Постанова Дніпровський апеляційний суд № 175/4227/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3979/24 Справа № 175/4227/22 Суддя у 1-й інстанції - Білоусова О. М. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 березня 2024 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого судді Єлізаренко І.А. суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В. за участю секретаря Попенко Ю.К. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05 лютого 2024 року про роз`яснення рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк про скасування наказу про призупинення трудових відносин, поновлення дії трудового договору, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,- В С Т А Н О В И Л А: Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21 серпня 2023 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 . Визнано незаконним наказ голови правління АТ КБ Приватбанк № Э.28.0.0.0/1-6964773 від 19 травня 2022 року Про призупинення дії трудового договору ОСОБА_1 з 20 травня 2022 року. Поновлено дію трудового договору з 20 травня 2022 року, укладеного між АТ КБ Приватбанк та ОСОБА_1 на посаді Керівника проекту по відшкодуванню збитку колишніми співробітниками банку ГО Департаменту економічної безпеки. Стягнуто з АТ КБ Приватбанк на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 20 травня 2022 року по день ухвалення рішення в розмірі 1209373 грн. 53 коп. В задоволенні іншої частини позову відмовлено. Допущено негайне виконання рішення суду в частині присудження виплати заробітної плати (середнього заробітку за час вимушеного прогулу) в межах суми платежу за один місяць 29 587 грн. 12 коп. Середній заробіток за час вимушеного прогулу обрахований судом без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів. Стягнуто з АТ КБ Приватбанк на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 12 130 грн. 72 коп. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року апеляційну скаргу АТ КБ Приватбанк- залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21 серпня 2023 року - залишено без змін (т.3 а.с.12-21). Представник АТ КБ Приватбанк адвокат Мужевська Є.Л. звернулася до суду першої інстанції із заявою про роз`яснення рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21 серпня 2023 року в частині стягнення суми судового збору на користь позивача, оскільки судом не зазначено порядку виконання та не зазначено, чи підлягає нарахуванню роботодавцем на цю суму податок на доходи фізичних осіб та військовий збір та відповідно чи зменшується сума судового збору на суму податків та зборів при виплаті (т.3 а.с.159-161). Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05 лютого 2024 року задоволено заяву представника відповідача АТ КБ Приватбанк адвоката Мужевскої Є.Л. про роз`яснення рішення суду. Роз`яснено рішення суду від 21 серпня 2023 року Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, вказано, що судовий збір у розмірі 12 130 грн. 72 коп. стягнутий без нарахування та утримання податку з доходів фізичних осіб та інших зборів і платежів, тобто оподаткуванню не підлягає. В апеляційній скарзі АТ КБ Приватбанк просить ухвалу суду від 05 лютого 2024 року скасувати та постановити нову ухвалу про роз`яснення рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21 серпня 2023 року в частині чи підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором сума судового збору, стягнутого на користь позивача, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав. Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Як свідчить тлумачення частин першої та другої статті 271 ЦПК України роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно є незрозумілим, і це ускладнює його реалізацію. При здійсненні роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення. При цьому не підлягають роз`ясненню судові рішення, ухвалені судом у межах наданих йому повноважень з процесуальних питань, які вказують на вчинення тієї чи іншої процесуальної дії. В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі №904/2526/18 зазначено, що роз`яснення судового рішення це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усунення неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз`яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушуються питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз`ясненні рішення. Частиною другою статті 245 ГПК України встановлено, що подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року у справі №233/3676/19 вказано, що необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз`яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення. Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що незрозумілим є рішення суду, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Отже, приводом для роз`яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання. Отже, роз`ясненню підлягають лише ті судові рішення, які набрали законної сили та які підлягають виконанню у випадку, якщо вони не виконані або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. В ухвалі Верховного Суду від 14 лютого 2022 року у справі №755/1600/16 розяснено, приводом для роз`яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення. Отже, роз`ясненню підлягають лише ті судові рішення, які набрали законної сили та які підлягають виконанню у випадку, якщо вони не виконані або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Звернувшись із заявою про роз`яснення рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21 серпня 2023 року представник АТ КБ Приватбанк адвокат Мужевська Є.Л. просила розяснити вказане рішення суду в частині стягнення суми судового збору на користь позивача, оскільки судом не зазначено порядку виконання та не зазначено, чи підлягає нарахуванню роботодавцем на цю суму податок на доходи фізичних осіб та військовий збір та відповідно чи зменшується сума судового збору на суму податків та зборів при виплаті (т.3 а.с.159-161). Відповідно до п. 162.1 ст. 162 ПК України, платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, та податковий агент. Відповідно до пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПК України об?єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. Пунктом 164.2 ст. 164 ПК України визначено перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема: дохід, отриманий таким платником як додаткове благо у вигляді суми грошового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов?язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розділом ІV Кодексу (пп. «г» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодекоу); інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164 2.20 п. 164 2 ст. 164 Кодексу). Також вказані доходи є об?єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПК України). Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються в порядку, встановленому ст. 168 ПК України. Так, згідно із пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України податковий агент, поняття якого визначено пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПК України, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов?язаний утримувати податок і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 ПК України, і ставку військового збору, встановлену пп. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України. Пунктом 14.1.180. ПК України визначено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов?язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу. Відповідно до 22.1. ПК України об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку. Таким чином, судовий збір не є об`єктом оподаткування. За таких обставин, враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що стягнутий з відповідача на користь позивача судовий збір не є об`єктом оподаткування, а тому стягнутий без нарахування та утримання податку з доходів фізичних осіб та інших зборів і платежів, тобто оподаткуванню не підлягає. Доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом норм матеріального права є необґрунтованими. Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість ухвали суду є безпідставними. Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з ухвалою суду та не спростовують правильність ухвали суду першої інстанції. За таких обставин, враховуючи вищевикладене апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05 лютого 2024 року про роз`яснення рішення суду залишити без змін. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк залишити без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05 лютого 2024 року про роз`яснення рішення суду залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий суддя І.А.Єлізаренко Судді Т.П.Красвітна О.В.Свистунова