LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4824760/18558/23

від 29.02.2024 ·

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М. № 22-ц/824/5638/2024 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ Справа № 760/18558/23 29 лютого 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Ратнікової В.М. суддів - Борисової О.В. - Левенця Б.Б. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу заявника ОСОБА_1 на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2023 року, постановлену під головуванням судді Кушнір С.І., у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про визнання особи безвісно відсутньою,- в с т а н о в и в: У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про визнання особи безвісно відсутньою. В обгрунтування заяви зазначала, що 29 травня 2019 року вона та ОСОБА_2 (громадянин держави Ізраїль) уклали шлюб, про що Шевченківським районним у м.Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в місті Києві видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . Факт укладення шлюбу також підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб, отриманого нею 11 серпня 2023 року. Зазначала, що невдовзі після укладення шлюбу, приблизно восени 2021 року, ОСОБА_2 зник, контакт з ним було втрачено в усіх напрямках спілкування ( соціальні мережі, телефонні контакти, засоби електронної пошти, інші способи комунікації тощо). Вказувала на те, що їй не відомо де і чим займається ОСОБА_2 . Зазначала, що намагалася самотужки встановити місцезнаходження ОСОБА_2 , а саме: аналізувала записи в системі « Судова влада України», однак відомостей виявити не вдалося. Не був результативним і розшук відомостей щодо ОСОБА_2 за обліком «Розшук МВС України». Вказувала на те, що відомостей про перетин Кабалдіним Геннадієм Державного кордону України не вдалося здобути, оскільки це є конфіденційною інформацією, яка не розкривається нікому, окрім особи, якої вона стосується. Зазначала, що інших відомостей по ОСОБА_2 , ніж ті, які зазначені в поданій нею заяві та додатках до неї, заявник не знає і не може надати. Звертала увагу суду на те, що відповідно ст.307 ЦПК України суд має можливості та повноваження зібрати усю відсутню та необхідну інформацію про особу зниклого та можливі напрями його вибуття та перебування. Вказувала на те, що має намір облаштувати своє життя, набувати майнових прав, реалізовувати себе іншим чином. Враховуючи викладене, просила суд визнати ОСОБА_2 (що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ) безвісно відсутнім. Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 21 серпня 2023 року заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про визнання особи безвісно відсутньою залишено без руху. УхвалоюСолом'янського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2023 року заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про визнання особи безвісно відсутньою повернуто заявнику. Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, 24 жовтня 2023 року заявник ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу Солом`янського районного суд міста Києва від 03 жовтня 2023 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Зазначає, що суд першої інстанції, повертаючи її заяву мотивував свою позицію тим, що заявниця не надала доказів на підтвердження місця постійного проживання громадянина держави Ізраїль- ОСОБА_2 в Україні, однак, суд не зазначив нормативні акти, які передбачають що громадяни іноземних держав зобов'язані мати зареєстроване місце постійного проживання в Україні і заявник має про нього знати. Вказує на те, що не погоджується із тезою суду про те, що заявник не зазначила в заяві обставин, які підтверджують безвісну відсутність ОСОБА_2 в Україні, однак заявник стверджує, що останнього немає в Україні, відсутні будь-які контакти із заявником телефоном, засобами соціальних мереж, месенджерами, електронною поштою, тощо. Вважає, що доводів про відсутність ОСОБА_2 більш ніж достатньо для порушення перед судом питання про визнання юридичного факту його безвісної відсутності. Зазначає, що не погоджується із посиланням суду на те, що заявником не вказано мету звернення до суду з відповідною заявою, так як заявником у своїй заяві було вказано, що вона, перебуваючи в «підвішеному» стані фактичного вдівства (за відсутності подружжя), має намір реалізувати прямо передбачену правову конструкцію припинення шлюбних відносин. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Ухвала суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові) віднесена до п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України. Відповідно до ч. 3 ст. 369 ЦПК України з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., обговоривши доводи апеляційної скарги вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно з положеннями ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людини при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. За правилом ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Статтею 5 ЦПК України встановлено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Згідно з вимогами ч.1 ст.15, ч.2 ст.16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке суд захищає у спосіб, встановлений ч.2 ст.16 ЦК України або іншим способом, що встановлений договором або законом. Повертаючи заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про визнання особи безвісно відсутньою, суд першої інстанції посилався на те, що заявниця ОСОБА_1 не в повному обсязі усунула недоліки заяви, викладені в ухвалі Солом'янського районного суду міста Києва від 21 серпня 2023 року. Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується, з огляду на наступне. Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК України. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Загальні вимоги щодо форми та змісту позовної заяви визначені статтями 175 і 177 ЦПК України. Якщо заява за формою і змістом не відповідає таким вимогам, то судом застосовуються положення статті 185 ЦПК України, про що постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу позовна заява (скарга) вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві - частина 3 статті 185 ЦПК України . З матеріалів справи вбачається, що у серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про визнання ОСОБА_2 безвісно відсутнім. Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 21 серпня 2023 року заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про визнання особи безвісно відсутньоюзалишено без руху з підстав невідповідності форми та змісту заяви загальним вимогам, передбаченим положеннями ЦПК України. Як на підставу для залишення позовної заяви без руху, суд в ухвалі від 21 серпня 2023 року посилався на те, що заявником не надано доказів на підтвердження місця постійного проживання громадянина держави Ізраїль ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на території України та, що протягом року за місцем його постійного проживання немає відомостей про місце його перебування (з урахуванням даних про громадянство іншої держави); не зазначено обставини, що підтверджують безвісну відсутність ОСОБА_2 . Окрім того, заявляючи про намір реалізувати майнові права, заявниця не конкретизує обсяг такого майна та його місце знаходження, що може вплинути на інтереси інших осіб. В порушення вимог ч.2 ст.177 ЦПКзаявницею не долучено копії заяви та копії всіх документів, що додаються до неї для заінтересованої особи.В порушення вимог ч. 4 ст.177 ЦПК України заявником судовий збір при поданні заяви не сплачено та не надано доказів, що підтверджують обставини про звільнення від сплати судового збору. Надано заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня отримання копії ухвали, з урахуванням вимог, викладених в ухвалі. (а.с.6-7). В матеріалах справи відсутні докази направлення та отримання копії ухвали суду від 21.08.2023 року заявником - ОСОБА_1 . На виконання вимог, визначених в ухвалі суду першої інстанції про залишення заяви без руху, заявниця 21 вересня 2023 року направила до суду засобами поштового зв'язку заяву, в якій виклала обставини в обгрунтування поданої нею заяви. Окрім того, до вказаної заяви було долучено квитанції про сплату судового збору у розмірі 536, 80 грн., та копію заяви для заінтересованою особи. УхвалоюСолом'янського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2023 року заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про визнання особи безвісно відсутньою повернуто заявнику з підстав усунення недоліків не в повному обсязі (а.с. 20-21). Перевіряючи додержання судом першої інстанції вимог процесуального законодавства при вирішенні питання про повернення заяви позивачу, колегія суддів виходить з такого. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 175 ЦПК України. Позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини - пункт 5 частини 3 статті 175 ЦПК України. Згідно ч. ч. 3-4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб. Статтею 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Відповідно до ч. 1 ст. 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку. Відповідно до ст. 307 ЦПК Українисуд до початку розгляду справи встановлює осіб (родичів, співробітників тощо), які можуть дати свідчення про фізичну особу, місцеперебування якої невідоме, а також запитує відповідні організації за останнім місцем проживання відсутнього (житлово-експлуатаційні організації, органи реєстрації місця проживання осіб або органи місцевого самоврядування) і за останнім місцем роботи про наявність відомостей щодо фізичної особи, місцеперебування якої невідоме. Одночасно суд вживає заходів через органи опіки та піклування щодо встановлення опіки над майном фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, якщо опіку над майном ще не встановлено. На стадії звернення із заявою до суду, відкриття провадження у справі, суд першої інстанції виходить з правил глави 2 розділу III та глави 4 розділу ІV ЦПК України та із поданих матеріалів заявником (позивачем) перевіряє лише передумови права на звернення із заявою до суду конкретної особи та дотримання останньою порядку її подання і не вправі зобов'язувати сторону надати докази та вказати обставини, які на думку суду, повинні відповідати за заявою. Оцінка ж вимог та доказів, з урахуванням вимог статей 77, 78 та 79 ЦПК про їх належність, допустимість і достовірність проводиться судом при ухваленні рішення відповідно до статті 263 ЦПК України. Окрім того, як вбачається із змісту ст.307 ЦПК України саме суду наданні повноваження щодо звернення з запитами до відповідних органів, з метою встановлення відомостей про особу, місце перебування якої невідоме. Звертаючись до суду з вказаною заявою, ОСОБА_1 виклала в заяві ті обставини та дані, якими вона володіє та які їй відомі, та надала до заяви докази, які в неї наявні. Тобто, зміст заяви ОСОБА_1 , з урахуванням усунутих недоліків, відповідає вимогам, визначених у статті 175 ЦПК України, та вимогам ст. 306 ЦПК, а відтак заявник дотримався процесуального порядку її пред'явлення. Суд першої інстанції зазначених обставин та положень ст. ст.175, 307 ЦПК України не врахував, а тому дійшов помилкового висновку про необхідність визнання заяви ОСОБА_1 не поданою з підстав не повного усунення нею недоліків заяви в частині не надання доказів на обгрунтування обставин заяви, оскільки у даному випадку ці підстави не були визначальними при вирішенні судом питання про повернення заяви позивачу (заявнику). У відповідності до вимог статті 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема: порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є обгрунтованими, ухвала Солом`янського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2023 року підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 175, 306, 307, 374, 379, 382 ЦПК України, суд,- п о с т а н о в и в: Апеляційнускаргу заявника ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2023 рокускасувати. Цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про визнання особи безвісно відсутньою направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови. Головуючий: Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»