Постанова Київський апеляційний суд № 356/655/15-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 лютого 2024 року м. Київ справа №356/655/15-ц провадження № 22-ц/824/966/2024 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Гуля В.В. (суддя-доповідач) суддів - Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С. за участю секретаря судового засідання - Никифорова І.А. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Березанського міського суду Київської області від 21 вересня 2023 року у складі судді Дудар Т.В. у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, заінтересовані особи: Голосіївський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_2 у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, - ВСТАНОВИВ: У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення, визнання судом виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, в якій просив визнати виконавчий лист, виданий 24 листопада 2015 року Березанським міським судом Київської області на підставі рішення від 06 жовтня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, таким, що не підлягає виконанню відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження». Вимоги заяви обґрунтовано тим, що 25 липня 2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб, від якого вони мають дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 06 жовтня 2015 року Березанський міський суд Київської області розглянув справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів (справа № 356/655/15-ц, провадження № 2/356/184/15). Рішення набрало законної сили 17 листопада 2015 року. Вказав, що 24 листопада 2015 року Березанський міський суд Київської області видав виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/2 частини від усіх видів його доходу щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16 липня 2015 року і до досягнення ними повноліття. 19 жовтня 2016 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яке було зареєстровано в ЄДРВП за НОМЕР_1. Рішенням Березанського міського суду Київської області від 05 березня 2018 року розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Стверджував, що він проживав разом із колишньою дружиною ОСОБА_2 та двома дітьми за адресою: АДРЕСА_1 . 03 травня 2019 року він відвіз своїх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 для проживання з ним за адресою: АДРЕСА_2 . 04 липня 2019 року подав заяву до Березанського відділення поліції Переяслав-Хмельницького ВП ГУ НП в Київській області, яка зареєстрована в ЖЄО № 1551 про те, що ОСОБА_2 тривалий час не проживає за вказаною адресою. Поліція проведеними розшуковими заходами місце перебування ОСОБА_2 не встановила. Зауважував, що з 03 травня 2019 року діти проживають з ним за адресою: АДРЕСА_2 , а наразі за адресою: по АДРЕСА_3 , що підтверджується актом обстеження умов проживання від 06 жовтня 2022 року. Посилався на те, що 27 червня 2022 року заступником начальник відділу Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сидоренко Р.Г. при примусовому виконанні виконавчого листа №356/655/15-ц, виданого 24.11.2015 Березанським міським судом Київської області, була винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. 28 червня 2023 року ОСОБА_1 подав клопотання про закінчення виконавчого провадження до Голосіївського ВДВС у місті Києві за вх. 20819. 12 липня 2023 року за вихідним номером від 06.07.2023 адвокат Бочаров С.В. отримав листа за підписом начальника відділу Н. Менчиць про те, що згідно частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено виключний перелік підстав закриття виконавчого провадження про стягнення періодичних платежів, у тому числі скасування або визнання не чинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Оскільки фактичне проживання дітей разом з боржником не є підставою для закінчення виконавчого провадження, то правові підстави для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження відсутні. Наполягав на тому, що з травня 2019 року існують обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, у зв`язку з чим просив вимоги його заяви задовольнити. Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 21 вересня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено. Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення або змінити рішення, задовольнити вимоги поданої ним заяви. Уважає ухвалу суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою. У мотивування скарги зазначає, що суд першої інстанції незаконно і безпідставно відмовив йому у задоволенні заяви, оскільки з травня 2019 року існують обставини, які істотно ускладнюють виконання рішення, а саме, фактично, виконання рішення роблять неможливим, у зв`язку з чим відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» підставою для закінчення виконавчого провадження може бути визнання судом виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню. Інші учасники справи не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направили. Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відмовляючи у задоволенні заяви суд першої інстанції виходив з того, що виконавчий документ, який просить визнати таким, що не підлягає виконанню ОСОБА_1 , не виданий помилково, у порядку, визначеному законом, не встановлено, що обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, рішення суду в порядку статті 273 ЦПК України щодо звільнення від сплати аліментів не виносилося. Висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону. Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом установлено, що заочним рішенням Березанського міського суду Київської області від 06 жовтня 2015 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/2 частини від усіх видів його доходу щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16 липня 2015 року і до досягнення ними повноліття. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 243,60 грн на користь держави. 24 листопада 2015 року ОСОБА_2 отримала виконавчий лист на підставі рішення суду від 06 жовтня 2015 року. Згідно копії постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 27 червня 2022 року у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_1, винесеної заступником начальника відділу Голосіївського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сидоренком Р.Г., державним виконавцем постановлено звернути стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 28 червня 2023 року боржник ОСОБА_1 та його адвокат в межах виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 звернулися до Голосіївського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з клопотанням про зупинення виконавчих дій у зв`язку з виникненням обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення виконавчих дій. У відповідь на вказане вище клопотання 06 липня 2023 року начальник Голосіївського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Н. Менчиць повідомила представнику боржника Бочарову С.В. про те, що згідно частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено виключний перелік підстав закриття виконавчого провадження про стягнення періодичних платежів, у тому числі скасування або визнання не чинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Оскільки фактичне проживання дітей разом з боржником не є підставою для закінчення виконавчого провадження, то правові підстави для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження відсутні. На підтвердження факту проживання дітей боржника ОСОБА_3 та ОСОБА_4 разом з ним, заявник надав наступні документи: копію акту обстеження умов проживання від 06 жовтня 2022 року; копії довідок від 25 липня 2022 року №56, №57, виданих в.о. директора школи І-ІІІ ступенів №58 Шевченківського району м. Києва. Звертаючись до суду із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, ОСОБА_1 посилається на те, що діти проживають разом з ним та перебувають на його утриманні, відтак, факт проживання дітей разом з ним свідчить про припинення у нього обов`язку з виконання рішення суду про стягнення аліментів відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження». Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Частинами першою-третьою статті 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. За змістом статті 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Згідно частини першої статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Частиною другою статті 432 ЦПК України передбачено, що суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання. Відповідно до частини п`ятої статті 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. Згідно пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення. Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. За змістом частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси (частина третя статті 18 ЦПК України). Таким чином, з аналізу змісту вказаної вище норми права вбачається, що факт проживання дітей з батьком, з якого за рішенням суду за позовом матері дітей стягуються аліменти на утримання дітей, може слугувати підставою для звернення батька до суду з позовом про звільнення від сплати аліментів. З матеріалів справи вбачається, що рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів є чинним, а відтак підлягає виконанню. Виконавчий документ, який просить визнати таким, що не підлягає виконанню ОСОБА_1 , не виданий помилково, у порядку, визначеному законом, не встановлено, що обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, рішення суду в порядку статті 273 ЦПК України щодо звільнення від сплати аліментів не виносилося. У зв`язку із зазначеним, обставини, на які посилається ОСОБА_1 як на підставу для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є істотними, проте підлягають доведенню при вирішенні спору про звільнення від сплати аліментів, про що обґрунтовано зазначено судом першої інстанції. Виходячи з вищевикладеного, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 таким, що не підлягає виконанню. Таким чином, доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції та власного тлумачення характеру спірних правовідносин і встановлених судом обставин. Такі доводи оцінені судом першої інстанції та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи. Згідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав до його скасування колегія суддів не вбачає. Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Березанського міського суду Київської області від 21 вересня 2023 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий В.В. Гуль Судді Ю.О. Матвієнко Я.С. Мельник