Постанова Київський апеляційний суд № 372/3467/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 березня 2024 року місто Київ Справа № 372/3467/23 Апеляційне провадження № 22-ц/824/6538/2024 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Желепи О.В. (суддя-головуючий), Мазурик О.Ф., Немировської О.В. розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богуславського районного суду Київської області від 06 листопада 2023 року (ухвалено у складі судді Романенко К.С., інформація щодо дати складання повного тексту відсутня) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ВСТАНОВИВ У липні 2023 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - позивач, ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 24915-02/2022 від 22.02.2022 у розмірі 31 270,00 грн., яка складається з: 10 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 21 270,00 грн - сума заборгованості за відсотками та судовий збір у розмірі 2 684,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за вказаним договором позивачем набуто право вимоги до боржника ОСОБА_1 відповідно до укладеного з попереднім кредитором договором факторингу. Однак, відповідач в порушення умов даних договорів свої боргові зобов`язання не виконав, не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунок попереднього кредитора. У зв`язку з цим, у позивача, як нового кредитора, виникло право на стягнення вказаних вище сум заборгованості в судовому порядку. Рішенням Богуславського районного суду Київської області від 06 листопада 2023 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за кредитним договором № 24915-02/2022 в розмірі 31 270 гривень 00 копійок, яка складається з: 10 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 21 270,00 грн - сума заборгованості за відсотками. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати по справі в розмірі 2 684 гривні 00 копійок. Не погодившись з таким рішенням суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Мельник Юрій Олексійович 29 грудня 2023 року засобами поштового зв`язку подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, якою просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема на невідповідність висновків суду встановленим обставинам справи, а також неповне з`ясування усіх фактичних обставин справи та невірне дослідження доказів, що містяться в матеріалах справи. Вказує, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт отримання відповідачем будь-яких коштів на підставі кредитного договору, а також сам факт укладення відповідачем цього кредитного договору, оскільки на них не міститься підписів сторін. Матеріали справи не містять доказів, що під час укладення кредитного договору відповідач проходила верифікацію та що саме останній належить вищевказаний номер телефону. Недоведеним є відступлення права вимоги за спірними договорами, оскільки надані витяги з Реєстру боржників до договорів факторингу створені позивачем самостійно та не містять дати їх формування, підписів та печаток сторін, а тому ці витяги не можуть бути належними та допустимими доказами. Крім того, надані розрахунки заборгованості не є первинними документами, які можуть підтверджувати наявність заборгованості відповідача перед позивачем. Такими документами, на думку апелянта, можуть бути платіжні доручення, виписки з банківських рахунків, банківські квитанції. Також відсутні докази які б підтверджували факт перерахування кредитних коштів саме на картковий рахунок, що належить відповідачу, і саме в такій сумі, як зазначає позивач по справі. Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 січня 2024 року позивачу поновлено строк на оскарження рішення. Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 січня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. 22 січня 2024 року до Київського апеляційного суду надійшло клопотання від відповідача про усунення недоліків, до якого надано платіжну інструкцію про сплату судового збору. Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 січня 2024 року відкрито апеляційне провадження у даній справі та надано учасникам справи 5-ти денний строк з моменту отримання ухвали для подачі відзиву на апеляційну скаргу. 25 січня 2024 року ухвала про відкриття апеляційного провадження разом із апеляційною скаргою була доставлена на електронну пошту позивача, що підтверджується звітом про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду (а. с. 87) 30 січня 2024 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» надіслано за допомогою підсистеми «Електронний суд» Київському апеляційному суду відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення через безпідставність та необґрунтованість її доводів, а рішення суду першої інстанції без змін, як таке, що постановлене з правильним застосуваннями норм матеріального права та без порушень норм процесуального права. Вказує, що при заповненні форм Заявки позичальнику необхідно було внести всі обов`язкові дані, включаючи ПІБ, ІПН, адресу, суму бажаного кредиту, реквізити банківської картки, номер мобільного телефону та ін, тобто, здійснити певну послідовність дій, нездійснення чи не завершення яких унеможливлює укладення договору. У випадку готовності Клієнта прийняти пропозицію (оферту), Клієнт натискає кнопку «З умовами договору (оферти) згоден», після чого Клієнту надсилається смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором, який Клієнт має ввести у відповідне поле, після чого договір вважається підписаним. Зазначає, що з метою надання вичерпної інформації по справі та у відповідності до умов договору факторингу Позивачем було ініційовано запит до Первісного кредитора щодо наданнядодатковихдоказів, а саме детальних розрахунків заборгованості та доказів, що підтверджують надання (перерахування) коштів ОСОБА_1 за укладеним кредитним договором. Після винесення рішення судом першої інстанції, ТОВ «ФК «ЄАПБ» отримано від ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» запитувані додаткові докази, які Позивач просить суд врахувати та долучити до матеріалів справи:

1. Повідомлення від ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» від 29.01.2024, як доказ переказу коштів ОСОБА_1 .

2. Розрахунок заборгованості по Договору про надання фінансового кредиту № 24915-02/2022 від 22.02.2022. Вказує, що надані позивачем докази є належними, допустимими та достатніми для підтвердження надання/перерахування коштів Позичальнику та обґрунтування розміру заборгованості. Між сторонами було в належній формі досягнуто згоди щодо усіх істотних умов кредитних договорів, зокрема щодо продовження нарахування відсотків за кожен день користування кредитними коштами але не більше 90 календарних днів, починаючи з першого дня прострочення виконання умов договору, а тому нарахування відсотків здійснювалося у відповідності до умов договору.Факт надання позивачем та отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується, зокрема, наявними у матеріалах справи кредитними договорами, які не були у судовому порядку визнанні недійсними. Ухвалою Київського апеляційного суду від 26лютого 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами. Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За правилами ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Указаним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає не повністю з огляду на таке. Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої та апеляційної інстанції, 22 лютого 2022 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 24915-02/2022 (а.с. 6-9). Відповідно до п. 1.1 договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит у розмірі 10 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Відповідно до п. 1.2 договору, кредит надається строком на 30 днів, тобто до 21.03.2022. Дата надання кредиту: 22.02.2022. Відповідно до п. 1.8 договору, невід`ємною частиною цього договору є Правила надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, які розміщені на сайтах товариства - https://www.zecredit.com.ua. Прийнявши умови кредитного договору, клієнт підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися. 08.12.2022 між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено Договір факторингу № 08122022, відповідно до умов якого, ТОВ «ФК «Інвеструм» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «Інвеструм» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (а.с. 10-12). Згідно з Витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 08122022 від 08.12.2022 ТОВ «ФК «Інвеструм» передав, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 24915-02/2022у розмірі 31 270,00 грн, з яких: - 10 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; - 21 2720,00 грн - сума заборгованості за відсотками. Всупереч умов кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки первісного кредитора. Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ» в повному обсязі. Стягнув з ОСОБА_1 користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» суму заборгованості: за кредитним договором № 24915-02/2022 у розмірі 31 270,00 грн, а також витрати по сплаті судового збору у сумі 2 684,00грн. Суд апеляційної інстанції не може погодитися із таким висновком суду першої інстанції у повному обсязі з огляду на таке. Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Частинами 1, 2 ст. 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Згідно зі ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. За приписом ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів. Разом з тим, особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Так, пунктами 5, 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір - цедомовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - цеалфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»). Правилами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України). Водночас, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - увигляді окремого документа. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення. Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин. Виходячи з вищенаведених положень чинного законодавства та встановлених обставин справи вбачається, що відповідачем 22 лютого 2022 року було укладено в електронній формі договір про надання фінансового кредиту № 24915-02/2022 з ТОВ «ФК «Інвеструм» на суму кредиту 10 000 грн. Окрім доказів, що надані до суду першої інстанції, факт перерахування коштів ОСОБА_1 підтверджено повідомленням від ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» від 29.01.2024. Посилання в апеляційній скарзі на те, що відповідачка не укладала цей кредитний договір, а також, що відсутні підписи сторін є безпідставними та спростовуються матеріалами справи. Так, у розділі 7 Договору про надання фінансового кредиту № 24915-02/2022 від 22 лютого 2022 року (а. с. 7 зворот) вказано, зокрема: Клієнт ПІБ: ОСОБА_1 ІПН: НОМЕР_1 ID-картка номер НОМЕР_2 Адреса: АДРЕСА_1 Електронний підпис НОМЕР_4 Вказані анкетні дані щодо відповідача-позичальника відповідають дійсності, що підтверджується відповідями № 163437 від 31.07.2023 та № 236702 від 21.09.2023 з Єдиного державного демографічного реєстру (а. с. 32, 40), доданим до заяви про ознайомлення з матеріалами справи паспортом громадянина України (а. с. 53), зворотними повідомлення про вручення поштових відправлень за вказаною адресою (а. с. 46, 51) та не заперечується самою відповідачкою, про що свідчить зазначення цих же анкетних даних в апеляційній скарзі (а. с. 60). Таким чином, вказані договори підписані електронними підписами, використання яких не можливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету. Разом із цим, доказів того, що її персональні дані (копія паспорта громадянина України, ідентифікаційний номер, реквізити банківської картки на яку первісним кредитором здійснювалося перерахування позичених грошових коштів, номер телефону) були викрадені/використанні іншими особами, зокрема товариством для укладення кредитних договорів від її імені, відповідачем до суду не надано. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, до правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно неї шахрайських дій відповідачка не зверталася, як і не оскаржувала правомірність (дійсність) укладених договорів. Також, враховуючи умови надання кредитних коштів, колегія суддів зазначає, що саме відповідачка має доступ до свого рахунку, зазначеного в договорах, і вона мала можливість представити суду виписку зі свого рахунку на підтвердження відсутності надходження коштів від кредитора на виконання укладеного договору у відповідну дату (проміжок часу), оскільки відповідно до принципу змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12 ЦПК України). За вказаних обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що матеріали справи у своїй сукупності свідчать про те, що відповідачка отримала кредитні кошти за договором № 24915-02/2022 від 22 лютого 2022 рокуз ТОВ «ФК «Інвеструм» на суму кредиту 10 000 грн, проте не виконала взяті на себе зобов`язання та в добровільному порядку у строки, передбачені кредитними договорами, отримані в кредит кошти не повернула. Разом із цим, задовольняючи позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» про стягнення заборгованості за договорами в повному обсязі, суд першої інстанції не врахував того, що за змістом ст. 1048 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Такі висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі № 310/11534/13-ц, у постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року по справі № 300/438/18. За умовами договору про надання фінансового кредиту № 24915-02/2022 від 22 лютого 2022 року укладеного між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 було передбачено надання кредиту в розмірі 10 000,00 грн строком на 30 днів, тобто до 21.03.2022 (а. с. 6). Отже, ТОВ «ФК «Інвеструм» мало право на стягнення процентів за користування кредитними коштами за 30 днів по 21березня2022 року, що, виходячи із установлених у договорі процентних ставок (2,5% на добу), становить 7 500 (10000*2,5/100*30) грн. Колегія суддів враховує те, що пунктом 1.3. Договору передбачена процентна ставка у розмірі 0,5 % на добу, проте зазначає, що вказана ставка застосовується за умови своєчасного та повного повернення кредиту протягом 30 днів з моменту його надання (п. 1.5 Договору). Натомість, як було встановлено, відповідачка своїх зобов`язань за кредитним договором не виконала та не повернула у встановлений строк кредит разом із нарахованими відсотками, а тому втратила право на пільгову процентну ставку за користування кредитними коштами. Нарахування та стягнення процентів за користування позикою та кредитом поза визначеними строками, тобто після 21 березня 2022 року, суперечить вимогам ЦК України та висновкам Верховного Суду. Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи позивача щодо правомірності продовження нарахування процентів за кожен день користування кредитними коштами, але не більше 90 календарних днів з першого дня прострочення відповідно до умов кредитних договорів, оскільки пунктом 4.3. договору передбачено, що продовжують нараховуватись відсотки за кожен день користування кредитом, який за умовами договору закінчився 21 березня 2022 року. За неповернення вказаних сум після закінчення строку, на який були видані кредитні кошти, може наставити відповідальність, передбачена ст. 625 ЦК України, проте регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 Кодексу не можуть застосовуватись одночасно, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною. Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 лютого 2020 року у справі №912/1120/16. Враховуючи викладене, з ОСОБА_1 користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» підлягає стягненню: заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 24915-02/2022 від 22 лютого 2022 року у розмірі 17 500,00грн, з яких: 10 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 7 500,00 грн - заборгованість по процентах за користування кредитними коштами. В іншій частині заборгованість стягненню з відповідача не підлягає. Таким чином, рішення Богуславського районного суду Київської області від 06листопада 2023 року підлягає частковому скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» про стягнення заборгованості за відсотками. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Відповідно, підлягає скасуванню рішення суду першої інстанції і в частині вирішення питання розподілу судових витрат. Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» задоволено частково, а саме на 55,96 % (17500/31270*100%). Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений за подачу позову судовий збір у розмірі 1 502 грн (2684*0,5596). Водночасз позивача на користь відповідача підлягає стягненню сплачений за подачу апеляційної скарги судовий збір у розмірі 1 773 грн (4026*0,4404). Відповідно до ч. 10 ст. 141 ЦПК при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат. Таким чином, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 271грн. Керуючись ст.ст. 141, 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, суд- ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Богуславського районного суду Київської області від 06 листопада 2023 року в частині стягнення заборгованості за відсотками - скасуватита ухвалити нове судове рішення в цій частині. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»: заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 24915-02/2022 від 22 лютого 2022 року у розмірі 17 500,00 (сімнадцять тисяч п`ятсот) грн, з яких: 10 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 7 500,00 грн - заборгованість по процентах за користування кредитними коштами. В іншій частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - відмовити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 271 грн судового збору. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у ст. 389 ЦПК України. Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ: 35625014, місцезнаходження юридичної особи: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, реквізити IBAN: НОМЕР_3 у АТ «ТАСкомбанк». Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 Головуючий суддяО.В. Желепа СуддіО. Ф. Мазурик О. В. Немировська