Постанова 4821 № 710/1341/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 березня 2024 року м. Черкаси Справа № 710/1341/23 Провадження № 22-ц/821/475/24 категорія 304090000 Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої: Карпенко О.В. суддів: Бородійчука В.Г., Василенко Л.І. за участю секретаря: Ярошенка Б.М. учасники справи: позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»; представник позивача: Ніколаєнко Олена Миколаївна відповідач: ОСОБА_1 , розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» - Ніколаєнко Олени Миколаївна на заочне рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 25 грудня 2023 року (ухваленого під головуванням судді Побережної Н.П. в приміщенні Шполянського районного суду Черкаської області) у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- в с т а н о в и в : Короткий зміст позовних вимог 20 вересня 2023 року через засоби поштового зв`язку Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - Банк) звернулося до Шполянського районного суду Черкаської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог зазначило, що ОСОБА_1 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву №б/н від 18.08.2008. Відповідач при підписанні Анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складають між ним та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Заява відповідача підтверджує той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», які були йому надані для ознайомлення в письмовій формі. 18.08.2008 відповідачем також була підписана Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду». В цій довідці відповідач власним підписом підтвердив, що з фінансовими умовами надання кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» і прикладами розрахунку суми плати за використання кредитних коштів ознайомлений. Банком на підставі Договору банківських послуг відкрито картковий рахунок з початковим кредитним лімітом та надано відповідачу у користування кредитну картку. У подальшому, розмір кредитного ліміту збільшився до 30 000,00 грн. Позивач вказує, що Банк умови кредитного договору виконав, надавши відповідачу кошти, проте, в порушення умов кредитного договору, відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 13.08.2023 року виникла заборгованість у загальній сумі 34 620,00 грн, яка складається із: 30 377,06 грн заборгованість за тілом кредиту; 0,00 грн заборгованість за нарахованими відсотками; 4 242,94 грн заборгованість за простроченими відсотками та 0,00- заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України. Посилаючись на вказані обставини, а також приймаючи до уваги, що відповідач не приймає заходів, направлених на погашення існуючої заборгованості, позивач змушений звертатися із вказаним позовом та просив суд постановити рішення, яким стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 34 620,00 грн за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 18.08.2008 року, а також судові витрати в сумі 2 684,00 грн. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Заочним рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 25 грудня 2023 року позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 30 377,06 грн. за кредитним договором№ б/н від 18.08.2008 року. В задоволенні іншої частини позову - відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано належних і допустимих доказів, які підтверджували, що саме ці умови розумів позичальник, підписуючи заяву про отримання кредиту, а відтак, відсутні підстави для того, щоб вважати Умови та правила надання банківських послуг частиною укладеного між сторонами кредитного договору, у зв`язку із чим суд першої інстанції прийшов до висновку про стягнення з відповідача на користь Банку лише заборгованості за кредитом в сумі 30 377,06 грн, оскільки позивачем доведено використання позичальником кредитних коштів та невиконання обов`язку щодо їх повернення кредитору. Короткий зміст вимог апеляційної скарги 24 січня 2024 року представник АТ КБ «ПриватБанк» - Ніколаєнко О.М. подала через засоби поштового зв`язку апеляційну скаргу, в якій просила скасувати заочне рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 25 грудня 2023 року в частині відмовлених позовних вимог, як необґрунтоване і незаконне, прийняте без повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи, без належної оцінки доказів у справі, з невідповідністю висновків обставинам справи та з порушенням норм процесуального та матеріального права та ухвалити в цій частині нове рішення, задовольнивши позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк». Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга мотивована тим, що відмовляючи банку у задоволенні частини позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме надані банком Умови та Правила надання банківських послуг і Тарифи обслуговування кредитних карт «Універсальна» розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг ПриватБанку. Однак банк не погоджується із зазначеним, оскільки з моменту підписання фізичною особою заяви, між Банком і клієнтом був укладений договір в порядку ч. 1 ст. 634 ЦК України шляхом приєднання клієнта до запропонованого Банком договору. У заяві №б/н від 18.08.2008 , підписаній відповідачем, зазначена базова процентна ставка 2,5 % на місяць, що становить 30% річних, а також тип картки, номер картки, валюта, тип кредитного ліміту, що свідчить про те, що відповідач ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про умови кредитування, в тому числі щодо сплати процентів. Банк наголошує, що суд не взяв до уваги, що базова процентна ставка за користування кредитом зазначена безпосередньо в підписаній відповідачем заяві. Крім того, суд не взяв до уваги, що 16.12.2019 було підписано заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг, в якій зазначено основні умови кредитування, зокрема і відсотки. Наголошує, що належними та допустими доказами підтверджено, що 18.08.2008 із відповідачем була узгоджена відсоткова ставка 30 % річних, а 16.12.2019 узгоджена ставка 42 % річних. Вважає, що суд безпідставно відмовив у стягненні боргу за процентами, при цьому жодного власного перерахунку заборгованості за відсотками за погодженою ставкою, суд першої інстанції не зробив. Крім того, відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 755/7704/15-ц, від 26.09.2018 у справі № 159/2146/15-ц, якщо суд не погодився з наданим Банком розрахунком заборгованості за відсотками, він повинен був здійснити власний розрахунок та встановити дійсний розмір заборгованості за відсотками, а не відмовляти у позові в цій частині. Вказує, що відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 22.07.2020 у справі № 189/2109/18, суд не встановив повно та всебічно обставини справи, не встановив дійсного розміру заборгованості відповідача за процентами, з урахуванням умов заяви №б/н від 18.08.2008 та заяви від 16.12.2019, а натомість передчасно відмовив у задоволенні частини позовних вимог, що призвело до безпідставного звільнення відповідача від частини обов`язків за укладеним договором з одних лише формальних міркувань. Відзив на апеляційну скаргу на адресу апеляційного суду не надходив Фактичні обставини справи З матеріалів справи вбачається, що відповідач звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 18.08.2008, згідно якої відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі 1 000 грн. Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримав кредитну картку. За змістом Заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг у ПриватБанку дана заява разом з витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» складають договір про надання банківських послуг. В даній заяві вказано про нарахування відсотків в розмірі 2,5 %(а.с. 38-46). До Анкети-заяви Банк додав Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, що діяв на момент підписання заяви. Згідно з наданим банком розрахунком заборгованості, станом на 13.08.2023 відповідач має заборгованість в розмірі 34 620,00 грн, з яких 30 377,06 грн заборгованість за тілом кредиту, 4 242,90 грн заборгованість за простроченими відсотками. Відповідно до довідки б/н та без дати, виданої АТ КБ «ПриватБанк», за договором із ОСОБА_1 , йому надано кредитні картки: за номером НОМЕР_1 , дата відкриття 18.08.2008 року, термін дії до 12/11, карта «Універсальна»; за номером НОМЕР_2 , дата відкриття - 06.01.2012, термін дії 10/15, карта «Універсальна»; за номером НОМЕР_3 , дата відкриття - 02.08.2015, термін дії 07/19, карта «Універсальна» ; за номером НОМЕР_3 , дата відкриття - 02.08.2015, термін дії 07/19, карта «Універсальна»; за номером НОМЕР_4 , дата відкриття 24.06.2019, термін дії 05/23, карта « Універсальна» та за номером НОМЕР_5 , дата відкриття 16.12.2019, термін дії 08/23, карта «Універсальна» GOLD. Відповідно до довідки АТ «ПриватБанк», між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір № б/н 16.12.2019, за яким було надано кредитну картку «Унверсальна GOLD»: НОМЕР_5 з терміном дії до 08/23. 18.10.2022 ОСОБА_1 підписано паспорт споживчого кредиту, в якому зазначено 7 видів кредитних карток, однакова відсоткова ставка в розмірі 0, 00001% річних, різні процентні ставки поза межами пільгового періоду, зокрема 42%, 40,08%, 36%, різний порядок нарахування процентної ставки (а.с. 47-51). Відповідно до копії «Довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» від 18.08.2008 ОСОБА_1 було повідомлено про умови надання кредитних коштів та пільгового періоду користування ними, що підтверджується його підписом (а.с. 52). За даними розрахунку заборгованості АТ «ПриватБанк» за договором № б/н від 18.08.2008 ОСОБА_1 було внесено останні платежі, спрямовані на погашення заборгованості 18.07.2022 та 27.09.2022 в розмірі 1 000 грн. та 450 грн. (а.с.7-35). 16.12.2019 відповідач підписав заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг (а.с. 39-46). У підписаній відповідачем заяві про приєднання до Умов та правил надання послуг наявні умови щодо кредитного ліміту, строку кредитування, процентна базова ставка та процентна ставка, яка нараховується у випадках неналежного виконання Умов та правил надання послуг при отриманні картки «Універсальна GOLD», зокрема процентна ставка становить 42%, при отриманні картки «Універсальна», зокрема процентна ставка становить 43,2% Відповідно до довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 18.08.2008, кредитний ліміт становив 1 000,00 грн, 20.12.2009, змінено кредитний ліміт на 1 750,00 грн, 06.10.2010, змінено кредитний ліміт на 1 950,00 грн, 26.11.2010, змінено кредитний ліміт на 2 150,00 грн, 23.12.2010, змінено кредитний ліміт на 2 550,00 грн, 24.12.2010, змінено кредитний ліміт на 2 550,00 грн, 07.04.2011, змінено кредитний ліміт на 2 950,00 грн, 08.04.2011, змінено кредитний ліміт на 2 950,00 грн, 26.05.2011, змінено кредитний ліміт на 3 350,00 грн, 21.08.2011, змінено кредитний ліміт на 3 950,00 грн, 29.12.2012, змінено кредитний ліміт на 8 000,00 грн., 27.07.2016, змінено кредитний ліміт на 12 000,00 грн, 19.10.2017, змінено кредитний ліміт на 16 000,00 грн, 07.06.2019, змінено кредитний ліміт на 20 000,00 грн, 16.06.2021, змінено кредитний ліміт на 25 000,00 грн, 13.10.2021, змінено кредитний ліміт на 30 000,00 грн, 20.10.2022, змінено кредитний ліміт на 0,00 грн (а.с. 36). Позиція Апеляційного суду Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Перевіривши доводи апеляційної скарги, Черкаський апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга АТ КБ «ПриватБанк» не підлягає до задоволення, виходячи із наступного. Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву. Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників (ухвала Великої Палати Верховного Суду у справі №668/13907/13-ц). Відповідно до вимог частин першої і другої статті 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині відповідає. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. З матеріалів справи вбачається, що Банк звернувся до суду із вимогою про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту, заборгованості за простроченими відсотками за користування кредитними коштами за період з 18.08.2008 по 13.08.2023. Отже, предметом позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» є стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № б/н від 18.08.2008 року, в розмірі 34 620,00 грн, з яких 30 377,06 грн - заборгованість за тілом кредиту, 4 242,94 грн - заборгованість за простроченими відсоткам. Судом першої інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не виконував належним чином умови договору в частині повернення кредитних коштів, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення на користь позивача АТ КБ «ПриватБанк» з відповідача суми заборгованості за тілом кредиту, розмір якої останнім не оскаржується. Зважаючи на те, що рішення оскаржено лише в частині відмови у стягненні з відповідача на користь позивача процентів, апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення лише в цій частині відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за простроченими відсотками, суд першої інстанції виходив з їх недоведеності та необґрунтованості. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного. Встановлено, що 18.08.2008 відповідачем ОСОБА_1 було підписано Заяву №б/н про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг та отримано платіжну картку кредитку «Універсальна 55 днів пільгового періоду» з розміром кредитного ліміту 1 000,00 грн, який у подальшому збільшився до 30 000,00 грн, що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки. (а.с. 36). Відповідно до змісту вказаної Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 18.08.2008 ОСОБА_1 підтвердив, що підписана ним заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг у ПриватБанку, Тарифами складає між ним і банком договір про надання банківських послуг. Процентна ставка в анкеті-заяві зазначена як базова процентна ставка по кредиту 2,5 % в місяць, проте, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. До кредитного договору Банк додав Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку а також заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 16.12.2019. Згідно з розрахунком заборгованості за договором кредиту від 18.08.2008 встановлено, що станом на 13.08.2023 року заборгованість ОСОБА_1 становить 34 620,00 грн, із яких: 30 377,06 грн заборгованість за тілом кредиту, 4 242,094 грн заборгованість за простроченими відсотками. До позовної заяви банком долучено роздруківку з інформацією про деякі умови кредитування, які суд розцінює як паспорт споживчого кредиту до Умов та Правил надання банківських послуг, у якому визначено, зокрема, процентну ставку у межах пільгового періоду процентів річних, процентну ставку за межами пільгового періоду процентів річних, процентну ставку, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту, розмір пені, штрафів. Паспорт споживчого кредиту підписано ОСОБА_1 . Колегія суддів звертає увагу, що ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту. До таких висновків дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 (провадження № 61-14545сво20). Таким чином, саме по собі підписання відповідачем паспорту споживчого кредиту без підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила банківських послуг висновку суду першої інстанції не спростовує. Крім того, слід зазначити, що в паспорті споживчого кредиту вказано про те, що наведена у ньому інформація зберігає чинність та є актуальною з 18.10.2022 року до 02.11.2022 року, тобто протягом п`ятнадцяти днів. Отже, факт підписання відповідачем паспорту споживчого кредитування не може безумовно свідчити, що між сторонами погоджено істотні умови договору про розмір відсотків. Згідно до ч. 1 ст. 626 ЦПК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Статтею 628 ЦК Українивизначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди - ст. 638 ЦК України. У відповідності до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі - ч. 1 ст. 1055 ЦК України. За змістом статей 526 та 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлені строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованою договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Особливостями договору приєднання є те, що позичальник приймає і погоджується із запропонованими кредитором умовами без права вносити свої пропозиції щодо цих умов. Виходячи з позовних вимог, саме про такий договір зазначав банк. За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Таким чином, в разі укладення кредитного договору, проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами. Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі щодо розміру і порядку нарахування процентів, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 18.08.2008, посилався також на Витяг із Тарифів та Умов та правил надання банківських послуг, які викладені банківському сайті, як невід`ємну частину спірного договору. Витягом з Умов та правил надання батьківських послуг в ПриватБанку, які розміщені на сайті: https:// www.privatbank.ua, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначено, зокрема: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування. При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей витяг з Умов та Правил розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування. Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та Правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16 цс 15) і не спростовано позивачем при розгляді цієї справи. Колегія суддів вважає, що в цьому випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період з часу виникнення спірних правовідносин (18.08.2008) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (28.09.2023), тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Умов та Правил у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. З урахуванням наведеного, суд правильно виходив із того, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме доданий до позовної заяви витяг з Умов та Правил, які надав банк, відповідач розумів, ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку. Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19. Крім цього, не погоджуючись з висновком суду першої інстанції, банк стверджував, що суд надав неправильну оцінку зібраним доказам, тому дійшов передчасного висновку про відмову у стягненні із відповідача ОСОБА_1 процентів, оскільки не звернув увагу на те, що відповідач погодив умови кредитного договору від 18.08.2008, зокрема щодо процентної ставки, щомісячних платежів та строку їх внесення, оскільки у анкеті-заяві від 18.08.2008 міститься процента ставка у розмірі 2,5% в місяць, що становить 30% річних. Однак, колегія суддів вважає, що дані доводи апеляційної скарги є безпідставними з огляду на таке. Так, дійсно у анкеті-заяві від 18.08.2008 року міститься базова процентна ставка по кредиту 2,5 % в місяць на залишок заборгованості. Проте, з наданого АТ КБ «ПриватБанк» розрахунку вбачається, що позивач обраховував проценти за користування відповідачем кредитом за іншою ставкою 30,00 % річних, 34,8 % річних, 43,2 % річних, що не відповідає визначеному розміру процентної ставки, вказаної в анкеті-заяві від 18.08.2008, тому підставність та правильність нарахування відсотків за користування кредитом, суд апеляційної інстанції не вважає доведеними. Крім того, із наданого банком розрахунку заборгованості вбачається, що банк самостійно за власною ініціативою змінював умови кредитування щодо розміру процентів за користування кредитом. Колегія суддів також відхиляє як належний доказ погодження з позичальником розміру та порядку нарахування відсотків за користування кредитом - Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», оскільки в анкеті-заяві не вказано про обраний позичальником вид кредитування та не зазначено про такий додаток до договору, тому підстав вважати дану Довідку належним доказом на підтвердження погодження із ОСОБА_1 розміру відсотків за користування кредитними коштами до договору від 18.08.2008, не вбачає. Враховуючи викладене, у суду відсутні підстави для стягнення з відповідача нарахованої АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за відсотками за користування кредитом. Інші доводи, наведені АТ КБ «ПриватБанк» в апеляційній скарзі, суттєвими не являються, носять суб`єктивний характер і правильності висновків суду першої інстанції не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). У відповідності до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами не вбачає, оскільки її доводи суттєвими не являються, носять суб`єктивний характер і правильності висновків суду не спростовують. Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що колегія суддів прийшла до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги АТ КБ «ПриватБанк» на рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 25 грудня 2023 року, судові витрати слід залишити за позивачем. Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» - Ніколаєнко Олени Миколаївна залишити без задоволення. Заочне рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 25 грудня 2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України. Головуюча О.В. Карпенко Судді Л.І. Василенко В.Г. Бородійчук