Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 344/2325/23

Справа № 344/2325/23 Провадження № 33/4808/319/24 Категорія ч. 2 ст. 130 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Ковалюк І. П. Суддя-доповідач Повзло П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 березня 2024 року м. Івано-Франківськ Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В., ознайомившись з апеляційною скаргою особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 червня 2023 року щодо нього за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, ВСТАНОВИВ: Постановою судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 червня 2023 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2000 (дві тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки, стягнуто судовий збір. 06 березня 2024 року до суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 , яка підписана 28 лютого 2024 року разом з клопотанням про поновлення строку. Поважність причини пропуску строку апелянт аргументує тим, що суд першої розглянув справу за його відсутності. Копію постанови ним отримано 30 січня 2024 року. Вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді враховую наступне. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 Рішення у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» від 28 травня 1985 року, пункт 96 Рішення у справі «Кромбах проти Франції» від 13 лютого 2001 року). У рішенні Європейського суду з прав людини справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року (пункт 22), суд нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1975 року), не є абсолютним воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання. Оскаржену постанову винесено 15 червня 2023 року, десятиденний строк для подання апеляційної скарги, згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП, тривав до 26 червня 2023 року включно (останній день відповідного строку припадає на вихідний день неділя 25 червня року, тому останнім днем строку, вважається наступний за ним перший робочий день понеділок 26 червня 2023 року). Як вбачається зі штампу на поштовому конверті, апеляційну скаргу ОСОБА_1 подає 28 лютого 2024 року - з пропуском строку на апеляційне оскарження постанови судді. В той час, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що отримав копію постанови 30 січня 2024 року, та вважає це поважною причиною пропуску строку для подання апеляційної скарги. Перевіривши доводи ОСОБА_1 , доходжу висновку про те, що зазначений факт не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді. Так, справу розглянуто в суді першої інстанції 15 червня 2023 року без участі ОСОБА_1 (а.с. 28-29). При цьому, ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 повідомлявся судом першої інстанції за адресою, яка зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення, як місце його проживання та підтверджується рекомендованими повідомленнями про надіслання поштового відправлення (а.с. 19-27). Чинні норми КУпАП стосовно права на оскарження постанови місцевого суду у справі про адміністративні правопорушення забезпечують за аналогією з правом на доступ до суду, закріпленим у п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. В своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Приймаючи до уваги, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним, враховую позицію Верховного Суду України. Так, як вбачається з п. 7 Постанови від 24 березня 2016 року № 5-16кс16, судом при вирішенні аналогічного питання було враховано, що заявник достеменно знав і не міг не знати про те, що суддею у відповідний день буде прийняте рішення, у зв`язку з чим не погодився з тим, що початком перебігу строку для подання апеляційної скарги є день отримання копії судового рішення. Згідно з п. 17 постанови від 01 жовтня 2015 року № 5-103кс15 для особи, яка оспорює рішення, ухвалене за викликом цієї особи, але без її участі, початком (початковим моментом) перебігу строку для подання апеляційної скарги є момент проголошення такого рішення. Аналізуючи зміст п. 27 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Шевченко проти України» враховую, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності своєчасно дізнатись про результати судового розгляду та оскаржити постанову суду у встановлений законом строк. За відсутності посилання особи в апеляційній скарзі на доказів існування обставин, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість оскаржити постанову у встановлений законом строк особисто чи залучити для цього захисника, не залежали від волевиявлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та виникли протягом строку, який пропущено, не можливо дійти висновку про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Звертаю увагу, що при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді, доводи щодо законності, обґрунтованості оскарженого рішення не перевіряються, оскільки така оцінка може бути дана тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті. При прийнятті такого рішення враховую, що постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 22 лютого 2024 року відмовлено в поновленні строку на апеляційне оскарження вищевказаного судового рішення. За таких обставин, в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді належить відмовити, а апеляційну скаргу повернути апелянту. Керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ: Відмовити особі, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 червня 2023 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП. Апеляційну скаргу з додатками повернути апелянту ОСОБА_1 . Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В.В. Повзло