Ухвала КЦС ВС № 274/3764/23

УХВАЛА 23 лютого 2024 року м. Київ справа № 274/3764/23 провадження № 61-2071ск24 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Гудими Д. А., Русинчука М. М., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 16 листопада 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 23 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, Житомирської обласної прокуратури про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, ВСТАНОВИВ: У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, Житомирської обласної прокуратури про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади. Просила суд стягнути з держави Україна на її користь кошти в розмірі 47 500,00 грн та 200,00 доларів США, з яких: 7 500,00 грн та 200,00 доларів США - матеріальна шкода; 2 000,00 грн - транспортні витрати; 38 000,00 грн - компенсація моральної шкоди та судові витрати у справі. Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 16 листопада 2023 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 23 січня 2024 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. 06 лютого 2024 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу та просила скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення її позовних вимог. Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України). Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року). Конституційний Суд України 22 листопада 2023 року ухвалив Рішення у справі № 10-р(ІІ)/2023 щодо відповідності Конституції України (конституційності) пунктів 1, 5 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, зокрема, визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2частини третьої статті 389 ЦПК України. У пунктах 7.6. - 7.8. Рішення вказано, що Європейський суд із прав людини послідовно обстоює позицію, що для розуміння змісту обмежень права на доступ до суду, гарантованого статтею 6 Конвенції, є потреба у врахуванні ролі касаційних судів та визнанні того, що умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги; застосування визначеного у національному праві критерію ratione valoris для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою з огляду на саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості. Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв`язанні цивільних спорів. Тому внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв`язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики. Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України). У цій справі ціна позову становить 47 500,00 грн та 200,00 доларів США, яка не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню. У касаційній скарзі заявник зазначає, що суд першої інстанції помилково відніс її справу до малозначних, оскільки вона такою не є. Вказує, що внаслідок крадіжки коштів з квартири її сестри, у останньої стався повторний інсульт, який потяг за собою смерть її сестри. На її думку, якби органи поліції та прокуратури належним чином виконували свої професійні обов`язки, то крадіжка могла б не статися, а її сестра б залишилась живою, тому суд не мав відносити цю справу до малозначних. Також вказує, що справа становить значний суспільний інтерес та має для неї виняткове значення, як для учасника справи з огляду на те, що вона протягом багатьох років стикається з абсолютною безвідповідальністю поліції та органів прокуратури при розслідуванні кримінальних справ щодо неодноразових крадіжок її майна, чим завдано їй матеріальних збитків та моральної шкоди. Доводи заявника щодо помилкового висновку суду першої інстанції про те, що її позовні вимоги є малозначними колегія суддів не приймає, оскільки не підлягають касаційному оскарженню судові рішення і у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вжите законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Заявник належним чином не обґрунтовує, в чому саме полягає суспільний інтерес та виняткове значення саме цієї справи для неї, а посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями, і, відповідно, не свідчить, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню, касаційна скарга не містить. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню. Зазначення у постанові Житомирського апеляційного суду від 18 січня 2024 року про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню. Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 16 листопада 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 23 січня 2024 року у справі № 274/3764/23. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: Є. В. Краснощоков Д. А. Гудима М. М. Русинчук