Постанова Тернопільський апеляційний суд № 596/107/24
від 08.03.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 596/107/24Головуючий у 1-й інстанції Лисюк І.О. Провадження № 33/817/208/24 Доповідач - Сарновський В.Я. Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 08 березня 2024 р. суддя Тернопільського апеляційного суду Сарновський В.Я. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Череватого П.М. на постанову Гусятинського районного суду Тернопільської області від 09 лютого 2024 року,- В С Т А Н О В И В: Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) який стягнути в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь Держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок. Згідно постанови, водій ОСОБА_1 01.01.2024 о 01 годин 48 хвилин на А\Д М-19 375 км с. Сухостав керував транспортним засобом VOLKSWAGEN PASSAT д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, легка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу газоаналізатора Alcotest 6820 ARHJ 0295, повірка дійсна до 02.11.2024 та проведення такого огляду у КНП «Чортківська ЦРЛ» відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Череватий П.М. просить скасувати постанову Гусятинського районного суду Тернопільської області від 09 лютого 2024 року, а провадження у справі закрити. Свої вимоги мотивує тим, що: ОСОБА_1 під час складання адміністративних матеріалів був затриманою особою, однак протоколу затримання працівниками поліції оформлено не було; працівниками поліції порушено право ОСОБА_1 на захист, так як після фактичного затримання останнього, не було повідомлено про це центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги; ОСОБА_1 не був зобов`язаний виконувати незаконну вимогу поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння в не передбаченому законодавством порядку, так як найближчим закладом охорони здоров`я до місця зупинки автомобіля ОСОБА_1 була не Чортківська міська лікарня, а Копичинецька комунальна районна лікарня. В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 та його захисник - адвоката Череватий П.М. не з`явились, від захисника надійшло клопотання про розгляд його апеляційної скарги у відсутності сторони захисту. Проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до наступних висновків. Відповідно до вимог статей 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Перевіркою матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено, що суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винуватості ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху. Як вбачається зі змісту оскарженої постанови, судом першої інстанції належним чином перевірені всі обставини справи, які досліджені всебічно, повно та об`єктивно, висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчинені правопорушень ґрунтуються на матеріалах справи. Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується даними, які містяться в: протоколі про адміністративне правопорушення серії серії ААД № 630852 від 01 січня 2024 року; рапорті поліцейського взводу роти №3 батальйону УПП в Тернопільській області Дячуна Д. від 01 січня 2024 року; відеозаписів наявних у матеріалах справи. Наведені в оскарженій постанові докази, на підставі яких суд першої інстанції прийшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 є послідовними та узгоджуються між собою. Таким чином, висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП доведений належним чином дослідженими в судовому засіданні доказами. Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів та обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, по справі не вбачається. Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 під час складання адміністративних матеріалів фактично був затриманий, а також, що працівниками поліції порушено право ОСОБА_1 на захист, так як після його фактичного затримання не було повідомлено про центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, суд апеляційної інстанції оцінює критично, з огляду на те, що вказані доводи спростовуються матеріалами справи. Зокрема, відеоматеріалами наявними в матеріалах справи підтверджується вчинення поліцейськими правомірних дій, передбачених ст.266 КУпАП, спрямованих для проходження ОСОБА_1 огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння. При цьому, ніякого адміністративного затримання особи в розумінні положень ст.260-262 КУпАП не відбувалося, про що і було повідомлено працівником поліції ОСОБА_1 (файл export-f0czq.avi з 02:28:15 год). Крім того, суд апеляційної інстанції критично ставиться до вищевказаних доводів апелянта, оскільки стверджуючи в апеляційній скарзі, що дії працівників поліції були незаконними апелянт не наводить жодних відомостей про оскарження таких дій поліції в порядку, передбаченому КАС України, або до правоохоронних органів вищого рівня. Крім того, з наявних у матеріалах цієї справи відеозаписів нагрудних камер працівників поліції не вбачається з боку працівників поліції порушення вимог ст.266 КУпАП. Твердження апелянта про те, що ОСОБА_1 не був зобов`язаний виконувати вимогу поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі - Чортківська міська лікарня, так як найближчим закладом охорони здоров`я до місця зупинки автомобіля ОСОБА_1 була Копичинецька комунальна районна лікарня, були предметом дослідження суду першої інстанції і отримали належну правову оцінку, з якою суд апеляційної інстанції погоджується. Зокрема, суд першої інстанції правильно зазначив, що відповідно до відеозапису, наявного у матеріалах справи, ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан сп`яніння як на місці зупинки, так і у медичному закладі. При цьому, відмова ОСОБА_1 проходити медичний огляд була безумовною і не пов`язана з місцем розташування медичного закладу. Жодних заперечень саме щодо місця знаходження медичного закладу, в який його було направлено, ОСОБА_1 не висловлював. Свою відмову він неодноразово мотивував лише відсутністю понятих та захисника. Виходячи із вищезазначеного, суд першої інстанції правильно оцінив поведінку ОСОБА_1 як таку, що свідчить про відсутність дійсного наміру проходити огляд у будь-якому закладі охорони здоров`я, з чим погоджується і апеляційний суд. Таким чином, в ході апеляційного розгляду не встановлено обставин, які би ставили під сумнів правильність висновків суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. За наведених обставин, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає. Керуючись ст.294 КУпАП, суддя,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Череватого П.М. залишити без задоволення, а постанову Гусятинського районного суду Тернопільської області від 09 лютого 2024 року відносно ОСОБА_1 без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя