Постанова Харківський апеляційний суд № 644/10036/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Постанова Іменем України 15 березня 2024 року м. Харків справа № 644/10036/23 провадження № 22-ц/818/1177/24 Харківський апеляційний суд у складі: головуючого Пилипчук Н.П., суддів Маміної О.В., Тичкової О.Ю., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовною заявою Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою Харківського національного університету внутрішніх справ на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 10 січня 2024 року, постановлену суддею Поповою В.О., - В С Т А Н О В И В : У грудні 2021 року Харківський національний університет внутрішніх справ звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 27 грудня 2023 року позовну заяву Харківського національного університету внутрішніх справ залишено без руху з підстав невідповідності позовної заяви вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України. Ухвалою цього ж суду від 10 січня 2024 року позовну заяву Харківського національного університету внутрішніх справ повернуто позивачеві. В апеляційній скарзі Харківського національного університету внутрішніх справ посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що дана справа є малозначною, а тому представництво інтересів ХНУВС в суді першої інстанції особою, яка не є адвокатом, на підставі довіреності, не суперечить вимога діючого цивільно-процесуального законодавства. Вказує, що довіреність видана з дотримання правил передбачені Положенням про АСДС, у редакції рішення РСУ №17. Відзиву на апеляційну скаргу не надходило. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 19 лютого 2024 року відповідно до вимог ч.1 ст.369 ЦПК України розгляд справи призначено без повідомлення (виклику) учасників справи. Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що до матеріалів позовної заяви не додано належних доказів на підтвердження повноважень Лисяк Я.К., як представника. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду виходячи з наступного. Відповідно до положень ст.ст.55, 124 Конституції України, ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, визначеному ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюванних прав, свобод чи інтересів. Статтею 175 ЦПК України встановлені вимоги до позовної заяви. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору. У разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору. При цьому, частиною 7 статті 177 ЦПК України передбачено, що о позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача. Згідно до ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Судом встановлено, що у грудні 2021 року Харківський національний університет внутрішніх справ звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 27 грудня 2023 року позовну заяву Харківського національного університету внутрішніх справ залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з моменту отримання позивачем копії зазначеної ухвали суду. В ухвалі зазначено, що позивачем: не долучено до позовної заяви доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів, оскільки позов подано за допомогою засобів електронного зв`язку «Електронний суд»; в позовній заяві не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); в позовній заяві не зазначено щодо наявності у нього або у іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви; не надано попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона позивача понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Також, повідомлено позивача про необхідність усунення встановлених судом недоліків позовної заяви, а саме: надати позовну заяву із зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін; зазначити докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); вказати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви; надати доказ надсилання листом з описом вкладення відповідачу копій поданих до суду документів. 05 січня 2025 року представник Харківського національного університету внутрішніх справ Лисяк Я.Е. на виконання ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 27 грудня 2023 року про залишення позовної заяви без руху подала до суду заяву про усунення недоліків, до якої було долучено: виправлену позовну заяву оформлену у відповідності до ст.175 ЦПК України; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат; опис відправлення примірника позову відповідачу. Ухвалою цього ж суду від 10 січня 2024 року позовну заяву було визнано неподаною та повернуто заявнику з тих підстав, що до матеріалів позовної заяви не додано належних доказів на підтвердження повноважень Лисяк Я.К., як представника Харківського національного університету внутрішніх справ. Між тим, висновок суду першої інстанції про те, що наявні підстави для визнання заяви позовної заяви Харківського національного університету внутрішніх справ неподаною, оскільки його представником не було надано належних доказів на підтвердження його повноважень - не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи. Статтею 62 ЦПК України визначено документи, що підтверджують повноваження представників. Зокрема, передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Водночас частиною сьомою статті 62 ЦПК Українипередбачено, що у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про ЄСІТС та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). У частинах першій, другій та четвертій статті 14 ЦПК Українипередбачено, що у судах функціонує ЄСІТС. ЄСІТС - це система, яка забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. 05 жовтня 2021 року почали офіційно функціонувати три підсистеми (модулі) ЄСІТС - «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв`язку. Згідно з частинами п`ятою та шостою статті 43 ЦПК Українидокументи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням ЄСІТС за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням ЄСІТС шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про ЄСІТС. Відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Згідно зі статтею 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладенням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України «Про електронні довірчі послуги». Надсилання процесуальних документів до суду в електронному вигляді передбачає використання підсистеми «Електронний суд», що розміщено за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису. Тому альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через «Електронний кабінет». Пунктами 30-31 підрозділу 2 розділу III Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення), визначено, що користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства. Надання довіреності в електронній формі здійснюється засобами Електронного кабінету шляхом створення електронного документа встановленої форми, в якому визначається обсяг повноважень повіреного. Згідно з пунктами 32-35 підрозділу 2 розділу III Положення передбачено, що довіреність в електронній формі, підписана кваліфікованим електронним підписом довірителя, надає можливість повіреному виконувати визначений довірителем перелік дій засобами Електронного суду. Повірений, якому довірителем видана довіреність в електронній формі із правом передоручення, може надати таку довіреність іншому користувачу на вчинення дій в інтересах довірителя (передоручення). Від імені юридичної особи видавати довіреності в електронній формі мають право особи, зазначені у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо такої юридичної особи у графі «Прізвище, ім`я, по батькові, дати обрання (призначення) осіб, що обираються (призначаються) до органу управління такої юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або такі, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи». Від імені іноземної юридичної особи електронні довіреності видаватися не можуть. Довіреність в електронній формі, що підтверджує повноваження представника, та електронні документи, на підставі яких відбувалось передоручення прав первинного довірителя (за їх наявності), автоматично додаються до документів, відправлених представником засобами Електронного суду. Довіреність в електронній формі дійсна до моменту її скасування довірителем або протягом строку, на який вона видана. При втраті чинності довіреності в електронній формі автоматично скасовуються також усі її похідні довіреності, що видані в порядку передоручення. Змістовний аналіз вказаних норм Положення свідчить про те, що електронна довіреність, яку можливо надати за допомогою підсистеми «Електронний суд», видається за наявності у відповідної особи довірителя та його представника особистих електронних кабінетів у підсистемі «Електронний суд», що передбачає наявність у таких осіб електронного цифрового підпису. Електронна довіреність видається лише за умови його підписання електронним ключем довірителем за допомогою алгоритмів, визначених у підсистемі «Електронний суд». Надалі така електронна довіреність автоматично додається до позовної заяви, яка подана представником від імені довірителя через підсистему «Електронний суд». Разом з цим у користувачів відсутня можливість будь-яким чином впливати на зміст та вигляд такої електронної довіреності, тобто вона формується підсистемою «Електронний суд» самостійно, відповідно до обраного обсягу повноважень представника. Довіреність, видана із дотриманням зазначених правил, як електронний документ не вимагає будь-якого засвідчення і є належним документом, що підтверджує повноваження представника у суді. Водночас, у випадку звернення до суду через підсистему «Електронний суд» суди мають перевіряти відповідність вчиненої представником дії наданому представнику обсягу повноважень, визначеному в електронному дорученні. Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 08 вересня 2021 року у справі № 486/259/21 (провадження № 61-9466св21), від 30 червня 2021 року у справі № 380/830/21 (провадження № К/9901/19572/21), від 10 лютого 2022 року у справі № 560/11791/21, від 04 серпня 2022 року у справі № 300/8766/21, від 09 серпня 2023 року у справі № 285/5168/22 (провадження № 61-1317св23). Як установлено судом апеляційної інстанції, позовну заяву подано представником позивача Лисяк Я.Е. через підсистему «Електронний суд», на підтвердження повноважень якої було приєднано електронну довіреність (сформовану в системі Електронний суд 12 жовтня 2022 року) у порядку передоручення від 12 жовтня 2022 року. Цією довіреністю Сокуренко В.В., який є керівником Харківського національного університету внутрішніх справ, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громалстьких формувань, уповноважив Лисяк Я.Е. в порядяку передоручення представляти інтереси Харківського національного університету внутрішніх справ в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанція) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписуваи, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи. Тобто, представниця Харківського національного університету внутрішніх справ - Лисяк Я.Е. відповідно до положень частини сьомої статті 62 ЦПК України надала суду першої інстанції суду докази на підтвердження своїх повноважень на представництво інтересів. Крім того, відповідно до частини другої статті 60 ЦПК України під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу. Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже, у малозначній справі здійснювати представництво в суді може особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 ЦПК України. Предметом позову в даній справі є стягнення 23 169,49грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому вказана справа може бути віднесена до категорії справ незначної складності, представництво в яких можуть здійснювати не лише адвокати, а й інші визначені особи, які мають цивільну процесуальну дієздатність. Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що наявні підстави для визнання позову Харківського національного університету внутрішніх справи неподаним, оскільки представником позивача не надано належних доказів на підтвердження своїх повноважень - не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що з цих підстав позовна заява без руху не залишалася, а вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху позивачем було виконано у повному обсязі. Європейський суд з прав людини наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право порушити в суді чи відповідному органі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов`язків. Таким чином передбачено «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто, право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору. Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на звернення до суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд. Так, у справі Delcourt v. Belgium, Європейський суд з прав людини зазначив, що "у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення". У справі Bellet у. France Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права". Згідно з вимогами ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. На підставі вище зазначеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст.367, 374, 379 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Харківського національного університету внутрішніх справ задовольнити. Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 10 січня 2024 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 15 березня 2024 року. Головуючий Н.П. Пилипчук Судді О.В. Маміна О.Ю. Тичкова