Постанова Західний апеляційний господарський суд № 921/332/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "13" березня 2024 р. Справа №921/332/23 м. Львів Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді МАТУЩАКА О.І. суддів СКРИПЧУК О.С. МАЛЕХ І.Б. розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю СМБ- ПЛЮС б/н від 06.12.2023 (вх. №01-05/3714/23 від 06.12.2023) на рішення Господарського суду Тернопільської області від 15.11.2023 (повний текст рішення складено 27.11.2023, суддя Руденко О.О.) у справі № 921/332/23 за первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "СМБ-ПЛЮС", м.Київ до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Маунтекс", м.Харків про стягнення заборгованості в розмірі 100 483, 31 грн. за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маунтекс", м.Харків до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "СМБ- ПЛЮС", м.Київ про визнання відсутнім права ВСТАНОВИВ: 10.05.2023 року ТОВ "СМБ-ПЛЮС" звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до ТзОВ "Маунтекс" про стягнення заборгованості за договором суборенди нежитлового приміщення від 15.04.2022 в сумі 1000 483,31 грн, з яких: 87 734 грн заборгованість по орендній платі з 01.02.2023 по 31.05.2023; 4 807,48 грн (неоплачені комунальні платежі за січень 2023 року); 5 000,00 грн штраф; 2 156,15 грн інфляційні втрати та 785,68 грн. 3 % річних. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем не виконані належним чином умови договору суборенди нежитлового приміщення в частині повної оплати орендних та комунальних платежів, через що в останнього виникла заборгованість. При цьому зазначає, що договір суборенди не припинив свою дію, приміщення відповідачем не повернуто за актом приймання-передачі, а лист-повідомлення № 205 від 27.12.2022 про дострокове розірвання договору товариство не отримувало. З приводу підсудності цього спору Господарському суду Тернопільської області, зазначив, що спір виник щодо невиконання договірних зобов`язань по сплаті за оренду майна, яке знаходиться в місті Тернополі, а відтак, виходячи з норм ч.3 ст.30 ГПК України, вважає, що позов пред`явлено з дотриманням правил виключної підсудності. 15.06.2023 ТзОВ "Маунтекс" звернулось до Господарського суду Тернопільської області з зустрічними позовними вимогами до ТзОВ "СМБ-ПЛЮС" про визнання відсутнім права ТзОВ "СМБ-ПЛЮС" за договором суборенди нежитлового приміщення від 15.04.2022, з 30.01.2023. Зустрічний позов обґрунтовано тим, що ТзОВ "Маунтекс" із дотриманням договірних умов повідомило свого контрагента про дострокове припинення спірного правочину в односторонньому порядку з 01.02.2023, а тому права ТзОВ "СМБ-ПЛЮС", як суборендодавця за цим договором після 30.01.2023, відсутні. Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 15.11.2023 первісний позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Маунтекс" на користь ТОВ "СМБ-ПЛЮС" 4 807,48 грн заборгованості за отримані комунальні послуги, 1 000,00 грн штрафу, 36,35 грн - 3% річних, 106,27 грн інфляційних втрат, та витрати зі сплати судового збору в сумі 158,93 грн. В решті позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено. При прийнятті рішення суд виходив з того, що п. 5.2 договору суборенди нежитлового приміщення від 15.04.2022 сторони передбачили можливість дострокового припинення суборендарем укладеного правочину в односторонньому порядку шляхом надсилання (надання) листа суборендодавцю. В такому випадку, суборендар зобов`язаний повідомити суборендодавця за один місяць до розірвання договору. Договір вважається розірваним з моменту спливу місячного строку з дня відправлення листа. Досліджуючи дотримання суборендарем узгодженого сторонами порядку розірвання договору, суд взяв до уваги як належний доказ лист ТзОВ "Маунтекс" №205 від 27.12.2022, яким товариство повідомило про припинення з 01.02.2023 орендних правовідносин за договором суборенди нежитлового приміщення від 15.04.2022 та докази відправлення цього листа суборендодавцю рекомендованим повідомленням 29.12.2022. Відтак, суд дійшов висновку, що останнім місяцем правомірного користування орендованим майном та сплата за нього відповідачем орендного платежу був січень 2023 року, а тому зобов`язання ТОВ "Маунтекс" по сплаті орендної плати припинились з 30.01.2023. Таким чином, суд дійшов висновку, що на час звернення із позовом до суду основний борг товариства складав 4 807,48 грн (комунальні платежі за січень 2023 року) та підлягає стягненню в судовому порядку. В решті позову в цій частині суд відмовив, оскільки сума заборгованості нарахована за період з 01.02.2023 до 31.05.2023 не є орендою платою. Водночас, надавши оцінку поданому позивачем розрахунку інфляційних нарахувань в розмірі 2 156,15 грн за період з 01.02.2023 до 31.03.2023 та 3 % річних в сумі 785,68 грн за період з 01.02.2023 до 09.05.2023, суд встановив, що правомірною є заявлена позивачем сума інфляційних нарахувань, яка складає 106,27 грн та 36,35 грн 3 % річних, тобто суми, котрі нараховані на борг з комунальних платежів за січень 2023 року. Крім того, позивачем нараховано на підставі п. 4.4 договору штраф в розмірі 5 000,00 грн за прострочення сплати орендних платежів за 4 місяці оренди (за лютий-травень 2023 року) та комунальних платежів за січень 2023 року. Враховуючи те, що відповідач прострочив сплату лише комунальних платежів за січень 2023 року, суд дійшов висновку, що до стягнення підлягає штраф в розмірі 1 000 грн. Щодо зустрічних позовних вимог заявлених ТОВ «Маунтекс» про визнання відсутнім права ТОВ "СМБ-ПЛЮС" за договором суборенди нежитлового приміщення від 15.04.2022, з 30.01.2023, суд зауважив, що захист цивільних прав та інтересів не досягається встановленням юридичних фактів. Таке встановлення є елементом оцінки обставин справи й обґрунтованості вимог. Тому воно не зумовить попередження порушення або відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного права чи інтересу. Відтак, суд відмовив у задоволенні зустрічної позовної заяви ТзОВ "Маунтекс" через обрання останнім неефективного способу захисту. Не погодившись із таким рішенням суду, ТОВ «СМБ-ПЛЮС» подало апеляційну скаргу, в якій вказало, що фактом початку та відповідно припинення правовідносин є підписання акта приймання-передачі нерухомого майна, як від орендаря (суборендаря) до орендодавця (суборендодавця), так і від орендодавця (суборендодавця) до орендаря (суборендаря). На переконання скаржника, для припинення договору оренди (суборенди) в односторонньому порядку відповідач за первісним позовом повинен був надіслати повідомлення за один місяць до припинення договору оренди (суборенди) нерухомого майна та підписати двосторонній акт приймання-передачі орендованого (суборендованого) приміщення, які в своїй сукупності і підтверджували б факт припинення договірних відносин. Водночас, відповідач за первісним позовом не надав суду належних доказів направлення позивачу за первісним позовом повідомлення № 205 від 27.12.2022 про намір в односторонньому порядку припинити договір з 01.02.2023 (відсутність опису вкладення у конверті), який суд першої інстанції помилково врахував, як належний доказ відправлення. Просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове, яким позовні вимоги ТОВ «СМБ-ПЛЮС» задоволити у повному обсязі. ТОВ «Маунтекс» у відзиві на апеляційну скаргу заперечило проти доводів скаржника, вважає апеляційну скаргу безпідставною. Зокрема зазначає, що ТОВ «Маунтекс» (суборендар), відповідно до п.5.2 договору повідомив ТОВ «СМБ-ПЛЮС» (суборендодавця) надсилання листом від 27.12.2022 №205 про дострокове припинення із суборендарем договору в односторонньому порядку з 01.02.2023, тобто за понад один місяць до розірвання договору. Вказаний лист був надісланий ТОВ «СМБ-ПЛЮС» 29.12.2022 на адресу, що вказана у розділі 9 договору: 04128, м. Київ. вул. Берковецька, 6Д, тим самим виконало всі умови, необхідні для одностороннього припинення договору відповідно до п.5.2 договору. Отже, у зв`язку із достроковим розірванням договору, правовідносини між ТОВ «Маунтекс» та ТОВ «СМБ-ПЛЮС» в частині, що були врегульовані договором, припинені з 01.02.2023. Посилання ТзОВ «СМБ-ПЛЮС» на обов`язковість підписання акта приймання-передачі нерухомого майна, як момент припинення правовідносин за договором за правилами ст. 795 ЦК України суперечить принципу диспозитивності норм договору, обов`язковості його умов. Юридичний факт підписання акта приймання-передачі не може породжувати припинення договору. Водночас, припинення дії договору відповідно до його умов має наслідком зобов`язання сторін підписати акт приймання-передачі. ТОВ «Маунтекс» належним чином виконало свої зобов`язання за договором, що виникли внаслідок його припинення - звільнило об`єкт суборенди та повернуло його ТзОВ «СМБ-ПЛЮС», склавши та підписавши відповідний акт приймання-передачі. Разом з тим, підписання вищезазначеного акта приймання-передачі з боку ТзОВ «СМБ-ПЛЮС» перебуває поза волею ТзОВ «Маунтекс», а тому останнє не може відповідати за наслідки такої бездіяльності. Крім того, відповідач за первісним позовом зазначає, що лист від 27.12.2022 №205, який був направлений на адресу ТОВ «СМБ-ПЛЮС» (суборендодавця) і яка зазначена в договорі, був повернутий ТОВ «Маунтекс» (суборендарю) за закінченням терміну зберігання. Будь-яких письмових повідомлень, передбачених п. 8.3 договору, ТОВ «СМБ-ПЛЮС» про зміну місцезнаходження або адреси для листування до ТОВ «Маунтекс» не надсилало. Відтак, відповідно до умов договору, вбачається, що настання пов`язаних із неотриманням відповідного листа несприятливих наслідків, несе відповідно ТОВ «СМБ-ПЛЮС» (суборендодавець). Просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 відкрито апеляційне провадження та ухвалено здійснювати перегляд оскаржуваного рішення у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи згідно з ч. 10 ст. 270 ГПК України. За вимогами ч.13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Сторони у справі обізнані з порядком розгляду даної справи шляхом направлення ухвали суду від 11.12.2024 про відкриття апеляційного провадження до електронного кабінету зареєстрованого в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі. На час винесення даної постанови від сторін не надходило жодних заяв чи клопотань щодо порядку розгляду апеляційної скарги, яке є предметом оскарження. Дослідивши матеріали справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що 15.04.2022 між ТОВ "СМБ-ПЛЮС" (суборендодавець) та ТОВ "Маунтекс" (суборендар) укладено договір суборенди нежитлового приміщення. Згідно із п. 1.1 договору суборендодавець передає у тимчасове платне володіння і користування (суборенду), а суборендар приймає об`єкт суборенди, що розташований за адресою: 46400, Україна, м. Тернопіль, вул. Поліська, 14 - складське приміщення площею 234 м. кв., за ціною 85,00 грн без ПДВ за 1 кв. м. Пунктами 1.3 - 1.7 договору сторони погодили, що про передачу об`єкта суборендареві складається акт приймання-передачі. Після припинення або розірвання даного договору, об`єкт суборенди повертається суборендодавцю в тому стані, в якому його отримано. Суборендар отримує право користування переданим в суборенду об`єктом на весь термін дії цього договору. Здача об`єкта в суборенду не тягне передачу права власності на нього. Суборендар приймає об`єкт суборенди в стані, що відповідає погодженому розміру орендної плати та потребам Суборендаря. Термін суборенди (термін дії договору) встановлюється з "15" квітня 2022 року по "31" березня 2025 року (п. 1.9 договору). У розділі 2 укладеного правочину сторони визначили права та обов`язки Суборнедодавця та Суборендаря. Так, Суборендодавець зобов`язується передати об`єкт, а Суборендар прийняти його за актом приймання-передачі, який є невід`ємною частиною цього договору. В свою чергу Суборендар зобов`язується самостійно, з наданням Суборендодавцем рахунків на оплату (актів тощо) вчасно і повністю сплачувати визначену договором орендну плату та здійснювати платежі, передбачені п.п.3.1. та 3.2., згідно виставлених рахунків. Відповідно до підпункту 2.2.15 пункту 2.2 договору Суборендар зобов`язується на день закінчення терміну суборенди у відповідності із застереженням цього договору, а також у випадку дострокового розірвання цього договору, звільнити об`єкт суборенди та повернути його Суборендарю шляхом складання та підписання відповідного акта представниками сторін. У розділі 3 укладеного правочину сторони узгодили оренду плату, інші платежі та порядок розрахунків. Згідно із п. 3.1 договору Суборендар сплачує Суборендодавцю орендну плату за користування об`єктом суборенди. Загалом орендна плата за місяць користування становить суму 19 890,00 грн. без ПДВ. До орендної плати не включаються платежі за обслуговування, комунальні платежі, платежі за користування телефоном (за наявності), електроенергію, платежі за опалення, вивіз твердих побутових відходів, водокористування, водовідведення, часткова компенсація вартості утримання сторожа по забезпеченню порядку на території, де знаходиться об`єкт суборенди, плата за нічну стоянку автомобілів (за наявності) на території Суборендодавця і т.п., які відшкодовуються самостійно Суборендарем окремо від орендної плати згідно виставлених Суборендодавцем рахунків. Суборендар зобов`язується сплатити Суборендодавцю орендну плату до п`ятого числа поточного місяця. При цьому, орендна плата за перший та останній місяці суборенди сплачується в день підписання акта приймання-передачі Суборендарю об`єкта суборенди. Суборендар відшкодовує Суборендодавцю інші платежі, передбачені п.п. 3.1 та 3.2. цього договору, протягом 3-х календарних днів з моменту виставлення рахунку (п. 3.2 договору). У випадку прострочення сплати орендних, комунальних та інших платежів, передбачених цим договором, Суборендар сплачує Суборендодавцю штраф в розмірі 1 000,00 грн. за кожен окремий випадок порушення, протягом 3 календарних днів з моменту отримання відповідної вимоги від Суборендодавця. Суборендодавець має право відмовитись від цього договору та вимагати повернення об`єкта суборенди якщо Суборендар не вносить орендну плату протягом 2 місяців, що не звільняє Суборендаря від повного проведення розрахунків за цим договором (п.п. 4.4, 4.5 договору). У відповідності до п. 5.2 договору договір може бути достроково припинений Суборендарем в односторонньому порядку шляхом надсилання (надання) листа Суборендодавцю. В такому випадку, Суборендар зобов`язаний повідомити Суборендодавця за один місяць до розірвання договору. Договір буде вважатись розірваним з моменту спливу місячного строку з дня відправлення листа. В разі надходження листа однієї із сторін про небажання продовжувати відносини за цим договором, Суборендар на день закінчення терміну суборенди повинен звільнити орендоване майно та повернути його Суборендодавцю шляхом підписання відповідного акта приймання-передачі (п.5.3 договору). Згідно із п.5.6 договору у випадку припинення дії даного договору Суборендар зобов`язаний протягом трьох днів повернути об`єкт Суборендодавцю за актом приймання- передачі. Даний договір вступає в силу з моменту підписання, і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п.8.10 договору). На виконання умов укладеного правочину його контрагентами 15.04.2022 підписано акт приймання-передачі об`єкта суборенди - складського приміщення площею 234 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Поліська,

14. ТОВ «Маунтекс» за період з 15.04.2022 до 18.01.2023 належним чином виконувало взяті на себе договірні зобов`язання, здійснюючи вчасну сплату орендної плати та комунальних платежів, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень. 27.12.2022 ТзОВ «Маунтекс» надіслало ТОВ «СМБ-ПЛЮС» на адресу, що вказана у розділі 9 договору - 04128, м. Київ, вул. Берковецька, буд. 6Д лист №205, яким повідомило ТОВ «СМБ-ПЛЮС» про дострокове припинення дії договору суборенди, з 01.02.2023. Разом з тим, позивач за первісним позовом стверджує, що відповідач за первісним позовом, не скористався своїм правом щодо дострокового розірвання спірного договору, оскільки ТОВ "СМБ-ПЛЮС" не отримувало листів про такий намір, а ТОВ «Маунтекс» продовжувало користуватись майном суборенди, в зв`язку з чим відповідач за первісним позовом за період з 01.02.2023 до 31.05.2023 допустив заборгованість по орендній платі та комунальним платежам. ТОВ "СМБ-ПЛЮС" вважає дії Товариства щодо дострокового розірвання договору не вчиненими, що призвело до неналежного виконання зобов`язань щодо оплати орендних та комунальних платежів, а ТОВ «Маунтекс» вважає, що спірний договір є достроково припиненим і не перебуває у фактичному використанні ним, що й стало підставами для звернення до суду з первісним та зустрічним позовами. Згідно з приписами ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. В силу положень статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Як встановлено вище, між сторонами спору було укладено договір суборенди нежитлового приміщення, відповідно до умов якого, суборендодавець передав у тимчасове платне володіння і користування (суборенду), а суборендар прийняв об`єкт нерухомого майна. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму (ч. 3 ст. 774 Цивільного кодексу України). Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до положень ст. 795 Цивільного кодексу України, передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється. Отже, законодавець передбачив загальне правило, за яким визначається як початок, так і припинення договірних правовідносин з оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини). Фактом початку та відповідно припинення правовідносин є підписання акта приймання-передачі нерухомого майна як від орендаря до орендодавця, так і від орендодавця до орендаря. Сторони можуть установити й інший момент відліку строку, однак цю обставину вони повинні узгодити та викласти у договорі оренди. Згідно з п. 2.1 договору, початок користування суборендарем об`єктом оренди настає одночасно із підписанням сторонами акта приймання-передачі. На виконання п. 2.1 договору сторонами підписано акт приймання - передачі об`єкта суборенди від 15.04.2022. Підпунктом 2.2.15 п. 2.2 договору сторони погодили, що суборендар зобов`язується на день закінчення терміну суборенди у відповідності із застереженням цього договору, а також у випадку дострокового розірвання цього договору, звільнити об`єкт суборенди та повернути його шляхом складання та підписання відповідного акта представниками сторін. Водночас, згідно із п.5.6 договору, у випадку припинення дії даного договору суборендар зобов`язаний протягом трьох днів повернути об`єкт суборендодавцю за актом приймання-передачі. Таким чином, сторонами визначено факт початку та припинення правовідносин за договором. Отже, для припинення договору суборенди в односторонньому порядку, відповідач за первісним позовом повинен був виконати, як вимоги вищезазначеного закону так і умови укладеного договору, а саме надіслати повідомлення за один місяць до припинення договору оренди нерухомого майна так і підписати двосторонній акт приймання-передачі орендованого приміщення, які в своїй сукупності і підтверджували б факт припинення договірних відносин. Судом першої без встановлення цих обставин, з врахуванням лише заперечень відповідача за первісним позовом, помилково зроблено висновок про дотримання відповідачем за первісним позовом процедури припинення договірних відносин. В обґрунтування наведеного місцевий господарський суд зіслався на п. 5.2 договору, повідомлення про розірвання договору в порядку односторонньої відмови за № 205 від 27.12.2022, копії поштового конверта, довідки АТ «Укрпошта» про причини невручення (повернення) рекомендованого повідомлення «за закінченням терміну зберігання» та поштової квитанції. Аналіз вищенаведених статей ЦК України свідчить про те, що відмова від продовження договору вважається такою, що відбулася, якщо наймач направив наймодавцеві відповідну заяву (лист, повідомлення), надавши суду докази такого направлення та отримання її наймачем. Як вбачається з матеріалів справи відповідачем за первісним позовом не подано суду доказів отримання позивачем за первісним позовом повідомлення про розірвання договору. Надаючи оцінку обґрунтуванням відповідача за первісним позовом щодо повідомлення позивача за первісним позовом про розірвання договору в односторонньому порядку апеляційний суд зазначає, що порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (далі - Правила). Відповідно до п. 61 Правил у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися. Наведені вище положення дають підстави дійти висновку, що надсилаючи поштовим зв`язком лист без опису вкладення на відповідача (суборендаря) покладений обов`язок доведення, що ним виконані вимоги щодо надіслання такого повідомлення, а фактом підтвердження мав би слугувати опис вкладення, який має містити номер поштового відправлення. Проте, як вбачається з матеріалів справи відповідач за первісним позовом покладеного на нього обов`язку не виконав, опису вкладення, який має містити номер поштового відправлення до повідомлення про розірвання договору не долучив. При цьому, колегія суддів критично оцінює покликання відповідача за первісним позовом на доучений до матеріалів справи акт приймання-передачі об`єкта суборенди, як підставу звільнення орендованого нерухомого майна, оскільки такий складений в односторонньому порядку ТОВ «Маунтекс» та не містить дати його складання. Наведеного місцевий господарський суд не врахував та дійшов до помилкового висновку про те, що відповідач (суборендар) належним чином повідомив позивача (суборендодавця) про розірвання договору та дійшов помилкового висновку про те, що зобов`язання ТОВ "Маунтекс" по сплаті орендної плати припинились з 30.01.2023. Встановивши, що відповідач за первісним позовом належним чином не повідомив позивача за первісним позовом про розірвання договору в односторонньому порядку, апеляційний господарський суд вважає за доцільне розглянути позовні вимоги про стягнення з ТзОВ "Маунтекс" на користь ТзОВ «СМБ-ПЛЮС» орендної плати за фактичне користування об`єктом оренди. Згідно поданого ТОВ «СМБ-ПЛЮС» розрахунку заборгованість ТзОВ «Маунтекс» за договором суборенди нежитлового приміщення від 15.04.2022 за період з 01.02.2023 по 31.05.2023 становить 87 734,00 грн. та 4 807,48 грн. (неоплачені комунальні платежі за січень 2023 року). За умовами п.п. 1.1, 3.1 договору суборендар зобов`язався за володіння і користування об`єктом суборенди щомісячно сплачувати суборендодавцю орендну плату в розмірі 19 890,00 грн. без ПДВ 20%, із розрахунку 85,00 грн. за 1 кв.м. До орендної плати не включаються платежі за обслуговування, комунальні платежі, платежі за користування телефоном (за наявності), електроенергію, платежі за опалення, вивіз твердих побутових відходів, водокористування, водовідведення, часткова компенсація вартості утримання сторожа по забезпеченню порядку на території, де знаходиться об`єкт суборенди, плата за нічну стоянку автомобілів (за наявності) на території суборендодавця і т.п., які відшкодовуються самостійно суборендарем окремо від орендної плати згідно виставлених Суборендодавцем рахунків. Відповідно до п.п. 3.2-3.7 договору, суборендар зобов`язався нараховувати і вносити орендну плату у гривнях за весь період фактичного користування об`єктом суборенди, із дня підписання акта прийому-передачі об`єкта суборенди (тобто з 15.04.2022) до дня припинення договору (до 31.03.2025) шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок або безпосередньо в касу суборендодавця. Остаточні розрахунки за договором повинні бути здійснені впродовж 3 календарних днів після підписання акту про повернення об`акта суборенди суборендодавцю. Суборендар зобов`язувася сплачувати суборендодавцю орендну плату, що підлягала індексуванню на величину, офіційно встановленого індексу інфляції один раз на рік, до п`ятого числа поточного місяця. При цьому, орендна плата за перший та останній місяці суборенди повинна була сплачуватись у день передачі об`єкта суборенди за актом приймання-передачі об`єкта суборенди. Згідно із ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. За змістом ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ч.ч. 1, 4 ст. 286 ГК України). З матеріалів справи вбачається, що суборендодавцем надсилалися суборендарю рахунки на оплату за надання послуг за договором суборенди від 15.04.2022, що підтверджується описами вкладення в цінний лист, поштовими накладними та фіскальними чеками. Крім того, як зазначалось вище, п. 3.2 спірного правочину сторони погодили, що суборендар відшкодовує суборендодавцю комунальні платежі протягом 3 календарних днів з моменту виставлення рахунку. Як вбачається з матеріалів справи, рахунок на оплату комунальних платежів за січень 2023 року на суму 4 807,48 грн. був направлений відповідачу за первісним позовом рекомендованим листом 03.02.2023 (копії фіскального чеку, рекомендованого повідомлення та опису вкладення в матеріалах справи). Отже, відповідно до умов договору, суборендар мав оплатити цей рахунок до 06.02.2023 включно. Проте, всупереч умов договору суборендар такого обов`язку не виконав. Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України. Таким чином, позовні вимоги про стягнення з ТзОВ «Маунтекс» на користь ТзОВ СМБ-ПЛЮС» суми 87 734,00 грн. заборгованості з орендної плати та 4 807,48 грн. (неоплачені комунальні платежі за січень 2023 року) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов`язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Зазначене кореспондується з положеннями ст. 549 Цивільного кодексу України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Пунктом 4.4 спірного договору сторони погодили, що у випадку прострочення сплати орендних, комунальних та інших платежів, передбачених цим договором, суборендар сплачує суборендодавцю штраф в розмірі 1 000,00 грн за кожен окремий випадок порушення, протягом 3 календарних днів з моменту отримання відповідної вимоги від суборендодавця. Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджено прострочення суборендарем сплати орендних платежів та комунального платежу за січень 2023 року, колегія суддів приходить до висновку про правомірність нарахування позивачем за первісним позовом штрафу в розмірі 5 000,00 грн за прострочення відповідачем за первісним позовом сплати орендних платежів за чотири місяці оренди (за лютий - травень 2023 року) та комунальних платежів за січень 2023 року. Крім того, із наданого позивачем за первісним позовом розрахунку, за неналежне виконання умов договору, за період з 01.02.2023 до 31.03.2023, здійснено інфляційні нарахування в розмірі 2 156,15 грн та 3% річних у сумі 785,68 грн за період з 01.02.2023 до 09.05.2023. Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Щодо стягнення трьох процентів річних, то їх сплата від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Апеляційний господарський суд, провівши перевірку заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3% річних у відповідності до вимог законодавства дійшов висновку, що такі проведено правильно, відтак до стягнення з відповідача за первісним позовом за неналежне виконання умов договору за період з 01.02.2023 до 31.03.2023 підлягає 2 156,15 грн. інфляційних втрат та 3% річних в сумі 785,68 грн. нарахованих за період з 01.02.2023 до 09.05.2023. З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про часткове задоволення первісних позовних вимог (стягнення 4 807,48 грн. заборгованості за комунальні платежі, 1 000,00 грн штрафу, 36,35 грн. 3 % річних, 106,27 грн. інфляційних втрат) та безпідставно відмовив у задоволенні первісних вимог в частині 87 734,00 грн заборгованості з орендної плати, 4 000,00 грн. штрафу, 749,33 грн. 3 % річних, 2 049,88 грн. інфляційних втрат, з тих підстав, що відповідач (суборендар) належним чином повідомив позивача (суборендодавця) про розірвання договору в односторонньому порядку за один місяць до припинення договірних орендних відносин. Водночас, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог ТзОВ «Маунтекс» до ТзОВ «СМБ-ПЛЮС» про визнання відсутнім права за договором суборенди нежитлового приміщення з 30.01.2023. Разом з тим зауважує, що рішення суду першої інстанцій в цій частині вимог не оскаржується. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. За приписами ч.ч. 1-5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. З огляду на вищенаведені норми права та фактичні обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції належить скасувати в частині відмови в задоволенні первісних позовних вимог про стягнення 87 734,00 грн заборгованості з орендної плати, 4 000,00 грн штрафу, 749,33 грн 3 % річних, 2 049,88 грн інфляційних втрат та прийняти в цій частині нове рішення, яким первісний позов задоволити повністю. В частині відмови у задоволенні зустрічного позову, рішення місцевого господарського суду залишити без змін. Судові витрати З огляду на задоволення апеляційної скарги, судові витрати за розгляд первісної позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на відповідача за первісним позовом відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись ст. ст. 86, 269, 270, 275, 277, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу ТОВ СМБ-ПЛЮС задовольнити. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 15.11.2023 у справі №921/332/23 скасувати в частині відмови в задоволенні первісного позову ТОВ «СМБ-ПЛЮС» до ТОВ «Маунтекс» про стягнення 87 734,00 грн заборгованості з орендної плати, 4 000,00 грн штрафу, 749,33 грн. 3 % річних та 2 049,88 грн. інфляційних втрат. В цій частині прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити у повному обсязі. Стягнути з ТОВ "Маунтекс" (61002, м. Харків, вул. Алчевських, 39, код ЄДРПОУ 39250906) на користь ТОВ "СМБ-ПЛЮС" (04128, м. Київ, вул. Берковецька, буд.6Д, код ЄДРПОУ 44172668) 87 734,00 грн заборгованості з орендної плати, 4 000,00 грн штрафу, 749,33 грн 3% річних та 2 049,88 грн інфляційних втрат. В решта частині оскаржуване рішення в частині стягнення з ТОВ "Маунтекс" на користь ТОВ "СМБ-ПЛЮС" 4 807,48 грн заборгованості за комунальні платежі, 1 000,00 грн штрафу, 36,35 грн - 3% річних та 106,27 грн інфляційних втрат, а також в частині відмови у задоволенні зустрічного позову, залишити без змін.

2. Стягнути з ТОВ "Маунтекс" (61002, м. Харків, вул. Алчевських, 39, код ЄДРПОУ 39250906) на користь ТОВ "СМБ-ПЛЮС" (04128, м. Київ, вул. Берковецька, буд.6Д, код ЄДРПОУ 44172668) 2 684,00 грн судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції та 4 026,00 грн судового збору за перегляд справи у суді апеляційної інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення. Касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду. Справу повернути до Господарського суду Тернопільської області. У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Матущака О.І., повний текст постанови складено та підписано 13.03.2024. Головуючий суддя О.І. МАТУЩАК Судді О.С. СКРИПЧУК І.Б. МАЛЕХ