Постанова 4855 № 320/11062/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua Головуючий суддя у першій інстанції: Перепелиця А.М. Суддя-доповідач: Епель О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 березня 2024 року Справа № 320/11062/22 Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Епель О.В., Суддів: Карпушової О.В.,Мєзєнцева Є.І., розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області третя особа Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: Історія справи. ОСОБА_1 (далі - Позивачка) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - Відповідач), третя особа що не заявляє самостійні вимоги на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві(далі-Третя особа), в якому просила суд: - визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області в призначенні ОСОБА_1 згідно рішення від 09.06.2022, викладеної у листі Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 13.06.2022 №2600-0213-8/65041; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з часу звернення з заявою про призначення пенсії. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року позовну заяву повернуто у зв`язку з неповним усуненням її недоліків, а саме не конкретизовано позовні вимоги. Не погоджуючись з такою ухвалою суду, Позивачка подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, зазначаючи, що зміст її позовних вимог повністю зрозумілий і суд підійшов до вирішення питання про відкриття провадження за її позовом з надмірним формалізмом. З цих та інших підстав Апелянтка вважає, що ухвала суду першої інстанції прийнята за неповно встановлених обставин та з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про повернення його позову. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2023 та 06.02.2024 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено судовий розгляд справи. У строк, установлений судом, відзив на апеляційну скаргу не надходив. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з наступних підстав. Нормативно-правове обґрунтування. Так, відповідно до частин першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до пункту п`ятого частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Згідно з частиною другою статті КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Висновки суду апеляційної інстанції. Отже, звертаючись до суду, позивач самостійно визначає в позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Своєю чергою, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах. Втім, адміністративним процесуальним законодавством передбачено право суду, за результатом розгляду справи, вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Окрім того, завданням суду під час підготовчого провадження є остаточне визначення предмету спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу. Таким чином, повернення позовної заяви з підстави незазначення Позивачкою вимоги «скасувати», а лише «визнати протиправним» є проявом надмірного формалізму, коли форма переважає над суттю. При цьому, колегія суддів враховує практику ЄСПЛ у справі «Walchli v. France», заява № 35787/03, рішення від 26.07.2007,а саме пункт 29 де вказано, що, застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства. Разом з тим, судова колегія враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні від 04.12.1995 у справі «Беллет проти Франції», в якому Суд зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» висновки ЄСПЛ є джерелом права. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було неповно встановлено обставини справи та порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про повернення позовної заяви та до порушення права Позивачки на доступ до правосуддя. Відповідно до ст. 320 КАС України у редакції, чинній на момент розгляду колегією суддів апеляційної скарги, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Отже, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, ухвала Київського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року - скасуванню, а справа направлення для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року - скасувати та направити справу для продовження розгляду до Київського окружного адміністративного суду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Судове рішення виготовлено 06 березня 2024 року. Головуючий суддя О.В. Епель Судді: О.В. Карпушова Є.І. Мєзєнцев