Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 9901/356/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 9901/356/21 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гурін Д.М. Суддя-доповідач - Гонтарук В. М. 04 березня 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гонтарука В. М. суддів: Матохнюка Д.Б. Білої Л.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року (ухвалена в м. Житомир) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Коростишівської районної державної адміністрації Житомирської області про зобов`язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, В С Т А Н О В И В : позивач звернувся до суду з позовом до Коростишівської районної державної адміністрації Житомирської області про зобов`язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 24.02.2023 задоволено частково адміністративний позов. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2023 рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24.02.2023 скасовано в частині відмовлених позовних вимог. Прийнято в цій частині нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Коростишівської районної державної адміністрації Житомирської області зобов`язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено. 13.07.2023 ОСОБА_1 видано виконавчий лист за №26603 2023 р. щодо зобов`язання змінити дату звільнення та формулювання причин звільнення, а також виконавчий лист N?26604 2023 р. щодо стягнення 504025,86 грн. 23.08.2023 за вх. №57631/23 до Житомирського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому листі у справі №9901/356/21. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року заяву задоволено. Не погодившись з прийнятою ухвалою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити постанову, якою в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. 23 лютого 2024 року до суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги. Також, представником ОСОБА_1 заявлено клопотання про розгляд справи без його участі. Відповідач в судове засідання не з`явився. Про час, день та місце розгляду справи повідомлено завчасно та належним чином. Причини неявки суду не відомі. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що відповідно до частини 1 статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за завою заінтересованої особи, суд який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Згідно з частиною 4 статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стятувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Відповідно до усталеної практики Верховного Суду заміна сторони у відносинах щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво) можлива на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, як до, так і після видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №2а/0612/649/11, від 03.05.2018 у справі №2-а-1864/10, від 13.12.2018 у справі №2-а-1710/11, від 29.01.2020 у справі №815/1303/17, і Верховний Суд не вбачає підстав для відступу від неї. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа щодо стягнення 504025,86 грн. не відкрите, виконавчий лист знаходиться у стягувача. З матеріалів справи встановлено, що постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 N? 807-1X «Про утворення та ліквідацію районів» у Житомирській області утворено Житомирський район (з адміністративним центром у місті Житомир) у складі територій Андрушківської сільської, Березівської сільської, Брусилівської селищної, Високівської сільської, Вишевицької сільської, Вільшанської сільської, Волицької сільської, Глибочицької сільської, Городоцької селищної, Житомирської міської, Квітневої сільської, Корнинської селищної, Коростишівської міської, Курненської сільської, Любарської селищної, Миропільської селищної, Новоборівської селищної, Новогуйвинської селищної, Оліївської сільської, Попільнянської селищної, Потіївської сільської, Пулинської селищної, Радомишльської міської, Романівської селищної, Станишівської сільської, Старосілецької сільської, Тетерівської сільської, Харитонівської сільської, Хорошівської селищної, Черняхівської селищної, Чуднівської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України (пп. 6 п. 1 Постанови), а також ліквідовано Коростишівський район у Житомирській області (пп. 6 п. 3 Постанови). Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1321 затверджено Порядок здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються (надалі - Порядок №1321), відповідно до п.8 якого перехід майна, майнових прав та обов`язків райдержадміністрацій, що припиняються, до райдержадміністрацій новоутворених районів у разі існування райдержадміністрації в адміністративному центрі новоутвореного району та приєднання до неї райдержадміністрацій, що припиняються, ліквідованих районів - здійснюється з дня затвердження передавального акта комісії з реорганізації. Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1635-р «Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій» здійснюється реорганізація районних державних адміністрацій районів, ліквідованих згідно з постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 №807-ІХ, шляхом приєднання до районних державних адміністрацій, розташованих в адміністративних центрах районів, утворених зазначеною постановою, зокрема, згідно з додатком 1 розпорядження Коростишівська райдержадміністрація реорганізується шляхом її приєднання до Житомирської райдержадміністрації. Відповідно до п.11 Порядку здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1321, райдержадміністрації, що припиняються, до складу яких входять структурні підрозділи із статусом юридичної особи публічного права, після набрання чинності актом Кабінету Міністрів України про реорганізацію відповідної райдержадміністрації, а у разі створення райдержадміністрацій на території новоутвореного району - після державної реєстрації створення райдержадміністрацій видають акт про реорганізацію структурних підрозділів райдержадміністрації, які мають статус юридичної особи публічного права. У акті про реорганізацію визначається її спосіб, заходи з реорганізації, строк її завершення та інші необхідні умови. Відповідно до п.16 Порядку здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1321 передавальний акт складається комісією з реорганізації у визначені законодавством порядку та строки після завершення заходів з реорганізації, але не пізніше ніж протягом трьох місяців з дня набрання чинності актом Кабінету Міністрів України про реорганізацію райдержадміністрації та підписується усіма членами комісії. Передавальний акт затверджується протягом 10 днів з моменту його складення розпорядженням голови облдержадміністрації за поданням голови комісії з реорганізації. Зазначений документ повинен містити положення про правонаступництво щодо всіх фінансових (у тому числі боргових) зобов`язань райдержадміністрації, що припиняється, всіх його кредиторів та боржників, у тому числі зобов`язання, які оспорюються сторонами. Розпорядженням голови Коростишівської районної державної адміністрації від 30.12.2020 №60-к "Про реорганізацію структурних підрозділів із статусом юридичних осіб публічного права Коростишівської районної державної адміністрації шляхом приєднання до Житомирської районної державної адміністрації" припинено юридичні особи публічного права, що належали до Коростишівської районної державної адміністрації Житомирської області, у тому числі відділ фінансів Коростишівської РДА, шляхом приєднання до Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області (пункти 1-8 розпорядження). Утворено комісію з реорганізації, вирішено провести розрахунки з бюджетом та закрити банківські рахунки (пункти 9, 10 розпорядження). Пунктом 15 наведеного розпорядження встановлено, що Житомирська районна державна адміністрація Житомирської області є повним правонаступником прав та обов`язків, зокрема відділу фінансів Коростишівської районної державної адміністрації Житомирської області (Том №2, а.с. 163-166). Розпорядженням голови Житомирської обласної державної адміністрації від 31.12.2020 №748 утворено комісію із Реорганізації Коростишівської районної державної адміністрації шляхом приєднання до Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області, якій пунктом 4 наведеного розпорядження визначено після завершення заходів із реорганізації, визначених Порядком №1321, до 16.03.2021 підготувати та подати для затвердження голові Житомирської обласної державної адміністрації передавальний акт. Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Коростишівська районна державна адміністрація Житомирської області перебуває в стані припинення з 06.01.2021. Розпорядженням голови Житомирської обласної державної адміністрації від 24.03.2021 №187 затверджено передавальний акт балансових рахунків, матеріальних цінностей та активів Коростишівської районної державної адміністрації Житомирської області до правонаступника Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області. 22.08.2023 Управління Державної казначейської служби України у Коростишівському районі Житомирської області повідомило про неможливість виконання виконавчого листа Житомирського окружного адміністративного суду від 13.07.2023 щодо стягнення з Коростишівської РДА 504 025 грн. 86 коп., у зв`язку з реорганізацією та закриттям банківських рахунків у 2022 році. Виконавчий документ повернуто стягувачу. Згідно частиною 1 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Правонаступництво юридичної особи має місце у випадку її припинення шляхом реорганізації: злиття, приєднання, поділу, перетворення. У такому разі відбувається одночасне правонаступництво (передання) прав і обов`язків юридичної особи або, іншими словами, одночасне правонаступництво щодо майна, прав і обов`язків юридичної особи. Тому правонаступництво юридичної особи, так само як і спадкове правонаступництво, завжди є універсальним, тобто передбачає одночасний перехід до правонаступника за передавальним актом або розподільчим балансом (частина перша статті 104, статті 106 - 109 ЦК України) і прав, і обов`язків юридичної особи, яка припиняється шляхом реорганізації. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі №910/5953/17, згідно якої при універсальному правонаступництві все майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать, переходить до правонаступника чи правонаступників, при цьому в цій сукупності переходять усі окремі права та обов`язки, які належали на момент правонаступництва правопопереднику незалежно від їх виявлення на той момент. Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов`язків, а усієї їх сукупності. При реорганізації в формі злиття немає значення, чи вказанов передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків. Отже, лише при припиненні суб`єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий. Якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до можливостей порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до новоствореної юридичної особи, яка отримає все майно право попередника, але не буде нести відповідальність за його зобов' язаннями. Отже, з 24.03.2021, тобто з моменту затвердження передавального акта до Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області перейшли права та обов`язки Коростишівської районної державної адміністрації Житомирської області. Відповідно до частини 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Оскільки рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24.02.2023 набуло законної сили, то воно є обов`язковим до виконання. Конституційним Судом України у рішенні №18-рп/2012 від 13.12.2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Розглядаючи справу №5-рп/2013 Конституційний Суд України у рішенні від 26.06.2013 вказав, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист. Враховуючи викладені обставини колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заява позивача про заміну боржника у виконавчому листі підлягає задоволенню. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення заяви позивача. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Гонтарук В. М. Судді Матохнюк Д.Б. Біла Л.М.