Постанова 4824 № 362/1433/23

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 лютого 2024 року м. Київ Справа № 362/1433/23 Провадження: № 33/824/706/2024 Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Невідома Т. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 жовтня 2023 року, винесену під головуванням судді Сухарева О.В., про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у с т а н о в и л а: Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 жовтня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за вчинення якого накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 536,8 грн. Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 09 листопада 2023 року подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 жовтня 2023 року та закрити провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що наявні в матеріалах справи відеозаписи зроблені не на портативний реєстратор, а на невідомий пристрій, що ставить під сумнів достовірність вказаного запису, не містить дати та часу, запис, на якому зафіксовано, що ОСОБА_1 рухався на автомобілі або був зупинений під час керування, відсутній. Відмічав, що в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 зазначила, що не бачила ознак сп`яніння ОСОБА_1 , вказала, що він мовчав, а говорив працівник поліції. Зауважив, що його не було направлено на огляд до медичного закладу у визначеному законом порядку, що підтверджується відсутністю відповідного направлення, а також поліцейським не були визначені ознаки його сп`яніння. В судовому засіданні адвокат Крикунов Д.О. в інтересах ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Працівник поліції Бондарчук В.М. заперечив проти апеляційної скарги та вказував, що всі дії були здійснені у відповідності до чинного законодавства, а відеозапис, долучений до матеріалів справи, здійснено на нагрудну камеру. Дослідивши письмові матеріали справи, відтворивши відеозаписи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, доходжу висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно з положеннями ст.ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Приймаючи рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП правопорушення, суд посилався на дані, відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, акті огляду на стан сп`яніння, поясненнях свідків та відеозаписі, долученому до матеріалів справи. З таким висновком суду першої інстанції погоджується й суд апеляційної інстанції з огляду на наступне. Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Диспозиція ч.1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до пункту 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів. Підстави та процедура проведення огляду на стан сп`яніння чітко регламентована ст. 266 КУпАП та «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за текстом Інструкція). Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп`яніння. Огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Отже, відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я є підставою притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна. Як убачається із матеріалів справи та встановлено судом, 26.02.2023 о 20 год. 10 хв. в м. Васильків по вул. Шевченка ОСОБА_1 керував транспортним засобом VOLKSWAGEN, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків. Протокол про адміністративне правопорушення складений у відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП, викладена у протоколі суть правопорушення є зрозумілою та відповідає диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає за необхідне відмітити, що відмова ОСОБА_1 була зафіксована в присутності двох свідків, що спростовувало обов`язок фіксації відповідної події за допомогою технічних засобів відеозапису. При цьому, матеріали справи містять відеозапис, який у відповідності до пояснень працівника поліції ОСОБА_3 було вчинено на нагрудну камеру. У відповідності до вказаного відеозапису ОСОБА_1 підтвердив, що керував транспортним засобом, та, окрім того, підтвердив, що вживав наркотичні засоби напередодні. Посилання скаржника на те, що він не керував транспортним засобом, розцінюються судом як дії, що направлені на уникнення відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Згідно відеозапису, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, що також було засвідчено ним в протоколі ААД №102484 підписом. Окрім того, ОСОБА_1 засвідчив підписом, що він відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння в акті огляду. Відповідні обставини також підтверджені письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , які містять їх підписи. Варто зауважити, що протокол ААД №102484 та письмові пояснення свідків містять ознаки сп`яніння ОСОБА_1 , що спростовує доводи апеляційної скарги про те, що їх не було визначено працівником поліції. Зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки алкогольного сп`яніння - звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення координації рухів, порушення мови, виявлені працівниками поліції 26 лютого 2023 року у ОСОБА_1 в розумінні п.п.1,2,3,4, п.3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення, а у випадку відмови від проходження огляду - визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги про те, що свідок ОСОБА_2 спростовувала визначені в протоколі обставини та не бачила ознак сп`яніння ОСОБА_1 , не заслуговують на увагу, оскільки в матеріалах справи наявні підписані ОСОБА_2 письмові пояснення про те, що ОСОБА_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення координації рухів, порушення мови, ухилився від проходження огляду на стан сп`яніння. Окрім того, варто відмітити, що на свідка не покладено обов`язок зі встановлення ознак сп`яніння правопорушника, а відповідні ознаки зобов`язаний встановити поліцейський, тому той факт, що свідком вони не були встановлені, не вказують на їх відсутність. В той же час, вказане може свідчити про те, що вказана особа імовірно не мала відповідних навичок та знань задля встановлення вказаних ознак сп`яніння. Апеляційний суд не приймає до уваги доводи скаржника про те, що долучений відеозапис не може бути належним доказом, оскільки окрім відеозапису матеріали справи містять відповідні докази на підтвердження вини ОСОБА_1 , зокрема, пояснення двох свідків, що виключає обов`язок фіксації події за допомогою відеозапису, а також суд враховує той факт, що ОСОБА_1 самостійно зазначив в протоколі, що його «пригостив знайомий та він вживав нещодавно», а також в акті огляду засвідчив підписом свою відмову від проходження огляду. Варто також відмітити, що проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння має обов`язково відбуватись у закладі охорони здоров`я, а не на місці зупинки, оскільки відповідно до положень п.7 розділу 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачено, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Отже, будь-якого іншого способу проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння, окрім як у закладі охорони здоров`я з обов`язковим проведенням лабораторних речовин чинним законодавством не передбачено, а тому посилання скаржника на те, що його не було направлено на огляд до медичного закладу є безпідставними, враховуючи, що від відповідного огляду він відмовився в присутності двох свідків. Підсумовуючи викладене, вважаю, що доводи скаржника не спростовують наявні в матеріалах справи докази та встановлені обставини, а тому, висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є правильним. Суд першої інстанції повно, об`єктивно та всебічно розглянув справу, та дійшов правильного висновку про визнання ОСОБА_1 винуватим та притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відтак підстави для скасування постанови Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 жовтня 2023 рокувідсутні. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 жовтня 2023 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Т.О. Невідома