Постанова 4801 № 127/28463/23

Справа № 127/28463/23 Провадження № 22-ц/801/272/2024 Категорія: 91 Головуючий у суді 1-ї інстанції Король О. П. Доповідач:Войтко Ю. Б. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 лютого 2024 року м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): Войтка Ю. Б., суддів Стадника І. М., Сопруна В. В., з участю секретаря судового засідання: Собцевої А. Р., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 апеляційні скарги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Драчук Тамара Миколаївна, та Міністерства оборони України на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20 листопада 2023 року, ухвалене під головуванням судді Короля О. П. в залі суду в місті Вінниці, повний текст судового рішення складений 28 листопада 2023 року, в цивільній справі № 127/28463/23 за заявою ОСОБА_2 за участю заінтересованих осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Міністерства оборони України, Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про оголошення фізичної особи померлою, встановив: Короткий зміст вимог У вересні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою за участю заінтересованих осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Міністерства оборони України, Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про оголошення фізичної особи померлою, мотивуючи свої вимоги тим, що вона є матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зв`язку із повномасштабним вторгненням 24.02.2022 Російської Федерації на територію України син заявника ОСОБА_4 з перших днів війни добровільно був мобілізований Вінницьким об`єднаним міським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки до лав Збройних Сил України. З 19.07.2022 ОСОБА_4 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді командира 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти у званні штаб-сержант (наказ командира військової частини НОМЕР_1 №148 (по стройовій частині). З 03.03.2023 ОСОБА_4 приймав безпосередню участь у бойових діях (заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави) у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання в населеному пункті Бахмут згідно з бойовим наказом командира НОМЕР_2 об ТрО №16дск від 04.03.2023 внаслідок штурмових дій та артилерійського обстрілу позицій противником ОСОБА_4 отримав кульове поранення в області шиї, яке виявилося несумісним із життям. Тоді як евакуювати тіло ОСОБА_4 не представлялося можливим, оскільки йшов інтенсивний бій як зі стрілецької зброї, так і з артилерії противника. Тому тіло ОСОБА_4 було залишено на точці евакуації у зв`язку з неможливістю подальшого його транспортування під час бою. На даний час заявник бажає увіковічити пам`ять свого сина, оформити свої спадкові права, а також має намір реалізувати своє право на отримання частини одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». З урахуванням наведеного заявник просила оголосити померлим її сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, Вінницької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , штаб-сержанта, командира 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 20 листопада 2023 року заяву задоволено. Оголошено померлим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, Вінницької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_1 , штаб-сержанта, командира 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. Датою смерті ОСОБА_4 вирішено вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 року, місцем смерті - м. Бахмут, Донецької області, Україна. Рішення суду мотивовано тим, що докази, які долучені до заяви про оголошення фізичної особи померлою не містять жодних суперечностей щодо обставин загибелі військовослужбовця ОСОБА_4 , дають можливість зробити вірогідне припущення про його смерть під час виконання бойового завдання ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Бахмут Донецької області. З моменту події ІНФОРМАЦІЯ_2 до моменту звернення до суду з цією заявою минуло більше шести місяців. Від встановлення факту загибелі військовослужбовця під час виконання бойового завдання внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України залежить виникнення та реалізація особистих майнових та немайнових прав заявника як члена сім`ї загиблого військовослужбовця, тобто має індивідуальний характер. Короткий зміст вимог апеляційних скарг У грудні 2023 року адвокат Драчук Т. М., в інтересах заінтересованої особи ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на необґрунтованість та незаконність рішення, неповне з`ясування судом обставини справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20 листопада 2023 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким вимоги заяви залишити без задоволення. Міністерство оборони України у грудні 2023 року також подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на необґрунтованість та незаконність рішення, просить рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20 листопада 2023 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким вимоги заяви залишити без задоволення. Рух справи в суді апеляційної інстанції Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 19 грудня 2023 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий - суддя Войтко Ю. Б., судді: Матківська М. В., Стадник І. М. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 22 грудня 2023 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Драчук Т. М., надано учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали цивільної справи з місцевого суду. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 03.січня 2024 року апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишено без руху, з наданням десятиденного строку для усунення недоліків, а саме: подання до апеляційного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з обґрунтуванням поважності причин його пропуску. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 15.січня 2024 року, після усунення недоліків апеляційної скарги, поновлено Міністерству оборони України строк на апеляційне оскарження рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20 листопада 2023 року, відкрито апеляційне провадження у справі та надано учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до розпорядження Вінницького апеляційного суду від 22 січня 2024 № 73/2024 проведено повторний автоматизований розподіл цивільної справи № 127/28463/23 у зв`язку з перебуванням судді Матківської М. В. на лікарняному, відповідно до якого визначено нового суддю Сопруна В. В. для розгляду справи, інший склад колегії суддів залишився без змін. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 24 січня 2024 року справу призначено до апеляційного розгляду 20 лютого 2024 року о 11:20 год. з повідомленням сторін. Аргументи учасників справи Доводи осіб, які подали апеляційні скарги Апеляційна скарга заінтересованої особи ОСОБА_1 мотивована тим, що особливістю цієї категорії справ, є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи. Також зазначає, що тлумачення частини першої та другої статті 46 ЦК України свідчить, що цивільним законодавством передбачалося декілька підстав для оголошення фізичної особи померлою. При цьому, особливістю категорії справ щодо оголошення особи померлою є те, що суд оголошує фізичну особу померлою у судовому порядку у разі встановлення обставин, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. Зауважує, що відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою. Подібний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 461/424/15-ц (провадження № 61-35636св18). Отже, громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина. Враховуючи наведене, скаржник просить суд рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити у задоволенні заяви про оголошення її чоловіка ОСОБА_4 померлим, оскільки таке оголошення до спливу законодавчо встановленого шестимісячного строку від дня закінчення воєнних дій суперечить вимогам частини другої статті 46 ЦК України. Вважає, що суд першої інстанції в своєму рішенні помилково зазначив, що заінтересована особа ОСОБА_1 та представник Міністерства оборони України у своїх поясненнях наголошували на тому, що шестимісячний строк, про який йде мова у ч. 2 ст. 46 ЦК України належить обраховувати саме з моменту закінчення воєнного стану, оскільки заінтересована особа ОСОБА_1 та представник Міністерства оборони України у своїх поясненнях посилались на ст. 46 ЦК України відповідно до якої - якщо особа пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, в такому випадку вона може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. При цьому, суду надано право оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Крім того, суд в оскаржуваному рішенні зазначив, що оголошення особи померлою можливе і після спливу шести місяців з дня закінчення воєнних дій (синонім бойових дій), а не воєнного стану. Воєнна дія згідно з журналом бойових дій від ІНФОРМАЦІЯ_2 та бойового донесення командира НОМЕР_2 окремого батальйону, адресоване командиру НОМЕР_3 ОМБР та командиру НОМЕР_4 обр ТрО. мала місце та закінчилася ІНФОРМАЦІЯ_2. Під час цього бою або воєнної дії загинув ОСОБА_4 за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. Воєнні дії тривають і до нині, В одній з них брав участь і загинув ОСОБА_4 . Заявник звернулась до суду із заявою 14.09.2023 після спливу шестимісячного строку, передбаченого ч. 2 ст. 46 ЦК України. З вказаного вбачається, що суд вважає бойовими діями одну подію, що відбулась ІНФОРМАЦІЯ_2, в якій брав участь ОСОБА_4 та яка занесена до журналу бойових дій від ІНФОРМАЦІЯ_2 та бойового донесення командира НОМЕР_2 окремого батальйону, адресоване командиру НОМЕР_3 ОМБР та командиру НОМЕР_4 обр ТрО, мала місце та закінчилася ІНФОРМАЦІЯ_2. З даним висновком суду скаржник категорично не погоджується та вважає, що бойові дії по захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії російської федерації проти України тривають постійно і мають безперервних характер. На переконання заінтересованої особи ОСОБА_1 зазначені в Акті службового розслідування свідки не мають спеціальних знань та не можуть за медичними показами, які ними в поясненнях не описані, встановити, що ОСОБА_4 отримав поранення несумісне з життям, в результаті чого констатувати смерть ОСОБА_4 та її причини. Натомість у вказаному Акті службового розслідування та витязі із наказу міститься те, що ОСОБА_4 вважається зниклим безвісти та станом на 11.04.2023 інформація про місце перебування його тіла відсутня. Тому вважає, що докази які судом взято до уваги щодо оголошення фізичної особи померлою містять безліч суперечностей щодо обставин загибелі військовослужбовця ОСОБА_4 та не дають можливості зробити вірогідне припущення про його смерть під час виконання бойового завдання ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому в даній справі вбачається наявність спору, що, на її думку, унеможливлює задоволення заяви. Основними доводами апеляційної скарги заінтересованої особи Міністерства оборони України є те, що фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Зауважує, що суд першої інстанції не погодився з доводами заінтересованих осіб ОСОБА_1 та Міністерства оборони України, що шестимісячний строк належить рахувати з моменту закінчення воєнного стану і провів професійно-юридичне тлумачення цієї правової норми, згідно якого шестимісячний строк, передбачений ч. 2 ст. 46 ЦК України, належить рахувати з моменту настання події, а не з моменту закінчення дії воєнного стану на території держави. Тим самим суд першої інстанції невірно розтлумачив норму права і відповідно прийняв незаконне та необґрунтоване рішення. Доводи осіб, які подали відзив на апеляційну скаргу У відзиві на апеляційну скаргу заінтересована особа ОСОБА_3 просить скаргу заінтересованої особи ОСОБА_1 залишити без задоволення, а судове рішення без змін, оскільки вважає вимоги скарги безпідставними та необґрунтованими, так як судом першої інстанції під час розгляду справи дотримано вимоги щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи, проаналізовано наявні у справі докази. Заявник ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Вдовцова А. Д., також подала відзив на апеляційну скаргу, в якому із доводами та вимогами, викладеними заінтересованою особою ОСОБА_1 , не погоджується в повному обсязі, оскільки вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм чинного законодавства, з повним з`ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Крім того, заявник ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Вдовцова А. Д., подала відзив на апеляційну скаргу заінтересованої особи Міністерства оборони України, оскільки вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Зауважує, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу в зв`язку з неправильним трактуванням закону. Позиція учасників справи у судовому засіданні Заінтересована особа ОСОБА_1 та її представник - адвокат Драчук Т. М. апеляційну скаргу підтримали з викладених у ній підстав, а також надали відповідні пояснення, не заперечували щодо задоволення апеляційної скарги заінтересованої особи Міністерства оборони України. Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України Григорчук С. А. апеляційну скаргу підтримав з викладених у ній підстав та надав відповідні пояснення, не заперечував щодо задоволення апеляційної скарги заінтересованої особи ОСОБА_1 . Заявник ОСОБА_2 та її представник - адвокат Вдовцова А. Д., заперечували щодо задоволення апеляційних скарг, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін. Представник відділу ДРАЦС у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) до судового засідання не з`явилась, подала письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, не заперечує проти вирішення питання на розсуд суду. Заінтересована особа ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, заяв чи клопотань не надсилала. Відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України, неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Фактичні обставини справи, встановлені судом Судом установлено, що заявник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Родинні відносини ОСОБА_2 та ОСОБА_4 підтверджуються наступними документами: 1) свідоцтвом про народження ОСОБА_5 серії НОМЕР_5 , виданим міським відділом РАЦС 27.04.1982 р., згідно з яким ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Вінниці, його батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ; 2) свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_6 , виданим повторно відділом реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області 09.09.2004 р., згідно з яким 02.05.1999 р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 було укладено шлюб, в результаті якого ОСОБА_5 змінив своє прізвище з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_10 »; 3) свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_7 , виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області 17.03.2010 р., згідно з яким 25.05.2009 р. шлюб між ОСОБА_11 та ОСОБА_8 було розірвано, після реєстрації розірвання шлюбу ОСОБА_11 залишено прізвище - « ОСОБА_10 »; 4) свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_8 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області 12.09.2009 р., згідно з яким 12.09.2009 р. між ОСОБА_11 та ОСОБА_1 було зареєстровано шлюб, в результаті якого ОСОБА_11 змінив своє прізвище з « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_12 »; 5) свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_9 , виданим повторно відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 26.04.2023 р., згідно з яким 27.04.1995 р. шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було розірвано, після державної реєстрації розірвання шлюбу ОСОБА_7 було присвоєно прізвище - « ОСОБА_13 »; 6) свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_10 , виданим Вінницьким міським відділом реєстрації актів громадянського стану 26.09.1995 р., згідно з яким 26.09.1995 р. між ОСОБА_14 та ОСОБА_15 було зареєстровано шлюб, в результаті якого ОСОБА_15 змінила своє прізвище з « ОСОБА_13 » на « ОСОБА_16 ». У зв`язку із повномасштабним вторгненням 24.02.2022 р. Російської Федерації на територію України син заявника ОСОБА_4 з перших днів війни добровільно був мобілізований Вінницьким об`єднаним міським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки до лав Збройних Сил України. З 19.07.2022 р. ОСОБА_4 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді командира 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти у званні штаб-сержант (наказ командира військової частини НОМЕР_1 №148 (по стройовій частині). З 03.03.2023 р. ОСОБА_4 приймав безпосередню участь у бойових діях (заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави) у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. ІНФОРМАЦІЯ_2 р. під час виконання бойового завдання в населеному пункті ОСОБА_17 , згідно бойового наказу командира НОМЕР_2 об ТрО №16дск від 04.03.2023, внаслідок штурмових дій та артилерійського обстрілу позицій противником ОСОБА_4 отримав кульове поранення в області шиї, яке виявилося несумісним із життям. Тоді як евакуювати тіло ОСОБА_4 не представлялося можливим, оскільки йшов інтенсивний бій як зі стрілецької зброї, так і з артилерії противника. Тому тіло ОСОБА_4 було залишено на точці евакуації у зв`язку з неможливістю подальшого його транспортування під час бою. Вищезазначена інформація безпосередньо підтверджується матеріалами проведення службового розслідування військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України за фактом зникнення безвісти за особливих обставин штаб-сержанта ОСОБА_4 . Згідно з актом службового розслідування від 11.04.2023 р., затвердженого ТВО командира військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_18 11.04.2023 р. відповідно до рапорту командира 1 стрілецької роти лейтенанта ОСОБА_19 від 22.03.2023 р. про факт зникнення безвісти військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , штаб-сержанта ОСОБА_4 наказом командира військової частини НОМЕР_1 №120 (з адміністративно-господарської діяльності) від 22.03.2023 р. було призначено службове розслідування з метою уточнення та узагальнення інформації, збору свідчень очевидців та уточнення обставин зникнення за особливих обставин штаб-сержанта ОСОБА_4 . В ході службового розслідування було встановлено, що під час виконання бойового наказу командира НОМЕР_2 об ТрО №16дск від 04.03.2023 р. згідно із записом в журналі бойових дій від ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 загинув. Згідно з поясненнями очевидців подій: ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 штаб-сержант ОСОБА_4 загинув внаслідок поранення не сумісного з життям. Тіло ОСОБА_4 було залишено на точці евакуації у зв`язку з неможливістю подальшого його транспортування під час бою. Враховуючи, що в ході проведення службового розслідування станом на 11.04.2023 інформація про місцеперебування тіла ОСОБА_4 відсутня, на підставі абз.9, 10 ст.1 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» командира 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти, штаб-сержанта ОСОБА_4 визнано зниклим безвісти за особливих обставин (ймовірно загинув). Таким чином, згідно з актом службового розслідування від 11.04.2023, затвердженого ТВО командира військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_18 11.04.2023 р., вбачається, що штаб-сержант ОСОБА_4 загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання, отримавши поранення несумісне із життям. Тіло ОСОБА_4 було залишено на точці евакуації у зв`язку з неможливістю подальшого його транспортування під час бою. Тому у зв`язку з відсутністю інформації про місцеперебування тіла ОСОБА_4 , а не військовослужбовця ОСОБА_4 , про що суд звертає увагу, останній визнаний зниклим безвісти за особливих обставин (ймовірно загинув). Суд також звертає увагу на те, що вищезазначений акт службового розслідування та наказ командира військової частини, яким затверджений цей акт, є чинними. Матеріали службового розслідування містять безпосередньо Витяг із журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 інв.№56 від 28.02.2023 р., 03.03.2023 року, ІНФОРМАЦІЯ_2 року, згідно з якого вбачається: 1) 04.03.2023 р. о 07:00 год. на виконання бойового наказу №16дск від 04.03.2023 р. командира 210 об 120 обр ТрО 20 військовослужбовців 1 стрілецької роти передані в оперативне підпорядкування командиру 2 механізованого батальйону 93 окремої механізованої бригади в н.п. Бахмут, зокрема командир 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти штаб-сержант ОСОБА_4 ; 2) ІНФОРМАЦІЯ_2 р. о 18:11 год. зі слів командира 1 стрілецької роти та начальника медичного пункту, під час бойового завдання в н.п. Бахмут внаслідок штурмових дій та артилерійського обстрілу позицій загинув командир 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти штаб-сержант ОСОБА_4 , тіло евакуювати не представляється можливим. Журнал бойових дій - звітно-інформаційний документ, що входить до складу бойових документів, в якому відображається підготовка і хід бойових дій і є надважливим документом, для військовослужбовців, які приймали участь у бойових діях. Тобто, у журналі бойових дій також зафіксований факт загибелі штаб-сержанта ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 під час бойового завдання в населеному пункті ОСОБА_17 внаслідок штурмових дій та артилерійського обстрілу позицій. Матеріали службового розслідування містять позатермінове бойове донесення командира НОМЕР_2 окремого батальйону, адресоване командиру НОМЕР_3 ОМБР та командиру НОМЕР_4 обр ТрО (с. Прелесне, Донецька обл., ІНФОРМАЦІЯ_2 р., 20:30), згідно з яким вбачається, що о 19:33 зі слів командира 1 стрілецької роти лейтенанта ОСОБА_19 під час бойових дій в районі н.п. Бахмут загинули військовослужбовці, в тому числі штаб-сержант ОСОБА_4 , командир 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти. Матеріали службового розслідування містять письмові пояснення побратимів загиблого ОСОБА_4 , зокрема: 1) стрільця 1 роти 210 батальйону ОСОБА_20 від 25.03.2023 р. про те, що при евакуації тяжкого пораненого ОСОБА_25 бачив 3 (три) тіла побратимів: ОСОБА_4 ; ОСОБА_26 ; ОСОБА_27 ; 2) командира роти військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_19 від 30.03.2023 р. про те, що дійсно ОСОБА_4 перебував у м. Бахмут та виконував бойову задачу, зі слів очевидців отримав поранення несумісне з життям та змоги евакуювати його не було, оскільки вівся інтенсивний бій як зі стрілецької зброї, так і з артилерії противника; 3) стрільця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_22 від 28.03.2023 р. про те, що в результаті бойових дій в м. Бахмут в його присутності ІНФОРМАЦІЯ_2 р. під час атаки противника на позицію штаб-сержант ОСОБА_4 отримав смертельне кульове поранення в район шиї, яке не сумісне з життям; 4) старшого стрільця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_23 від 28.03.2023 р. про те, що в результаті бойових дій в м. Бахмут в його присутності ІНФОРМАЦІЯ_2 р. під час атаки противника на позицію штаб-сержант ОСОБА_4 отримав смертельне кульове поранення в район шиї, яке не сумісне з життям; 5) стрільця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_24 від 27.03.2023 р. про те, що під час евакуації важкого 300 ОСОБА_28 він особисто бачив 200: ОСОБА_4 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 . Судом не досліджувалися та не бралися до уваги письмові пояснення бойового медика ОСОБА_21 , які містяться в матеріалах службового розслідування, оскільки в його поясненнях мова йде про військовослужбовця з позивним « ІНФОРМАЦІЯ_5 », тоді як в судовому засіданні учасники справи не заперечували той факт, що у ОСОБА_4 був позивний « ОСОБА_29 ». При цьому судом враховано, що наявність виправлень у відібраних заявах військовослужбовців, які містяться в матеріалах службового розслідування, як про це наголошувала представник заінтересованої особи ОСОБА_1 як на підставу про відмову в задоволенні заявлених вимог, не спростовують заявлених вимог заявника та висновків службового розслідування, проведених військовою частиною НОМЕР_1 . Більше того, крім матеріалів службового розслідування у матеріалах справи містяться письмові заяви, посвідчені нотаріально, побратимів загиблого ОСОБА_4 , які разом з ним виконували бойове завдання та які також підтверджують факт його загибелі ІНФОРМАЦІЯ_2 в населеному пункті Бахмут. Згідно із заявою ОСОБА_30 , посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тімоновим Є. І. 28.04.2023 р. та зареєстрованої в реєстрі за №214, він є солдатом, стрільцем 2 відділення 3 взводу 1 роти в/ч НОМЕР_1 та підтверджує той факт, що при виконанні бойового завдання у м. Бахмут Донецької області ІНФОРМАЦІЯ_2 загинув його побратим, командир 3 відділення 2 взводу 1 роти в/ч НОМЕР_1 штаб-сержант ОСОБА_4 в результаті кульового поранення несумісного з життям, в той час як в нього було поранення лівої руки. При цьому загинули ОСОБА_31 та ОСОБА_32 . На той час в його підрозділі був один важко поранений (300) і двоє з осколковими пораненнями. Він запросив допомогу по рації для евакуації важкопораненого. Евакуація пройшла успішно. Тіла побратимів вони залишили на позиції. Описані події відбувалися близько 17:00 год. ІНФОРМАЦІЯ_2, евакуація розпочалася близько 18:30 год. ІНФОРМАЦІЯ_2. Згідно із заявою ОСОБА_23 , посвідченою приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Лукашенком В.Б. 31.03.2023 та зареєстрованої в реєстрі за №1472, він є старшим стрільцем в/ч НОМЕР_1 та підтверджує той факт, що при виконанні бойового завдання у м. Бахмуті Донецької області ІНФОРМАЦІЯ_2 загинув його побратим, командир 3 відділення 2 взводу 1 роти в/ч НОМЕР_1 штаб-сержант ОСОБА_4 . Побратими намагалися надати йому медичну допомогу, але він був мертвий, а його було важко поранено. Забрати тіло з місця виконання бойових завдань не було змоги, так як у них у відділенні були всі поранені, один 300 - важкий. Крім ОСОБА_4 на позиції залишилося ще двоє загиблих бійців. Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_22 , посвідченими приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Лавреновим І.А. 01.05.2023 та зареєстрованих в реєстрі за №271, він є стрільцем 2 відділення 2 взводу 1 роти 210 батальйону військової частини НОМЕР_1 та підтверджує той факт, що ІНФОРМАЦІЯ_2 між 16 год. - 17 год., при виконанні бойових завдань у місті Бахмут Донецької області загинув штаб-сержант 3 відділення 2 взводу 1 роти в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_4 в результаті кульового поранення несумісного із життям, разом з ним загинули - ОСОБА_27 та ОСОБА_26 . На той час в підрозділі залишилося 6 людей, з яких 5 поранено, тому забрати тіла побратимів не було можливості. Вказані особи є військовослужбовцями 1 роти військової частини НОМЕР_1 , їхні прізвища зафіксовані в матеріалах службового розслідування, а відтак у суду не має сумнівів щодо обставин, повідомлених вказаними побратимами у їхніх заявах, посвідчених нотаріально, їх зацікавленість у розгляді цієї справи судом не встановлена. З огляду на вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що є всі достатні підстави вважати, що командир 3 відділення 2 взводу 1 роти в/ч НОМЕР_1 , штаб-сержант ОСОБА_4 загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Бахмут Донецької області у бойових діях (заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави) у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. І лише у зв`язку із тим, що тіло ОСОБА_4 на даний час відсутнє на підставі абз.9, 10 ст.1 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» командира 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти, штаб-сержанта ОСОБА_4 визнано зниклим безвісти за особливих обставин проте з приміткою «ймовірно загинув». В той час як відсутність рапорту безпосереднього командира ОСОБА_33 - ОСОБА_19 як про це наголошує представник заінтересованої особи ОСОБА_1 як на підставу про відмову в задоволенні заявлених вимог, не можуть спростовувати факт та обставини загибелі ОСОБА_33 при наявності Витягу із журналу бойових дій від ІНФОРМАЦІЯ_2 та бойового донесення командира НОМЕР_2 окремого батальйону, адресоване командиру НОМЕР_3 ОМБР та командиру НОМЕР_4 обр ТрО. 11.03.2023 від Вінницького об`єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки на ім`я дружини загиблого ОСОБА_1 надійшло сповіщення сім`ї №1694 про те, що штаб-сержант ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовець НОМЕР_1 ( НОМЕР_11 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 зник безвісти в районі виконання бойових завдань м. Бахмут, Донецької області. Підстава: сповіщення в/ч НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2 №9. За заявою заявника ОСОБА_2 від 12.03.2023 за фактом загибелі її сина ОСОБА_4 порушено кримінальне провадження №12023020020000199 за ч.1 ст.115 КК України, що підтверджується відповідним Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 12.03.2023. На даний час досудове розслідування триває та проводиться СВ Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області. На переконання суду, заслуговує увагу також той факт, що 12.06.2023 Православною Церквою України штаб-сержанта ОСОБА_4 було нагороджено посмертно ОСОБА_34 «За жертовність і любов до України». Медаль «За жертовність і любов до України» - це відзнака Православної Церкви України, що встановлена рішенням Священного Синоду від 04.02.2020 року (журнал №2) і має один ступінь. Медаль «За жертовність і любов до України» вручається за вияв жертовної любові до народу України та самовідданий захист Батьківщини. Позиція суду апеляційної інстанції Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, дійшов таких висновків. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Указаним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає. Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції, та застосовані норми права Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Статтею 15 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, визначає Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» , який забезпечує правове регулювання суспільних відносин, пов`язаних із набуттям правового статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, з обліком, розшуком та соціальним захистом таких осіб і членів їхніх сімей. Особа, зникла безвісти за особливих обставин, - особа, зникла безвісти у зв`язку із збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру. Згідно положень статті 4 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти» особа набуває статусу такої, що зникла безвісти, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи безвісти та її розшук або за рішенням суду. Особа вважається зниклою безвісти до моменту припинення її розшуку у порядку, передбаченому цим Законом. Заява про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, може бути подана родичем такої особи, представником військового формування, органом державної влади, органом місцевого самоврядування, громадським об`єднанням або будь-якою іншою особою, якій стало відомо про зникнення. Статтею 21 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» передбачено, що у разі наявності достовірної інформації про те, що особа, яка зникла безвісти за особливих обставин, померла, Уповноважений надає висновок про наявність обставин, що свідчать про смерть цієї особи, та направляє його її родичам. Достовірною інформацією про смерть особи є результати аналізу і зіставлення інформації про вилучення людських останків, наданої пошуковими групами, посмертної інформації про такі останки, наданої бюро судово-медичної експертизи, інформації про профілі ДНК та результати зіставлення ДНК, надані ДНК-лабораторіями, з інформацією, що відома про особу, зниклу безвісти за особливих обставин. Ця інформація міститься у комплексному звіті про ідентифікацію. Відповідно до частин 1, 4 статті 6 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» близькі родичі та члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на отримання достовірних відомостей про місцеперебування особи, зниклої безвісти за особливих обставин, обставини її загибелі (смерті), місце поховання (якщо воно відоме). Частинами третьою-четвертою статті 49 ЦК України передбачено, що державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Статтею 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» визначено, що державна реєстрація смерті здійснюється на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою. Пунктом 1 розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940, встановлено, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о) установленої форми; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о) установленої форми; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть. ЦПК України передбачає чотири процедури, наслідком яких є ухвалення судового рішення, на підставі якого органи ДРАЦСу можуть видати свідоцтво про смерть: встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України); встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою внаслідок нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (пункт 9 частини першої статті 315 ЦПК України); встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (стаття 317 ЦПК України); оголошення особи померлою (статті 305 - 309 ЦПК України). Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Відповідно до змісту статті 305 ЦПК України, заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна. Згідно з частиною першою статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою: обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку. Громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина. Оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто, констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті особи можливо, якщо суд па підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної факту смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав безвісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим. Тобто, особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення фізичної особи померлою ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи (правова презумпція). Розглядаючи справу вказаної категорії, судам слід, окрім іншого, з`ясовувати, чи може відсутність особи умисною, тобто, чи не переховується вона від правоохоронних органів з метою уникнення юридичної відповідальності. Схожий за змістом висновок висловлено у постановах Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 226/3053/18 та від 07 липня 2021 року у справі № 390/1443/19. Аналізуючи норми права, підставою для оголошення особи померлою є не факти, які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи. Відповідно до ст. 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті. Законом України «Про оборону України» визначено, що бойові дії - форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння); Воєнні дії - організоване застосування сил оборони та сил безпеки для виконання завдань з оборони України; Район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102- IX, на всій території України з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжувався і діє по даний час, а відтак воєнні дії на території України тривають, що виключає можливість визнання особи померлою в порядку ч. 2 ст. 46 ЦК України. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції на зазначене не звернув увагу, не застосував норми права, які підлягають застосуванню, а тому прийшов до помилкового висновку про задоволення заяви, оскільки за наявними даними ОСОБА_4 зник безвісти за особливих обставин в районі проведення воєнних дій, які до теперішнього часу не припинені. Дані конкретні обставини справи не дають підстав суду для висновку про можливість оголошення ОСОБА_4 померлим до спливу строків вказаних у ч. 2 ст. 46 ЦК України. Окрім того, необхідно зазначити, що про правильність такого висновку свідчить проект Закону про внесення змін до статті 46 Цивільного кодексу України щодо визнання фізичної особи померлою № НОМЕР_12 від 20.11.2023, яким пропонується викласти у новій редакції частину другу статті 46 Цивільного кодексу України, зокрема, встановити, що фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу шести місяців від появи обставин, які загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель. Керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381, 384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів, постановив: Апеляційні скарги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Драчук Тамара Миколаївна, та Міністерства оборони України - задовольнити. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20 листопада 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву ОСОБА_2 за участю заінтересованих осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Міністерства оборони України, Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про оголошення фізичної особи померлою - залишити без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складений 26 лютого 2024 року Головуючий Ю. Б. Войтко Судді: І. М. Стадник В. В. Сопрун