Постанова 4854 № 420/9436/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 лютого 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/9436/23 Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я Дата і місце ухвалення 30.11.2023р., м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: судді доповідача Шеметенко Л.П. судді Градовського Ю.М. судді Турецької І.О. розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, визнання протиправним звільнення та поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, В С Т А Н О В И В: У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати п. 1 Наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 29 березня 2023 №777 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ОРУП №1 в Одеській області» в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції ОСОБА_1 ; - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 01.04.2023 №357 о/с; - зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області поновити ОСОБА_1 на посаді начальника сектору агентурно-оперативної роботи відділу кримінальної поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області; - стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток у розмірі 56530 грн. за час вимушеного прогулу, виходячи з 01 квітня 2023 року по день ухвалення рішення у справі. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просив скасувати рішення суду та прийняти нове судове рішення про задоволення позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт вказує, що підстави у зв`язку з якими було прийнято оскаржувані накази співпадають з підставами, за які він притягується до кримінальної відповідальності, з огляду на що, за відсутності відповідного вироку суду, він не може бути звільнений зі служби. На думку апелянта, з огляду на те, що він притягується до кримінальної відповідальності за діяння, які були підставою для видання оскаржуваного наказу, необґрунтованими є висновки суду про те, що він мав доводити свою невинуватість, та спростувати обставини порушення службової дисципліни та обов`язків поліцейського, наведених у висновку службового розслідування. Апелянт вказав, що зазначені в матеріалах службового розслідування обставини нібито порушення позивачем службової дисципліни співпадають із обставинами, які орган досудового розслідування вважає кримінально караними. В апеляційній скарзі позивач зазначив, що одночасне службове розслідування кримінального правопорушення з метою притягнення за ті самі дії, у скоєнні яких він тільки підозрюється законодавством, не передбачено. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), згідно якого суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю. Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 проходив службу в органах Національної поліції на посаді начальника сектору агентурно-оперативної роботи відділу кримінальної поліції Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області. 06.03.2023 року до Головного управління Національної поліції в Одеській області надійшла інформація про отримання неправомірної вигоди поліцейськими Одеського районного управління поліції № 1 (далі ОРУП № 1) ГУНП в області. У зв`язку з отриманням зазначеної інформації начальником УГІ ГУНП в Одеській області 06.03.2023 року було подано начальникові ГУНП в Одеській області доповідну записку стосовно порушення службової дисципліни, зокрема, неналежного виконання службових обов`язків окремими посадовими особами Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в області, що призвело до затримання 06.03.2023 року начальника сектору агентурно-оперативної роботи відділу кримінальної поліції ОРУП № 1 ГУНП в області капітана поліції Р.Островського та оперуповноваженого цього ж сектору капітана поліції С.Порущенка працівниками Територіального управління ДБР, розташованого у місті Миколаєві, спільно із співробітниками Одеського управління ДВБ Національної поліції України та прокуратури Одеської області, у межах кримінального провадження № 4202216000000397 від 15.12.2022 року, унесеного до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. На підставі зазначеної доповідної записки від 06.03.2023 року № 55/638 начальником Головного управління Національної поліції в Одеській області 07.03.2023 року прийнято наказ № 585 «Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії». Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 21.03.2023 року № 696 було продовжено термін службового розслідування до 24.03.2023 року. За наслідком проведення службового розслідування 24.03.2023 року Дисциплінарною комісією підготовлено висновок, який у той же день затверджено начальником ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 . В подальшому, на підставі висновку службового розслідування начальником ГУНП в Одеській області було прийнято наказ від 29.03.2023 року №777, пунктом 1 якого за скоєння дисциплінарного проступку, що виразилося у грубому порушенні вимог пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 18, пунктів 1, 2, 3, 26 частини першої статті 23, частини першої, другої, третьої, шостої, сьомої статті 29, частини третьої, п`ятої, шостої статті 34, частини першої, абзацу другого частини п`ятої, частини шостої статті 37, частини сьомої статті 42, частини першої статті 43, пункту 1 частини третьої, шостої статті 45, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1,2,3,4,6,7,8,11,13 частини третьої статті 1, пунктів 4,5,6,7,8 частини першої статті 3, частини п`ятої та шостої статті 15 Дисциплінарного статут Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018, частини першої, другої, третьої статті 6 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», частини першої статті 22, частини першої статті 24, статті 38 Закону України «Про запобігання корупції», пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС Україні від 07.11.2018 року № 893, розділу VII Інструкції про організацію оперативно-розшукової діяльності та негласної роботи оперативними підрозділами Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 05.05.2016 №07, абз. другого, третього та четвертого пункту 1 розділу ІІ, абзацу третього пункту 4 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, пунктів 6,7 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затверджених наказом МВС України від 08.02.2019 №100, підпункту 15 пункту 3 наказу Національної поліції України від 23.09.2016 № 920 «Про заходи щодо укріплення службової дисципліни в органах та підрозділах Національної поліції», підпункту 12 пункту 1 наказу ГУНП в області від 02.01.2023 №1 «Про вчинення кримінальних правопорушень поліцейських ГУНП упродовж 2022 року та додаткові заходи щодо зміцнення службової дисципліни», пп.2. п.2 наказу ГУНП в області від 03.01.2023 №7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», пунктів 2.1 розділу ІІ, 3.1, 3.2 розділу ІІІ Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУ НП в області від 01.02.2021 №177, пунктів 2.16, 2.18, 2.19, 3.8 та 3.9 посадової інструкції 23.01.2023 №60/вн/44ДСК, до капітана поліції ОСОБА_1 , начальника сектору агентурно-оперативної роботи відділу кримінальної поліції ОРУП №1 ГУНП в Одеській області застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Наказом ГУНП в Одеській області №357 о/с від 01.04.2023 року капітана поліції ОСОБА_1 , начальника сектору агентурно-оперативної роботи відділу кримінальної поліції ОРУП №1 ГУНП в Одеській області звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції). Не погоджуючись з вказаними наказами в частині застосування дисциплінарного стягнення та звільнення зі служби в поліції, позивач оскаржив їх до суду першої інстанції. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач правомірно застосував до позивача дисциплінарне стягнення шляхом звільнення з займаної посади, у зв`язку із наявністю факту вчиненого ним дисциплінарного проступку, а тому відсутні підстави для визнання протиправними та скасування спірних наказів. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, вважає його правильним та таким, що відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права, з огляду на наступне. З висновку дисциплінарної комісії, затвердженого 24.03.2023 року вбачається, що в ході проведеного службового розслідування дисциплінарною комісією з копій окремих процесуальних документів по кримінальному провадженню № 42022160000000397 від 15.12.2022 року, які надійшли з Територіального управління ДБР, розташованого у місті Миколаєві було встановлено, що 13.12.2022 року до Одеського управління ДВБ Національної поліції України із заявою звернулись ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , які раніше притягувались до кримінальної відповідальності у сфері обігу наркотичних засобів. Останні поскаржилися на дії капітанів поліції Р.Островського та С.Порущенка, які, зі слів заявників, вимагають неправомірну вигоду за не притягнення їх до кримінальної відповідальності у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. У зв`язку з вказаним 15.12.2022 року було відкрито кримінальне провадження № 420022160000000397 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. В ході службового розслідування з пояснень ОСОБА_5 , наданих 15.03.2023 року, дисциплінарною комісією було встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 являються наркозалежними особами. Зі слів опитаного, капітани поліції ОСОБА_8 та ОСОБА_9 постійно вимагали неправомірну вигоду за не притягнення їх до кримінальної відповідальності. Опитаний ОСОБА_6 повідомив, що 06.03.2023 року о 08:30 він разом із своєю дружиною на автомобілі «Chevrolet Laccetti», номерні знаки НОМЕР_1 , під`їхали до будинку АДРЕСА_1 . Перебуваючи на майданчику, де раніше бачили папугу та білку, вирішили їх погодувати. Під час годування тварин, як стверджував опитаний, до них підійшли капітани поліції ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , одягнені у цивільний одяг. Останні затримали їх. При цьому капітан поліції ОСОБА_8 без попередження та безпричинно одягнув йому кайданки на руки спереду, а капітан поліції ОСОБА_9 забрав у ОСОБА_10 мобільний телефон. Зі слів опитуваного, далі працівники поліції поводили себе зухвало та ніяк не реагували на той факт, що у затриманих жодних заборонених речей не було. В свою чергу, як вказує опитаний, поліцейські постійно комусь телефонували та називали їх анкетні дані. Поліцейські знову зателефонували якійсь особі, яку попрохали приїхати та привезти наркотичні засоби, щоб підкинути їх сім`ї ОСОБА_11 . У подальшому капітан поліції ОСОБА_8 , шляхом проникнення до автомобіля «Chevrolet Lacetti», номерні знаки НОМЕР_1 , обшукав його без дозволу опитаного та його дружини. В процесі незаконного обшуку, як ствердив опитаний, він повідомив капітану поліції ОСОБА_12 про наявність грошових коштів у бардачку, що зацікавило останнього. Закінчивши обшук автомобіля, капітан поліції ОСОБА_8 разом із ОСОБА_13 підійшли до ОСОБА_10 , яка перебувала з капітаном поліції С.Порущенком. Капітан поліції ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_14 , щоб вона погодилась на те, щоб взяти на себе відповідальність за зберігання одного «чеку» метадону. На його пропозицію, остання знову наголосила, що при собі немає жодних заборонених речей. У зв`язку з цим, як ствердив ОСОБА_6 , капітан поліції ОСОБА_8 повідомив, що зараз приїде слідчо-оперативна група та все одно знайде у них один «чек» метадону. Далі, згадані поліцейські провели обшук. При цьому капітан поліції ОСОБА_9 особисто обшукував ОСОБА_15 та перевірив кишені, а капітан поліції ОСОБА_8 - ОСОБА_5 , аналогічним чином. Однак жодних заборонених речей знову виявлено не було. ОСОБА_6 у своєму поясненні вказав на те, що через деякий час приїхала слідчо-оперативна група, на що капітан поліції ОСОБА_8 повідомив, що він зробить по-іншому та підійшов до працівників слідчо-оперативної групи. Поспілкувавшись з ними пару хвилин, капітан поліції ОСОБА_8 повернувся до затриманих та запитав про наявну кількість грошей. У свою чергу опитаний проінформував, що є шість тисяч гривень у автомобілі, а десять тисяч гривень на картці у дружини. Згодом, за словами ОСОБА_5 , капітан поліції ОСОБА_8 наказав ОСОБА_14 разом з капітаном поліції С.Порущенком йти до банкомату, де зняти готівку. В цей час слідчо-оперативна група поїхала, не склавши жодних документів. М. ОСОБА_11 вказав на те, що залишившись з ним на одинці, капітан поліції ОСОБА_8 у погрозливій формі заявив, що якщо він знову їх побачить на цьому місці без попередження, то підкине наркотичні засоби та відправить у в`язницю. Лише після цього, як стверджує опитаний, капітан поліції ОСОБА_8 зняв з нього кайданки. Далі вони підійшли до автомобіля, де, як вказав опитаний, він присів на водійське місце, а капітан поліції ОСОБА_8 залишився біля водійських дверей. Коли останній побачив капітана поліції ОСОБА_16 та ОСОБА_15 , які поверталися до автомобіля, він наказав опитаному передати йому гроші, що ОСОБА_17 . ОСОБА_11 і зробив. Після цього, капітан поліції ОСОБА_8 поцікавився сумою грошей, однак через хвилювання ОСОБА_6 не зміг зразу відповісти, тому останній повернув йому передані грошові кошти та наказав перерахувати при ньому. У подальшому ОСОБА_6 перерахував шість тисяч гривень купюрами по двісті гривень, які поліцейський відразу ж забрав та поклав їх до своєї правої кишені куртки. У цей час, зі слів опитаного, до автомобіля підійшла його дружина з капітаном поліції С.Порущенком та передала пачку грошових коштів капітану поліції ОСОБА_12 , який їх знову сховав до правої кишені своєї куртки. Після цього ОСОБА_6 з дружиною поїхали, а працівники поліції були затриманні контролюючими органами. Аналогічні пояснення з цього приводу надала ОСОБА_7 (пояснення від 15.03.2023). Також остання факти незаконних дій капітанів поліції ОСОБА_16 та ОСОБА_18 , щодо незаконного затримання опитаної, її чоловіка, застосування до останнього кайданків, проведення обшуків, вимагання та отримання поліцейськими неправомірної вигоди, підтвердила. Дисциплінарною комісією встановлено, що відповідні покази ОСОБА_6 та ОСОБА_7 надавали під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022160000000397, розпочатому за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України (протоколи допиту свідків від 16.12.2022 та від 06.03.2023). Копії вказаних процесуальних документів офіційно долучені до матеріалів службового розслідування. Дослідженням доводів родини ОСОБА_11 встановлено, що 06.03.2023 року о 09:03 на спецлінію « 102» УОАЗОР ГУНП в області надійшло телефонне повідомлення капітана поліції Р. Островського, який повідомив, що по АДРЕСА_2 затримано ОСОБА_19 , 1979 року народження, та ОСОБА_20 , 1981 року народження, які рухались на автомобілі «Chevrolet Lacetti», номерні знаки НОМЕР_1 , та розповсюджували наркотичну речовину «метадон». Також капітан поліції ОСОБА_8 попросив викликати слідчо-оперативну групу ОРУП № 1 ГУНП в області (ЄО № 4202). Встановлено, що одразу ж на місце події було направлено слідчо-оперативну групу, до складу якої входили: старший дізнавач сектору дізнання ОРУП № 1 ГУНП в області старший лейтенант поліції ОСОБА_21 (спеціальний жетон № 0017151), заступник начальника сектору криміналістичного забезпечення слідчого відділу ОРУП № 1 ГУНП в області капітан поліції ОСОБА_22 (спеціальний жетон № 0040564) та поліцейський-водій сектору логістики ОРУП № 1 ГУНП в області сержант поліції ОСОБА_23 (спеціальний жетон № 0129096), що підтверджується копією з книги нарядів ОРУП № 1 ГУНП в області №

213. Допитані в ході проведення службового розслідування ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ОСОБА_23 підтвердили, що 06.03.2023 року вони, після повідомлення чергового про надходження на спецлінію « 102» повідомлення про виявлення наркотиків, виїхали на місце події за адресою: АДРЕСА_3 та прибули туди о 09:50. Вказані особи підтвердили, що на місці події перебували незнайомі їй чоловік, жінка, капітан поліції ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Старший лейтенант поліції ОСОБА_21 пояснила, що в ході розмови з капітаном поліції Р.Островським, їй стало відомо, що вказані громадяни, які перебували на місці події, розкладали «закладки» неподалік вказаної адреси, однак заборонених речовин у них при собі не виявлено. Також капітан поліції ОСОБА_8 повідомив, що у чоловіка при собі вірогідно наркотичних або психотропних речовин не має, однак можливо вони є у вказаної жінки. Проте остання при розмові з капітаном поліції ОСОБА_8 стверджувала, що в неї також наркотичних засобів не було, у зв`язку з чим вона буде викликати адвоката. Після розмови з капітаном поліції Р.Островським, зі слів опитаної, вона зателефонувала начальникові сектору дізнання ОРУП № 1 ГУ в області капітану поліції ОСОБА_24 , якій доповіла про ситуацію на місці події. Вказаний факт також підтвердила у своєму поясненні капітан поліції ОСОБА_25 (пояснення від 14.03.2023). У подальшому, як ствердила старший лейтенант поліції ОСОБА_26 , вона пояснила капітану ОСОБА_12 , що питання з приводу внесення відомостей до ЄРДР та проведення обшуку її керівник повинна погодити з посадовими особами Київської окружної прокуратури м. Одеси. У свою чергу, як стверджувала у поясненні старший лейтенант поліції ОСОБА_26 , капітан поліції ОСОБА_8 повідомив їй, що нічого не потрібно, оскільки у вказаних осіб нічого не виявлено. Про дану розмову остання знову доповіла капітану поліції ОСОБА_25 , яка це підтвердила у своєму пояснені від 14.03.2023 року. З урахуванням зазначених обставин, старший лейтенант поліції ОСОБА_26 повідомила капітану поліції ОСОБА_12 , що він повинен зателефонувати на спеціальну лінію « 102» та повідомити, що його попереднє повідомлення не підтверджується, про що у подальшому скласти письмовий рапорт. У весь цей час, як ствердила опитана, капітан поліції ОСОБА_9 перебував біля жінки та чоловіка, у якого на руках були одягнуті кайданки. У подальшому, зі слів опитаної, вона та інші члени слідчо-оперативної групи повернулись до ОРУП № 1 ГУНП в області. Аналогічні пояснення з цього приводу надали капітан поліції ОСОБА_27 та сержант поліції ОСОБА_28 (пояснення від 14.03.2023 та 15.03.2023 відповідно), які 06.03.2023 виїжджали на місце події. Також капітан поліції ОСОБА_27 та сержант поліції ОСОБА_28 зауважили, що на місці пригоди вони перебували на протязі п`ятнадцяти-двадцяти хвилин, при цьому у весь цей час затриманий чоловік перебував у кайданках. Вивченням інформації, яка зареєстрована у Інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України», встановлено, що 06.03.2023 року о 09:55 на спецлінію «102» УОАЗОР ГУНП в області надійшло телефонне повідомлення капітана поліції Р.Островського, який повідомив, що після поверхневого огляду наркотичних засобів не виявлено. Громадянин ОСОБА_6 повідомив, що вони лише шукали наркотичну речовину, а не розкладали її. Вказана інформація, як встановлено у ході службового розслідування, була приєднана до матеріалів ЄО № 4202. Рішення по вказаним матеріалам ще не прийнято. 3 урахуванням зазначеного, як встановила дисциплінарна комісія з пояснень родини ОСОБА_11 та окремих процесуальних документів по кримінальному провадженню № 42022160000000397, капітани поліції ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , які були обізнані про причетність ОСОБА_5 та ОСОБА_10 до кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, на порушення вимог пунктів 6, 7 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, абзацу третього пункту 4 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, з початку поточного року до 06.03.2023 вказану інформацію від єдиного обліку Національної поліції України укрили та в ЖЄО ОРУП № 1 ГУНП в області не реєстрували. Навпаки, у порушення частин першої, другої, третьої статті 6 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», без відкриття кримінального провадження, у тому числі, відповідної оперативно-розшукової справи, безпідставно (без письмових доручень, постанов слідчого, вказівок прокурора, ухвал слідчого судді здійснювали оперативно-розшукові заходи (слідчі (розшукові) дії у відношенні родини ОСОБА_11 , яких підозрювали у вчиненні злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Дисциплінарна комісія зазначила, що окрім цього, 06.03.2023 з 09:00 до 10:10 капітан поліції ОСОБА_8 продовжив порушувати зазначенні вище вимоги чинного законодавства України, у тому числі, передбаченні частиною першою, другою, третьою, шостою, сьомою статті 29 частиною третьою, п`ятою, шостою статті 34, частиною першою, абзацом другим частини четвертої, абзацом другим частини п`ятої, частини шостої статті 37, пунктів 1, 2, 3 частини першої, частини третьої статті 38, частинами сьомою, десяток статті 42, частиною першою статті 43, підпунктами а, б, в, г, ґ пункту 1 частини третьої статті 45 Закону України «Про Національну поліцію». За результатами службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла висновку, що капітан поліції ОСОБА_8 порушив вимоги частини першої, другої, третьої, шостої, сьомої статті 29, частини третьої, шостої статті 34, частини першої, абзацу другого частини четвертої, абзацу другого частини п`ятої, шостої статті 37, пунктів 1,2,3 частини першої, третьої статті 38, частини сьомої, десятої статті 42, частини першої статті 43, підпунктів а, б, в, г, ґ пункту 1 частини третьої статті 45 Закону України «Про Національну поліцію», підпункту 2 пункту 2 наказу ГУНП в області від 03.01.2023 року « 7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», що виразилось у безпідставному обмеженні 06.03.2023 року волі ОСОБА_5 , застосуванні до нього кайданків, у тому числі, без попередження, проникненні до автомобіля «Chevrolet Lacetti», номерні знаки НОМЕР_1 , проведенні у транспортному засобі обшуку, нескладені процесуальних документів (з приводу затримання останнього та проведення обшуку у транспортному засобі), передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України та неінформуванні про вказані дії керівництва ОРУП № 1 ГУНП в області. Також у висновку службового розслідування зазначено, що у порушення вимог пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону У країни «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної полії України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, абзаців другого, третього та четвертого пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вчинили корупційні діяння, пов`язанні з вимаганням та отриманням від родини ОСОБА_11 неправомірної вигоди у розмірі 16 000 грн. за непритягнення ОСОБА_5 та ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності. Дисциплінарна комісія вказала на те, що в силу наявного досвіду роботи в органах поліції капітан поліції ОСОБА_8 , який додатково був ознайомлений з вимогами статей 22, 23 Закону України «Про запобігання корупції», про що свідчать окремі відомості, знав та розумів, що він є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції». У зв`язку з цим, як вважала дисциплінарна комісія, даний поліцейський використав службове становище з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб. При цьому, під час отримання неправомірної вигоди капітан поліції ОСОБА_8 від грошових коштів не відмовився та письмово керівника не повідомив, чим порушив вимоги частини першої статті 22, частини першої статті 24 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.01.2014 № 1700-VII, пунктів 6, 7 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 №

100. У висновку зазначено, що протиправні дії капітана поліції Р.Островського призвели до грубого порушення службової дисципліни, відкриття кримінального провадження, оголошення останньому підозри про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, його затримання та обрання запобіжного заходу, що набуло суспільного резонансу, негативно вплинуло на формування громадської думки щодо стану правопорядку в діяльності поліції та рівня довіри населення до поліції. Дисциплінарна комісія дійшла висновку, що капітан поліції ОСОБА_8 своїми діями, пов`язаними з чисельними порушеннями службової дисципліни, дискредитував звання поліцейського. Також у висновку зазначено, що капітан поліції ОСОБА_8 порушив вимоги пунктів 2, 4 частини третьої статті 1, пунктів 1, 7, 8 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року, пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», розділу VII Інструкції про організацію оперативно-розшукової діяльності та негласної роботи оперативними підрозділами Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 05.05.2016 року № 07, що виразилось у відсутності з 01.03.2023 року належного контролю за організацією та здійсненням оперативно-розшукової діяльності та негласної роботи підлеглим, незадовільній організації та роботі з агентами. З урахуванням наявності обставин, що обтяжують відповідальність позивача, а саме, вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що капітан поліції ОСОБА_8 вчинив дисциплінарний проступок, що виразився у грубому порушенні вимог пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 18, пунктів 1, 2, 3, 26 частини першої статті 23, частини першої, другої, третьої, шостої, сьомої статті 29, частини третьої, п`ятої, шостої статті 34, частини першої, абзацу другого частини п`ятої, частини шостої статті 37, частини сьомої статті 42, частини першої статті 43, пункту 1 частини третьої, шостої статті 45, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1,2,3,4,6,7,8,11,13 частини третьої статті 1, пунктів 4,5,6,7,8 частини першої статті 3, частини п`ятої та шостої статті 15 Дисциплінарного статут Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018, частини першої, другої, третьої статті 6 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», частини першої статті 22, частини першої статті 24, статті 38 Закону України «Про запобігання корупції», пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС Україні від 07.11.2018 року № 893, розділу VII Інструкції про організацію оперативно-розшукової діяльності та негласної роботи оперативними підрозділами Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 05.05.2016 №07, абз. другого, третього та четвертого пункту 1 розділу ІІ, абзацу третього пункту 4 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, пунктів 6,7 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затверджених наказом МВС України від 08.02.2019 №100, підпункту 15 пункту 3 наказу Національної поліції України від 23.09.2016 № 920 «Про заходи щодо укріплення службової дисципліни в органах та підрозділах Національної поліції», підпункту 12 пункту 1 наказу ГУНП в області від 02.01.2023 №1 «Про вчинення кримінальних правопорушень поліцейських ГУНП упродовж 2022 року та додаткові заходи щодо зміцнення службової дисципліни», пп.2. п.2 наказу ГУНП в області від 03.01.2023 №7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», пунктів 2.1 розділу ІІ, 3.1, 3.2 розділу ІІІ Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУ НП в області від 01.02.2021 №177, пунктів 2.16, 2.18, 2.19, 3.8 та 3.9 посадової інструкції 23.01.2023 №60/вн/44ДСК, до капітана поліції ОСОБА_1 , начальника сектору агентурно-оперативної роботи відділу кримінальної поліції ОРУП №1 ГУНП в Одеській області застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, що виразилося в особистій недисциплінованості, умисному невиконанні норм діючого законодавства України, дискредитації звання поліцейського, укритті з січня 2023 року до 06.03.2023 від єдиного обліку Національної поліції України інформації про причетність родини ОСОБА_11 до кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, безпідставному здійсненні у відношенні них оперативно-розшукових заходів, безпідставному обмеженні 06.03.2023 волі ОСОБА_5 , застосуванні до нього кайданків, у тому числі, без попередження, проникненні до автомобіля «Chevrolet Lacetti», номерні знаки НОМЕР_1 , проведенні у транспортному засобі обшуку, нескладені процесуальних документів (з приводу затримання останнього та проведення обшуку у транспортному засобі), передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, вступі у корупційні діяння, пов`язанні з вимаганням та отриманням від ОСОБА_5 та ОСОБА_10 неправомірної вигоди за не притягнення до кримінальної відповідальності. При цьому, у процесі отримання неправомірної вигоди, капітан поліції ОСОБА_8 від грошових коштів не відмовився і письмово керівникові не повідомив та не стримував капітана поліції С.Порущенка від учинення правопорушень. Відсутності з 01 до 06.03.2023 року належного контролю за організацією та здійсненням оперативно-розшукової та негласної роботи підлеглим, незадовільній організації та роботі з агентами. Таким чином, у зв`язку з встановленням за наслідком проведення службового розслідування факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку, до нього було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За приписами частини першої статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Відповідно до преамбули Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII від 02.07.2015 року (надалі - Закон №580-VIII), цей Закон визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України. Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 18 Закону №580-VIII, поліцейський зобов`язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини. Пунктами 1, 2, 3 та 26 частини 1 статті 23 Закону №580-VIII визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; здійснює оперативно-розшукову діяльність відповідно до закону. Згідно з частинами 1, 2 ст. 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України». Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Статтею 64 Закону №580-VIII визначено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки». Законом України від 15.03.2018 року № 2337-VIII затверджений Дисциплінарний статут Національної поліції України (надалі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. За приписами частин 1-3 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції. Відповідно до пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року №1179, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України; у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України; виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку, не допускати дискримінації в будь-якій формі. За положеннями пункту 3 та 4 розділу V Правил етичної поведінки, керівник органу (підрозділу) поліції повинен бути прикладом дотримання Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, професійно-етичних вимог, основних принципів професійної діяльності та правил поведінки поліцейських, визначених цими Правилами, а також вимагати їх дотримання від підлеглих; керівник органу (підрозділу) поліції не має права використовувати службове становище в особистих інтересах або інтересах третіх осіб. Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Згідно зі ст. 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. Статтею 18 Дисциплінарного статуту визначено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою. Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначений статтею 19 Дисциплінарного статуту. Так, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку. Дисциплінарним статутом визначено обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського та обставини, що обтяжують відповідальність поліцейського. У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення. Таким чином, підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і Законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів, інших нормативно-правових актів та Присяги. Відповідно до ч. 1 ст. 26 Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених розділом V Дисциплінарного статуту. Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження. Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа). Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів (ч. 3 ст. 26 Дисциплінарного статуту). Частиною 4 цієї статті визначено, що у разі якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським, стосовно якого призначено службове розслідування, вчинено інший дисциплінарний проступок, обставини його вчинення підлягають перевірці уповноваженою особою під час проведення такого службового розслідування. Згідно частин 5 та 6 статті 26 Дисциплінарного статуту, за результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Статтею 27 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення. Згідно ст. 29 Дисциплінарного статуту, у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Судом встановлено, що підставою для проведення службового розслідування, призначеного наказом ГУНП від 07.03.2023 року № 585, стала необхідність повної, всебічної та об`єктивної перевірки відомостей, викладених у доповідній записці УГІ ГУНП в Одеській області від 06.03.2023 року вих. № 55/638 стосовно порушення службової дисципліни, зокрема, неналежного виконання службових обов`язків окремими посадовими особами Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в області, що затримання, зокрема, позивача, працівниками ТУ ДБР, розташованого у місті Миколаєві у межах кримінального провадження № 42022160000000397 від 15.12.2022 року, унесеного до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. За наслідками проведеного службового розслідування, на підставі зібраних матеріалів, дисциплінарна комісія дійшла висновку про доведеність факту вчинення капітаном поліції Р.Островським дисциплінарного проступку, що виразився у грубому порушенні вимог Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», Закону України «Про запобігання корупції», а також інших нормативно-правових актів, які регламентують діяльність поліції, дискредитації звання поліцейського. Колегія суддів звертає увагу на те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють. З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, слідує, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. Як висновується з аналізу нормативно-правових актів, які регулюють діяльність працівників органів поліції, законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення. Протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності. Заперечуючи правомірність оскаржуваних наказів, позивач вказував на те, що висновок службового розслідування ґрунтується на відомостях, зазначених у повідомленні про підозру позивачів у кримінальному провадженні № 42022160000000397 від 15.12.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Позивач посилався на те, що за відсутності обвинувального вироку, яким би було встановлено, що позивач дійсно скоїв дії, які зазначені в оскаржуваному наказі, притягнення його до дисциплінарної відповідальності є незаконним. З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Законодавець розрізняє окремі види юридичної відповідальності поліцейського за вчинення протиправних діянь, зокрема, у розрізі кримінально-правого та дисциплінарно-правового аспектів. Кримінальна та дисциплінарна відповідальність є різними, окремими і самостійними видами відповідальності поліцейського. Порядок і підстави притягнення поліцейського до конкретного виду юридичної відповідальності здійснюється за окремими процедурами, урегульованими різними нормативно-правовими актами. Кримінальна відповідальність поліцейського настає у випадках вчинення ним кримінального правопорушення, а порядок застосування такого виду юридичної відповідальності визначено Кримінальним процесуальним кодексом України. Натомість, як визначено частиною другою статті 19 Закону № 580-VIII, підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. З аналізу норм законодавства, яке регулює особливості проходження служби в поліції слідує, що однією з підстав для звільнення зі служби в поліції є реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту. Іншою підставою звільнення є набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення. Верховний Суд у постанові від 02 жовтня 2019 року у справі № 804/4096/17 зазначав, що притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією або кримінального правопорушення (пункт 10 частини першої статті 77 Закону № 580-VІІІ), є окремими підставами для звільнення зі служби в поліції та припинення служби в поліції, не пов`язаними із притягненням особи до дисциплінарної відповідальності (пункт 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VІІІ). Акцентуючи увагу на тому, що Закон № 580-VІІІ виокремлює зазначені підстави для звільнення зі служби в поліції, Верховний Суд у справі № 804/4096/17 мав на меті звернути увагу, що вчинення поліцейським діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного. Отже, такі підстави для звільнення зі службі в поліції, як притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, не слід ототожнювати із підставами для притягненням до дисциплінарної відповідальності. Такої правової позиції дотримувався Верховний Суд і у подальшій правозастосовній практиці у подібних правовідносинах, зокрема у постановах від 07 лютого 2020 року у справі № 260/1118/18, від 26 листопада 2020 року у справі № 580/1415/19, від 22 лютого 2023 року у справі № 200/11036/20-а, від 14 березня 2023 року у справі № 320/1206/21 та багатьох інших. При цьому слід врахувати, що звільнення у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби не пов`язано з кримінально-правовою кваліфікацією тих самих діянь, які, водночас, стали підставою для службового розслідування та кримінального провадження. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 06 жовтня 1982 року у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 07 жовтня 1987 року у справі «C. v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви № 11882/85). Більше того, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11 лютого 2003 року у справі «Ringvold v. Norway», заява №34964/97). Відтак зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру. Таким чином, вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з`ясовувати склад дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію, ці ж самі дії особи отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи. Такий підхід до вирішення питання про правомірність притягнення осіб до дисциплінарної відповідальності застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17, а також Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 лютого 2020 року у справі № 260/1118/18, від 28 лютого 2020 року у справі № 825/1398/17, від 06 березня 2020 року у справі № 804/1758/18 та від 20 жовтня 2020 року у справі № 340/1502/19 та ін. Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем під час проведення службового розслідування досліджувались та аналізувались окремі процесуальні документи по кримінальному провадженню № 42022160000000397 від 15.12.2022 року, які надійшли з Територіального управління ДБР, розташованого у м. Миколаєві, а також пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які були безпосередніми фігурантами подій, які відбувались 06.03.2023 року, старшого дізнавача сектору дізнання ОРУП № 1 ГУНП в області старшого лейтенанта поліції Ташогло Л.М., заступника начальника сектору криміналістичного забезпечення слідчого відділу ОРУП № 1 ГУНП в області капітана поліції ОСОБА_22 , поліцейського-водія сектору логістики ОРУП № 1 ГУНП в області сержанта поліції ОСОБА_23 , які входили до складу слідчо-оперативної групи, що здійснювала виїзд на місце події 06.03.2023 року, начальника відділу кримінальної поліції Одеського районного управління № 1 ГУНП в області майора поліції ОСОБА_29 , заступника начальника управління поліції начальника кримінальної поліції Одеського районного управління № 1 ГУНП в області підполковника поліції ОСОБА_30 , начальника Одеського районного управління № 1 ГУНП в області полковника поліції ОСОБА_31 , здійснювалось вивчення інформації, яка зареєстрована у Інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» та ін. матеріали. Проаналізувавши отримані під час службового розслідування документи та пояснення працівників органів Національної поліції та безпосередніх фігурантів подій, які відбулись 06.03.2023 року, комісія дійшла висновку, що позивачем порушено службову дисципліну. Як зазначалось вище, порушення позивачем службової дисципліни дисциплінарна комісія вбачала, зокрема, в умисному невиконанні норм діючого законодавства України, дискредитації звання поліцейського, укритті з січня 2023 року до 06.03.2023 від єдиного обліку Національної поліції України інформації про причетність родини ОСОБА_11 до кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, безпідставному здійсненні у відношенні родини ОСОБА_11 оперативно-розшукових заходів, безпідставному обмеженні 06.03.2023 волі ОСОБА_5 , застосуванні до нього кайданків, у тому числі, без попередження, проникненні до автомобіля «Chevrolet Lacetti», номерні знаки НОМЕР_1 , проведенні у транспортному засобі обшуку, нескладені процесуальних документів (з приводу затримання останнього та проведення обшуку у транспортному засобі), передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, відсутності з 01.03.2023 року до 06.03.2023 року належного контролю за організацією та здійсненням оперативно-розшукової та негласної роботи підлеглим, незадовільній організації та роботі з агентами. Колегія суддів звертає увагу на те, що статтею 29 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський захід - це дія або комплекс дій превентивного або примусового характеру, що обмежує певні права і свободи людини та застосовується поліцейськими відповідно до закону для забезпечення виконання покладених на поліцію повноважень. Поліцейський захід застосовується виключно для виконання повноважень поліції. Обраний поліцейський захід має бути законним, необхідним, пропорційним та ефективним. Обраний поліцейський захід є законним, якщо він визначений законом. Поліцейському заборонено застосовувати будь-які інші заходи, ніж визначені законами України. У статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, які превентивні заходи може застосовувати поліція. До таких заходів віднесено, зокрема, перевірка документів особи; опитування особи; поверхнева перевірка і огляд; обмеження пересування особи, транспортного засобу або фактичного володіння річчю. Під час проведення превентивних поліцейських заходів поліція зобов`язана повідомити особі про причини застосування до неї превентивних заходів, а також довести до її відома нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються такі заходи. Частиною 4 статті 34 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський може здійснювати поверхневу перевірку речі або транспортного засобу: 1) якщо існує достатньо підстав вважати, що в транспортному засобі знаходиться правопорушник або особа, свобода якої обмежується в незаконний спосіб; 2) якщо існує достатньо підстав вважати, що в транспортному засобі знаходиться річ, обіг якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю чи здоров`ю такої особи або інших осіб; 3) якщо існує достатньо підстав вважати, що річ або транспортний засіб є знаряддям вчинення правопорушення та/або знаходиться в тому місці, де може бути скоєно кримінальне правопорушення, для запобігання якого необхідно провести поверхневу перевірку. Поверхнева перевірка речі або транспортного засобу здійснюється шляхом візуального огляду речі та/або транспортного засобу або візуального огляду салону та багажника транспортного засобу. Поліцейський при здійсненні поверхневої перевірки має право вимагати відкрити кришку багажника та/або двері салону. Під час поверхневої перевірки речі або транспортного засобу особа повинна самостійно показати поліцейському вміст особистих речей чи транспортного засобу. При виявленні в ході поверхневої перевірки будь-яких слідів правопорушення поліцейський забезпечує їх схоронність та огляд відповідно до вимог статті 237 Кримінального процесуального кодексу України. Згідно ст. 37 цього Закону, поліція уповноважена затримувати особу на підставах, у порядку та на строки, визначені Конституцією України, Кримінальним процесуальним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення, а також іншими законами України. Поліцейський може тимчасово обмежити фактичне володіння річчю або пересування транспортного засобу для запобігання небезпеці, якщо є достатні підстави вважати, що річ або транспортний засіб можуть бути використані особою з метою посягання на своє життя і здоров`я або на життя чи здоров`я іншої людини, або пошкодження чужої речі. На вимогу особи поліцейський зобов`язаний повідомити про причини застосування ним відповідних заходів. Статтею 38 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція може проникнути до житла чи іншого володіння особи без вмотивованого рішення суду лише в невідкладних випадках, пов`язаних із: 1) рятуванням життя людей та цінного майна під час надзвичайних ситуацій; 2) безпосереднім переслідуванням осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення; 3) припиненням кримінального правопорушення, що загрожує життю осіб, які знаходяться в житлі або іншому володінні. Про застосування вказаного поліцейського заходу обов`язково складається протокол. В свою чергу, частиною 1 статті 42 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція під час виконання повноважень, визначених цим Законом, уповноважена застосовувати такий захід примусу, як застосування спеціальних засобів. Спеціальні засоби як поліцейські заходи примусу - це сукупність пристроїв, приладів і предметів, спеціально виготовлених, конструктивно призначених і технічно придатних для захисту людей від ураження різними предметами (у тому числі від зброї), тимчасового (відворотного) ураження людини (правопорушника, супротивника), пригнічення чи обмеження волі людини (психологічної чи фізичної) шляхом здійснення впливу на неї чи предмети, що її оточують, з чітким регулюванням підстав і правил застосування таких засобів та службових тварин. Згідно ч. 4 цієї статті, для виконання своїх повноважень поліцейські можуть використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки для зв`язування тощо). Порядок застосування поліцейських заходів примусу визначений у статті 43 Закону України «Про Національну поліцію». Так, цією нормою передбачено, що поліцейський зобов`язаний заздалегідь попередити особу про застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї і надати їй достатньо часу для виконання законної вимоги поліцейського, крім випадку, коли зволікання може спричинити посягання на життя і здоров`я особи чи та/або поліцейського або інші тяжкі наслідки, або в ситуації, що склалася, таке попередження є невиправданим або неможливим. Попередження може бути зроблено голосом, а за значної відстані або звернення до великої групи людей - через гучномовні установки, підсилювачі звуку. Вид та інтенсивність застосування заходів примусу визначаються з урахуванням конкретної ситуації, характеру правопорушення та індивідуальних особливостей особи, яка вчинила правопорушення. При цьому за положеннями статті 45 Закону України «Про Національну поліцію», кайданки та інші засоби обмеження рухомості застосовуються: а) до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення та чинить опір поліцейському або намагається втекти; б) під час затримання особи; в) під час конвоювання (доставляння) затриманого або заарештованого; г) якщо особа своїми небезпечними діями може завдати шкоду собі і оточуючим; ґ) проведення процесуальних дій з особами у випадках, коли вони можуть створити реальну небезпеку оточуючим або собі. Статтею 6 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» визначені підстави для проведення оперативно-розшукової діяльності. При цьому визначено, що забороняється приймати рішення про проведення оперативно-розшукових заходів при відсутності підстав, передбачених у цій статті. Статтею 22 Закону України «Про запобігання корупції» встановлені обмеження щодо використання службових повноважень чи свого становища, які передбачають, що особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах. Статтею 24 Закону України «Про запобігання корупції», особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язані невідкладно вжити таких заходів: 1) відмовитися від пропозиції; 2) за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; 3) залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; 4) письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції. Згідно ст. 38 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, під час виконання своїх службових повноважень зобов`язані неухильно додержуватися вимог закону та загальновизнаних етичних норм поведінки, бути ввічливими у стосунках з громадянами, керівниками, колегами і підлеглими. В ході службового розслідування було встановлено, що визначені законом підстави для здійснення оперативно-розшукових заходів у відношенні ОСОБА_5 та ОСОБА_10 у позивача були відсутні, як і законні підстави для обмеження волі ОСОБА_5 , застосуванні до нього заходу примусу у вигляді спеціального засобу (кайданків), проникнення та обшуку автомобіля «Chevrolet Lacetti», номерні знаки НОМЕР_1 . При цьому, як встановлено дисциплінарною комісією, будь-які процесуальні документи, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України з цього приводу позивачем не складались. Також, як встановлено дисциплінарною комісією, позивачем як начальником сектору агентурно-оперативної роботи відділу кримінальної поліції Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області не здійснювався у період з 01.03.2023 року по 06.03.2023 року належний контроль за організацією та здійсненням оперативно-розшукової та негласної роботи підлеглим, що призвело до порушення підлеглим С.Порущенком службової дисципліни. Слід зазначити, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків і причинного зв`язку між ним та дією (бездіяльністю) порушника дисципліни, свідоме допущення настання несприятливих наслідків унаслідок вчинення поліцейським певних дій чи бездіяльності. В свою чергу дискредитація звання поліцейського за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет органів Національної поліції та її працівників в очах громадськості і є несумісним із подальшим проходженням служби. Як вже зазначалось вище, в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені. Скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків, є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством; має також вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. Тобто, поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісними із подальшим проходженням служби. В даному випадку матеріалами службового розслідування, в тому числі відібраними в ході проведення такого розслідування поясненнями осіб, зазначених у висновку, підтверджено факт порушення позивачем вимог зазначених вище нормативно-правових актів, що і стало підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Обставини допущення позивачем вказаних вище порушень було окремим об`єктом дослідження дисциплінарної комісії, які не є предметом кримінального провадження, а є складом саме дисциплінарного проступку, тому посилання апелянта на відсутність вироку у кримінальному провадженні, як єдиної підстави для звільнення його зі служби в поліції, є безпідставними. Судом встановлено, що дисциплінарною комісією вживались заходи для опитування капітана поліції Р.Островського за місцем мешкання, однак вказані заходи до позитивного результату не призвели, оскільки позивач, посилаючись на різні обставини, відповідних пояснень не надав. Також встановлено, що дисциплінарною комісією направлявся на адресу проживання позивача лист, в якому йому було запропоновано надати пояснення у довільній формі. Такий лист також направлявся на електронну пошту позивача, однак Р. Островським письмових пояснень з приводу обставин, які стали підставою для проведення службового розслідування надано дисциплінарній комісії не було. Крім того, дисциплінарною комісією було отримано у старшого слідчого ТУ ДБР, розташованого у місті Миколаєві, В.Неміро письмовий дозвіл на прибуття 22.03.2023 року з 09:00 до 13:00 капітана поліції Р.Островського до ГУНП в Одеській області для надання пояснень та повідомлено про це позивачеві, однак останній до ГУНП для надання відповідних пояснень не з`явився, причин неявки не повідомив. Таким чином, дисциплінарною комісією вжито належних заходів з метою реалізації позивачем свого права на захист, однак останній таким правом не скористався. За встановлених обставин, відповідач дійшов обґрунтованого висновку про порушення позивачем службової дисципліни та наявність підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Слід зазначити, що при оцінці співмірності обраного виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації, наявність (відсутність) непогашених дисциплінарних стягнень на момент притягнення його до відповідальності за цим дисциплінарним проступком і, як підсумок, наявність (відсутність) причинного зв`язку із тим чи не сталася ця подія внаслідок особистої безвідповідальності, низьких ділових та моральних якостей позивача та його неналежного ставлення до службових обов`язків. Відповідно до пункту 6 ч. 1 ст. 77 Закону №580-VІІІ поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. В ході службового розслідування дисциплінарною комісією була встановлена обставина, яка обтяжує відповідальність позивача, а саме - вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення у вигляді догани, накладеного наказом ГУНП від 13.03.2023 року №

620. Враховуючи зазначене, а також те, що протиправні дії капітана поліції Р.Островського призвели до грубого порушення службової дисципліни та набули суспільного резонансу, що безсумнівно негативно вплинуло на формування громадської думки щодо стану правопорядку в діяльності поліції та рівня довіри населення до поліції, застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є, на думку колегії суддів, співмірним до вчиненого проступку, що свідчить про правомірність оскаржуваних наказів. Зважаючи на те, що судом апеляційної інстанції не встановлено підстав для визнання незаконним звільнення позивача зі служби в поліції, а вимоги щодо поновлення його на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про визнання наказів протиправними, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, що вірно було встановлено судом першої інстанції. Доводи та міркування, викладені в апеляційній скарзі, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення. З огляду на все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно встановлено обставини у справі, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення. За таких обставин підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року- залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду. Судове рішення складено у повному обсязі 29.02.2024 р. Суддя доповідач: Л.П. Шеметенко Суддя: Ю.М. Градовський Суддя: І.О. Турецька