Постанова Дніпровський апеляційний суд № 191/284/25

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1461/25 Справа № 191/284/25 Суддя у 1-й інстанції - Костеленко Я. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Пістун А. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 червня 2025 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Пістун А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро, апеляційну скаргу захисника Лопаткіна Олега Вікторовича в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 квітня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення, якою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - В С Т А Н О В И В : Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. При обставинах зазначених в протоколі, ОСОБА_1 11.01.2025 о 22.40 год. керував автомобілем Шкода Октавія, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законодавством порядку проводився із застосуванням приладу Алкофор 507 на місці зупинки, що підтверджено тестом №00023 від 11.01.2025, результат тесту 2,05 проміле. Від керування ОСОБА_1 відсторонений. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано як порушення п.2.9а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись з вищевказаною постановою захисник Лопаткін О.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження по справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції було порушено право на захист. Вказує, що ОСОБА_1 не було вручено чи направлено один примірник складеного протоколу про адміністративне правопорушення, про права та обовязки повідомлено після завершення заповнення протоколу, що є порушенням права на захист. Також зазначає, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, працівники поліції не викликали співробітників військової частини служби правопорядок у ЗСУ, в той час, як на військовослужбовців діє спеціальний порядок їх огляду на стан спяніння, визначений приписами ст. 266-1 КУпАП. В судовому засіданні захисник Лопаткін О.В. (в режимі відеоконференції0 підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність постанови суду в межах апеляційної скарги, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Рішення суду першої інстанції про визнання винуватим ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП є законними та обґрунтованими. У відповідності до ст. ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Районний суд дотримався вказаних вимог закону при розгляді справи. Вимоги апеляційної скарги про необхідність закриття провадження за відсутності складу правопорушення в діях ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безпідставними, а вина підтверджується дослідженими районним судом доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення в якому викладено обставини правопорушення, рапортом працівника поліції, роздруківкою з технічного засобу Алкофор 507, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено 2.05 проміле, актом огляду, відеозаписом, письмовими поясненнями ОСОБА_1 в яких він погодився з результатом тесту на встановлення стану алкогольного сп`яніння. Апеляційний суд вважає вказані докази належними, допустимими, які доповнюють одне одного та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Щодо доводів апелянта про те, що судом першої інстанції було порушено право на захист, то вони не є слушними, оскільки судом першої інстанції в повній мірі забезпечено учасникам провадження право на захист, яким сторона захисту й скористалась. При цьому, слід зазначити, що сторона захисту скористалась своїм правом на подачу апеляційної скарги, а тому право на захист не порушено. Не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не було вручено чи направлено один примірник складеного протоколу про адміністративне правопорушення, про права та обовязки повідомлено після завершення заповнення протоколу, що є порушенням права на захист, оскільки, як правильно зазначив суд першої інстанції, дані факти спростовуються особистим підписом ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення в графі «підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності (зі змістом протоколу ознайомлений, копію протоколу отримав, внесені про мене дані правильні)». Також, не є слушними доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, працівники поліції не викликали співробітників військової частини служби правопорядок у ЗСУ, в той час, як на військовослужбовців діє спеціальний порядок їх огляду на стан спяніння, визначений приписами ст. 266-1 КУпАП. Оскільки, як правильно зазначив суд першої інстанції, положення ст. ст.266-1 КУпАП свідчить про те, що даною нормою права не визначається порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які керують транспортним засобом. Тобто, положення ст. 266-1 КУпАП не стосуються спеціального суб`єкту - водій транспортного засобу, а лише військовослужбовців за вчинення військових адміністративних правопорушень. Тому для військовослужбовців, які керують транспортним засобом застосовується порядок проходження огляду на підставі ст. 266 КУпАП, які проводять працівники поліції. Враховуючи, що судом не встановлено недотримання працівниками поліції вимог КУпАП при складенні протоколу про адміністративне правопорушення, суддя, оцінивши кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, визнав їх належними, допустимими та достовірними, а їх сукупність достатньою для того, щоб дійти висновку щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.9 а ПДР України. Досліджені апеляційним судом матеріали справи та відеозапис, є інформативними і не вказують на упередженість чи суб`єктивне ставлення працівників поліції відносно ОСОБА_1 , а також спростовують доводи апеляційної скарги щодо незаконності прийнятого рішення судом першої інстанції. Підсумовуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника Лопаткіна Олега Вікторовича в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 квітня 2025 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя А.О. Пістун