Ухвала КАС ВС № 440/1123/23

УХВАЛА 04 березня 2024 року Київ справа № 440/1123/23 адміністративне провадження № К/990/4145/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Гімона М.М., суддів: Бившевої Л.І., Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.04.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2023 у справі №440/1123/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Каспій Агро» до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: 01.02.2024 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України (далі - скаржники, ГУ ДПС, ДПС), направлена до суду поштою 25.01.2024. Одночасно скаржники заявили клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, оцінивши доводи якого, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що скаржниками пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. У зв`язку з цим ухвалою від 06.02.2024 Верховний Суд касаційну скаргу залишив без руху та запропонував скаржникам у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали вказати інші (поважні) причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень. Також у зв`язку із невідповідністю касаційної скарги вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) запропонував у наданий судом строк надати платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги від ДПС та уточнену касаційну скаргу, зміст якої, зокрема щодо підстав касаційного оскарження, повинно бути викладено з урахуванням вимог передбачених статтею 328 КАС України. Ухвала про залишення касаційної скарги без руху доставлена в Електронні кабінети ДПС і ГУ ДПС 08.02.2024 о 01:58 год. Отже, останнім днем для усунення недоліків касаційної скарги було 19.02.2024. На виконання вимог цієї ухвали суду від ГУ ДПС 22.02.2023 надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги (направлена поштою 14.02.2024). До заяви долучено уточнену касаційну скаргу, клопотання поновлення строку на касаційне оскарження. Заявник зазначає, що для недопущення безпідставних витрат судового збору касаційна скарга подається тільки від імені ГУ ДПС. Отже, станом на цей день будь-яких заяв чи клопотань до суду на усунення виявлених недоліків щодо касаційної скарги ДПС не надходило, як і не заявлено клопотання про її відкликання в документах, поданих від імені ГУ ДПС. У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження ГУ ДПС зазначає, що вперше касаційну скаргу було подано у строк, встановлений законом, а повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Звертає увагу на введення в країні воєнного стану, а також опубліковані 02.03.2022 Радою суддів України рекомендації роботи судів в умовах воєнного стану, серед яких рекомендовано виважено підходити до процесуальних питань. Звертає увагу на приписи частини п`ятої статті 333 КАС України та зауважує, що касаційна скарга подана до спливу одного року на касаційне оскарження. Також зазначає, що в інших справах Верховний Суд поновлював строк на касаційне оскарження судових рішень, а за практикою Європейського суду з прав людини суди повинні уникати надмірного формалізму, не допускати обмеження або зменшення доступу до суду. ГУ ДПС просить повторно поновити пропущений строк. Вирішуючи питання про наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у цій справі, колегія суддів виходить з такого. Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, в частині строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Устеленою є й

позиція Верховного Суду про те, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для суб`єкта владних повноважень без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого суб`єкта, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його поновлення/продовження. Жодних причин, які б були у причинно-наслідковому зв`язку між обставиною введення воєнного стану і пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, які мали місце у період з 11.09.2023 (дата постанови апеляційного суду) і до 25.01.2024 (дата подання касаційної скарги вдруге) ГУ ДПС не зазначило. Доказів того, що обставина введення воєнного стану мала прямий вплив на пропуск строку ГУ ДПС не надало. Крім того, Верховний Суд у постановах від 28.02.2023 у справі №760/4516/20, від 31.08.2023 у справі №460/15983/21 зазначав, що опубліковані Радою суддів України рекомендації мають рекомендаційний характер і враховуються судом у сукупності із іншими обставинами та доказами, які свідчать про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду. Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення). Суд вже зазначав, що право на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення. Звернення з касаційною скаргою є другим, а підставою для повернення попередньої касаційної скарги стало недотримання саме скаржником вимог статей 328 і 330 КАС України щодо належного викладення підстав, тобто, саме проявлений ГУ ДПС підхід до оформлення касаційних скарг став причиною для їх повернення. Також, Верховний Суд звернув увагу скаржника на проміжок часу, який сплинули між отриманням копії ухвали суду про повернення вперше поданої касаційної скарги до моменту повторного її подання - більше ніж три місяці, визнавши допущення скаржником необґрунтоване зволікання щодо реалізації права на повторне звернення до суду з касаційною скаргою. Більш того, загальний строк, що сплинув з дня ухвалення судового рішення і до дня звернення з касаційною скаргою вдруге становить більше чотирьох місяців, що значно виходить за межі встановленого у статті 329 КАС України строку на касаційне оскарження судових рішень. Суд повторно звертає увагу скаржника, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Та обставина, що в інших справах Верховний Суд, оцінивши наведені причини пропуску строку у взаємозв`язку із наданими доказами, дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, не доводить наявність відповідних підстав у цій справі. Приведені витяги з рішень Європейського суду з прав людини, з огляду на їх зміст, не доводять наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин. Щодо інших доводів скаржника про те, що КАС України передбачає право скаржника звернутися зі скаргою протягом одного року, є безпідставними та свідчать про самостійне (довільне) тлумачення ним норм процесуального права, якими визначено присічний строк на касаційне оскарження судових рішень суб`єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку. Невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку. Ураховуючи обставини справи, зазначені скаржником причини пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважними, оскільки їх не можна вважати такими, що не залежали від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. За змістом пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними. Таким чином, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за скаргою ГУ ДПС слід відмовити, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення такого строку є неповажними. Водночас також слід відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ДПС, оскільки у строк встановлений судом, не подано заяву про поновлення строку із зазначенням поважних причин його пропуску. На підставі наведеного, керуючись частиною третьою статті 3, пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.04.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2023 у справі №440/1123/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Каспій Агро» до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії. Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. СуддіМ.М. Гімон Л.І. Бившева І.А. Васильєва