Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/19579/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/19579/23 Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П. Суддя-доповідач: Мацький Є.М. 04 березня 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Мацького Є.М. суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Хмельницького зонального відділу Військової служби правопорядку на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Хмельницького зонального відділу Військової служби правопорядку про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : в листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Хмельницького зонального відділу Військової служби правопорядку, в якій просив: - визнати протиправною бездіяльність суб`єкта владних проваджень - Хмельницького зонального відділу Військової служби правопорядку щодо не проведення нарахування та виплати, ОСОБА_1 , середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11.09.2022 по день фактичного розрахунку - 10.10.2023 включно; - зобов`язати Хмельницький зональний відділ Військової служби правопорядку нарахувати і виплатити, ОСОБА_1 , середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені за період з 11.09.2022 по день фактичного розрахунку - 10.10.2023 включно в розмірі, що дорівнює середньому заробітку за шість місяців наступних за місяцем звільнення. - визнати протиправною бездіяльність Хмельницького зонального відділу Військової служби правопорядку щодо несвоєчасного перерахунку ОСОБА_1 належного мені грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 10.09.2022. Зобов`язати Хмельницький зональний відділ Військової служби правопорядку нарахувати та виплатити, ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасним перерахунком грошового забезпечення за період з лютого 2020 по вересень 2022. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що фактично остаточний розрахунок з ним здійснено 10.10.2023, однак відповідач не виплатив середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні. Вважає бездіяльність відповідача протиправною, тому звернувся до суду з цим позовом. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 січня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Хмельницького зонального відділу Військової служби правопорядку щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Стягнуто з Хмельницького зонального відділу Військової служби правопорядку на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11.09.2022 по 10.10.2023 в сумі 203603 (двісті три тисячі шістсот три) грн 50 коп., з відрахуванням з такої суми податків, зборів та інших обов`язкових платежів. Визнано протиправною бездіяльність Хмельницького зонального відділу Військової служби правопорядку щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 10.09.2022 включно, яке нараховано та виплачено на підставі рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року у справі №560/10178/22. Зобов`язано Хмельницького зонального відділу Військової служби правопорядку нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 10.09.2022, починаючи з 29.02.2020 по 10.10.2023 включно. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до наказу начальника Хмельницького зонального відділу Військової служби правопорядку №260 від 10.09.2022 позивача з 10.09.2022 виключено зі списків особового складу відділу, всіх видів забезпечення. Рішенням суду від 22 травня 2023 року по справі №560/10178/22 зобов`язано Хмельницький зональний відділ Військової служби правопорядку здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 29.01.2020 по 31.12.2020, грошову допомогу на оздоровлення за 2020 рік, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік із розрахунком місячного грошового забезпечення відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14, з урахуванням раніше виплачених сум. Зобов`язано Хмельницький зональний відділ Військової служби правопорядку здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 01.01.2021 по 31.12.2021, грошову допомогу на оздоровлення за 2021 рік, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік із розрахунком місячного грошового забезпечення відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14, з урахуванням раніше виплачених сум. Зобов`язано Хмельницький зональний відділ Військової служби правопорядку здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 01.01.2022 по 10.09.2022, грошову допомогу на оздоровлення за 2022 рік, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, компенсацію за невикористану щорічну календарну відпустку за 2022 рік, компенсацію за невикористану щорічну додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2015-2022 роки та одноразову допомогу при звільненні окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визнач 10.10.2023 позивачу на виконання рішенням суду від 22 травня 2023 року по справі №560/10178/22 виплачено грошових коштів в сумі 203603,50 грн, що стверджено випискою по картковому рахунку. Позивач вважає, що така тривала невиплата грошового забезпечення сталася через вину роботодавця, а тому він має право на компенсацію, передбачену Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та виплату середнього заробітку. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовані спірні правовідносини. Непоширення норм КЗпП України на військовослужбовців стосується, зокрема, порядку та умов визначення норм оплати праці (грошового забезпечення). Питання ж відповідальності за затримку розрахунку при звільненні не врегульовані положеннями спеціального законодавства, що регулює порядок, умови, склад, розміри виплати грошового забезпечення. Водночас, таке питання врегульоване Кодексом законів про працю України. Така правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №807/3664/14. Відповідно до статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу. Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму. Водночас статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті. Відтак, вказаними нормами визначено обов`язок роботодавця провести розрахунок із працівником саме в день його звільнення; при цьому частина 1 статті 117 КЗпП України переважно стосується випадків, коли роботодавець за відсутності спору свідомо та умисно не проводить остаточний розрахунок з колишнім працівником. Таким чином, суд вважає помилковими доводи відповідача про те, що у спірному випадку на нього не поширюється відповідальність, передбачена ст. 117 КЗпП України. Враховуючи наведене, позивач має право на виплату йому середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні згідно статті 117 КЗпП України. Підставою цього є те, що при звільненні відповідач не провів повного розрахунку. Як наслідок, бездіяльність військової частини щодо непроведення нарахування та виплати позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є протиправною. Відтак, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню. Як вже зазначалось вище, остаточний розрахунок відповідачем здійснено 10.10.2023 року. Колегія суддів зазначає, що Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» текст статті 117 КЗпП України (в тому числі і частину 1) викладено в такій редакції: у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. 18 липня 2022 року Закон України від 01 липня 2022 року № 2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» опубліковано в офіційному виданні «Голос України», а тому цей Закон набрав чинності 19 липня 2022 року, тобто з наступного дня після офіційного опублікування. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідальність роботодавця пов`язана з невиплатою належних звільненому працівникові сум, належних йому при звільненні та днем фактичного розрахунку. Тобто задля настання відповідальності роботодавця за невчасний розрахунок працівника при звільненні необхідні дві умови: 1) невиплата роботодавцем всіх сум працівнику, які належать йому при звільненні; 2) фактичний розрахунок роботодавця з уже звільненим працівником. З огляду на викладене, судова колегія зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню стаття 117 КЗпП України, в редакції, що діяла до 19 липня 2022 року. Оскільки остаточний розрахунок з позивачем проведено 10 жовтня 2023 року, тобто вже після набрання чинності внесеними змінами до статті 117 КЗпП України, тому до спірних правовідносин застосовними є приписи статті 117 КЗпП України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" № 2352-IX від 01 липня 2022 року. Відтак, позивач має право на отримання середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні, починаючи з 10 квітня 2023 року по 10 жовтня 2023 року, тобто за 183 календарних днів. Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" від 08 лютого 1995 року № 100 передбачено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку № 100 основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника. Згідно з Довідкою відповідача щодо середньомісячного грошового забезпечення за останні два місяці перед звільненням з військової служби, середньоденний заробіток позивача складає - 1651 грн. 91 коп. Суд визначив, що середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 10 квітня 2023 року по 10 жовтня 2023 року (183 дні), становить 302299,53 грн. Позивачу на виконання рішенням суду від 22 травня 2023 року по справі №560/10178/22 виплачено грошових коштів в сумі 203603,50 грн, що стверджено випискою по картковому рахунку. При цьому, суд звертає увагу на те, що при розмір виплат на виконання рішення суду становить 203603,50грн., тоді як середній заробіток за час затримки розрахунку, складає 302299,53 грн., що значно перевищує розмір невчасно виплачених сум. Верховний Суд у постанові від 18 липня 2018 року по справі № 825/325/16 вказав, що при визначенні розміру компенсації за затримку розрахунку необхідно враховувати розмір середнього заробітку позивача, суму заборгованості, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком працівника, те, що відповідач є органом державної влади, фінансування якого здійснюється з державного бюджету та інших обставин справи. Аналогічна правова позиція щодо застосування принципу співмірності зазначена у постанові Верховного Суду від 04 квітня 2018 року по справі №524/1714/16-а, та постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року по справі №761/9584/15-ц. Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Так, Верховний Суд в постанові від 30 жовтня 2019 року по справі №806/2473/18 (адміністративне провадження №К/9901/2118/19) сформував правову позицію щодо врахування істотності частки складових заробітної плати в порівнянні із середнім заробітком за час затримки розрахунку. Суд враховує зазначені висновки Верховного Суду при визначенні розміру компенсації за затримку розрахунку позивачу у цій справі. Зокрема, істотність частки складових заробітної плати в порівнянні із середнім заробітком за час затримки розрахунку складає 203603,50 : 302299,53 грн. (сума середнього заробітку за весь час затримки розрахунку по день фактичної виплати) = 0,67(67%) частина невиплаченої суми в сумі середнього заробітку. 0,67(67%) х 1651,91 грн. (середній заробіток позивача) х 183 (кількість днів затримки) = 202 540 грн. (сума середнього заробітку, що підлягає до стягнення). Таким чином, з врахуванням принципу справедливості та співмірності, суд вважає, що середній заробіток за час затримки розрахунку має бути виплачений позивачу у розмірі 202 540 грн., з урахуванням істотності частки недоплаченої суми порівняно із середнім заробітком. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору не в повному обсязі встановив фактичні обставини справи та не надав їм належної правової оцінки, а доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Хмельницького зонального відділу Військової служби правопорядку задовольнити частково. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 січня 2024 року змінити, виклавши абзац третій його резолютивної частини таким чином: змінити, виклавши абзац третій його резолютивної частини таким чином: " Стягнути з Хмельницького зонального відділу Військової служби правопорядку на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 10.04.2023 по 10.10.2023 в сумі 202 540 (двісті дві тисячі п`ятсот сорок) грн., з відрахуванням з такої суми податків, зборів та інших обов`язкових платежів.". В іншій частині рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 січня 2024 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України. Головуючий Мацький Є.М. Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.