Постанова 4811 № 457/993/22

Справа № 457/993/22 Головуючий у 1 інстанції: Василюк Т.В. Провадження № 22-ц/811/755/23 Доповідач в 2 інстанції: Шеремета Н.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 лютого 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Шеремети Н.О. суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П. секретаря: Цьони С.Ю. з участю: ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 20 лютого 2023 року, - ВСТАНОВИВ: у листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що з 06 серпня 2011 року до 10 червня 2022 року перебував у шлюбі з ОСОБА_3 , у якому у них народився син, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Судовим наказом Трускавецького міського суду Львівської області від 11 лютого 2022 року з нього на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від його доходу (заробітку) щомісячно, починаючи з 28 січня 2022 року, і до досягнення ним повноліття, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку. Стверджує, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось з них, та в інших випадках, передбачених законом. Зазначає, що його матеріальне становище погіршилося, а розмір його доходів не дає можливості виплачувати аліменти в сумі, яка визначена судом, оскільки він на даний час не працює, перебуває на обліку в Львівському обласному центрі зайнятості, не має у власності нерухомого майна та транспортних засобів, проживає разом з батьками та братом в будинку, який знаходиться в аварійному стані. Крім того, йому протипоказана важка праця, оскільки він має третю групу інвалідності. Вказує, що у зв`язку погіршенням його матеріального стану, у нього наявна заборгованість зі сплати аліментів, яка станом на 07 листопада 2022 року становить 22835,80 грн. Вважає, що зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітнього сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частки його доходу (заробітку) до 1/6 частки його доходу (заробітку) буде справедливим балансом щодо захисту його прав та захисту прав неповнолітньої дитини. З наведених підстав просить зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на підставі судового наказу, виданого 11 лютого 2022 року Трускавецьким міським судом Львівської області, на користь ОСОБА_3 на утримання сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 1/6 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 20 лютого 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено. Зменшено розмір аліментів, який встановлено судовим наказом Трускавецького міського суду Львівської області від 11 лютого 2022 року у справі № 457/55/22 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 аліментів. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Відкликано з Мостиського відділу державної виконавчої служби у Яворівському районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції судовий наказу у справі № 457/55/22, виданий Трускавецьким міським судом Львівської області 11 лютого 2022 року. Рішення суду оскаржила ОСОБА_3 , в апеляційній скарзі покликається на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи. Апелянт стверджує, що факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині утримання відповідного розміру не є обставиною, яка враховується судом при визначенні розміру аліментів та не звільняє батька від обов`язку утримувати свою дитину. Зазначає, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Вказує, що позивач користується транспортним засобом на підставі довіреності, яким перевозить до Республіки Польща пасажирів, отримуючи при цьому неофіційні доходи, а інвалідність встановлена з метою звільнення його від мобілізації та перетину кордону. Вважає, що заборгованість зі сплати аліментів виникла не у зв`язку з відсутністю коштів на сплату аліментів, а через те, що він ухилявся від їх сплати, про що свідчить те, що він одним платежем сплатив заборгованість зі сплати аліментів в розмірі 28750 грн. Звертає увагу, що позивач не оскаржував судовий наказ, виданий Трускавецьким судом Львівської області 11 лютого 2022 року, а позов про зменшення розміру аліментів фактично зводиться до перегляду цього судового наказу. Наголошує, що розмір аліментів, визначений судовим наказом, відповідає вимогам сімейного законодавства і потребам забезпечення базових матеріальних умов життя дитини, а позивачем не надано належних та допустимих доказів зміни його матеріального стану. З наведених підстав просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Заслухавши суддю-доповідача, заперечення ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_2 щодо доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на таке. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч.1 ст. 13 ЦПК України). Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з положеннями ч. ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ч.1 ст. 89 ЦПК України). Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що у позивача змінився матеріальний стан та погіршився стан здоров`я, врахував те, що позивач не працює, інших доходів не має, єдиним доходом позивача є державна соціальна допомога по інвалідності, оскільки позивач є інвалідам ІІІ групи, йому протипоказана важка фізична робота, тому розмір аліментів, які стягуються на сина, ОСОБА_4 , на підставі судового наказу, виданого Трускавецьким міським судом Львівської області від 11 лютого 2022 року, є завищеним та не відповідає матеріальному стану позивача, а зменшення розміру аліментів до 1/6 частини доходів позивача відповідатиме вимогам ст. 182 та ч. 5 ст. 183 СК України щодо розміру аліментів на одну неповнолітню дитину. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Відповідно до п. 1 ст. 18, п. 1,2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789Х11 від 27.02.1991 р. та набула чинності для України 27.09.1991 р., держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Стаття 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей. Відповідно до принципу № 4 Декларації прав дитини - дитині мають належати права: на здорове зростання і розвиток, на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування. Аналогічні положення закріплені частиною першою ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», згідно якої батьки мають право та зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний, моральний розвиток. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Статтею 141 СК України передбачено рівність прав та обов`язків щодо дитини. Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них. Згідно з роз`ясненнями п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 р. №3 «Про практику застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства, стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Сімейний кодекс передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, ст. 192 СК України вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Таким чином, особа, яка одержує аліменти одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів. У свою чергу, особа, яка сплачує аліменти платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 та ОСОБА_3 перебували у шлюбі, який розірвано рішенням Мостиського районного суду Львівської області від 10 червня 2022 року. ОСОБА_5 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , виданого Яворівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів). Судовим наказом № 457/55/22, виданим 11 лютого 2022 року Трускавецьким міським судом Львівської області, з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі однієї чверті (1/4) від його заробітку (доходу) щомісячно починаючи з 28 січня 2022 року і до досягнення ним повноліття, але не більше десяти прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку. Зі свідоцтва про зміну імені серія НОМЕР_2 , виданого Мостиським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , змінив прізвище,ім`я та по батькові на ОСОБА_1 , про що 08 липня 2021 року складено відповідний актовий запис №13. З долученого до матеріалів справи розрахунку заборгованості по аліментах від 07 листопада 2022, складеного старшим державним виконавцем Мостиського відділу державної виконавчої служби у Яворівському районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) в межах виконавчого провадження № 69025606, вбачається, що станом на 07 листопада 2022 року заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів становить 22 835,80 грн. Обгрунтовуючи підстави для зменшення розміру аліментів ОСОБА_1 покликається на те, що з моменту винесення судового наказу, його матеріальний стан значно погіршився, а мінімальні доходи не дають можливості сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі, оскільки він офіційно не працює, жодних доходів не отримує, у зв`язку з чим виникла заборгованість по сплаті аліментів. Як вбачається із копії трудової книжки серії НОМЕР_3 ОСОБА_5 ( ОСОБА_1 ) на даний час офіційно не працевлаштований. Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 08.11.2022 року ОСОБА_1 з січня 2021 року по березень 2022 року перебував на обліку у Львівському обласному центрі зайнятості, що підтверджується записами в трудовій книжці. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) - відсутнє майно. З листа Головного сервісного центру МВС Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській області (філія ГСЦ МВС) територіальний сервісний центр МВС № 4647 (ТСЦ МВС № 4647) від 18 жовтня 2022 року № 31/13-4647- Оп/21с вбачається, що згідно ЄДРТЗ МСВ за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 станом на 18 жовтня 2022 року не зареєстровано транспортних засобів. Відповідно до копії довідки до акта огляду медико-соціальної експортної комісії серії 12 ААВ № 063725 від 22 вересня 2022 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є інвалідом ІІІ групи. Згідно довідки Яворівського управління соціального захисту населення №1324 від 22 грудня 2022 року вбачається, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Яворівському управлінні соціального захисту населення та отримує державну соціальну допомогу, розмір якої з вересня 2022 року по листопад 2022 року становить 5202 грн. 63 коп. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність підстав для зменшення розміру аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на підставі судового наказу, виданого Трускавецьким міським судом Львівської області року 11 лютого 2022 року, а запропонований ним розмір аліментів у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, на думку колегії суддів, призведе до погіршення матеріального забезпечення дитини, позбавить дитину можливості отримання від батька належного, необхідного для розвитку матеріального утримання, не буде спрямоване на належне матеріальне забезпечення дитини сторін та суперечитиме інтересам дитини, які є пріоритетними. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що, з долученого до матеріалів справи розрахунку заборгованості по аліментах від 08 лютого 2023 року, складеного державним виконавцем Мостиського відділу державної виконавчої служби у Яворівському районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лутчин М.І. в межах виконавчого провадження № 69025606, вбачається, що станом на 08 лютого 2023 року заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів становить 3 368,80 грн., тобто, заборгованість по аліментах позивачем була сплачена одноразовим платежем, що свідчить про наявність у нього можливості сплачувати аліменти в визначеному судовим наказом розмірі та відсутність підстав для зменшення розміру аліментів, розмір яких визначено судовим наказом. Позивачем не доведено належними та допустимими доказами необхідність зменшення розміру аліментів на дитину у розмірі до 1/6 частки його доходів з підстав погіршення його матеріального стану, оскільки при винесенні наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на сина у розмірі 1/4 частки його доходів, платник аліментів взагалі не працював, в той час як на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення ОСОБА_1 отримує пенсію, і окрім цього за станом здоров`я не позбавлений можливості працевлаштуватися. Колегія суддів вважає, що зменшення визначеного судовим наказом Трускавецьким міським судом Львівської області року від 11 лютого 2022 року розміру аліментів у зв`язку з наведеними позивачем обставинами без доведення погіршення його матеріального стану, не буде спрямовано на належне матеріальне забезпечення сина сторін та суперечитиме його інтересам. Враховуючи інтереси дитини сторін, яка має право на належні умови для всебічного розвитку, освіти, виховання, на достойний рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, колегія суддів вважає, що вимоги ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів не підлягають до задоволення. Такий свій висновок суд апеляційної інстанції обґрунтовує тим, що позивач є особою молодого віку, не зважаючи на стан здоров`я, не є непрацездатним, має можливість працевлаштуватися на роботу, виконання якої йому не протипоказане за станом здоров`я, таким чином покращивши свій матеріальний стан, а також враховує пріоритетність інтересів дитини та обов`язок обох батьків, а не лише матері, щодо забезпечення достойного матеріального утримання, а зменшення розміру аліментів, що підлягають стягненню з батька, призведе до покладення основного тягару матеріального утримання на матір. З наведених вище підстав, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 є підставними, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 20 лютого 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Згідно з п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381-384 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити. Рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 20 лютого 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повна постанова складена 07 березня 2023 року. Головуючий: Н.О. Шеремета Судді: О.М. Ванівський Р.П. Цяцяк