Постанова Київський апеляційний суд № 356/725/23

Справа № 356/725/23 Головуючий в суді І інстанції Дудар Т.В. Провадження № 22-ц/824/1823/2024 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ (у порядку письмового провадження) 14 березня 2024 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: судді-доповідача Мельника Я.С., суддів Матвієнко Ю.О. та Гуля В.В., розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Березанського міського суду Київської області від 17 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів, ВСТАНОВИВ: У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, який обґрунтовував тим, що 24.03.2022 він на Привокзальній площі міста Березань Київської області (біля магазину «Імідж») придбав у ФОП ОСОБА_2 телефон моделі «Blackview A 80» вартістю 2800 грн. Через два дні, виявивши дефект у телефоні при його зарядці, він звернувся до відповідача з проханням повернути йому сплачені грошові кошти або замінити даний товар на новий, однак ФОП ОСОБА_2 відмовився повернути йому сплачені за телефон кошти і він був змушений звернутися до поліції. В подальшому, після досудового розслідування він отримав Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про закінчення кримінального провадження за ст. 190 КК України. Як стверджує позивач, у своїх поясненнях працівникам поліції відповідач підтвердив факт продажу телефону та відмови від повернення позивачу коштів або ж його заміни. З посиланням на ст. 9 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 707 ЦК України за вищевказаної поведінки відповідача ОСОБА_1 вважає, що його права як споживача підлягають захисту в судовому порядку. Внаслідок завданих відповідачем дій, ОСОБА_1 було завдано моральної шкоди, що полягає в пережитому нервовому стресі, тривалих сильних душевних хвилюваннях, викликаних несправедливим до нього ставленням та порушенням усталеного способу життя. Як стверджує позивач, неправомірними діями відповідача йому заподіяно моральної шкоди, розмір якої він оцінює в 10 000,00 грн. У зв`язку з викладеним, позивач просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на його користь грошові кошти у сумі 2 800 грн, моральну шкоду у розмірі 10 000 грн та витрати на правову допомогу в сумі 35 000,00 грн. Рішенням Березанського міського суду Київської області від 17 листопада 2023 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з цим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що судом не встановлювалися жодні обставини та не досліджувалися докази по справі, тому вважає, що рішення суду першої інстанції не є законним і обґрунтованим. Відповідач правом подачі відзиву не скористався. Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено жодними належними та допустимими доказами своїх позовних вимог. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем вказує про те, що 24.03.2022 він на Привокзальній площі міста Березань Київської області (біля магазину «Імідж») придбав у відповідача ФОП ОСОБА_2 телефон моделі «Blackview A 80» вартістю 2800 грн. Через два дні, виявивши дефект у телефоні при його зарядці, позивач звернувся до відповідача з проханням повернути йому сплачені грошові кошти або замінити даний товар на новий, на що позивач отримав відмову. Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів. Так, предметом регулювання вказаного вище закону є відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг (ст. 1-1 Закону України «Про захист прав споживачів»). Частинами 1-4 ст. 698 ЦК України визначено, що за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов`язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов`язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його. Договір роздрібної купівлі-продажу є публічним. До відносин за договором роздрібної купівлі-продажу з участю покупця-фізичної особи, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів. Умови договору, що обмежують права покупця-фізичної особи порівняно з правами, встановленими цим Кодексом та законодавством про захист прав споживачів, є нікчемними. Відповідно до ст. 707 ЦК України покупець має право протягом чотирнадцяти днів не рахуючи дня купівлі непродовольчого товару належної якості, якщо триваліший строк не оголошений продавцем, обміняти його у місці купівлі або інших місцях, оголошених продавцем, на аналогічний товар інших розміру, форми, габариту, фасону, комплектації тощо. У разі виявлення різниці в ціні покупець проводить необхідний перерахунок з продавцем. Якщо у продавця немає необхідного для обміну товару, покупець має право повернути придбаний товар продавцеві та одержати сплачену за нього грошову суму. Вимога покупця про обмін або повернення товару підлягає задоволенню, якщо товар не був у споживанні, збережено його товарний вид, споживчі властивості та за наявності доказів придбання товару у цього продавця. Перелік товарів, які не підлягають обміну або поверненню на підставах, передбачених цією статтею, встановлюється нормативно-правовими актами. Відповідно до п. 7, 18, 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном, розрахунковим документом, передбаченим Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", або іншими документами (далі - розрахунковий документ); продавець - суб`єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації; споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Згідно з ч. 1-2 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: 1) захист своїх прав державою; 2) належну якість продукції та обслуговування; 3) безпеку продукції; 4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію, її кількість, якість, асортимент, її виробника (виконавця, продавця) відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"; 4-1) обслуговування державною мовою відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"; 5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; 6) звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав; 7) об`єднання в громадські організації споживачів (об`єднання споживачів). Споживачі також мають інші права, встановлені законодавством про захист прав споживачів. Крім того, частиною 3 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено і обов`язки споживачів, а саме: споживачі зобов`язані: 1) перед початком експлуатації товару уважно ознайомитися з правилами експлуатації, викладеними в наданій виробником (продавцем, виконавцем) документації на товар; 2) в разі необхідності роз`яснення умов та правил використання товару - до початку використання товару звернутися за роз`ясненнями до продавця (виробника, виконавця) або до іншої вказаної в експлуатаційній документації особи, що виконує їх функції; 3) користуватися товаром згідно з його цільовим призначенням та дотримуватися умов (вимог, норм, правил), встановлених виробником товару (виконавцем) в експлуатаційній документації; 4) з метою запобігання негативним для споживача наслідкам використання товару - застосовувати передбачені виробником в товарі засоби безпеки з дотриманням передбачених експлуатаційною документацією спеціальних правил, а в разі відсутності таких правил в документації - дотримуватися звичайних розумних заходів безпеки, встановлених для товарів такого роду. Як передбачено ч. 1 ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів» держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності. Таким чином, перевіривши наявні у матеріалах справи докази в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд позбавлений можливості встановити, що договір купівлі-продажу товару між сторонами по справі був укладений, що позивач набув статус споживача, а відповідач набув статусу суб`єкта господарювання, що реалізує певний товар. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено жодними доказами факт укладення між ним і ФОП ОСОБА_2 договору - усного чи письмового правочину між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердженням вчинення усного правочину могли б бути квитанція, товарний чи касовий чек, розрахунковий документ, передбаченим Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", або інший документ. Таким чином, відсутні правові підстави для висновку, що до правовідносин що виникли між сторонами, застосовуються норми Закону України «Про захист прав споживачів». З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга та зміст оскаржуваного рішення не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. 376 ЦПК України могли б бути підставою для його скасування, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 374, 375 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Березанського міського суду Київської області від 17 листопада 2023 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Суддя-доповідач: Судді: