Постанова 4875 № 922/4532/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 лютого 2024 року м. Харків Справа № 922/4532/23 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О., суддя Шевель О.В., розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Страшненко Андрія Миколайовича (вх. №162) на рішення Господарського суду Харківської області від 27.12.2023 (рішення ухвалено суддею Пономаренко Т.О. 27.12.2023 у приміщенні Господарського суду Харківської області, повний текст рішення складено 27.12.2023) у справі №922/4532/23 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д; адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50; код ЄДРПОУ: 14360570) до фізичної особи-підприємця Страшненко Андрія Миколайовича ( АДРЕСА_1 ; код ІПН: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості ВСТАНОВИВ: Рішенням Господарського суду Харківської області від 27.12.2023 у справі №922/4532/23 позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" до фізичної особи-підприємця Страшненко Андрія Миколайовича про стягнення заборгованості задоволено частково, стягнуто з фізичної особи-підприємця Страшненко Андрія Миколайовича на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" заборгованість за кредитом по договору б/н від 18.05.2018 у розмірі 29893,24 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2144,63 грн.; в іншій частині позовних вимог відмовлено. Страшненко А.М. звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на допущення судом процесуальних порушень, просить рішення суду від 27.12.2023 скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що судом частково взято до уваги заперечення наведені ним у відзиві. Відповідач вважає, що за конструкцією надання кредитних лімітів Приватбанком, вимоги про стягнення заборгованостей за договорами б/н є необґрунтованими та безпідставними, що зазначено у відзиві на позов. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Страшненко Андрія Миколайовича (вх. №162) на рішення Господарського суду Харківської області від 27.12.2023 у справі №922/4532/23; встановлено учасникам справи строк по 02.02.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання іншим учасникам провадження; попереджено, що апеляційна скарга буде розглядатися за правилами ч. 10 ст. 270 ГПК України без повідомлення учасників справи. 01.02.2024 від АТ КБ "ПриватБанк" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржуване рішення залишити без змін. Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила таке. 18.05.2018 ОСОБА_1 підписав заявку на отримання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький" та "Гарантовані платежі" шляхом встановлення кредитного ліміту на рахунок № НОМЕР_2 (далі - заявка). Заявку підписано шляхом накладення електронного цифрового підпису. Мета кредиту, згідно умов заяви, поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта; вид кредиту - овердрафтовий кредит, мінімальний розмір ліміту 10000,00 грн., максимальний розмір ліміту 75000,00 грн., розмір відсоткової ставки 30%, пільговий період 55 днів, термін користування кредитом - 12 місяців. Підписанням цієї заявки клієнт на підставі ст. 634 ЦК України у повному обсязі приєднується до Умов та Правил надання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький" та "Гарантовані платежі", що розміщені на офіційному сайті ПАТ КБ "ПриватБанк" у мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, та які разом її заявкою на відкриття рахунку та анкетою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (далі - Умови), цією заявкою становлять кредитний договір між банком та клієнтом, примірник якого клієнт отримав шляхом самостійного роздрукування. Підписанням цієї заявки клієнт висловлює свою пряму і безумовну згоду на встановлення банком будь-якого розміру кредитного ліміту за послугою "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький". Розмір ліміту може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши дану заявку, клієнт просить надати кредит за послугою Гарантовані платежі з максимальним лімітом 500000 грн. Істотні умови послуги Гарантовані платежі" містяться в Умовах та заявці на гарантований платіж, що є невід`ємною частиною кредитного договору. Розмір ліміту може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами. Кредитний договір вступає в силу з моменту підписання клієнтом цієї заявки шляхом накладення електронного цифрового підпису у Приват24 для бізнесу. Відповідно до 3.2.6.1.4. Умов клієнт приєднується до договору шляхом підписання заяви на відкриття рахунку та анкети про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг та заявки на отримання послуги Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький" (далі заявка) в Приват24 для бізнесу із використанням кваліфікованого електронного підпису (далі КЕП), що разом з цими Умовам та Правилами становлять кредитний договір. Клієнт банку, який приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в повному обсязі шляхом підписання іншої заяви або документа та має відкритий поточний рахунок в банку, приєднується до Послуги шляхом підписання заявки в Приват24 для бізнесу із використанням КЕП. Приєднання до цього договору є прямою і безумовною згодою клієнта щодо встановлення банком будь-якого розміру кредитного ліміту. Згідно з п. 3.2.6.1.5 Умов ліміт встановлюється банком на кожний операційний день. Розмір ліміту розраховується відповідно до затвердженої внутрішньобанківської методики на підставі даних про рух грошових коштів по поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників відповідно до внутрішньобанківських нормативів та положень і нормативних актів Національного банку України. Сторони узгодили, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому цими Умовами, у разі зниження/збільшення надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Приєднавшись до цих Умов, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта в порядку, передбаченому п.3.2.6.1.6. цього договору. (п. 3.2.6.1.7 Умов). Відповідно до п. 3.2.6.3.1 Умов за користування кредитом клієнт сплачує банку комісію за управління фінансовим інструментом, далі - комісія, в розмірі, зазначеному в тарифах банку, що діють на момент надання кредиту. Комісія сплачується щомісяця до 1 числа місяця, що слідує другим за місяцем, в якому виникло дебетове сальдо, ви суми максимального дебетового сальдо, що виникло на поточному рахунку клієнта. Комісія, що не сплачена в строк, що зазначений в цьому пункті, вважається простроченою (крім випадків розірвання договору згідно з п.3.2.6.2.3.10.). Згідно з п. 3.2.6.3.5 Умов розрахунок процентів за користування кредитом банк проводить щоденно, починаючи з моменту виникнення на поточному рахунку клієнта дебетового сальдо при закритті банківського дня до повного погашення заборгованості з кредитом за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал розрахунку процентів не включається. Сплата процентів за користування кредитом у поточному місяці здійснюється з першого по останнє число наступного місяця. Проценти, що несплачені в строк, що зазначений в абз.3 цього пункту, вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно з п. 3.2.6.2.3.10). Терміни позовної давності щодо вимог про повернення кредиту, стягнення процентів за користування кредитом, неустойки - пені, штрафів встановлюється сторонами тривалістю 10 років (п.3.2.6.4.6 Умов). Відповідно до п.3.2.6.5.1 Умов строк користування кредитом становить 12 місяців. Сторони узгодили, що банк має право пролонгувати строк користування кредитом. Продовження обслуговування ліміту відповідно до цього пункту можливе за умови, що по закінченню останнього дня строку на поточному рахунку зафіксовано нульове або позитивне дебетове сальдо та погашено проценти та комісія. Цей договір набирає чинності з моменту підписання клієнтом заяви про приєднання та діє до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором (п.3.2.6.5.2 Умов). У жовтні 2023 АТ КБ "ПриватБанк" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ФОП Страшненко Андрія Миколайовича, в якій просить суд стягнути з ФОП Страшненко Андрія Миколайовича заборгованість за договором №б/н від 18.05.2018 у загальному розмірі 37411,26 грн., з яких 29893,24 грн. - заборгованості за кредитом; 6352,31 грн.- заборгованість по процентам за користування кредитом; 1165,71 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом. Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором б/н від 18.05.2018 в частині повернення кредиту, сплати процентів та комісії у строки, встановлені договором. В якості доказів наявності заборгованості відповідача перед позивачем до позовної заяви було надано, зокрема, заявку на отримання послуг, Витяг з "Умов та правил надання банківських послуг", довідку про розміри встановлених кредитних лімітів, розрахунок заборгованості, виписки по рахункам за період з 18.05.2018 по 03.08.2023. Заперечуючи проти позову відповідач зазначав, що позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів щодо отримання грошових кредитних коштів відповідачем, наявності простроченої заборгованості, а також доказів укладання правочину кредитного договору та істотного узгодження його умов між сторонами. Приймаючи оскаржуване рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що з наявних в матеріалах доказів, зокрема, з банківської виписки по рахунку відповідача № НОМЕР_3 (коресп. рахунок № НОМЕР_2 ), з якої вбачається, що відповідачу було надано кредитні кошти у розмірі 29893,24 грн. Оскільки доказів повернення вказаної суми кредиту матеріали справи не містять, місцевий господарський суд задовольнив позовні вимоги в частині стягнення суми тіла кредиту. Стосовно заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 6352,31 грн та заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 1165,71 грн., суд першої інстанції зазначив, що в заявці позичальника від 18.05.2018 відсутні умови договору про встановлення комісії у вигляді грошової суми та її визначеного розміру, а також умови щодо строку сплати комісії та процентів за користування кредитом. Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в заявці позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору. Крім того, в даному випадку позивач надав розрахунок заборгованості за процентами за період з 26.06.2018 по 04.08.2023, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця. Враховуючи, що відповідачем оспорюється рішення суду тільки в частині задоволених позовних вимог, а позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що рішення є законним та обґрунтованим, колегія суддів відповідно положень ст. 269 ГПК України перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у вказаних в апеляційній скарзі межах. Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає таке. Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Частиною 1, 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Відповідно до статей 193 ГК України та 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно із статтями 627, 628 та 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Згідно з положеннями ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Відповідно до ст.3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" (чинний станом на час укладення договору) електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа. Як свідчать матеріали справи, 18.05.2018 ОСОБА_1 підписав заявку на отримання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький" та "Гарантовані платежі", шляхом накладення електронного цифрового підпису. Отже, з моменту підписання заявки та відповідно укладення кредитної угоди між договірними сторонами за останньою виникли цивільно-правові відносини, які врегульовані, як загальними положеннями про зобов`язання, так і окремими зобов`язаннями щодо кредиту. Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. У відповідності до ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. В матеріалах справи наявна банківська виписка по рахунку відповідача № НОМЕР_3 (коресп. рахунок № НОМЕР_2 ), з якої вбачається, що відповідачу було надано кредитні кошти у розмірі 29893,24 грн. Доказів повернення вказаної суми кредиту матеріали справи не містять. Також, в матеріалах справи наявна виписка по рахунку № НОМЕР_2 за період з 18.05.2018 по 03.08.2023, яка містить інформацію про рух коштів по даному рахунку відповідача. Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Згідно з п. 61 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 04.07.2018 № 75 (далі- Положення), форма клієнтських рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Клієнтські рахунки та виписки з них мають містити такі обов`язкові реквізити: 1) номер клієнтського рахунку; 2) дату здійснення останньої (попередньої) операції; 3) дату здійснення поточної операції; 4) код Єдиного ідентифікатора Національного банку України (далі - ID НБУ) банку, у якому відкрито рахунок; 5) код валюти; 6) сума вхідного залишку за рахунком; 7) код ID НБУ банку-кореспондента; 8) номер рахунку кореспондента; 9) номер документа; 10) суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); 11) сума оборотів за дебетом та кредитом рахунку; 12) суму вихідного залишку. Виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із клієнтських рахунків обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку (п. 62 Положення) Відповідно до п. 63 Положення виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) фізичної особи; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; 5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку. Інформація про стан рахунків клієнтів може надаватись їх власникам та органам, які мають право на отримання такої інформації згідно із законодавством України (п. 65 Положення). Крім того, згідно з Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін`юсту від 12.04.12 р. № 578/5 (далі Перелік № 578/5), до первинних документів, які фіксують факт виконання господарської операції та служать підставою для записів у регістрах бухгалтерського обліку і в податкових документах, віднесені: касові, банківські документи; повідомлення банків; виписки банків; корінці квитанцій і касових чекових книжок. Таким чином, надані банком виписки по рахунками відповідача підтверджують обставини надання позивачем кредитних коштів ОСОБА_1 у розмірі 29893,24 грн., що спростовує доводи відповідача щодо ненадання позивачем доказів отримання грошових коштів відповідачем. Оскільки доказів повернення вказаної суми кредиту матеріали справи не містять, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення суми тіла кредиту. Крім того, відповідач звертав увагу, що пунктами 2.7.5.10.4., 2.7.5.10.4.1 та 2.7.5.10.4.2 договору про надання банківських послуг передбачені форс мажорні обставини, а пункт 2.7.5.10.4.4 передбачає, що виконання зобов`язань за договором може призупинятись (частково або в повному обсязі). Колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи наявний лише Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг (пункти 3.2.6.1 - 3.2.6.6), який містить посилання, що повний текст знаходиться на офіційному сайті https://privatbank.ua/terms. Водночас, відповідачем не зазначено, якою редакцією Умов та Правил надання банківських послуг він керувався, посилаючись на форс мажорні обставини. При цьому колегія суддів враховує, що ні в редакції Умов та Правил надання банківських послуг станом на час укладання договору, ні в редакції станом на час звернення позивача з позовом до суду пункти договору зазначені відповідачем не містять положень про форс-мажорні обставини. Крім того, правова позиція відповідача є досить суперечливою, який посилаючись на окремі положення Умов та Правил надання банківських послуг щодо настання для нього форс-мажорних обставин, водночас заперечує факт укладання договору в цілому на підставі цих же актів. Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо. Отже, відповідно до вищезазначених положень форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об`єктивно унеможливлюють виконання особою зобов`язань за умовами договору, обов`язків, передбачених законодавством. Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості. Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести, а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним. Між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин. Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання. В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи при виконання нею конкретних договірних зобов`язань. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили. Відповідачем не доведено існування таких обставин (не самих по собі, а для даного конкретного випадку), що перешкодили б йому виконати обов`язок щодо повернення кредитних коштів. Крім того, за положеннями ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів. Отже, законодавець передбачив в окремих випадках саме звільнення від відповідальності за невиконання зобов`язання, а не від самого зобов`язання. Окрім того, у Принципах міжнародних комерційних договорів (Принципи УНІДРУА в редакції 2016 року) у ч.3 ст.7.1.7 "Непереборна сила (форс-мажор)" вказано, що сторона, яка не виконала зобов`язання, має повідомити іншу сторону про виникнення перешкоди та її вплив на здатність виконувати зобов`язання. Якщо повідомлення не отримане іншою стороною протягом розумного строку після того, як сторона, яка не виконала, дізналася або могла дізнатися про перешкоду, вона несе відповідальність за збитки, які стали результатом неотримання повідомлення. У Принципах Європейського договірного права (ст.8.108(3)), присвяченій питанням форс-мажору, вказано, що невиконуюча зобов`язання сторона має впевнитися у тому, що повідомлення про перешкоду та її вплив на виконання отримане іншою стороною впродовж розумного строку після того, як невиконуюча сторона дізналася або повинна була дізнатися про ці перешкоди. Інша сторона має право на компенсацію збитків, завданих внаслідок неотримання такого повідомлення. Матеріали справи не містять доказів повідомлення відповідачем позивача про настання форс-мажорних обставин. Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України). Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Згідно з ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 27.12.2023 у справі №922/4532/23. Керуючись статтями 269, 270, 275, 281-284 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Страшненко Андрія Миколайовича залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Харківської області від 27.12.2023 у справі №922/4532/23 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 29.02.2024. Головуючий суддя О.О. Крестьянінов Суддя В.О. Фоміна Суддя О.В. Шевель