Ухвала КЦС ВС № 761/36366/19

УХВАЛА 13 березня 2024 року м. Київ справа № 761/36366/19 провадження № 61-8813 св 21 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., розглянув заяву суддів Гулька Бориса Івановича, Луспеника Дмитра Дмитровича, Коломієць Ганни Василівни, Лідовця Руслана Анатолійовича про самовідвід у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Охендовська Катерина Вячеславівна, Комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Онищенко Марія Олександрівна, про визнання майна спільною сумісною власністю, визнання договору дарування квартири недійсним, скасування запису про державну реєстрацію, скасування рішень про державну реєстрацію прав, визнання права власності, за касаційною скаргою представникаОСОБА_1 - адвоката Корчагіна Максима Павловича, на заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва у складі судді Рибака М. А. від 12 січня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Ратнікової В. М., Борисової О. В., Левенця Б. Б. від 22 квітня 2021 року, ВСТАНОВИВ: У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Охендовська К. В., Комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Онищенко М. О., в якому просила суд: - визнати спільною сумісною власністю за нею та ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 ; - визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1 , укладений 13 листопада 2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округ Охендовською К. В., зареєстрований за № 3526; - скасувати реєстровий запис про державну реєстрацію прав № 2459 в реєстровій книзі № 187-41, вчинений Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об`єкти нерухомого майна 17 листопада 2008 року; - скасувати рішення Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права класності на об`єкти нерухомого майна» про державну реєстрацію від 19 грудня 2011 року № 35304989 та запис № 8459 в книзі 187-41; - скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Онищенко М. О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06 березня 2015 року, індексний номер: 19848131; - визнати право власності на квартиру АДРЕСА_1 за нею та ОСОБА_2 . Заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 12 січня 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 22 квітня 2021 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 . В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. У травні 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Корчагін М. П., звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на судові рішення, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 скасувати, ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення позову. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 червня 2021 рокувідкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу № 761/36366/19 із Шевченківського районного суду м. Києва. Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу. У червні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 червня 2022 року справу призначено до судового розгляду. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 червня 2022 рокузупинено касаційне провадження у цій справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 523/14489/15-ц (провадження № 14-22 цс 20). Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 листопада 2023 року справу призначено судді-доповідачеві Луспенику Д. Д., судді, які входять до складу колегії: Коломієць Г. В., Гулько Б. І. у зв`язку із відставкою судді ОСОБА_6 . Протоколом автоматизованого визначення складу колегії суддів від 01 листопада 2023 року справу призначено судді-доповідачеві Луспенику Д. Д., судді, які входять до складу колегії: Гулейков І. Ю., Лідовець Р. А., Коломієць Г. В., Гулько Б. І. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2024 року поновлено касаційне провадження у цій справі, так як усунуто обставини, що викликали зупинення провадження. У ході розгляду Верховним Судом справи судді Луспеник Д. Д., Гулько Б. І., Коломієць Г. В., Лідовець Р. А. заявили про самовідвід у справі з метою усунення обставин, які б давали сумнів в об`єктивності та неупередженості, з тих підстав, що судове рішення у справі, яке переглядається, ґрунтується на преюдиції іншого рішення суду, а саме рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27 лютого 2015 року у справі № 755/1795/15-ц, яким встановлено факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 01 вересня 2004 року по жовтень 2011 року, яке постановою Верховного Суду у складі головуючого - Луспеника Д. Д., суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач) Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 березня 2021 року касаційну скаргу АТ «Укрсоцбанк» задоволено частково. Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 27 лютого 2015 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 березня 2019 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції (провадження № 61-7102 св 19). Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 19 січня 2022 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 10 серпня 2022 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання права спільної сумісної власності на майно, набуте за час спільного проживання однією сім`єю відмовлено. Таким чином, судді Верховного Суду Луспеник Д. Д., Гулько Б. І., Коломієць Г. В., Лідовець Р. А. брали участь у розгляді іншої цивільної справи у суді касаційної інстанції (провадження № 61-7102св19), за результатами розгляду якої було ухвалено постанову від 24 березня 2021 року, у змісті якої висловлено правову позицію про встановлення факту проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без шлюбу, і ці обставини встановлені як преюдиційні у справі, яка переглядається. Указана заява про самовідвід підлягає задоволенню. Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, § 48). Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші, ніж перелічені у пунктах 1-4 частини першої статті 36 ЦПК України, обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Згідно з частиною другою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. З огляду на викладене, наявні обґрунтовані підстави для задоволення заяви про самовідвід суддів Верховного Суду Луспеника Д. Д., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. у вказаній справі,та передання справи для проведення повторного автоматизованого розподілу. Керуючись статтями 36, 39, 40 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Заяву суддів Верховного Суду Луспеника Дмитра Дмитровича, Гулька Бориса Івановича, Коломієць Ганни Василівни, Лідовця Руслана Анатолійовича про самовідвід задовольнити. Відвести суддів Луспеника Дмитра Дмитровича, Гулька Бориса Івановича, Коломієць Ганну Василівну, Лідовця Руслана Анатолійовича за їх заявою від участі у розгляді справи № 761/36366/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Охендовська Катерина Вячеславівна, Комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Онищенко Марія Олександрівна, про визнання майна спільною сумісною власністю, визнання договору дарування квартири недійсним, скасування запису про державну реєстрацію, скасування рішень про державну реєстрацію прав, визнання права власності, за касаційною скаргою представникаОСОБА_1 - адвоката Корчагіна Максима Павловича, на заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 12 січня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 квітня 2021 року (провадження № 61-8813 св 21). Справупередати для проведення повторного автоматизованого розподілу. Ухвала оскарженню не підлягає. Головуючий Д. Д. Луспеник Судді: І. Ю. Гулейков Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець