Постанова Київський апеляційний суд № 372/1853/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 березня 2024 року місто Київ єдиний унікальний номер справи: 372/1853/23 номер провадження: 22-ц/824/2284/2024 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач), суддів: Невідомої Т.О., Нежури В.А., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 20 липня 2023 року у складі судді Тиханського О.Б., у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» про стягнення моральної шкоди, суми індексу інфляції, трьох процентів річних та пені, В С Т А Н О В И В: У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» (далі - ПрАТ «СК «Перша») про стягнення моральної шкоди, суми індексу інфляції, трьох процентів річних та пені. Позовна заява мотивована тим, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 26 липня 2022 року було встановлено факт невиконання відповідачем грошового зобов`язання перед позивачем щодо виплати страхового відшкодування у розмірі 95 858 грн 73 коп. та 3% річних в розмірі 914 грн 08 коп. Вказане рішення суду було залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року. Проте, відповідач виконав своє грошове зобов`язання лише 20 січня 2023 року. З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просив стягнути з ПрАТ «СК «Перша» суму інфляційного збільшення у розмірі 32 583 грн 85 коп., 3 % річних за невиконання грошового зобов`язання за період з 27 серпня 2021 року по 20 січня 2023 року в сумі 4 057 грн 58 коп., пеню за період з 29 квітня 2021 року до 20 січня 2023 року в сумі 6 058 грн 23 коп. та моральну шкоду, що була заподіяна протиправними діями відповідача у розмірі 60 000 грн 00 коп. Вирішити питання про розподіл судових витрат. Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 20 липня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ «СК «Перша» на користь ОСОБА_1 . індекс інфляції у розмірі 2 124 грн 37 коп., три відсотки річних у розмірі 685 грн 00 коп. та пеню у розмірі 2 грн 31 коп., а всього 2 133 грн 53 коп. Стягнуто з ПрАТ «СК «Перша» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5 000 грн 00 коп. Стягнуто з ПрАТ «СК «Перша» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 600 грн 00 коп. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що у даному випадку виникнення грошового зобов`язання передбачено п.5.3, 5.4 публічної оферти (відповідно до якої укладено договір добровільного комплексного страхування подорожуючих за кордон за програмою TRAVELLER INSURANCE POLICY №00-02.349659) і пов`язано з настанням певної події страхового випадку. Це ж передбачено і діючим законодавством, яке регулює дані правові правовідносини. Таким чином, висновки суду про виникнення грошового зобов`язання з моменту прийняття судового рішення суперечить діючому законодавству. Вказує, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 26 липня 2022 року у справі №372/4328/21 вже встановлено факт невиконання відповідачем грошового зобов`язання, яке виникло 29 квітня 2021 року у зв`язку із настанням певних подій на підставі договору добровільного комплексного страхування подорожуючих за кордон. Представник ПрАТ «СК «Перша» - Олексієнко О.І. подала відзив на апеляційну скаргу, в якій зазначає, що у позовній заяві не вказано, з яких міркувань виходив позивач, визначаючи розмір моральної шкоди саме на суму 60 000 грн 00 коп., як і не надано жодних доказів на підтвердження моральної шкоди. Зазначає, що позивачем безпідставно нараховуються інфляційне збільшення суми боргу за період з 29 квітня 2021 року по 20 січня 2023 року, 3% річних за невиконання грошового зобов`язання за період з 24 серпня 2021 року по 20 січня 2023 року та пеня у розмірі 0,01% від розміру належної страхової виплати за кожен день прострочення за період з 29 квітня 2021 року по 20 січня 2023 року, оскільки постанова суду у справі 372/4328/21, на яку посилається позивач, набрала законної сили 25 жовтня 2022 року (повний текст складено 03 листопада 2022 року, отримано відповідачем 19 січня 2023 року) та була виконана відповідачем 20 січня 2023 року. Позивач ОСОБА_1 подав пояснення, в яких зазначає, що твердження відповідача про те, що він не належним чином обґрунтував розмір моральної шкоди та не надав необхідних доказів, які підтверджують поїздки до суду, очікування судових засідань, транспорту, зміни у звичайному ритмі життя є безпідставними, оскільки є очевидними та не потребують додаткового доказування. Також наголошує на тому, що початком прострочення грошового є 29 квітня 2021 року, і це не підлягає доказуванню, оскільки це встановлено рішенням Обухівського районного суду Київської області від 26 липня 2022 року. Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Оскільки в даній справі ціна позову становить 102 699 грн 66 коп., що менше ста розмірів прожиткового мінімуму, і дана справа не відноситься до тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до приписів ч.13 , якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, враховуючи доводи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Згідно з вимогами ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає не в повному обсязі. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 26 липня 2022 року позов ОСОБА_1 до ПрАТ «СК «Перша» про стягнення страхового відшкодування та трьох процентів річних - задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ «СК «Перша» на користь ОСОБА_1 95 858 грн 73 коп. страхового відшкодування за договором добровільного комплексного страхування подорожуючих за кордон за програмою TRAVELLER INSURANCE POLICY від 23 березня 2021 року №00-02.349659. Стягнуто з ПрАТ «СК «Перша» на користь ОСОБА_1 27 799 грн 40 коп. - три проценти річних від простроченої суми за період з 29 квітня 2021 року по 23 серпня 2021 року. Постановою Київського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року в задоволенні апеляційної скарги ПрАТ «СК «Перша» відмовлено. Рішення Обухівського районного суду Київської області від 26 липня 2022 року залишено без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Відповідно до п.8.2 договору добровільного комплексного страхування подорожуючих за кордон, укладеного між сторонами, за несвоєчасне здійснення страхової виплати страховик несе майнову відповідальність шляхом сплати застрахованій особі пені у розмірі 0,01% від розміру належної страхової суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення платежу. Як вбачається з позовної заяви та відзиву, 20 січня 2023 року відповідач здійснив виплату належних коштів по рішенню Обухівського районного суду Київської області від 26 липня 2022 року. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач відповідно до рішення суду був зобов`язаний виплатити позивачу зазначену суму страхового відшкодування, проте вказаний обов`язок настав з дати винесення рішення Київським апеляційним судом, тобто з 25 жовтня 2022 року. Тому суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання за період з 25 жовтня 2022 по 20 січня 2023 року. Однак колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції щодо визначення періоду, протягом якого відповідач не виконував грошове зобов`язання. Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України). Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно з ч.1 ст.598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених законом або договором. Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, а його зміст становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 627,628 ЦК України). Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України). Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (ч.2 ст.625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу (основне зобов`язання), суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та трьох процентів річних від простроченої суми. Так, рішенням Обухівського районного суду Київської області від 26 липня 2022 року у справі №372/4328/21 встановлено, що 23 березня 2021 року між ПрАТ «СК «Перша» та ОСОБА_1 укладено договір добровільного комплексного страхування подорожуючих за кордон за програмою TRAVELLER INSURANCE POLICY №00-02.349659, предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать закону і пов`язані з життям, здоров`ям та працездатністю застрахованої особи, а саме: медичними виплатами, здійсненими у разі захворювання (раптової хвороби), нещасного випадку та інших непередбачуваних подій, які належать до страхових випадків згідно з умовами договору. Вказаний договір укладено відповідно до публічної оферти щодо укладення договору добровільного комплексного страхування подорожуючих за кордон за програмою «VECTOR» (далі - Оферта). Згідно з п.5.3 Оферти рішення про страхову виплату або відмову у страховій виплаті приймається страховиком протягом 10 робочих днів з дня отримання страховиком усіх необхідних документів, вказаних у договорі, та наданих в порядку, передбаченому умовами договору по кожному конкретному виду страхування, які підтверджують або спростовують факт та обставини настання страхового випадку і розмір збитків (витрат). За змістом п.5.4 Оферти страхова виплата здійснюється страховиком протягом 10 робочих днів з дня підписання страхового акта. 19 квітня 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку. Також Обухівський районний суд Київської області у рішенні від 26 липня 2022 року у справі №372/4328/21 дійшов висновку про прострочення боржником виконання грошового зобов`язання за період з 29 квітня 2021 року по 23 серпня 2021 року. Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Отже, колегія суддів вважає встановленим та таким, що не підлягає доведенню наявність простроченого зобов`язання відповідача перед позивачем з 29 квітня 2021 року, у зв`язку з чим висновок суду першої інстанції про те, що обов`язок по виплаті позивачу 95 858 грн 73 коп. страхового відшкодування настав з дати ухвалення постанови Київським апеляційним судом, тобто з 25 жовтня 2022 року, не ґрунтується на вимогах закону. З цих же підстав колегія суддів вважає необґрунтованими доводи наведені у відзиві на апеляційну скаргу про те, що нарахування інфляційного збільшення суми боргу, 3% річних за невиконання грошового зобов`язання та пені у розмірі 0,01% від розміру належної страхової виплати за кожен день прострочення не можливе у період до набрання постановою законної сили. Таким чином колегія суддів вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми за період з 24 серпня 2021 року по 20 січня 2023 року та стягнення пені, передбаченої договором, за період з 29 квітня 2021 року по 20 січня 2023 року обґрунтованими. При розрахунку інфляційних втрат та трьох процентів річних у період з 24 серпня 2021 року по 20 січня 2023 року колегія суддів керується методикою розрахунку, яка визначена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі №373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18), а саме, інфляційні втрати розраховується за формулою: [Сума боргу] ? [Індекс інфляції] ? 100% - [Сума боргу], а три проценти річних розраховується за формулою: [Сума боргу] ? [Процентна ставка] ? 100% ? 365 днів ? [Кількість днів]. Враховуючи загальний розмір заборгованості, який становить 95 858 грн 73 коп., та кількість днів за період прострочення - 515, колегія суддів вважає, що згідно наведеної формули розмір трьох процентів річних складає 30 809 грн 36 коп., а розмір інфляційних втрат становить 4 057 грн 58 коп. Також, відповідно до п.8.2 договору добровільного комплексного страхування подорожуючих за кордон, укладеного між сторонами, за несвоєчасне здійснення страхової виплати страховик несе майнову відповідальність шляхом сплати застрахованій особі пені у розмірі 0,01% від розміру належної страхової суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення платежу. Розрахунок пені розраховується за формулою: пеня = С х РП х Д : 100, де: С - сума заборгованості за період; РП - розмір пені, зазначений в договорі; Д - кількість днів прострочення. Період прострочення грошового зобов`язання - від 29 квітня 2021 року до 20 січня 2021 року. Враховуючи загальний розмір заборгованості, який становить 95 858 грн 73 коп., та кількість днів за період прострочення - 632, колегія суддів вважає, що згідно наведеної формули розмір пені складає 6 058 грн 27 коп. Однак суд першої інстанції на наведене належної уваги не звернув, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 685 грн 00 коп., індексу інфляції у розмірі 2 124 грн 37 коп. та пені у розмірі 2 грн 31 коп. Щодо доводів апеляційної щодо стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 60 000 грн 00 коп., то колегія суддів виходить з такого. Відповідно до ч.ч.1,2 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди, ОСОБА_1 вказував, що неналежним виконанням грошового зобов`язання йому було завдано моральної шкоди, яка полягала у поїздках в Київ на судові засідання, погіршення стану здоров`я, отриманні душевні страждання. Розмір заподіяної моральної шкоди позивач оцінив у сумі 60 000 грн 00 коп. Ураховуючи, що у справі встановлене тривале неналежне виконання грошового зобов`язання, та приймаючи до уваги, що розмір моральної шкоди визначається з урахуванням критеріїв розумності та справедливості, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення вимог позивача про стягнення моральної шкоди у розмірі 5 000 грн 00 коп. Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 685 грн 00 коп., індексу інфляції у розмірі 2 124 грн 37 коп. та пені у розмірі 2 грн 31 коп. не відповідає вимогам ст.263 ЦПК України та підлягає зміні, а саме, з ПрАТ «СК «Перша» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 3% річних у розмірі 30 809 грн 36 коп., інфляційні втрати у розмірі 4 057 грн 58. та пеня у розмірі 6 058 грн 27 коп. Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача (п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України). Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. У суді першої інстанції ОСОБА_1 сплатив судовий збір у загальному розмірі 1 073 грн 60 коп., а за подання апеляційної скарги - 1 609 грн 50 коп. Оскільки колегія суддів змінює рішення, то понесені позивачем витрати підлягають стягненню з відповідача на його користь пропорційно до розміру позовних вимог, що становить 1 199 грн 88 коп. Згідно з ч.3 ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах (ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених у п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України. Керуючись ст.ст.374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Обухівського районного суду Київської області від 20 липня 2023 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» про стягнення суми індексу інфляції, трьох процентів річних та пені - змінити. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» на користь ОСОБА_1 3% річних у розмірі 30 809 грн 36 коп., інфляційні втрати у розмірі 4 057 грн 58. та пеню у розмірі 6 058 грн 27 коп. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з розглядом справи у розмірі 1 199 грн 88 коп. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України. Головуючий Судді: