Постанова Київський апеляційний суд № 755/21043/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Головуючий у суді першої інстанції Коваленко І.В. Єдиний унікальний номер справи № 755/21043/21 Апеляційне провадження № 22-ц/824/2175/2024 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 лютого 2024 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Мережко М.В., суддів - Поліщук Н.В., Соколової В.В., секретар - Олешко Л.Ю. Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 07 листопада 2023 року про від мову у поновленні строку для подання заяви про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 15 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за попереднім договором купівлі - продажу квартири. Заслухав доповідь судді апеляційного суду, дослідив матеріали справи, перевірив доводи апеляційної скарги, - В с т а н о в и в : Заочним рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 15 березня 2023 року, задоволено позов ОСОБА_2 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 авансовий внесок за попереднім договором купівлі-продажу квартири у розмірі 247 924,72 грн, інфляційні збитки у розмірі 6 743,55 грн та 3% річних за боргом у розмірі 2 832,46 грн, судовий збір у розмірі 2 575,02 грн Відповідач ОСОБА_1 10 жовтня 2023 року звернувся із заявою про перегляд заочного рішення суду від 15 березня 2023 року. Свою заяву мотивував тим, що 15 березня 2023 року Дніпровським районним судом міста Києва було винесене заочне рішення по справі № 755/21043/21 за позовом ОСОБА_2 про стягнення грошової суми. Копію заочного рішення відповідач отримав 06 жовтня 2023 року через свого представника. Відповідач не погоджується із заочним рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 15 березня 2023 року, і вважає що рішення підлягає перегляду . Окрім того, відповідач зазначає, що матеріали справи не містять згоди позивача на заочний розгляд справи, а також відсутня ухвала Дніпровського районного суду міста Києва про заочний розгляд справи № 755/21043/21. Після початку військової агресії Російської Федерації відповідач виїхав із своєю родиною за межі свого постійного місця проживання і не перебував за своїм постійним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з огляду на постійні повітряні тривоги, відсутність енергопостачання та інших обставин, що загрожували життю відповідачу, і його родині. Про наявність судового рішення відповідач дізнався випадково, у зв`язку із блокуванням виконавцем його рахунків. Відповідач повідомляє суд, що не був обізнаний про слухання справи, не отримував жодних судових повісток про виклик на судові засідання 15 вересня 2022 року, 27 жовтня 2022 року, 08 грудня 2022 року, 30 грудня 2022 року, 16 лютого 2023 року,15 березня 2023 року, враховуючи що у відповідача були поважні причини неявки до судового засідання, Відповідач був позбавлений подати до суду відзив на позовну заяву і докази, які повністю спростовують доводи позивача, щодо невиконання договірних зобов`язань, а також відсутність порушених прав та інтересів позивача. До позовної заяви позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог не було надано жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував порушення відповідачем прав позивача. Позивач приховав від суду той факт, що насправді звертався до відповідача із заявою про повернення коштів, а подані позивачем докази є неналежні, адже розписка за якою було нібито отримано 400.00 доларів США на виконання попереднього договору не відповідає дійсності. Відповідач не отримував від позивача - 400 доларів США. Відповідач не порушував прав та законних інтересів позивача, а матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження порушення прав позивача. Позивач фактично повідомив суду недостовірну інформацію про те, що у строк відповідач не повернув отриману від нього суму. Відповідач по справі був позбавлений свого законного права на захист своїх законних прав та інтересів під час вирішення даної цивільної справи та не мав можливості подати відзив на позовну заяву, а також докази. Відповідач вважає за необхідне дати покази у суді під присягою, щодо відсутності повноважень у ОСОБА_3 на отримання коштів, і наявності боргу перед позивачем . Заявник просив прийняти заяву про перегляд заочного рішення, поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, скасувати заочне рішення від 15 березня 2023 року. Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2023 року заяву залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків. На виконання вимог ухвали суду від 24 жовтня 2023 року відповідач подав до суду заяву про усунення недоліків. Позивач просив відмовити у задоволені заяви про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 15 березня 2023 року. Відповідач просив задовольнити заяву про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 15 березня 2023 року з підстав, викладених у заяві. Представник відповідача - адвокат Тарасов С.О. просив задовольнити заяву про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 15 березня 2023 року з підстав, викладених у заяві. Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 07 листопада 2023 року відмовлено у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку для звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 15 березня 2023 року. Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 15 березня 2023 року залишено без розгляду. На погоджуючись з вказаною ухвалою, відповідач подав апеляційну скаргу. Просив ухвалу скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до ст. 44 ЦПК України, особи , які беруть участь у справі зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Відповідно до ст.ст 128-131 ЦПК України апелянт та інші особи, які приймають участь у справі були своєчасно повідомлені про день та час розгляду справи на 29 лютого 2024 року, за адресами, які були зазначені в матеріалах справи. Сторони та їх представники приймали участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції. Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків. Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Суд встановив, що відповідач заявляючи клопотання про поновлення пропущеного строку заявник обмежився лише викладенням цього клопотання у прохальній частині поданої до суду заяви про перегляд заочного рішення, без наведення доводів поважності причин пропущення процесуального строку та не долучивши докази, які свідчать про несвоєчасне отримання заочного рішення, яке просить переглянути відповідач. Ухвалою судді Дніпровського районного суду міста Києва від 27 липня 2023 року провадження в справі було відкрито в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання. Позивач 27 жовтня 2023 року особисто отримав копію позовної заяви з додатками та копію ухвали про відкриття провадження по справі для направлення стороні відповідача по справі, у зв`язку з відсутністю фінансування та забезпечення поштовими марками судів. Представник відповідача - адвокат Лутковська-Бабич Анастасія Леонідівна 27 жовтня 2023 року (ЕП-10285) на електронну адресу суду направила заяву про ознайомлення з матеріалами справи № 755/21043/21 за позовом. Після чого 12 грудня 2022 року представник відповідача - адвокат Лутковська-Бабич Анастасія Леонідівна ознайомилась з матеріалами справи № 755/21043/21. У підготовчому судовому засіданні 08 грудня 2022 року було оголошено перерву з метою повного, всебічного та справедливого розгляду справи, а також для дотримання процесуальних права відповідача на судовий захист. Представник відповідача - адвокат Лутковська - Бабич А.Л. отримала 17 грудня 2022 року судову повістку на призначене підготовче судове засідання на 22 грудня 2022 року, що підтверджується зворотнім повідомленням, яке містить в матеріалах справи. Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 22 грудня 2022 року підготовче провадження в справі було закрито та справу призначено до розгляду по суті на 16 лютого 2023 року. Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення (рекомендоване) конверт з копією ухвали суду про відкриття провадження у справі від 27 липня 2022 року та копія позовної заяви повернуті до суду з позначкою «за закінченням терміну зберігання». Працівниками загальної канцелярії Дніпровського районного суду міста Києва 22 грудня 2022 року (ЕП-12556) було зареєстровано клопотання представника відповідача - адвоката Лутковської - Бабич А.Л. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза приміщенням суду. Однак, підготовче судове засідання було призначено на 22 грудня 2022 року об 10 год. 15 хв., а вищезазначене клопотання було фактично отримано суддею об 10 год. 45 хв. На електронну адресу Дніпровського районного суду міста Києва 23 січня 2023 року (ЕП-827) адвокат Лутковська - Бабич А.Л. направила заяву про закінчення повноважень, зазначивши, що між відповідачем та АО «Лутковська та Лук`яненко» розірвано договір про надання правової допомоги № 138-2022 від 21.07.2022 року на підставі п.3.1 за взаємною згодою. Судове засідання 16 лютого 2023 року було відкладено з метою не порушення процесуального права відповідача на захист своїх інтересів, в тому числі на отримання правової допомоги та визнано неявку відповідача по справі, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, як неповажною, оскільки доказів про причини неявки до суду не надано. Відповідач 15 березня 2023 року до судового засідання не з`явився, повідомлявся про призначене судове засідання шляхом направлення смс-повістки. На кожне судове засідання про дату, місце та час судового засідання, окрім направлення судових повісток за місцем реєстрації відповідача та місцезнаходженням адвокатського бюро/об`єднання, відповідач та його представник повідомлялись шляхом направлення смс-повісток. Отже, відповідач про дати засідань, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, проте жодного разу не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, відзиву та заперечень на позов не подав, з матеріалами справи ознайомився представник відповідача - адвокат Лук`яненко Ж.В. - 14.12.2023 року. Заочне рішення ухвалено 15 березня 2023 року. Крім того, інформація щодо судового розгляду справи є загальнодоступною, оскільки розміщена на офіційному сайті суду «Судова влада». В той же час, за положеннями статті 129 Конституції, статті 2 ЦПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Доказів поважності причин неявки відповідач не подавав. Суд звертає увагу на той факт, що матеріали вказаної цивільної справи містять підтвердження про належне повідомлення відповідача про проведення судових засідань, також суд відзначає, що 14 грудня 2022 року представник відповідача - адвокат Лутковська Бабич А.Л. (на той момент ще діючий представник відповідача) ознайомилась з матеріалами справи, що в свою чергу підтверджує обізнаність відповідача про існування спору, що в чергове вказує на його не заінтересованості в розгляді даної справи і провокування затягування розгляду. Таким чином вбачається, що відповідач систематично не з`являвся в судові засідання з метою затягування розгляду даної цивільної справи. Реалізація принципу змагальності в цивільному судочинстві спонукає учасників справи та їх представників до використання всіх можливих механізмів захисту права, у зв`язку з чим ними можуть допускатися і певні зловживання. Водночас слід наголосити, що зловживання правом має розглядатися як процесуальне правопорушення виключно за умови встановлення причино-наслідкового зв`язку між зловживанням та завданою шкодою (встановленням певних ризиків) іншому учаснику справи. Тобто зловживання процесуальним правом як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає в порушенні умов належної реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав іншими учасниками справи. Верховний Суд трактує зловживання як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення, що полягає у зловживанні процесуальними правами, за якого відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав, і визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб`єктивних прав (ухвала ВС від 06 серпня 2018 року, справа №552/2378/17). Процесуальні права та обов`язки учасників справи визначені ст. 43 ЦПК України. Зокрема, учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, подавати усі наявні у нього докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази, надавати суду повні й достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, розглядаючи справу №552/2378/17, визначив зловживання, як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає у тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав. Ознаками зловживання процесуальними правами є: недобросовісність, нечесність, відсутність відкритості поведінки, відсутність поваги до інтересів іншої сторони договору або відповідних правовідносин. Це підтверджується постановою Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 листопада 2019 року у справі №337/474/14. Таким чином, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад цивільного судочинства. Суд першої інстанції розглядаючи заяву про перегляд заочного рішення не врахував судову практиу з цього питання, а відтак прийшов до передчасного висновку про залишення вказаної заяви без розгляду. Відповідно до ст.284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску із інших поважних причин. Під процесуальним строком розуміють строк, в межах якого вчиняються певні процесуальні дії. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. (ст. 127 ЦПК України) Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов`язків сторін у справі, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням. Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи. Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами. Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Велика Палата Верховного Суду у постанові № 214/5505/16 від 09 листопада 2023 року зазначила, що заяву про перегляд заочного рішення, оформлену відповідно до вимог, установлених частинами першою - сьомою статті 285 ЦПК України, суд приймає та розглядає у порядку, передбаченому статтями 286, 287 ЦПК України. За змістом речення першого частини першої статті 286 ЦПК України суд зобов`язаний прийняти до розгляду заяву про перегляд заочного рішення, якщо вона відповідає зазначеним вимогам, тобто є належно оформленою. Визначений у статті 287 ЦПК України порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення застосовний як до розгляду суті цієї заяви, так і до розгляду на предмет дотримання строку її подання. У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення;2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження (речення перше частини третьої статті 287 ЦПК України). У разі відмови у задоволенні заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суд з цієї причини відмовляє у задоволенні такої заяви про перегляд. Тоді відповідач, який її подав, може оскаржити в апеляційному порядку заочне рішення, обґрунтувавши, зокрема, поважність причин для пропуску строку на подання заяви про перегляд цього рішення. Передбачене у реченні другому частини четвертої статті 287 ЦПК України спеціальне правило про початок відліку строку на апеляційне оскарження заочного рішення застосовне лише до тих рішень, які суд ухвалив за правилами, що діють з 15 грудня 2017 року. З урахуванням вказаних обставин, ухвала суду підлягає скасуванню, з направленням справи для продовження розгляду справи. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року). Керуючись 367, 371 , 374 , 379 , 381 ЦПК України, суд, П о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 07 листопада 2023 року скасувати, справу направити для проводження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повний текст постанови складено 01 березня 2024 року. Головуючий: М.В. Мережко Судді: Н.В. Поліщук В.В. Соколова