Постанова Київський апеляційний суд № 357/5829/23

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 08 лютого 2024 року м. Київ Справа №357/5829/23 Провадження№33/824/932/2024 Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Стрижеус А.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 листопада 2023 року,- В С Т А Н О В И В: Постановою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 листопада 2023 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та застосувано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп. Не погоджуючись з даним рішенням судді ОСОБА_1., подано апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржувану постанову судді скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що постанова підлягає скасуванню у зв`язку з тим, що суд першої інстанції не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам справи, що потягло за собою необґрунтоване судове рішення. Суд не сприяв повному, об`єктивному, та неупередженому її розгляду, а тому постанова суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконною та необґрунтованою. Вказує, що суд першої інстанції не взяв до уваги під час прийняття рішення по справі, неодноразові його відповіді поліцейським, що він не згідний з результатами огляду на місці та бажаю їхати до медичного закладу на огляд. Звертає увагу суду на те, що в матеріалах даної справи відсутня постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності, яка б була причиною зупинки транспортного засобу під його керуванням. Також зазначає про те, що працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними допустимими доказами факту порушення мною таких положень правил дорожнього руху України, які б відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право працівникам поліції скласти дану постанову на нього. Окрім того, із відеозапису з нагрудних бодікамер працівників поліції, та відео реєстратора службового транспортного засобу, не вбачається, що він допустив будь-які порушення правил дорожнього руху, що слугувало б причиною його зупинки. А тому, враховуючи вимоги ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», а також позиції Верховного Суду з цього приводу, скаржник вважає, що працівниками поліції не було належним чином задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення ним вимог ПДР України, яке слугувало підставою для зупинки його транспортного засобу, а тому всі послідуючі вимоги працівників поліції, на його думку, він не був зобов`язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно його не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Колчанов Р.В. належним чином повідомлялись про день, час та місце розгляду справи, однак в судове засідання не з`явились, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не направляли. Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, неприбуття в судове засідання особи, що притягується до відповідальності, не перешкоджає судовому розгляду справи за його відсутністю. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст. 251, 252 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Згідно з вимогами ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Вимогами статті 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 075641, 05.05.2023 року о 22 год. 16 хв. в м. Біла Церква по бул. Олександрійському, 94, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mitsubishi L200» д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, на що водій відмовився. Таким чином ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. За змістом пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно частини першої статті 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При цьому згідно положень статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103. Проведення огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я i оформлення його результатів визначено «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858 (далі - Інструкція). Відповідно до пункту 9 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі - Інструкція) з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Згідно з частиною п`ятою статті 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Приймаючи рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, суд послався на дані протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 075641 від 05.05.2023 року, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05.05.2023, акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, розписку ОСОБА_2 від 05.02.2023, рапорту від 06.05.2023, відеозаписи, додані до протоколу про адміністративне правопорушення. Статтею 254 КУпАП встановлено, що основним документом, який фіксує юридичний факт адміністративного правопорушення, є протокол, вимоги до змісту якого встановлені статтею 256 цього Кодексу. Відповідно до вимог вказаної статті у протоколі про адміністративне правопорушення мають бути зазначені, зокрема: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі. Вимоги щодо оформлення протоколів про адміністративні правопорушення органами поліції встановлено Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року №1376 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 року за №1496/27941 (далі - Інструкція №1376). Зокрема, розділом ІІ вказаної Інструкції №1376 визначено, що протокол про адміністративне правопорушення, форму якого затверджено відповідним додатком, складається на спеціальному бланку, що виготовлений друкарським способом із проставленням серії та номера, в якому не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено. Тобто, вищевказані положення КУпАП та Інструкції №1376 визначають правила допустимості і відповідності доказів, що є гарантом їх достовірності та істинності. З протоколу вбачається, що ОСОБА_2 своїм підписом підтвердив, що зі змістом протоколу ознайомлений, копію протоколу отримав. У графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті правопорушення» від дачі пояснень по суті порушення відмовився. В протоколі міститься відмітка, що проводилась відеофіксація на нагрудний пристрій бодікамера № 477936, 477064. При цьому, протокол не містить будь-яких пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з приводу незгоди з його змістом. Жодних заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколу чи після його оформлення ОСОБА_2 не заявляв, мотивів незгоди з протоколом не зазначив. Відомості про те, що ОСОБА_2 чи його захисник оскаржував у встановленому законом порядку дії працівників поліції за фактом складання протоколу у справі також відсутні. На підставі викладеного, апеляційний суд доходить висновку, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 075641 від 05.05.2023 року відповідає вимогам, установленим статтею 256 КУпАП та Інструкції №1376, є належним, допустимим та достовірним доказом у справі, який сумніву у суду не викликає. Отже, доводи ОСОБА_2 щодо невідповідності вимогам законодавства протоколу про адміністративне правопорушення є необґрунтованими, оскільки такі доводи не підтверджені належними та допустимими доказами, а обставини, викладені у протоколі, останнім не спростовані. Також безпідставними є посилання апеляційної скарги, що ОСОБА_2 не було ознайомлено з його правами і обов`язками, передбаченими статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статтею 63 Конституції України, оскільки такі спростовуються матеріалами відеозапису та підписаного останнім протоколу про адміністративне правопорушення. Крім того, дані обставини спростовуються відеозаписом «clip-3.mp4» на якому зафіксовано, що працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 його передбачені Конституцією України та ст. 268 КУпАП права. Також судом було досліджено дані відеозапису з нагрудної камери працівника патрульної поліції, згідно яких працівником поліції ОСОБА_1 було роз`яснено порядок проходження даного огляду за допомогою спеціального технічного засобу, проте під час проходження вказаного огляду з використанням спеціального технічного засобу «Drager» ОСОБА_1 не завершує процедуру проходження огляду, тому огляд на стан алкогольного сп`яніння було перервано у зв`язку із недостатнім об`ємом видихуваного повітря. З фрагментів відеозапису вбачається, що працівником поліції неодноразово було роз`яснено порядок проходження даного огляду за допомогою спеціального технічного засобу, ОСОБА_1 декілька разів повторно проходив огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу, але жодного разу вказану процедуру ОСОБА_1 не виконав у встановленому порядку та не завершував процедуру проходження огляду, передчасно переривавши видих повітря. Крім цього ОСОБА_1 особисто повідомив працівникам поліції, що він вживав алкогольні напої. Після цього ОСОБА_1 починав відмовлятись від проходження огляду, на що працівниками поліції було роз`яснено ОСОБА_1 , що у разі відмови від належного проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відносно ОСОБА_1 буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП. Після цього працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 належним чином пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу або ж пройти огляд в медичному закладі у лікаря нарколога, на що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху. А тому вказані дії ОСОБА_1 можуть свідчити про умисне передчасне переривання ним видиху повітря з метою ухилення від проходження огляду та адміністративної відповідальності. Підстави вважати вказаний відеозапис недопустимим доказом у суду апеляційної інстанції відсутні, оскільки на ньому зафіксовані усі процесуальні дії, які мав вчинити поліцейський при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення. З відеозапису з нагрудної камери працівника поліції чітко вбачається, що водій ОСОБА_3 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння на місці за допомогою спеціального технічного пристрою та у закладі охорони здоров`я. Поряд з цим, з направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції вбачається, що водій ОСОБА_1 направлявся на огляд 05 травня 2023 року о 22:40 год. Таким чином, відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку є самостійною підставою притягнення особи до відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП. Доводи скаржника про порушення з боку працівників поліції під час оформлення даних адміністративних матеріалів, оскільки протокол про адміністративне правопорушення було складено за відсутності свідків також є необґрунтованими з огляду на те, що положення статті 266 КУпАП та пункту 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008, за умови використання технічних засобів відеозапису не вимагають від працівника поліції у разі відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння складання протоколу про адміністративне правопорушення в присутності двох свідків. Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, безпідставними та такими, що зводяться до незгоди апелянта з висновками і постановою суду першої інстанції, та розцінюються апеляційним судом як намагання уникнути відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. Враховуючи викладене, вищезазначеними діями ОСОБА_1 порушив пункт 2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП. За змістом частини другої статті 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі. Отже, аргументи, викладені в апеляційній скарзі, не є підставою для закриття провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП. З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції вимог закону при розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП та накладенні на нього стягнення. При розгляді справи судом першої інстанції правильно встановлено відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність правопорушника, та враховано при цьому наслідки, до яких могли призвести дії порушника. Таким чином, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування суд апеляційної інстанції не вбачає, у зв`язку з чим доходить висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної постанови - без змін. Керуючись статтями 284, 289, 294 КУпАП, Київський апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 листопада 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбаченого ч.1 ст. 130, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік - залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 листопада 2023 року- без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя А.М. Стрижеус