Ухвала КГС ВС № 922/2828/23
від 29.02.2024 · ГосподарськаУХВАЛА 29 лютого 2024 року м. Київ cправа № 922/2828/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Ємця А.А. (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т. М. перевіривши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Мкртчяна Юрія Робертовича (далі - ФОП Мкртчян Ю. Р., скаржник) на постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.12.2023 у справі №922/2828/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чаплинка" до Фізичної особи-підприємця Мкртчяна Юрія Робертовича про стягнення 380 966,11 грн ВСТАНОВИВ: ФОП Мкртчян Ю. Р. звернувся 12.01.2024 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.12.2023 та залишити в силі рішення Господарського суду Харківської області від 05.09.2023 у справі № 922/2828/23. 15.01.2024 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Ємця А.А. (суддя-доповідач), суддів: Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.02.2024 касаційну скаргу ФОП Мкртчяна Ю. Р. залишено без руху: надано строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху та вказано усунути недоліки, встановлені в даній ухвалі у такий спосіб: подати суду уточнену касаційну скаргу в якій зазначити саме з якими судовими рішеннями не погоджується скаржник та уточнити яке саме рішення суду апеляційної інстанції скаржник просить скасувати На виконання вимог ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.02.2024, ФОП Мкртчян Ю. Р. 09.02.2024 (згідно з поштовою відміткою на конверті) подано клопотання про усунення недоліків касаційної скарги до якого додано касаційну скаргу (виправлену). Відповідно до ч. 1 ст. 294 ГПК України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій повідомляється про дату, час і місце розгляду скарги, а також про витребування матеріалів справи. До відкриття касаційного провадження учасники справи мають право подати заперечення проти відкриття касаційного провадження (ч. 2 цієї статті). З огляду на те, що скаржником усунуто недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, тому відповідно до частини 3 статті 174 ГПК України вона вважається поданою у день первинного її подання та є такою, що відповідає вимогам статті 290 ГПК України. За змістом частини 3 статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Відповідно до частини третьої статті 294 ГПК України питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 292 цього Кодексу. Положеннями частини четвертої статті 294 ГПК України визначено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. За правилами пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Перевіривши касаційну скаргу ФОП Мкртчяна Ю. Р., Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга відповідає вимогам статті 290 ГПК України щодо форми та її змісту. Так касаційна скарга подана на підставі пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України, з обґрунтуванням того, в чому полягає порушення норм матеріального та процесуального права судом апеляційної інстанції, з урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та підпунктів "а" та "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України. Стаття 129 Конституції України, положення якої кореспондуються зі змістом статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і частини першої статті 17 ГПК України, серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом. Приписами пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Отже, перелік випадків для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, наведений у пункті 2 частини другої статті 287 ГПК України, є вичерпним. Згідно з частиною п`ятою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За змістом частини сьомої статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. Позов у зазначеній справі подано у 2023 році. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 01.01.2023 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2 684 гривні. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. Предметом позову у справі №922/2828/23 є стягнення 380 966,11 грн, з яких: 266 297,63 грн - заборгованість з орендної плати; 16 333,48 грн - 3% річних; 98 335,00 грн - інфляційні втрати., а, отже, ціна позову у цій справі не перевищує та є меншою п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб х 2 684, 00 = 1 342 000, 00 грн). Верховний Суд звертає увагу на те, що за такого правового регулювання можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики та обставин конкретної справи, при наявності випадків, передбачених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини третьою статті 287 ГПК України. Обґрунтовуючи випадки для відкриття касаційного провадження, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник, зокрема, зазначив, що відповідно до підпунктів "а" та "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має виняткове значення для скаржника. Отже, колегія суддів, беручи до уваги обставини справи та предмет спору, вважає, що на момент відкриття касаційного провадження доводи ФОП Мкртчяна Ю. Р. стосовно того, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має виняткове значення для скаржника, не є очевидно неприйнятними, а відтак подані матеріали достатні для касаційного розгляду на підставі пунктів 1,3,4 частини другої статті 287 ГПК України та підпунктів "а" та "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України. З огляду на викладене Касаційний господарський суд вважає, що подані матеріали достатні для касаційного розгляду. Згідно з частиною четвертою статті 301 ГПК України, перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження. За приписами частини тринадцятої статті 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Отже розгляд даної справи належить здійснити в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи. Згідно із статтею 295 ГПК України, учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження. Оскільки подання відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі є правом учасників справи, у разі реалізації такого права суд касаційної інстанції встановлює відповідний строк для подання зазначеного відзиву. Верховний Суд звертає увагу, що з 04 листопада 2023 року набрав чинності Закон України від 19.10.2023 №3424-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов`язків учасників судової справи». Зокрема, приписами частини шостої статті 6 ГПК України (у редакції Закону, з урахуванням змін) унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат. Ураховуючи доводи касаційної скарги, які не є очевидно неприйнятними, письмову форму матеріалів справи №922/2828/23, з огляду на технічний стан функціонування та наповнення Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи на момент прийняття ухвали, Суд доходить висновку про необхідність витребування копії матеріалів справи, необхідних для розгляду скарги. Керуючись статтями 119, 234, 287-290, 294, 295, 301 ГПК України,
УХВАЛИВ:
1. Відкрити касаційне провадження у справі № 922/2828/23 за касаційною скаргою ФОП Мкртчян Ю. Р. на постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.12.2023 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
2. Учасники справи мають право подати відзиви на касаційну скаргу до 18 березня 2024 року до Верховного Суду Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, або через «Електронний суд». Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.
3. Повідомити учасників справи, що з 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв`язку, у зв`язку з чим відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
4. Витребувати із Господарського суду Харківської області та/або Східного апеляційного господарського суду матеріали справи №922/2828/23.
5. Надіслати копію цієї ухвали Господарському суду Харківської області та Східному апеляційному господарському суду.
6. Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://supreme.court.gov.ua. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя А. Ємець Суддя І. Бенедисюк Суддя Т. Малашенкова