Постанова Тернопільський апеляційний суд № 607/704/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/704/23Головуючий у 1-й інстанції Дзюбич В.Л. Провадження № 33/817/211/24 Доповідач - Тиха І.М. Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 07 березня 2024 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Тиха І.М., за участю ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 листопада 2023 року щодо нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП,- ВСТАНОВИЛА: Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Також стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536 грн. 80 коп. в дохід держави. Згідно із постановою суду, ОСОБА_1 05.01.2023 року о 23 год. 20 год. в с. Петриків по вул. Подільській Тернопільського р-ну керував транспортним засобом «Мерседес-Бенц» Спрінтер, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає дійсності, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та в медичному закладі водій категорично відмовився. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил Дорожнього руху України. В апеляції ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що він не був присутній у судовому засіданні , а про винесене рішення дізнався 13 лютого 2024 року з додатку Дія, у звязку з чим лише після ознайомлення зі змістом постанови зміг подати апеляційну скаргу, просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Мотивує скаргу тим, що працівники поліції зупинили транспортний засіб під його керуванням без правових підстав, визначених ст.35 ЗУ Про національну поліцію, після чого почали незаконно проводити його поверхневу перевірку та огляд, з огляду на такі дії поліцейських вважає що докази зібрані у справі є недопустимими. Вказує на те, що поліцейські проводили зйомку не на портативний засіб, а на мобільний телефон, яка не була безперервною. Посилається на відсутність матеріалах справи даних про технічні засобу фіксації за допомогою яких здійснено фото- або відеозйомку, тому результати такої фіксації вважає недопустимими доказами. Зазначає що перед проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння працівники поліції не оголосили ознаки алкогольного сп`яніння, які стали підставою для проведення такого огляду. Звертає увагу на відсутність у матеріалах справи направлення його у заклад охорони зддоровя для проходження огляду. Вказує що на відеозаписі із нагрудних камер поліцейських зафіксовано поліцейські оголошують склад скоєного нимправопорушення як керування транспортним засобом з ознаками алкогольного, наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей, які не реагують на світло та поведінка, що не відповідає обстановці, яка суперечить фабулі викладеній у протоколі. Вбачає порушення закону у тому, що суд не допитав поліцейських, які зупинили автомомбіль під його керуванням . Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який підтримав апеляцію з викладених у ній мотивів, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження слід задовольнити, визнати поважною причину його пропуску, оскільки ОСОБА_1 не був присутній у судовому засіданні , про винесене рішення дізнався 13 лютого 2024 року з додатку Дія та лише після ознайомлення з його мотивами 20 лютого 2024 року зміг подати апеляційну скаргу. Згідно із вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 130 КУпАП відповідальність за даною нормою настає у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакці. Згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Пунктом 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року за № 1452/735 (далі за змістом Інструкція), передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з пунктом 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження у встановленому порядку від огляду на стан алкогольного сп`яніння) відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується даними, що містяться у: - протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 004883 від 05.01.2023 року, згідно з яким ОСОБА_1 05.01.2023 року о 23 год. 20 год. в с. Петриків по вул. Подільській Тернопільського р-ну керував транспортним засобом «Мерседес-Бенц» Спрінтер, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає дійсності, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та в медичному закладі водій категорично відмовився. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил Дорожнього руху України ; - акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів приладу "Drаger Alcotest 6820", відповідно до якого огляд ОСОБА_1 не проводився у зв`язку з його відмовою від проведення огляду; - копії свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П 51 QМ 0438 083 22 чинного до 15 червня 2023 року, відповідно до якого газоаналізатор "Drаger Alcotest 6820" зав.№ARLK-0020 за результатами повірки відповідає вимогам МПУ 066/05-2013 Інструкція. Метрологія. Газоаналізатори. Alcotest. Методика повірки; - Декларації про відповідність вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів; - Сертифікаті відповідності забезпечення функціонування системи управління якістю під час виробництва; - копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД № 215265 від 05 січня 2023 року, згідно із якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121, ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП за порушення вимог п. п. 2.3.в, 9.9.б, 2.1.а, 2.1.б, 2.1.ґ ПДР України, а саме те, що водій керував транспортним засобом «Мерседес-Бенц» Спрінтер, д.н.з. НОМЕР_1 обладнаним засобами пасивної безпеки та не був пристебнутий ременем безпеки, під час зупинки не увімкнув аварійної сигналізації, а також не пред`явив посвідчення водія, реєстраційний документ, страховий поліс; - відеозаписах із відеореєстратора службового автомобіля та нагрудної камери поліцейських з яких вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом. На пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки, та в медичному закладі, відмовився. Крім того, вказаними відеозаписами зафіксовано, як працівник поліції назвав ОСОБА_1 причини його зупинки, а саме, що останнній керував автомобілем з не пристебнутим ременем безпеки та під час дії комендантської години. Вказані докази суд першої інстанції вірно визнав належними та допустимими та такими, що в сукупності та взаємозв`язку доводять винуватість ОСОБА_1 у скоєнні вказаного адміністративного правопорушення, з цим висновком погоджується і суд апеляційної інстанції. Перевіряючи твердження апелянта щодо безпідставності зупинки транспортного засобу під його керуванням, вважаю їх необгрунтваними оскільки ОСОБА_1 було зупинено у зв`язку із тим, що він керував транспортним засобом під час дії комендантської години, тому працівники поліції, керуючись положеннями п. 7 ч. 1 ст. 35 Закону України Про Національну поліцію, яким визначено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху, вчинили правомірно, зупинивши транспортний засіб під його керуванням. При цьому, як вбачається із копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД № 215265 від 05 січня 2023 року, яка у визначеному законом порядку не скасована, а отже є чинною, причиною зупинки ОСОБА_1 також було те, що він керував автомобілем «Мерседес-Бенц» Спрінтер, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи пристебнутим ременем пасивної безпеки, про що працівники поліції повідомила водія під час зупинки, що відображено на відеозаписах із нагрудних камер поліцейських. Доводи апелянта про те, що перед проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння працівники поліції не оголосили ознаки алкогольного сп`яніння, які стали підставою для проведення такого огляду, спростовується наявним у матеріалах справи відеозаписом із нагрудних камер поліцейських на якому зафіксовано як працівники пропонують пройти водію ОСОБА_1 пройти огляду у зв`язку із виявленими ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Щодо відсутності в матеріалах справи направлення ОСОБА_1 в медичний заклад для огляду на стан алкогольного сп`яніння слід зазначити що згідно з вимогами відомчої Інструкції вказане направлення видається водію, а не долучається до матеріалів справи, окрім того, з відеозаписів з нагрудних камер поліцейських вбчається що останні направляли водія для проходження огляду на стан алкогольного спяніння в заклад охорони здоровя після його відмови від проходження такого огляду поліцейськими за допомогою спеціального технічного приладу. Твердження апелянта про недопустимість наявного у справі відеозапису через те, що він знятий на мобільний телефон не заслуговують на увагу на ньому безперервно зафіксовано саме ті обставини, які мають значення для встановлення обставин справи, згідно викладеної у протоколі суті правопорушення, а доказами у справі згідно з вимогами ст.251 КУпАП є будь-які фактичні дані, які підтверджують обставини, що підлягають доказуванню . Окрім того, посилання апелянта на те, що відеозапис здійснено поліцейськими на мобільний телефон є необгрунтованими оскільки у справі міститься відеозаписи на 6 файлах (із відеореєстратора службового автомобіля та нагрудних камер поліцейських), по закінченню одного з них він продовжується у іншому файлі, де закінчення одного і початок іншого пов`язані між собою. Крім цього слід врахувати те, що КУпАП містить обов`язкову вимогу щодо відображення у протоколі про адміністративне правопорушення відомостей щодо серійного номеру технічного засобу, за допомогою якого здійснюється відеозапис, лише щодо адмінправопорушень, зафіксованих в автоматичному режимі, тому твердження ОСОБА_1 в частині не відображення вказаних відомостей у матеріалах справи складених щодо нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не відповідають вимогам закону. Відтак, вважаю, що суд, у відповідності до ст. 252 КУпАП повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали справи в їх сукупності, дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з огляду на викладене, постанову місцевого суду щодо ОСОБА_1 слід залишити без змін, а подану ним апеляційну скаргу - без задоволення. На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, - ПОСТАНОВИЛА: Строк на апеляційне оскарження поновити. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 листопада 2023 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя