Постанова 4855 № 757/36678/21-а

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 757/36678/21-а Суддя (судді) першої інстанції: Хайнацький Є.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 березня 2024 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Грибан І.О. судді: Ключкович В.Ю. Парінов А.Б. за участі: секретар с/з Піскунова О.Ю. позивач ОСОБА_1 пр-к відповідача Войнов А.В. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного інспектора з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Коломійця Юрія Олександровича, Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, - У С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного інспектора з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Коломійця Юрія Олександровича, Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просив суд: - визнати протиправною та скасувати постанову серії 1КІ № 0000964585 від 23.06.2021 року Головного інспектора Коломійця Ю.О. про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фото/відеозйомки, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн.; - визнати протиправним застосування заходів забезпечення провадження у вигляді тимчасового затримання транспортного засобу автомобіля Volkswagen Golf, державний номерний знак НОМЕР_1 , згідно з Актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 23.06.2021 року, без номеру; - провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП закрити за відсутністю складу у вчиненні адміністративного правопорушення; - стягнути з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору. Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2023 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування усіх фактичних обставин у справі. Зокрема апелянт зазначає, що в оскаржуваній постанові не конкретизовано, в якому місці знаходився автомобіль - на естакаді, мості, шляхопроводі або під ними чи у тунелі. Крім того, з матеріалів фотофіксації вбачається, що автомобіль позивача знаходиться біля бордюру дороги на відстані біля 200 м від естакади, мосту, шляхопроводу та не під ними. Також, зазначає, що у ПДР заїзди та виїзди на естакади, мости, шляхопроводи не визначені і зупинка на них і поруч з ними не є порушенням. Автомобіль не перешкоджав дорожньому руху інших транспортних засобів, не створював загрозу безпеці руху, не перешкоджав пішоходам, в зв`язку з чим він вважає наявними підстави для скасування оскаржуваної постанови. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 06 березня 2024 року. Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті. У судовому засіданні апелянт вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити. Представник Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у судовому засіданні повністю заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін. У судове засідання головний інспектор з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Коломієць Юрій Олександрович не з`явився та явку уповноваженого представника до суду не забезпечив. Про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином. Керуючись приписами ч. 2 ст. 313 КАС України, суд протокольною ухвалою вирішив здійснити апеляційний розгляд справи за даною явкою. Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, колегія суддів звертає увагу на наступне. Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що постановою головного інспектора з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Коломійця Ю.О. про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серії 1КІ №0000964585 від 23.06.2021 року, до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн. Зі змісту постанови вбачається, що 23.06.2021 року о 20 год. 49 хв. на проспекті Бажана Миколи, 1-К у м. Києві зупинено зареєстрований за ОСОБА_1 транспортний засіб Volkswagen Golf, державний номерний знак НОМЕР_1 , на естакаді, мості, шляхопроводі або під ними чи у тунелі, чим порушено п. 15.9-в ПДР, та вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП. Технічний засіб, яким здійснено фото/відеофіксацію правопорушення: Термінал ParkUP. Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з позовом про її скасування. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова є обґрунтованою, адже в діях позивача вбачається склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 3 ст. 122 КУпАП, а відповідач під час винесення оскаржуваної постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Як передбачено ч.1 статті 219 КУпАП, виконавчі комітети (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою та сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів у межах відповідного населеного пункту, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису). Від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою і сьомою статті 122 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування (ч.3 статті 219 КУпАП). Відповідно до Положення про Департамент транспортної інфраструктури Київської міської ради (КМДА), затвердженого розпорядженням виконавчого органу КМР (КМДА) 19 листопада 2018 року №2089 (із змінами), Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) є структурним підрозділом виконавчого органу КМР (КМДА). Пунктом 5 Положення передбачені завдання Департаменту, а п.7 - повноваження інспекторів паркування. Функції Департаменту транспортної інфраструктури - це: участь у формуванні та реалізації у м. Києві державної політики в галузі дорожньо-транспортного комплексу, телекомунікацій, інформатизації; впровадження заходів щодо сприяння розвитку, вдосконаленню та організації ефективного функціонування інфраструктури дорожньо-транспортного комплексу міста, телекомунікаційних мереж та мереж зв`язку загального користування; проведення єдиної політики в питаннях розвитку підприємств дорожньо-транспортного комплексу, телекомунікацій, інформатизації; надання пропозицій, розробка та впровадження заходів щодо покращення інвестиційного клімату для залучення коштів у розвиток інфраструктури дорожньо-транспортного комплексу, телекомунікацій, інформатизації; забезпечення організації обслуговування населення підприємствами дорожньо-транспортного комплексу, телекомунікацій, інформатизації; розробка і забезпечення організації реалізації цільових програм; створення та експлуатація інформаційних систем та систем управління на транспорті. Інспектори з паркування - це державні службовці, які виконують функції держави. Інспектори з паркування мають право наклади адміністративні стягнення на підставі Кодексу України про адміністративні правопорушення. Якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), інспектори з паркування зобов`язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення). Мета роботи інспекторів з паркування: зменшення середньої тривалості стоянки автомобіля; звільнення вулиць від хаотичного паркування автомобілів (розвиток паркувального простору); зниження кількості автомобілів в центрі міста; розвиток інфраструктури пішохідних зон і велодоріжок, а також громадського транспорту; профілактична і роз`яснювальна робота з водіями транспортних засобів. Функціональні обов`язки інспекторів з паркування: інспектування вулиць на предмет виявлення порушення правил зупинки, стоянки, у тому числі неоплати вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування; здійснення фіксації порушень правил зупинки, стоянки, паркування, в тому числі несплату послуг паркування у режимі фотозйомки (відеозапису); встановлення особи, відповідальної за порушення правил паркування; розміщення на лобовому склі транспортного засобу повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності; винесення постанови по справам про адміністративні правопорушення за порушення стоянки та зупинки, правил паркування; внесення інформації про адміністративні правопорушення до відповідних реєстрів. Також інспектори здійснюють фотофіксацію (відеозапис) порушень ПДР в розділі стоянки, зупинки, та притягнення до адміністративної відповідальності. Отже, головний інспектор з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Коломієць Ю.О. наділений повноваженнями наклади адміністративні стягнення на підставі КУпАП. Щодо доводів апелянта про відсутність у інспектора з паркування повноважень на фіксування правопорушення через закінчення робочого часу, колегія суддів звертає увагу ,що ці доводи спростовуються наданим відповідачем Витягом з графіку змінності головних інспекторів з паркування управління (інспекції) з паркування ДТІ виконавчого органу КМР (КМДА) на червень 2021 року, згідно якого Головний інспектор Коломієць Ю.О. виконував службові обов`язки 23.06.2021 року з 13 год. 30 хв. до 22 год. 00 хв. Також, колегія суддів зазначає, що доказів неправомірної поведінки інспектора позивачем не надано, а судом не встановлено, тому вважає, що приймаючи оскаржувану постанову, інспектор з паркування діяв правомірно, реалізовувавши свої повноваження по забезпеченню безпеки дорожнього руху. Положеннями статей 245, 251, 252, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до п.3 ч.3 статті 265-4 КУпАП для цілей цього Кодексу розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб своїм розташуванням робить неможливим рух інших транспортних засобів або створює перешкоду для руху пішоходів, у тому числі осіб з інвалідністю на спеціальних засобах пересування та пішоходів із дитячими колясками. Згідно п. 7 Порядку № 990 у разі коли водій, що вчинив правопорушення, присутній під час тимчасового затримання транспортного засобу і порушення неможливо усунути на місці в максимально короткий строк, інспектор з паркування складає акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу і виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення, а якщо правопорушення може бути усунуте водієм у максимально короткий строк, інспектор з паркування не складає зазначений акт і не здійснює тимчасове затримання транспортного засобу, але виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення. У відповідності до ч.1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, іншими визначеними законодавством доказами. Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань). Згідно з статтею 14 зазначеного Закону учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306. Відповідно до п. 1.1. Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил. Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Згідно п. 1.5 ПДР дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити підрозділ міліції, власника дороги або уповноважений ним орган. У відповідності до п. 1.10 ПДР зупинка - це припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо). Пунктом 1.10 ПДР визначено, що : - естакада - інженерна споруда для руху транспортних засобів та (або) пішоходів, підняття однієї дороги над іншою у місці їх перетину, а також для створення дороги на певній висоті, яка не має з`їздів на іншу дорогу; -міст - споруда, призначена для руху через річку, яр та інші перешкоди, межами якої є початок і кінець пролітних споруд; - шляхопровід - інженерна споруда мостового типу над іншою дорогою (залізницею) в місці їх перетину, що забезпечує рух по ній на різних рівнях та дає можливість з`їзду на іншу дорогу. Тобто, шляхопровід - це як міст, але із заїзними пандусами, які дають можливість потрапити на дорогу, що перетинається вище або нижче, а естакада - той же міст над іншою дорогою без можливості з`їзду на неї, або взагалі піднята довга ділянка дороги. Як вбачається з матеріалів справи, 23.06.2021 року о 20 год. 50 хв. у м. Києві, на просп. Бажана, 1-К, належний ОСОБА_1 транспортний засіб марки Volkswagen моделі Golf, державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив зупинку на правосторонньому заїзді на транспортну розв`язку. На підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, відповідачем до суду було надано фотознімки, які зроблені на термінал ParkUP (від 23.06.2021, GPS:50.39855028, 30.63199306, від 23.06.2021, GPS:50.39852556, 30.63199167, від 23.06.2021, GPS:50.39861472, 30.631985, від 23.06.2021, GPS:50.39852194, 30.63202278). Відповідно до копії Сертифікату перевірки типу, зареєстрованого ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» за № UA.TR.001 100-20 Rev.0, сертифікат виданий: Виробник: ТОВ «Українські системні інформаційні технології», тип приладу: Термінал, позначення типу: ParkUP, дата видачі: 29.07.2020 року, дійсний до: 29.07.2030 року. Колегія суддів враховує, що позивач не заперечує зупинку транспортного засобу у зазначеному на фотокартках місці. Наразі не погоджується з тим, що інспектором з паркування не чітко визначено найменування місця зупинку, чи то естакада , чи то шляхопровід тощо. Порядок зупинки та стоянки регламентовано п.15 ПДР. Так, п.15.1.визначає, що зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі. За відсутності спеціально відведених місць чи узбіччя або коли зупинка чи стоянка там неможливі, вони дозволяються біля правого краю проїзної частини (якомога правіше, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху)(п. 15.2). У населених пунктах зупинка і стоянка транспортних засобів дозволяються на лівому боці дороги, що має по одній смузі для руху в кожному напрямку (без трамвайних колій посередині) і не розділена розміткою 1.1, а також на лівому боці дороги з одностороннім рухом (п. 15.3). Наразі, підпунктом «в» пункту 15.9 Правил дорожнього руху передбачено, що зупинка забороняється на естакадах, мостах, шляхопроводах і під ними, а також у тунелях. З зазначеного приводу колегія суддів зазначає, що згідно ч. 3 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративна відповідальність настає за : у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху. Так, з наявних у справі матеріалів фотофіксації вбачається, що належний позивачу марки Volkswagen моделі Golf, державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив зупинку на правосторонньому заїзді на транспортну розв`язку, що під шляхопроводом, а тому в даному випадку порушення пп.«в» п.15.9 ПДР України є очевидним. З метою запобігання дорожньо-транспортним пригодам, пов`язаним із наїздом на транспортний засіб, що стоїть, а також для збільшення пропускної спроможності доріг заборонено будь-яку зупинку/стоянку на естакадах, мостах, шляхопроводах і під ними, а також у тунелях. Наразі, колегія суддів зазначає, що сама по собі зупинка транспортного засобу, як убачається на фото, суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху за приписами п.п. в) п. 2 ч. 3 ст. 265-4 КУпАП. Також, доводи позивача про те, що міст, що з`єднує проспект Григоренка та пересікає проспект Бажана, знаходиться на відстані біля 200 м, а зупинка маршрутного автобуса під мостом знаходиться на відстані 150 м, не спростовують вищевказаних обставин. Крім того, посилання позивача, що його транспортний засіб не створював перешкоди дорожнього руху або загрозі безпеки дорожнього руху є безпідставним, оскільки місце розташування транспортного засобу позивача не має жодних ознак спеціально відведеного майданчика для паркування. Стаття 251 КУпАП передбачає, що одним із доказів є показники технічних засобів, працюючих в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів. Враховуючи, що вказані матеріали фотофіксації містять інформацію про обставини події та підтверджують скоєння позивачем адміністративного правопорушення - розміщення транспортного із порушеннями зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, вони розглядаються судом як речовий доказ. Таким чином, колегія суддів за наслідком апеляційного розгляду дійшла висновку про те, що судом першої інстанції вірно зазначено про наявність в діях позивача правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 122 КУпАП . Разом з тим, колегія суддів вважає такими, що заслуговують на увагу доводи позивача про наявність підстав до скасування оскаржуваної постанови через зазначені в ній невірні дані щодо суті правопорушення. Так, позивач вказував на те, що в оскаржувані постанові невірно зазначено місце вчинення правопорушення. У відповідності до п.1 статті 247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до вимог ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності. З системного аналізу зазначених правових норм слідує, що протокол про адміністративне правопорушення, а в разі коли він не складається - постанова, обов`язково повинні містити виклад об`єктивної сторони правопорушення, зокрема: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи. З матеріалів справи вбачається, що в оскаржувані постанові зазначено, що транспортний засіб позивача зупинено на проспекті Бажана Миколи,1-к в м.Києві на «естакаді, мості, шляхопроводі або під ними чи у тунелі». Тобто, відсутня конкретизація визначення місця, з яким пов`язується заборона зупинки транспортного засобу. Зазначені дані, на думку колегії суддів є суттєвими обставинами, що характеризують об`єктивну сторону правопорушення і не є опискою. Наразі, представником відповідача в судовому засіданні факт неправильного зазначення вказаних даних не спростовано. Доказів того, що вказані описки не були виявлені при складанні постанови та не могли бути виправлені, суду апеляційної інстанції не надано. За викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності підстав до скасування оскаржуваної постанови з направленням справи на новий розгляд до компетентного органу. Таким чином, доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції , апеляційна скарга підлягає до задоволення частково. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст.286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України суд - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково. Постанову серії 1КІ № 0000964585 від 23.06.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП - скасувати. Надіслати справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на новий розгляд до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1362,00грн. (тисяча двісті шістдесят дві гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 37405284: м.Київ,вул.Леонтовича,6) судові витрати із сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі. Постанова набирає законної сили з дати її проголошення та не підлягає оскарженню в силу приписів ч.3 ст.272 КАС України Головуючий суддя І.О. Грибан Судді: В.Ю. Ключкович А.Б. Парінов (повний текст постанови складено 06.03.2024р.)