Постанова Львівський апеляційний суд № 943/1925/23

Справа № 943/1925/23 Головуючий у 1 інстанції: Журибіда Б.М. Провадження № 33/811/110/24 Доповідач: Белена А. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 лютого 2024 року Львівський апеляційний суд у складі: судді - Белени А.В., з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові у режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, за апеляційною скаргою останнього на постанову судді Буського районного суду Львівської області від 17 листопада 2023 року, в с т а н о в и в : Постановою судді Буського районного суду Львівської області від 17 листопада 2023 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр. України, місце праці не встановлено, проживаючого в АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та застосовано до нього стягнення у виді штрафу у розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто із ОСОБА_1 в дохід держави 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок судового збору на користь держави. ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 12.10.2023 року о 14.08 год на 497 км автодороги Київ Чоп в с. Новий Милятин Золочівського району Львівської області керував автомобілем марки Фольксваген Пассат, н/з НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя). Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та у медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України На постанову судді Гвілія Р.Б. подав апеляційну скаргу в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Буського районного суду Львівської області; скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування поважності пропуску строку на апеляційне оскарження зазначає, що строк ним пропущено з поважних причин, оскільки він ознайомився зі змістом постанови лише після самостійного моніторингу реєстру судових рішень 29 грудня 2023 року, о копію оскаржуваної постанови ним не тор мано взагалі. Апелянт зазначає, що у оскаржуваній постанові висновки суду не відповідають обставинам справи, а також містять чисельні порушення норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим оскаржувана постанова підлягає скасуванню із закриттям справи за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вважає, що у протоколі суть порушення сформульована незрозуміло, адже не вказано, від якого саме огляду відмовився водій (на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння) та не зазначено, який порядок проходження такого огляду було запропоновано водієві. Зазначає, що поліцейським було порушено процедуру огляду на стан сп`яніння, що свідчить про недійсність такого огляду і відсутність підстав для притягнення водія до адміністративної відповідальності. Апелянт зазначає, що водія не відстороняли від керування, що у своїй сукупності з іншими доказами свідчить про невідповідність дій поліцейського з процедурою оформлення матеріалів за ст. 130 КУпАП. Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що така не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Поважність причин пропуску скаржником строку на подачу апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, а тому цей строк необхідно поновити. Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності. Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін. Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, що відповідає фактичним обставинам справи. Апеляційний суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги про незаконність постанови судді, оскільки викладений у судовому рішенні висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення підтверджується сукупністю доказів, а саме: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 568701 від 12.10.2023, в якому викладена суть адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, вчиненого ОСОБА_1 Посвідчення водія НОМЕР_2 у водія вилучені, видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом серії DT303259. З протоколом ОСОБА_1 ознайомився, згідно письмових пояснень у протоколі вину свою у вчиненому заперечив; - відеозаписом на оптичному диску DVD, на якому містяться записи з нагрудної камери поліцейського. - копію постанови про накладення адміністративного стягнення від 12.10.2023 року на ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КУпАП за перевищення останнім швидкості, що слугувало причиною зупинки транспортного засобу; - рапорт командира взводу ДПП В. Грушецького по даному факту. Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП. Посилання апелянта на те, що працівниками поліції було порушено процедуру огляду на стан алкогольного сп`яніння та складання адміністративних матеріалів без дотримання вимог КУпАП та інструкцій, не заслуговують на увагу, враховуючи наступне. Так, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 пред`являє документи, а працівники поліції встановлюють його особу. Інспектор поліції повідомляє про порушення Правил дорожнього руху, оскільки водій порушив вимогу ПДР України, перевищивши швидкість в населеному пункті. Працівник поліції вказує, що він бачить у водія ознаки алкогольного сп`яніння, пропонує пройти огляд на визначення стану сп`яніння на місці зупинки, з використанням приладу Драгер. Водій відмовляється від продування даного приладу на місці та, спочатку погоджується проїхати в медичний заклад для проходження медичного огляду. На пропозицію поліцейського пройти до службового автомобіля та проїхати разом з ними до лікарні, водій ОСОБА_1 відмовляється, оскільки хоче їхати власним автомобілем. Поліцейський роз`яснює водію, що такий порядок огляду і останні має проїхати разом з поліцейськими службовим автомобілем до лікувального закладу, водій категорично відмовляється їхати в медичний заклад разом з поліцейськими, мотивуючи тим, що не залишить в невідомому місці посеред дороги машину з своєю сім`єю, зокрема малим сином. І як наслідок відмовляється від проходження медичного огляду та не заперечує проти складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно нього за відмову проходження такого огляду, зокрема дослівно «… відмовляюся, …. складайте протокол…». Поліцейський неодноразово пропонує пройти огляд на визначення стану сп`яніння та повідомляє про необхідність проходження такого у медичному закладі, а також вказує, що відмова від такого проходження прирівнюється до керування автомобілем у стані алкогольного сп`яніння. однак водій вкотре відмовився. Працівник поліції роз`яснив ОСОБА_1 , що у зв`язку з тим, що він відмовляється пройти огляд на визначення стану сп`яніння, відносно нього буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП та вилучено посвідчення водія. Останньому роз`яснено зміст ст. 268 КУпАП, у тому числі право особи знайомитися з матеріалами справи, подавати заяви, клопотання, мати перекладача, роз`яснено права та обов`язки особи, передбачені ст. 63 Конституції України; Дослідивши відеозапис, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що працівники поліції при складанні адміністративного протоколу стосовно ОСОБА_1 та при огляді на стан сп`яніння діяли в межах Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Апеляційний суд звертає увагу, що протокол складався за відмову водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки поведінка ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції давала чіткі підстави вважати, що він має ознаки алкогольного сп`яніння та його дії свідчили про відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на вимогу поліцейського, в медичному закладі, працівники поліції, керуючись пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України, мали процесуальні підстави для складання відповідного протоколу, в якому зафіксовано факт відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Твердження апелянта про те, що працівники поліції не відсторонили його від керування транспортним засобом, не впливають на обсяг вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і не є підставою для скасування оскаржуваного рішення судді. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Таким чином апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення по даній справі. На переконання апеляційного суду, фактичні обставини справи суддею першої інстанції з`ясовані повно та об`єктивно, а вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена повністю. Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні. Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, накладене на ОСОБА_1 підставно та, відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безальтернативним. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у справі немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,- постановив : Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Буського районного суду Львівської області від 17 листопада 2023 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Буського районного суду Львівської області від 17 листопада 2023 року в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Альберт БЕЛЕНА