Ухвала КАС ВС № 160/11887/22

УХВАЛА 14 березня 2024 року м. Київ справа №160/11887/22 адміністративне провадження № К/990/7348/24 Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Уханенка С.А., суддів: Прокопенка О. Б., Соколова В.М., перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Кам`янська виправна колонія (№34)" про визнання дій протиправними, зобов`язання нарахувати та виплатити додаткову винагороду та стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні,- В С Т А Н О В И В : У серпні 2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної установи "Кам`янська виправна колонія (№34)", в якій позивач просив суд визнати протиправними дії (бездіяльність) Державної установи "Кам`янська виправна колонія (№34)" щодо непроведення повного розрахунку при звільненні - невиплату позивачу в день звільнення (31 липня 2022 року) додаткової винагороди, встановленої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", в розмірі до 30 000,00 грн пропорційно в розрахунку на місяць, за період з 24 лютого 2022 року по 31 травня 2022 року; зобов`язати Державну установу "Кам`янська виправна колонія (№34)" здійснити нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди, встановленої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", за період з 24 лютого 2022 року по 31 травня 2022 року в розмірі до 30 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць; стягнути з Державної установи "Кам`янська виправна колонія (№34)" середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільнені (невиплату грошового забезпечення) на користь позивача за період з 01 серпня 2022 року по день фактичного розрахунку. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Державної установи "Кам`янська виправна колонія (№34)" щодо ненарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", за період з 11 березня 2022 року до 31 травня 2022 року. Зобов`язано Державну установу "Кам`янська виправна колонія (№34)" вул. Михайла Грушевського, 214, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, 51912, код ЄДРПОУ 08562967) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) додаткової винагороди у розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", за період з 11 березня 2022 року до 31 травня 2022 року, з урахуванням фактично виплачених сум. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04 січня 2024 року апеляційну скаргу Державної установи "Кам`янська виправна колонія (№34)" задоволено. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. 27 лютого 2024 року року за допомогою підсистеми «Електронний суд» позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 січня 2024 року у цій справі. Предметом спору у цій справі є право позивача на отримання додаткової винагороди, установленої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №

168. Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав. Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, як виняток, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а" - "г" цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, справа розглянута Дніпропетровським окружним адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження. Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, судом касаційної інстанції не встановлено і заявником касаційної скарги не зазначено. Отже, у касаційній скарзі скаржником не наведено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. За таких обставин, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою необхідно відмовити. Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд У Х В А Л И В :

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Кам`янська виправна колонія (№34)" про визнання дій протиправними, зобов`язання нарахувати та виплатити додаткову винагороду та стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

2. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності -засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. СуддіС.А. Уханенко О.Б. Прокопенко В.М. Соколов