Постанова Дніпровський апеляційний суд № 204/15952/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/625/24 Справа № 204/15952/23 Суддя у 1-й інстанції - Книш А. В. Суддя у 2-й інстанції - Пістун А. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 березня 2024 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Пістун А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро, апеляційну скаргу захисника Ломакіна Володимира Володимировича в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 07 лютого 2024 року у справі про адміністративне правопорушення, якою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Грузії, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - В С Т А Н О В И В : Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. При обставинах зазначених в протоколі, 28 листопада 2023 року об 11 год. 10 хв. в м. Дніпро по вул. Новокримська, 50, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме виражене тремтіння пальців рук, неприродня блідість обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п. 2.5. Правил дорожнього руху. Не погоджуючись з вищевказаною постановою захисник Ломакін В.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою провадження у справі закрити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не дослідив причину зупинки та не надав оцінку діям працівників поліції. Вказує, що відеозапис починається коли поліцейські вийшли з службового транспортного засобу та почали рух до транспортний засобу який стояв на узбіччі. Відсутні свідки, які можуть підтвердити факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 . Також зазначає, що докази у цій справі не можна визнати належними, допустимими та такими, які узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом. Також вказує, що, як вбачається з відеозапису, поліцейськими не зазначено які саме ознаки та дії ОСОБА_1 на початку були підставою для підозри останнього у перебуванні в стані наркотичного спяніння. Посилається на те, що працівниками поліції не було залучено перекладача при оформленні матеріалів про адміністративне правопорушення. Захисник Ломакін В.В. підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. ОСОБА_2 судове засідання не зявився, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином. Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність постанови суду в межах апеляційної скарги, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до наступних висновків. У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Апеляційний суд вважає, що розглядаючи дану справу, суддя суду першої інстанції вищезазначені вимоги дотримав у повному обсязі та дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, з врахуванням: - протоколу про адміністративне правопорушення від 28.11.2023 року серії ААД № 689411; - відеозапису із нагрудних камер працівників поліції, якими зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння. - рапортом працівника поліції. Вказані докази зібрані у передбаченому законом порядку, є належними та допустимими і ставити їх під сумнів у апеляційного суду підстави відсутні. Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції було досліджено відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора патрульної поліції. Із відеозапису записаного на нагрудну камеру працівників поліції вбачається спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 , останній не заперечує факту керування ним транспортним засобом, про керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 зазначають і самі працівники поліції. Відповідно, доводи апелянта про те, що матеріали справи не місять доказів підтвердження керування ОСОБА_1 транспортним засобом, апеляційний суд вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються долученими доказами. За таких обставин, апеляційний суд визнає долучені відеозаписи достатніми для того, щоб разом із протоколом про адміністративне правопорушення, зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, відмова особи, яка керує транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння. Доводи апелянта про те, що він не володіє вільно державною мовою та працівниками поліції не було запропоновано йому скористатися послугами перекладача, апеляційним судом не можуть бути визнані обґрунтованими та служити підставами для скасування оскаржуваної постанови. Положеннями ст. 268 КУпАП прямо передбачено, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право, зокрема: при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження. Тобто, оскільки оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, не є розглядом справи про адміністративне правопорушення, поліцейський не був зобов`язаний забезпечувати перекладача, зокрема при складанні щодо апелянта протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки нормами Інструкції від 07.11.2015 року № 1395, не передбачено складання протоколу за участю перекладача, якщо особа, стосовно якої складається такий протокол, не володіє українською мовою. Окрім цього, як встановлено під час апеляційного розгляду, ОСОБА_1 спілкуючись з працівниками поліції добре розумів про що вони йому говорять, давав відповіді та пояснення на їх запитання. Із урахуванням цих обставин справи, суд апеляційної інстанції не може погодитися з доводами апеляційної скарги в цій частині. Отже, висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння є правильними. Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Істотних порушень вимог КУпАП, які б могли стати безумовними підставами для скасування оскаржуваної постанови суду, під час розгляду даних матеріалів судом першої інстанції, апеляційний суд не вбачає. Таким чином, з врахуванням наявних в матеріалах справи доказів, яким була надана належна правова оцінка, суддя вірно встановив в діях ОСОБА_1 ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а доказів на спростування таких висновків під час апеляційного розгляду здобуто не було. Вказана справа про адміністративне правопорушення була розглянута суддею суду першої повно, всебічно, об`єктивно і будь-яких порушень, при цьому, апеляційним судом не встановлено. Враховуючи вищезазначене, всупереч доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, не вбачає підстав для його скасування, а тому, оскаржувану постанову судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника Ломакіна Володимира Володимировича в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 07 лютого 2024 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя А.О. Пістун