Постанова 4811 № 444/4574/23

Справа № 444/4574/23 Головуючий у 1 інстанції: Зеліско Р.Й. Провадження № 33/811/228/24 Доповідач: Маліновська-Микич О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 лютого 2024 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська-Микич О.В., з участю ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Жовківського районного суду Львівської області від 18 січня 2024 року, встановив: постановою Жовківського районного суду Львівської області від 18 січня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушеннята накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львів, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, паспорт НОМЕР_1 виданий Шевченківським РВ у м. Львові ГУДМС України у Львівській області 26.03.2013 року, ІПН НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 536,80 грн. Відповідно до постанови, ОСОБА_1 , 30.11.2023 року о 00 год. 01 хв. на 4 км. автодороги під"їзд до м. Львова, керував транспортним засобом марки "RENAULT KANGOO", номерний знак НОМЕР_3 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку за допомогою алкотестера "Драгер" 6810, результат 0,75 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Не погоджуючись із згаданою постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Жовківського районного суду Львівської області від 18 січня 2029 року щодо нього і закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою, такою, що підлягає скасуванню; при розгляді справи про адміністративне правопорушення, на думку апелянта, мала місце неповнота з`ясування обставин справи, що вплинула на правильність прийнятого рішення, а висновки судді місцевого суду не відповідають фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на належних, достатніх та допустимих доказах. Звертає увагу, що за кермо транспортного засобу він не сідав, в день керування транспортним засобом вживав пиво у малій кількості з інтервалом більше 12 годин до моменту зупинки патрульною поліцією. Не згідний із результатом огляду на місці зупинки транспортного засобу. Не був проінформований про можливість проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння протягом 2 годин після зупинки, і не відмовився б від проходження такого, якби працівники поліції йому все пояснили. Вважає, що алкотестер «Драгер» 6810 був несправним, його дані невірними, оскільки під час його продування на вулиці показано, що температура повітря була +3 градуси Цельсія, хоча насправді у той день температура повітря була -10 градусів Цельсія, що підтверджується довідкою із Львівського регіонального центру з гідрометеорології від 09 січня 2024 року. Крім того, вважає безпідставними посилання у оскаржуваній постанові про те, що він розкаявся, наголошує, що навпаки вина його є недоведена, а алкотестер несправний. Ствержує, що працівники поліції не дотрималися вимог ст.266 КУпАП щодо порядку огляду і він не відмовлявся пройти медогляд вночі у медичному закладі, якби йому про це пояснили згідно законодавчо визначеної процедури. Заслухавши доводи ОСОБА_1 який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, вважаю, що у її задоволенні слід відмовити. Згідно з ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з`ясовувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. У рішенні Європейського суду з прав людини від 29 червня 2007 року у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» зазначено, що особа, яка володіє чи керує автомобілем (транспортним засобом), підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Так, відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Як вбачається із матеріалів справи, суд першої інстанції обґрунтовано, на підставі досліджених доказів дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки "RENAULT KANGOO", номерний знак НОМЕР_3 , у стані алкогольного сп`яніння в порушення вимог п. 2.9 «а» ПДР України. Висновок суду першої інстанції про те, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суддя дав належну оцінку і навів у постанові, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 570554 від 30.11.2023 року; роздруківкою за результатом тестуванням на алкоголь до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 570554 від 30.11.2023 року. Результат тесту - 0,75 промілле; рапортом працівника поліції; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; відео записами з нагрудних камер працівників поліції. Крім того, у протоколі протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 570554 від 30.11.2023 року ОСОБА_1 визнав факт вживання алкоголю. На безперервному відеозаписі зафіксована чітка послідовність події, яка стала підставою для складання щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Апеляційні доводи про непоінформованість ОСОБА_1 про можливість проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння протягом 2 годин після зупинки, жодним чином не спростовують вину його у вчиненні порушення п.2.9 ПДР. Що ж стосується доводів щодо невірних даних у роздруківці із алкотестеру «Драгер» 6810 у зв`язку з його несправністю, то апеляційний суд вважає такі безпідставними у силу того, що ОСОБА_1 власноручним підписом на згаданій роздруківці висловив особисту згоду з даними, що у ній зазначені. При апеляційному розгляді не встановлено порушення працівниками поліції вимог ст.266 КУпАП зокрема щодо роз`яснення процедури та порядку проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, на що посилається апелянт, як на підставу скасування оскаржуваної постанови Таким чином, зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік накладене відповідно до санкції ч.1 ст.130 КУпАП. Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні. Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення. Відтак, вважаю, що суд, у відповідності до ст. 252 КУпАП, повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали справи в їх сукупності, дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та наклав на нього адміністративне стягнення у межах санкції цієї статті та з урахуванням, відповідно до ст. 33 КУпАП, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд постановив: апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Жовківського районного суду Львівської області від 18 січня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя О.МАЛІНОВСЬКА - МИКИЧ