, що у разі необхідності водію буде викликано безоплатну правову допомогу, на що водій повідомив, що може сам себе захистити (зафіксований час на відео 10:49:33). Після доставлення до відділку поліції було проведено поверхневу перевірку водія. В подальшому працівником поліції було повідомлено, що відносно ОСОБА_1 буде складено протокол про адміністративне правопорушення, оскільки останній не мав права керувати транспортним засобом «Honda cbr-250R», так як вбачається із наданого ним уже у відділу поліції посвідчення водія вказано лише категорію Б. Окрім того, повідомлено, що на вимогу працівника поліції подану проблисковими маячками та звуковим сигналом, водій не зупинився, а був зупинений шляхом блокування та відносно водія буде складено за вказане порушення протокол. В подальшому працівник поліції роз'яснив ОСОБА_4 права та обов'язки, передбачені ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України (зафіксований час на відео 11:14:40). Пізніше працівниками поліції було оголошено змісти протоколів про адміністративні правопорушення серії ААД № 264529 та ААД № 264530 та вкотре роз'яснено права та обов'язки, та видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом. ОСОБА_1 із протоколами ознайомився, про що свідчить його власноручний підпис та пояснення в протоколах про адміністративні правопорушення. В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 не надав жодного належного та допустимого доказу на спростування наявних у справі доказів та висновків суду першої інстанції та зазначив, що він дійсно керував 21 серпня 2023 року транспортним засобом «Honda cbr-250R», не маючи права керування таким транспортним засобом, вже притягувався до адміністративної відповідальності за таке ж порушення, сплатив штраф. Знову сів за кермо, так як саме такий транспортний засіб був під рукою. Вказав, що вважає дії працівників поліції щодо його зупинки та затримання незаконними, проте, у встановленому порядку ці дії не оскаржував. Вважає, що він не повинен був пред?являти працівнику поліції документи встановленого зразка, що посвідчують його особу, так як він не є особою, а є людиною. Вказав також, що він не чув сигналів поліцейських, а тому і не зупинявся. Аналізуючи вищевикладене в сукупності, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення ОСОБА_1 п.п. 2.1а, 2.4 ПДР України та про наявність підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122-2, ч.5 ст.126 КУпАП, що знайшло своє підтвердження і під час апеляційного розгляду справи. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що судом першої інстанції не було попереджено його про час та дату розгляду справи № 754/12039/23, чим було порушено його конституційні права, визначені ч.3 ст.32 Конституції України та ст.272-2 КУпАП., не відповідають дійсним обставинам справи, так як з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був повідомлений судом першої інстанції про розгляд справи 15 вересня 2023 року 0 09 год 25 хв. шляхом направлення судової повістки -повідомлення у додаток « Viber» на номер телефону: НОМЕР_3 , який був зазначений в протоколах про адміністративні правопорушення зі слів ОСОБА_1 , вказана судова повістка-повідомлення про розгляд справи була доставлена 01.09.2023 року о 10:56:59. 14.09.2023 року ОСОБА_1 безпосередньо до Деснянського районного суду м.Києва подав повідомлення-вимогу щодо справи № 754/12039/23 та № 754/12040/23 в якому надав свої пояснення щодо обставин у даних справах. У вказаному повідомленні-вимозі ОСОБА_1 зазначає номер телефону НОМЕР_3 , як його контактний телефон. З огляду на зазначене, суд вважає, що ОСОБА_1 було відомо про розгляд даної справи судом першої інстанції, він скористався своїм правом та надав пояснення у справі. Крім того, свої доводи та міркування ОСОБА_1 виклав у поданій ним апеляційній скарзі, яка була прийнята та розглянута судом апеляційної інстанції. В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 було надано можливість надати суду свої міркування, доводи та заперечення та забезпечено його доступ до суду. Проте, в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 не було наданодоказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не було допитано основного та належного свідка ОСОБА_3 , не є підставою для скасування постанови суду першої інстанції, так як клопотання про допит вказаного свідка ОСОБА_1 до суду першої інстанції не подавав. В судовому засіданні в апеляційній інстанції 21 лютого 2024 року, протокольної ухвалою суд задовольнив клопотання ОСОБА_1 викликати та вислухати пояснення свідка ОСОБА_3 . Обов?язок забезпечення явки вказаного свідка судом покладено на ОСОБА_1 . У зв'язку із задоволенням даного клопотання суд оголосив у розгляді справи перерву. Однак, на наступне засідання, що відбулося 06 березня 2024 року, вказаний свідок не з'явився. ОСОБА_1 вважав можливим продовжити розгляд справи без заслуховування пояснень свідка. Безпідставними є доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що йому умисно працівниками поліції не були повідомлені та роз?яснені права, визначені ст. ст. 3, 63 Конституції України, та ст.268 КУпАП, так як такі доводи повністю спростовуються матеріалами справи. Так, із дослідженого в судовому засіданні доказу - відеозапису події з боді камери поліцейського вбачається, що працівниками поліції було двічі роз'яснено ОСОБА_1 права та обов'язки водія(зафіксований час на відео 11:14:40).Окрім того, як вбачається із протоколу про адміністративне затримання АЗ № 067829 громадянину ОСОБА_1 було роз`яснено його права та обов`язки передбачені статтями 55, 56, 59,63 Конституції України та ст.268 КУпАП, а також право та можливість отримання безоплатної допомоги відповідно до Закону України «Про безоплатну допомогу», про що свідчить власноручний підпис ОСОБА_1 в даному протоколі. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що поліцейськими було порушено його право, передбачене ст.59 Конституції України, а саме: кожен має право на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції відхиляє з огляду на наступне. Із відеозапису, що міститься в матеріалах справи та був досліджений судом, вбачається, що працівником поліції було повідомлено ОСОБА_1 , що у разі необхідності йому буде викликано безоплатну правову допомогу, на що водій повідомив, що може сам себе захистити (зафіксований час на відео 10:49:33). В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 також було роз?яснено ОСОБА_1 право на правову допомогу, проте, ОСОБА_1 повідомив суду, що правової допомоги він не потребує. Доводи апеляційної інстанції про те, що лейтенантом поліції Шевченко О.М. було вручено йому копію протоколу про адміністративне правопорушення з якої практично не- можливо з'ясувати текст протоколу, так як він взагалі не читається, не є підставою для скасування постанови суду першої інстанції, оскільки після складання протоколів поліцейський вголос зачитав їх зміст ОСОБА_1 та надав йому їх копії. ОСОБА_1 мав достатньо часу для ознайомлення з протоколами та з матеріалами справи під час перебування справи в суді першої та апеляційної інстанції. Окрім того, в судовому засіданні, що відбулося 21 лютого 2024 року протокольною ухвалою апеляційного суду було задоволено клопотання ОСОБА_1 про надання йому часу для ознайомлення з матеріалами справи, що також слугувало підставою для оголошення перерви у судовому засіданні. Однак, ОСОБА_1 своїм правом на ознайомлення з матеріалами справи в суді апеляційної інстанції під час оголошеної перерви у розгляді справи не скористався. Всі інші доводи апелянта мають формальний характер та спрямовані на його ухилення від адміністративної відповідальності за вчинені адміністративні правопорушення. Такі доводи апелянта не спростовують встановлених обставин, а також того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.122-2, ч. 5 ст.126 КУпАП. Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду і були підставами для скасування постанови суду першої інстанції суду апеляційної інстанції апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 2 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Суд першої інстанції, згідно з вимогами ст.ст.245, 252, 280 КУпАП, всебічно, повно і об`єктивно з`ясував обставини вчинених правопорушень і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.283 КУпАП, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 . Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Деснянського районного суду міста Києва від 15 вересня 2023 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Деснянського районного суду міста Києва від 15 вересня 2023 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»