Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/13727/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/13727/21 Суддя (судді) першої інстанції: Балаклицький А. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 лютого 2024 року м. Київ Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Кузьменка В.В., суддів: Василенка Я.М., Ганечко О.М., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України до Державної аудиторської служби України про визнання протиправними та скасування рішень, за апеляційною скаргою Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року, В С Т А Н О В И Л А: Державне підприємство обслуговування повітряного руху України звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної аудиторської служби України, в якому просило: - визнати протиправним та скасувати повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі UA-2021-03-11-011581-b за предметом закупівлі згідно ДК 021:2015 "79710000-4 Охоронні послуги (Послуги з охорони об`єктів Украероруху)", оприлюднене на веб-порталі уповноваженого органу 14.09.2021; - визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-03-11-011581-b, затверджений 30.09.2021. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Доводи апелянта - аналогічні до викладених у позовній заяві, та обґрунтовані зокрема тим, що контролюючим органом зроблено помилкові висновки про порушення Державним підприємством обслуговування повітряного руху України вимог законодавства в межах спірних правовідносин. Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України. Розгляд справи здійснено у порядку письмового провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Держаудитслужба відповідно до частини другої статті 8 Закону № 922, пункту 9 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43, та на підставі наказу Держаудитслужби від 14.09.2021 № 309 здійснила моніторинг процедури закупівлі UA-2021-03-ll-011581-b (Послуги з охорони об`єктів Украероруху), очікуваною вартістю 5 886 720,00 гривні. Підставою для проведення такого моніторингу слугувала інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 Закону №

922. За результатами моніторингу закупівлі UA-2021-03-11-011581-b Держаудитслужба склала висновок про результати моніторингу закупівлі від 30.09.2021 № 947, де зафіксовано порушення вимог частини третьої статті 31 Закону № 922 (в частині не надання додаткової інформації про причини невідповідності) та абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922 (в частині відхилення тендерних пропозицій ТОВ «ОХОРОННА КОМПАНІЯ «АЛЬФА БЕЗПЕКА» та ПП «КОМСЕРВІС-БЕЗПЕКА» без наявності на те підстав). Вважаючи висновки та рішення відповідача протиправними, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду. Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-03-11-011581-b, затверджений 30.09.2021 року є законним і скасуванню не підлягає. Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке. Статтею 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (Закон № 2939-XII) встановлено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України. Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю. В свою чергу, правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначає Закон України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року №922-VIII (далі - Закон №922-VIII), метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 1 Закону №922-VIII моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель. Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 7 Закону №922-VIII). Відповідно до частини 1 статті 8 Закону №922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону. Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону. Згідно із частиною 2 статті 22 Закону №922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону. Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. За правилами визначеними частинами 3-11, 1 статті 8 Закону №922-VIII повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі. Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом. Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель. Протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю. Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення. Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи. Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку. Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень. У разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку. У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження. Якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Номер протоколу зазначається в електронній системі закупівель наступного робочого дня з дня складання протоколу, а також зазначаються дата та номер відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження. Форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Позивач вважає, що під час проведення процедури закупівлі, відповідачем були порушені ч. 3 ст.8 Закону № 922, а саме в повідомленні про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі відсутній опис підстав його проведення, а також на повідомлення накладено електронний підпис із порушенням чинного законодавства, в зв`язку із чим, його не можна вважати оригіналом електронного документу. В зв`язку із наведеним, позивач вважає, що таке повідомлення підлягає скасуванню. Водночас, об`єктом судового захисту в адміністративному судочинстві є не будь-який законний інтерес, а порушений суб`єктом владних повноважень. Для визначення інтересу як об`єкта судового захисту в порядку адміністративного судочинства, окрім загальних ознак інтересу, він повинен містити спеціальні, визначені КАС України. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення. Судовому захисту в адміністративних судах України підлягає лише порушене право, та за даних обставин, позивачем не зазначено, а судом не встановлено, яким саме чином повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі, порушує права та інтереси позивача, та, зокрема, які наслідки для нього спричиняє, щоб вони могли бути об`єктом судового захисту. Суд першої інстанції вірно вказав, що повідомлення лише інформує сторін про початок процедури контролюючим органом моніторингу процедури закупівлі, не встановлює порушень та будь-яких зобов`язань для позивача, що може спричинити порушення прав останнього. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 1340/4630/18. Отже, суд першої інстанції цілком обґрунтовано вказав, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі UA-2021-03-11-011581-b не підлягає задоволенню. Стосовно встановлених під час проведення моніторингу процедури закупівлі порушень позивачем вимог законодавства, колегія суддів виходить з такого. За результатами моніторингу встановлено, що учасник ТОВ «ОХОРОННА КОМПАНІЯ «АЛЬФА БЕЗПЕКА» після відхилення Замовником його тендерної пропозиції (13.05.2021) звернувся 18.05.2021 до Замовника з вимогою (номер UA-2021-03-11-011581-b.b4) надати додаткову інформацію про причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації. Відповідно до частини третьої статті 31 Закону № 922 у разі якщо учасник, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні та протоколі розгляду тендерних пропозицій, учасник може звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію про причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема технічній специфікації, та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов`язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніш як через п`ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель. Однак, станом на початок здійснення моніторингу (14.09.2021) Замовник не надав йому відповідь з такою інформацією, яка надається не пізніш як через п`ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель, чим порушив вимоги частини третьої статті 31 Закону №

922. Крім того, позивач не погоджується з порушенням вимог абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922 та зазначає, що «...дійсно, в складі тендерної пропозиції учасник ТОВ «ОХОРОННА КОМПАНІЯ «АЛЬФА БЕЗПЕКА» надав сертифікат ДСТУ ISO 9001:2015. Однак, вказаний сертифікат виданий органом з сертифікації систем менеджменту, акредитація якого призупинена, відповідно до даних Реєстру акредитованих органів з сертифікації систем менеджменту...». Замовник відповідно до частини третьої статті 22 Закону № 922 у підпункті 10 пункту 3.1 розділу 3 «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» установив вимогу щодо надання учасниками у складі тендерних пропозицій сертифікату ДСТУ ISO 9001:2015. Водночас, учасник ТОВ «ОХОРОННА КОМПАНІЯ «АЛЬФА БЕЗПЕКА» в складі тендерної пропозиції надав сертифікат ДСТУ ISO 9001:2015, який є дійсним до 03.01.2022. Таким чином, оскільки у підпункті 10 пункту 3.1 розділу 3 «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» не вказано вимог до органу, що видав сертифікат ДСТУ ISO 9001:2015, то ТОВ «ОХОРОННА КОМПАНІЯ «АЛЬФА БЕЗПЕКА» не порушило вимоги тендерної документації у цій частині. Водночас, Замовник в порушення абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922 відхилив тендерну пропозицію без наявності на те підстав. В частині розгляду тендерної пропозиції ПП «КОМСЕРВІС-БЕЗПЕКА» та порушення Замовником вимог абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922, то позивач не погоджувався з порушенням вимог абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922 та зазначав, що в складі тендерної пропозиції учасника - ПП «КОМСЕРВІС-БЕЗПЕКА» у довідці № 5 зазначено інформацію про номер банківського рахунку за стандартом IBAN ( НОМЕР_1 ), однак цей рахунок вказано щодо банку «Приватбанк». В такій довідці не зазначено номер (номери) банківського рахунку за стандартом IBAN саме банку AT «Банк інвестицій та заощаджень», відомості про який вказує сам учасник в довідці. Як свідчать матеріали справи, позивач, відповідно до частини третьої статті 22 Закону № 922 установив вимоги щодо надання учасниками у складі тендерних пропозицій заповнений додаток 5, згідно з формою, яка має містити інформацію про номер (номери) банківського рахунку за стандартом IBAN (пункт 3 додатка 5 до тендерної документації). Учасник ПП «КОМСЕРВІС-БЕЗПЕКА» у довідці № 5 зазначив інформацію про номер банківського рахунку за стандартом IBAN ( НОМЕР_2 ), чим виконав зазначену вимогу тендерної документації у цій частині. ПП «КОМСЕРВІС-БЕЗПЕКА» у листі № 03-9/03/2861 від 12.02.2021 повідомило Замовника, що AT «Банк інвестицій та заощаджень» є обслуговуючим банком з надання банківських гарантій. Однак, за результатами моніторингу було встановлено, що позивач, в порушення абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922 відхилив тендерну пропозицію ПП «КОМСЕРВІС-БЕЗПЕКА» без наявності на те підстав. Крім того, позивачем вказувалось, що на оскаржуваний висновок накладено незахищений, удосконалений електронний підпис, який не може вважатись кваліфікованим, тому вважає, що оприлюднений висновок є незаконним, з приводу чого судова колегія зазначає наступне. Відповідно до абзацу другого частини другої статті 17 ЗУ «Про електронні довірчі послуги» органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, державні реєстратори, нотаріуси та інші суб`єкти, уповноважені державою на здійснення функцій державного реєстратора, для засвідчення чинності відкритого ключа використовують лише кваліфікований сертифікат відкритого ключа, а для реалізації повноважень, спрямованих на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов`язків фізичної або юридичної особи відповідно до закону, застосовують виключно засоби кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання. Згідно з пунктом 14 частини першої статті 1 Закону № 922 моніторинг процедури закупівлі - це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель. Міністерство цифрової трансформації України в листі до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 10.02.2021 № 20-29/06-1616-у надало роз`яснення законодавства у сфері електронних довірчих послуг. Згідно з частиною другою статті 18 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі - Закон № 2155) кваліфікований електронний підпис чи печатка вважається таким, що пройшов перевірку та отримав підтвердження, якщо, серед іншого, під час перевірки за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки отримано підтвердження того, що особистий ключ, який належить підписувану чи створювачу електронної печатки, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки; під час перевірки підтверджено цілісність електронних даних в електронній формі, з якими пов`язаний цей кваліфікований електронний підпис чи печатка. Разом з тим, засоби кваліфікованого електронного підпису чи печатки повинні забезпечувати, серед іншого, захист від доступу до особистих ключів сторонніх осіб (абзац четвертий частини першої статті 19 Закону № 2155). Відповідно до пункту 12 частини другої статті 23 зазначеного Закону № 2155 кваліфіковані сертифікати відкритих ключів обов`язково повинні містити, в тому числі, відомості про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки (для кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки). Зважаючи на викладене, особистий ключ кваліфікованого електронного підпису може зберігатися виключно в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки та повинен бути пов`язаним з кваліфікованим сертифікатом електронного підпису. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2020 року № 193 «Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів» забезпечено можливість використання удосконалених електронних підписів чи печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб у разі, коли законодавством передбачено використання виключно кваліфікованих електронних підписів чи печаток (кваліфікованих електронних довірчих послуг) або засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри, крім випадків встановлених законодавством. Згідно з абзацом другим пункту 2 Порядку використання електронних довірчих послуг в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях державної форми власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 № 749, захищений носій особистих ключів - засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки, що призначений для зберігання особистого ключа та має вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечуй захист записаних на ньому даних від несанкціонованого доступу, безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання. Таким чином, для підпису оскаржуваного висновку не потрібно застосовувати засоби кваліфікованого електронного підпису, а достатньо того, що підпис сформований на основі кваліфікованого сертифіката відкритого ключа. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з тим, що висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-03-11-011581-b, затверджений 30.09.2021 року є законним і скасуванню не підлягає. Колегія суддів зазначає, що позивачем в апеляційній скарзі не доведено належними доводами та доказами, які б відповідали вимогам ст.ст. 73 - 76 КАС України, факт порушення відповідачем вимог законодавства при проведенні моніторингу процедури закупівлі та прийняття спірного висновку. Крім того, апеляційна скарга не містить суттєво інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у позовній заяві, з урахуванням яких, суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи. Належних обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга позивача не містить. Надаючи оцінку кожному окремому доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29). Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України до Державної аудиторської служби України про визнання протиправними та скасування рішень - залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Суддя-доповідач В. В. Кузьменко Судді: Я. М. Василенко О. М. Ганечко