Постанова Миколаївський апеляційний суд № 487/7008/23

05.03.24 33/812/120/24 МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 487/7008/23 Головуючий у місцевому судді Афоніна С.М. Провадження № 33/812/120/24 Головуючий у апеляційному суді Темнікова В.І. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 лютого 2024 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючого судді - Темнікової В.І., за участю секретаря - Андрієнко Л.Д., захисника особи, притягнутої до адміністративної відповідальності - Трушнікова М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Трушнікова Миколи Миколайовича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 31 січня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в доход держави в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, - В С Т А Н О В И В: Постановою судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 31 січня 2024 року встановлено, що 06.08.2023 о 00:36 год. в м. Миколаєві по вул. Крилова, 38 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mitubishi Pagero» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння очей та шкіряного покриття обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки та у медичному закладі у лікаря нарколога відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Обставини правопорушення зафіксовані на бодікамеру 474681. Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Не погоджуючись із зазначеною постановою захисник особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 Трушніков М.М. звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій також міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної постанови. Підставою для поновлення строку ОСОБА_2 вказує, що копія оскаржуваної постанови отримана ним 06 лютого 2024 року. На підставі викладеного просив поновити строк на апеляційне оскарження. Перевіривши доводи, викладені у клопотанні, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення захисника Трушнікова М.М., апеляційний суд приходить до наступного. Чинні норми КУпАП стосовно права на оскарження постанови судді місцевого суду у справі про адміністративні правопорушення забезпечують за аналогією з правом на доступ до суду, закріпленим у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, законну мету і не порушують саму сутність цього права. Гарантією забезпечення захисту прав і законних інтересів учасників справ про адміністративні правопорушення виступає передбачений у частині 2 статті 294 КУпАП порядок оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення. Згідно положень частини 2 статті 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 цього Кодексу. Правило дотримання десятиденного строку на оскарження постанови суду у справі про адміністративне правопорушення з дня її винесення, передбачене частиною 2 статті 294 КУпАП, надає потенційному апелянту достатньо часу для роздумів стосовно подачі апеляційної скарги, чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції. Це правило чітко визначає як для осіб, так і для органів влади, період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. За приписами КУпАП, процесуальні дії під час провадження у справі про адміністративне правопорушення мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. За положеннями ст. 289 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення в разі наявності поважних причин пропуску зазначеного строку з боку особи, яка оскаржує постанову суду першої інстанції. Вирішуючи питання про поновлення строку необхідно виходити з того, що поняття поважності причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Так, причина пропуску строку звернення до апеляційного суду із апеляційною скаргою на постанову місцевого суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась зі скаргою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Як на поважність пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду захисник Трушніков М.М. в апеляційній скарзі посилається на те, що отримав оскаржувану постанову 06 лютого 2024 року. З огляду на матеріали справи про адміністративне правопорушення, справа вперше була призначена до розгляду на 21 листопада 2023 року о 12:00 год., про що ОСОБА_1 07 жовтня 2023 року було направлено судову повістку на зазначену в протоколі про адміністративне правопорушення адресу, проте, поштове відправлення повернуто з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 21). 16 листопада 2023 року на адресу суду надійшли пояснення від захисника ОСОБА_1 адвоката Трушнікова М.М. на протокол про адміністративне правопорушення, а також договір про надання правової допомоги та ордер від 15.11.2023 (а.с. 13-20). Розгляд справи було відкладено на 10 січня 2024 року на 13:30 год. Відповідно до розписки адвокат Трушніков М.М. про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с. 22). Поштове відправлення про повідомлення ОСОБА_1 про дату та час розгляду справи повернуто до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 23). Розгляд справи було відкладено на 31 січня 2024 року на 16.00 год. Відповідно до розписки адвокат Трушніков М.М. про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с. 25). 19 січня 2024 року на адресу суду надійшла заява від ОСОБА_1 , в якій він підтверджує повноваження свого захисника Трушнікова М.М. представляти його інтереси і захист у Заводському районному суді м. Миколаєва у повному обсязі згідно Договору №18 про надання правової допомоги від 15 листопада 2023 року ( а.с. 26) Як вбачається з тексту оскаржуваної постанови суду справа розглянута 31 січня 2024 року без участі ОСОБА_1 , але за участі його захисника - адвоката Трушнікова М.М., який вважав за можливе розглянути справу за відсутності, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , оскільки останній на даний час перебуває за межами України. Відповідно до розписки на супровідному листі Заводського районного суду м. Миколаєва копію оскаржуваної постанови від 31 січня 2024 року ОСОБА_2 отримано 06 лютого 2024 року, тобто за 3 дні до закінчення строку на апеляційне оскарження постанови суду. В постанові суду також було зазначено, що вона може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення. Отже, ОСОБА_1 та його захиснику Трушнікову М.М. достеменно було відомо про складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, про час і місце розгляду справи судом, про ухвалення постанови 31 січня 2024 року та про строки оскарження постанови. Оскільки ОСОБА_1 та його захисник були обізнані про ухвалення постанови 31 січня 2024 року, то відповідно мали змогу своєчасно оскаржити постанову суду в межах десятиденного строку, передбаченого ст.294 КУпАП. Проте з апеляційною скаргою захисник ОСОБА_1 адвокат Трушніков М.М. звернувся до суду лише 12 лютого 2024 року. Інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт не наводить та не вказує об`єктивних причин, які перешкодили йому вчасно подати апеляційну скаргу у визначений законом 10-денний строк. Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, оскільки сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справах «Александр Шевченко проти України» п. 27, та «Трух проти України»). В рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року також зазначено, що «від судів вимагається вказувати підстави для поновлення права на оскарження судового рішення, однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі, проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки вказується на те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження». Отже, враховуючи, що матеріали справи містять достатні дані про обізнаність ОСОБА_1 та його захисника про те, що справа буде розглядатися в суді, про дату та час судового засідання, про ухвалення постанови 31 січня 2024 року, зміст прийнятого рішення, а також зважаючи на принцип диспозитивності, який передбачає, що кожна особа користується своїми правами на свій власний розсуд і використовує той обсяг прав, передбачений КУпАП, який вважає за потрібне та враховуючи викладені вище обставини, слід дійти висновку, що особою, яка подала апеляційну скаргу, не наведено поважних підстав, які б унеможливили звернення його до суду в межах встановленого КУпАП 10-денного строку. Доводи щодо дати отримання копії постанови суду як підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення є помилковим тлумаченням діючого законодавства, оскільки положення ч.2 ст.292 КУпАП пов`язують строки оскарження виключно з моментом винесення судом відповідної постанови, а не з моментом її вручення особі. За такого, оскільки клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду не містять обґрунтування, як саме зазначені апелянтом обставини унеможливили вчасне оскарження постанови суду, суд апеляційної інстанції вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови суду пропущений без поважних причин, а тому поновленню не підлягає. Отже з урахуванням викладеного, розглядаючи справу в межах доводів, викладених в клопотанні про поновлення строку та в апеляційній скарзі, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження постанови судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 31 січня 2024 року. Відповідно до вимог ч.2 ст.294 КУпАП, у випадку відмови у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення, апеляційна скарга повертається апеляційним судом особі, яка її подала. Керуючись ст. ст. 288, 294 КУпАП, апеляційний суд, - ПОСТАНОВИВ: Відмовити захиснику особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокату Трушнікову Миколі Миколайовичу в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 31 січня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Апеляційну скаргу разом з додатками повернути особі, яка її подала. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Миколаївського апеляційного суду В.І. Темнікова