Постанова Волинський апеляційний суд № 161/21082/23

Справа № 161/21082/23 Провадження №33/802/195/24 Головуючий у 1 інстанції:Крупінська С. С. Доповідач: Денісов В. П. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 березня 2024 року місто Луцьк Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Мамченка І.О., розглянувши апеляційну скаргу захисника на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 лютого 2024 року щодо ОСОБА_1 , В С Т А Н О В И В: Оскаржуваною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та призначено йому стягнення у виді штрафу 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп. Так ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 21.11.2023 о 20 год. 28 хв. в м.Луцьку, вул.Рівненська, 76, керував транспортним засобом «Ауді 80», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcоtest 6810» та проведення огляду у медичному закладі відмовився. Не погодившись із постановою судді, захисник Мамченко І.О. подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана постанова винесена без повного та всебічного з`ясування обставин у справі, з неправильним застосуванням норм матеріального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Захисник вказує про порушення працівниками поліції вимог ст.266 КУпАП, оскільки останні зафіксували факт відмови ОСОБА_1 від огляду на стан алкогольного сп`яніння за відсутності двох свідків, а також не забезпечили доставку водія до найближчого закладу охорони здоров`я. У свою чергу, на переконання апелянта, відеозапис, доданий до протоколу, не містить жодної інформації на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Захисник зауважує, що місцевим судом безпосередньо не було допитано працівників поліції, які складали протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 .. Також в мотивувальній частині оскаржуваній постанови суд зазначив, що ОСОБА_1 вчинив керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, однак згідно протоколу останньому у провину ставиться відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння. Таким чином, на думку захисника, суд першої інстанції вийшов за межі протоколу про адміністративне правопорушення. На підставі зазначеного просить оскаржувану постанову скасувати, прийняти нову, якою провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника, які підтримували апеляційну скаргу і просили скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав. Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Згідно приписів ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Положеннями ст.280 КУпАП регламентовано, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Вказаних вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , дотримався. Не зважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненому, його винуватість у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, повністю підтверджується наявними у справі доказами. Зокрема, вина ОСОБА_1 стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №309955 від 21.11.2023 (а.с.1); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.11.2023 (а.с.3); актами огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 21.11.2023 (а.с.4-5); копією постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серії ЕАТ №8184437 від 21.11.2023 (а.с.8); відеозаписом з нагрудної камери поліцейського від 21.11.2023 (а.с.9). Апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ч.1 ст.251, ст.252 КУпАП), не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам, які у своїй сукупності та взаємозв`язку доводять вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, яке ставиться йому у провину. Захисник в апеляційній скарзі вказує, що відеозапис долучений до протоколу про адміністративне правопорушення не містить жодних відомостей, котрі підтвердили факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , однак, на переконання апеляційного суду, вони є голослівними та спростовуються матеріалами справи. З відеозаписів № 3978 та 3977 убачається, як патрульний автомобіль слідує за транспортним засобом, котрий в подальшому зупинився на території АЗС. У свою чергу, на відеозаписі №..kifoo зафіксовано, що поліцейські підходять до автомобіля, на водійському місці якого перебуває ОСОБА_1 , інших осіб в транспортному засобі немає (а.с.9). Таким чином вказаний відеозапис повністю підтверджує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що спростовує твердження сторони захисту про протилежне. В подальшому працівниками поліції була озвучено ОСОБА_1 причину зупинки транспортного засобу, виявлені в нього ознаки алкогольного сп`яніння та запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, з чим останній погодився. В подальшому поліцейськими ОСОБА_1 надано герметично запакований мундштук та зроблено пробний замір на наявність чи відсутність спиртовмісних речовин в приладі. Працівниками поліції неодноразово роз`яснено ОСОБА_1 необхідність саме видихати повітря в мундштук до звукового сигналу приладу. Однак ОСОБА_1 , незважаючи на роз`яснення поліцейського, не видихував потрібний вміст повітря для проведення приладом аналізу, тим самим вчиняв дії на ухилення від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер на місця зупинки транспортного засобу. У зв`язку з ухиленням ОСОБА_1 від проходження вказаного огляду на місці зупинки транспортного засобу, працівником поліції неодноразово останньому пропонувалося проїхати для проведення процедур освідування в найближчий заклад охорони здоров`я. ОСОБА_1 хоча і вказував, що згідний пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, однак на вимогу працівника поліції прослідувати в патрульний автомобіль для доставки в медзаклад відмовився (відеозапис №..kifoo 20:44-20:47 год) (а.с.9). З огляду на дії ОСОБА_1 , які виразилися в ухиленні від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки транспортного засобу так і в медичному закладі, працівниками поліції було правильно кваліфіковані дії першого як порушення п.2.5 ПДР, та складено щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. Наявний в матеріалах справи відеозапис події відповідає вимогам ст.251 КУпАП, згідно якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису. Таким чином досліджені відеозаписи не викликають сумніву у достовірності відображених на них подій та у сукупності з іншими наявними в матеріалах справи доказами свідчать про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст.266 КУпАП з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена спільним наказом МВС України та Міністерства охорони здоров`я №1452/735 від 09.11.2015 року, також порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 р. Частиною 2 статті 266 КУпАП, до якої внесені зміни Законом України № 1231-IX від 16 лютого 2021 року встановлено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Отже, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводиться у присутності двох свідків тільки у випадку коли неможливе застосування поліцейським технічних засобів відеозапису. Матеріалами стверджено, що огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння за протоколом про адміністративне правопорушення зафіксований технічними засобами відеозапису, на яких чітко вбачається процедура його огляду на стан алкогольного сп`яніння, а тому присутність свідків у такій дії не обов`язкова. З огляду на вказане, посилання захисника на незалучення працівниками поліції двох свідків під час огляду ОСОБА_1 є безпідставними, оскільки вони суперечать приписам ч.2 ст.266 КУпАП, а тому не беруться апеляційним судом до уваги. Суд апеляційної інстанції не вбачає порушень вимог КУпАП при проведені огляду водія ОСОБА_1 на визначення стану алкогольного сп`яніння та складання протоколу про адміністративне правопорушення, які могли б стати безумовною підставою для скасування судового рішення. Незгода апелянта з оцінкою місцевим судом доказів у даній справі не може бути достатньою та обґрунтованою підставою для визнання їх недопустимими, а є лише способом захисту і намаганням спростувати ті докази, які об`єктивно вказують на вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. У свою чергу, апеляційний суд не вбачає будь-якої необхідності в проведенні місцевим судом безпосереднього допиту працівників поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які здійснювали огляд водія та складали протокол, адже матеріали справи містять належні і допустимі докази, які узгоджуються між собою, та у своїй сукупності підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, яке ставиться йому у провину. Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Таким чином відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння є самостійними ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови суддя вказав, що ОСОБА_1 вчинив керування транспортним засобом в стані алкогольного сп?яніння, однак, на переконання апеляційного суду, вказане є не що іншим як допущенною опискою. Адже місцевим судом встановлено, що докази наявні в матеріалах справи повністю підтверджують викладенні в протоколі про адміністративне правопорушення обставини, тобто факт відмови ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп?яніння. Таким чином, висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у передбаченому законом порядку, та належно дослідженими і оціненими судом доказами у їх сукупності, а накладене на нього безальтернативне стягнення відповідає повністю вимогам ст.ст.23, 33 КУпАП. Враховуючи вказане вище, підстав для скасування постанови судді з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не знаходить. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника Мамченка І.О. залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 лютого 2024 року щодо ОСОБА_1 без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов