Постанова Дніпровський апеляційний суд № 175/2654/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/126/24 Справа № 175/2654/23 Суддя у 1-й інстанції - Журавель Т. С. Суддя у 2-й інстанції - Мудрецький Р. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 березня 2024 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі судді: Мудрецького Р.В., переглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2023 року, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122-2, ч.1 ст. 130 КУпАП,- ВСТАНОВИВ: Постановою суду від 21 листопада 2023 року, провадження стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122-2 КУпАП, закрито за закінченням строків накладення стягнення визнано винним ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік і стягнуто судовий збір в сумі 536 грн. 80 коп. Районним судом встановлено, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Mazda CX-5», номерний знак НОМЕР_1 по вул. Тополина, с. Дослідне, Дніпровський район, Дніпропетровська область, не зупинився на вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу, завчасно подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору, спеціального звукового сигналу. Був зупинений шляхом переслідування на патрульному автомобілі. Крім того, згідно протоколу ААД №042849 від 16.05.2023 року, ОСОБА_1 , 16.05.2023 року о 12 год 50 хв керував транспортним засобом «Mazda CX-5», номерний знак НОМЕР_1 по вул. Тополина, 30, с. Дослідне, Дніпровський район, Дніпропетровська область, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, нестійка хода. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим допустив порушення пункту 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду та закрити провадження за відсутністю складу правопорушення, оскільки матеріалами справи не доведено факту керування автомобілем. При цьому, ОСОБА_1 зазначає, що він не відмовлявся від проходження огляду, а погодився пройти огляд, що підтверджується відеозаписом. Ознаки сп`яніння є недоведеними. Також відсутнє направлення для проходження огляду в заклад охорони здоров`я, що свідчить про порушення порядку проходження огляду. Відповідно до ст. 294 КУпАП, ОСОБА_1 повідомлений належним чином про апеляційний перегляд, за клопотанням останнього п`ять раз переносилися судові засідання, до початку судового засідання 12 березня 2024 року будь-яких письмових клопотань апеляційним судом не отримано, останній не прибув до апеляційного суду, поважних причин своєї не явки не повідомив в письмовій формі, що не перешкоджає апеляційному перегляду без участі останнього. Суд апеляційної інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення, законність та обґрунтованість постанови суду, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Рішення суду першої інстанції про визнання винуватим ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП є законними та обґрунтованими. У відповідності до ст. ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Районний суд дотримався вказаних вимог закону при розгляді справи. Вимоги апеляційної скарги про необхідність закриття провадження за відсутності складу правопорушення в діях ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, є безпідставними, а вина підтверджується дослідженими районним судом доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення в якому викладено обставини правопорушення; відеозаписом, яким підтверджується викладені у протоколі обставини, які встановив суд І інстанції. Апеляційний суд вважає вказані докази належними, допустимими, які доповнюють одне одного та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Беручи до уваги факт допустимості та належності зазначених доказів, апеляційний суд враховує положення ст. 251 КУпАП, відповідно до якої доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доводи апеляційної скарги, що матеріалами не доведено факту керування є безпідставними, оскільки наявним у матеріалах справи відеозаписом підтверджується, як працівники поліції підійшли до автомобіля «Mazda CX-5» за кермом якого перебував ОСОБА_1 , останньому повідомили, що він не зупинився на вимогу працівників поліції, ледве не здійснив дорожньо-транспортну пригоду. Далі працівники поліції зазначили ОСОБА_1 , що він як водій повинен був надати посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. ОСОБА_1 надав вказані документи не заперечуючи факту керування автомобілем. Факт керування ОСОБА_1 почав заперечували лише після того, як працівники поліції запропонували останньому пройти огляд на встановлення стану алкогольного сп`яніння. Отже факт керування автомобілем ОСОБА_1 на переконання апеляційного суду є доведеним. Стосовно доводів апеляційної скарги про бажання ОСОБА_1 пройти огляд, то такі є необгрунтованими, оскільки спочатку працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на місці за допомогою спеціального технічного засобу. На дану пропозицію ОСОБА_1 відмовився і зазначив працівникам поліції, що пройде огляд в медичному закладі. Далі працівники поліції зазначили ОСОБА_1 , що доставлять його до медичного закладу для проходження огляду. Після чого ОСОБА_1 почав здійснювати дії на затягування часу щоб не їхати до медичного закладу. Так, ОСОБА_1 зазначав працівникам поліції спочатку, що не керував автомобілем, і транспортний засіб угнали, потім вказував, що поїде до медичного закладу після того, як заїде на автомобілі у двір власного домоволодіння. Отже, такі дії ОСОБА_1 є фактично відмовою від проходження огляду у встановленому законом порядку. Також безпідставними є доводи про не доведення ознак сп`яніння, оскільки відповідно до Інструкції від 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Під час спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 у останньому були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, водієві було запропоновано пройти огляд, але останній відмовився. Стосовно доводів апеляційної скарги про відсутність направлення для проходження огляду в закладі охорони здоров`я, то на переконання апеляційного суду в даному випадку цей факт не є підставою для скасування постанови суду, оскільки ОСОБА_1 відмовився проходити огляд, а не погодився його пройти. Підсумовуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2023 року, якою провадження стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122-2 КУпАП, закрито за закінченням строків накладення стягнення визнано винним ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік і стягнуто судовий збір в сумі 536 грн. 80 коп. - залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду Р.В.Мудрецький