Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/18006/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/18006/22 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 лютого 2024 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя Грибан І.О. судді: Беспалов О.О. Ключкович В.Ю. розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Легіон 2015» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Легіон 2015» до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправним та скасувати рішення, - У С Т А Н О В И В: ТОВ «Легіон 2015»звернулося з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві, у якому просив суд визнати протиправними та скасувати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 25.08.2022 №146/4833. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року у задоволенні позову відмовлено повністю. Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Апеляційна скарга мотивована тим, що направлення на проведення заходів № 555 від 21.06.2022 не відповідало вимогам абзацу одинадцятого частини 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у господарської діяльності», оскільки в такому направленні не зазначено конкретного предмету перевірки (питань, які ставляться для з`ясування перевіркою), тому у позивача був відсутній обов`язок допускати посадових осіб відповідача до проведення у нього позапланової перевірки, а у відповідача - право приймати оскаржуване рішення. Також на переконання позивача, орган державного нагляду (контролю) не затвердив та не оприлюднив на власному офіційному веб-сайті уніфіковану форму акту в частині питання щодо проведення перевірки встановлення та застосування суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі торговельних надбавок на товари, що мають істотну соціальну значущість, тому включати таке питання до направлення на проведення заходу та проводити з цього ж питання перевірку відповідач не міг. Отже, відповідачем прийнято оскаржуване рішення на основі акту перевірки, складеного його посадовими особами без використання уніфікованої форми акту, в зв`язку з чим таке рішення є незаконним, адже прийняте не в порядку те не у спосіб, встановлений Законом. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Легіон 2015» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року та на підставі ч. 2 ст. 311 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі. Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 06.07.2022 Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві, за результатами проведення позапланової перевірки ТОВ «ЛЕГІОН 2015» щодо дотриманням вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, складено акт №1051-10. В акті зазначено, що ТОВ «ЛЕГІОН 2015» створено перешкоди для виконання Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві покладених на нього функцій шляхом недопущення посадових осіб цього органу до здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, що є порушенням абз. 2 та 3 ст. 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про ціни та ціноутворення». 15.07.2022 ТОВ «ЛЕГІОН 2015» подало заперечення вих. № 542 до акту, в яких зазначено, що підставами для недопущення посадових осіб відповідача до проведення позапланового контрольного заходу щодо позивача стало те, що в направленні на проведення такого заходу № 555 від 21.06.2022 не визначено конкретною предмету перевірки (питань, які ставляться для з`ясування перевіркою), а також те, що Держпродспоживслужба не затвердила та не розмістила на власному офіційному веб сайті відповідну уніфіковану форму акта перевірки. 25.08.2022 ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві прийнято рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування встановлення та застосування державних регульованих цін від 25.08.2022 за № 146/4833, яким застосовано до ТОВ «ЛЕГІОН 2015» штраф у розмірі 2000 неоподаткований мінімумів громадян, що становить 34000,00 грн. Позивач, вважаючи вказане рішення протиправним, звернувся до суду з даним позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 17 Закону України «Про ціни і ціноутворення» передбачено, що основними функціями уповноважених органів є: 1) виконання контрольно-наглядових функцій за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; 2) здійснення державного спостереження у сфері ціноутворення; 3) запобігання порушенням у сфері ціноутворення. Згідно з п.п. 11 пункту 4 Положення про Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12.04.2017 № 209 (далі - Положення), Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в місті Києві, відповідно до покладених на нього завдань, забезпечує, реалізацію державної політики, зокрема, у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін: - здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; - здійснює державний нагляд (контроль) за достовірністю інформації, зазначеної у документах про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; - приймає рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; - надає органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон 877). Абзац 3 статті 1 цього Закону дає визначення, що заходи державного нагляду (контролю) - це планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Згідно ч. 1 ст. 6 Закону 877 передбачено здійснення позапланових заходів на підставі звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом. Підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом. Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Відповідно до ст. 3 Закону 877 державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами: - пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; - підконтрольності і підзвітності органу державного нагляду (контролю) відповідним органам державної влади; - рівності прав і законних інтересів усіх суб`єктів господарювання; - гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; - об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; - здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; - відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю). Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону 877 суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Ознайомлення суб`єкта господарювання, якого перевіряють, із зверненням, що слугувало підставою для проведення такої перевірки, має на меті інформувати його про предмет перевірки та запобігти необґрунтованому розширенню предмету перевірки. Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону 877 у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються, зокрема: - тип заходу (плановий або позаплановий); - підстави для здійснення заходу; - предмет здійснення заходу. Відповідно до норми ч. 2 ст. 8 Закону 877 органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов`язані: повно, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом. Як стверджував позивач, в направленні №555 від 21.06.2022, яке оформлено на підставі листа Департаменту промисловості та розвитку підприємництва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської військової адміністрації) від 13.06.2022 №052-1574, не визначено конкретного предмету перевірки, що є порушенням ст. 6 Закону

877. Колегія суддів звертає увагу, що Посвідчення (направлення) на проведення перевірки від 21.06.2022 № 555 у графі «предмет здійснення заходу» містить запис: «дотримання вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін щодо встановлення та застосування суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі торгівельних надбавок па товари, що мають істотну соціальну значущість, з питань, викладених у листі Департаменту промисловості та розвитку підприємництва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської військової адміністрації) від 13.06.2022 №052-1574», відповідно до п.41.12 постановим КМУ від 09.12.2020 №1236 (з проведенням відеофіксації). Наразі, у листі Департаменту промисловості та розвитку підприємництва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської військової адміністрації) від 13.06.2022 №052-1574 до Головного управління Держпродспоживслужбі в м. Києві зазначено, що «З метою забезпечення цінової стабільності у державі в умовах воєнного стану робочою групою, в складі представників Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві, відділу торгівлі та споживчого ринку Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, КП «Муніціпальна охорона», Святошинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, здійснюються превентивні заходи впливу (моніторингу) щодо дотримання суб`єктами господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю соціально значущими товарами, граничних рівнів торгівельної надбавки на такі товари: борошно пшеничне, макаронні вироби, батон, хліб, крупа гречана, крупа вівсяна, свинина, яловичина, птиця (тушки курячі), молоко, масло вершкове, сметана, яйця курячі, олія соняшникова, цукор кристалічний, капуста білокачанна, цибуля ріпчаста, буряк, морква, картопля. Під час здійснення превентивних заходів впливу (моніторингу) у торговельних мережах ТОВ «ФОРА», магазинів «Бджілка», ТОВ «Легіон 2015», магазинах «КОЛО», ТОВ «АРІТЕИЛ» та «ЛОТОК» ТОВ «ЛК-Транс» виявлено невідповідність роздрібних цін на товари, які мають істотну соціальну значущість. Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення позапланових заходів є звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом. Враховуючи наведене, просимо, в межах наданих повноважень провести відносно вищезазначених суб`єктів господарювання заходи державного нагляду (контрою) у сфері господарської діяльності.». Тобто, Департамент промисловості та розвитку підприємництва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської військової адміністрації) у своєму листі від 13.06.2022 №052-1574 зазначив перелік товарів, що мають істотну соціальну значущість, торговельні мережи із зазначенням суб`єкта господарювання, в яких виявлено невідповідність роздрібних цін, тож цей лист є достатньою підставою для здійснення позапланових заходів. Відповідно до статті 11 Закону №877-V суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом; виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу. Статтею 18 Закону № 5007-VI визначено, що уповноважені органи мають право: проводити у суб`єктів господарювання в установленому порядку планові та позапланові перевірки; одержувати відповідно до законодавства у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час проведення перевірки; одержувати безоплатно від суб`єктів господарювання, що перевіряються, копії документів та інші відомості, необхідні для здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, документів, що можуть підтверджувати їх порушення, платіжних доручень, квитанцій, що підтверджують факт перерахування до бюджету коштів у разі застосування адміністративно-господарських санкцій, а також довідки, підготовлені суб`єктами господарювання на їх вимогу; вимагати від суб`єктів господарювання, що перевіряються, усунення виявлених порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. Так, відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету міністрів України «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» від 13.03.2022 № 303 протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) в окремих сферах, зокрема щодо запобігання неконтрольованому зростанню цін на товари, які мають істотну соціальну значущість, виключно на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері, за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави. Також, відповідно до пункту 1 Наказу Міністерства економіки України від 02.04.2022 №679-22 дозволити Держпродспоживслужбі протягом періоду воєнного стану проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) щодо суб`єктів господарювання роздрібної торгівлі у сфері формування, встановлення та застосування цін на товари, які мають істотну соціальну значущість, за переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. N 341 «Про заходи щодо стабілізації цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, товари протиепідемічного призначення». Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ціни і ціноутворення», торговельна надбавка (націнка) - сума витрат суб`єкта господарювання, що пов`язані з обігом товару та здійснюються в процесі його продажу (реалізації) у роздрібній торгівлі, та прибутку. Гранична торговельна надбавка (націнка) є її максимально допустимим рівнем, який повинен враховуватися суб`єктом господарювання під час реалізації товару в роздрібній торгівлі. Пунктом 41-12 постановим Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 установлено, на період дії карантину, але не довше ніж на період воєнного стану та трьох місяців після його припинення чи скасування, на продовольчі товари, визначені абзацами третім, п`ятим - восьмим, шістнадцятим і сімнадцятим переліку товарів, що мають істотну соціальну значущість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. № 341 «Про заходи щодо стабілізації цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, товари протиепідемічного призначення» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 39, ст. 1273), граничний рівень торговельної надбавки (націнки) в розмірі не більш як 10 відсотків з урахуванням рекламних, маркетингових послуг, послуг з підготовки, обробки, пакування, інших послуг, пов`язаних з реалізацією відповідних товарів кінцевому споживачу. Абзацами третім, п`ятим - восьмим, шістнадцятим і сімнадцятим Переліку товарів, що мають істотну соціальну значущість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. № 341 «Про заходи щодо стабілізації цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, товари протиепідемічного призначення», визначено наступні товари, що мають істотну соціальну значущість, а саме: - борошно пшеничне вищого сорту; - молоко пастеризоване жирністю 2,5 відсотка (у плівці); - хліб житньо-пшеничний; яйця курячі категорії СІ; - птиця (тушка куряча, четвертина тушки курячої); - батон; - олія соняшникова рафінована. Отже, на підставі вищенаведеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем оформлено направлення №555 від 21.06.2022 відповідно до вимог Закону 877, в якому окреслено предмет перевірки, зазначено питання, що підлягало перевірки з посиланням на підставу здійснення заходу, норму законодавства, яка встановлює вимоги до суб`єктів господарювання роздрібної торгівлі щодо встановлення та застосування ними торгівельних надбавок на товари, що мають істотну соціальну значущість. Таким чином, позивачем безпідставно створено перешкоди для виконання Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві покладених на нього функцій шляхом недопущення посадових осіб цього органу до здійснення заходу державного нагляду (контролю), з підстав не передбачених законом. Створення перешкод органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) - невиконання законних вимог посадових осіб органу державного нагляду (контролю) або недопущення посадових осіб цього органу до здійснення заходів державного нагляду (контролю), підстави яких визначені законом (абз. 8 ч. 1 ст. 1 Закону 877). Щодо доводів позивача про відсутність уніфікованої форми акту, в частині питання щодо проведення перевірки встановлення та застосування суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі торгівельних надбавок на товари, що мають істотну соціальну значущість, суд зазначає наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 року №342 затверджено: - Методику розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю); - Методику розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю). Згідно з ч. 2 ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності. Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням органу державного нагляду (контролю). Залежно від ступеня ризику орган державного нагляду (контролю) визначає перелік питань для здійснення планових заходів (далі - перелік питань), що затверджується наказом такого органу. Уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб сайті протягом п`яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством. Виключно в межах переліку питань орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу та ступеня ризику визначає питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль), та зазначає їх у направленні на перевірку. Відповідно до п. 3 Методики розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 року №342, перелік питань для здійснення заходу державного нагляду (контролю) визначається органом державного нагляду (контролю) залежно від ступеня ризику шляхом проведення аналізу вимог законодавства, яких повинен дотримуватися суб`єкт господарювання у відповідній сфері, за формою згідно з додатком 1 в електронному вигляді та оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідного органу державного нагляду (контролю). На виконання Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2018 р. № 1064 затверджені Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих-цін Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно з наказом відповідача від 21.06.2022 №1051 та направлення від 21.06.2022 № 555 відповідачем здійснювалася позапланова перевірка. За приписами ч. 1 ст. 6 Закону 877 встановлено, що під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Отже, з системного аналізу зазначених правових норм, можливо дійти висновку, що для здійсненні планових заходів орган державного нагляду (контролю), залежно від ступеня ризику, визначає перелік питань для здійснення планових заходів. Виключно в межах переліку питань здійснюється плановий захід державного нагляду (контролю). При цьому, під час здійснення позапланових заходів орган державного нагляду (контролю) здійснює позаплановий захід державного нагляду (контролю) лише з тих питань, необхідність перебірки яких стала підставою для здійснення такого заходу. Відповідно до ч. 15 ст. 4 Закону 877 при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів. Така форма затверджена наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 26.08.2020 №1637 «Про затвердження уніфікованої форми акта, складеного за результатами проведення планової (позапланової) перевірки за дотриманням суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.09.2020 за №893/35176. З матеріалів справи вбачається, що ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві застосовано саме уніфіковану форму акта, яка затверджена наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 26.08.2020 №1637. При цьому, колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що складений відповідачем акт від 06.07.2022 №1051-10 містив усі відомості, передбачені частиною шостою статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а саме: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Верховний Суд у постанові від 13.02.2020 у справі №808/3059/17 вже наголошував, що незатвердження та неоприлюднення суб`єктом владних повноважень на своєму офіційному веб-сайті уніфікованої форми акту з переліком питань не може бути підставою для обмеження контролюючого органу у здійсненні покладених на нього законодавством повноважень. На підставі вищенаведеного, колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ТОВ «Легіон 2015» створило перешкоди для виконання Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві покладених на нього функцій шляхом недопущення посадових осіб цього органу необхідних для здійснення заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, що є порушенням абзацу 2, 3 ст. 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про ціни і ціноутворення». Таким чином, рішенням № 146/4833 від 25.08.2022 Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві правомірно притягнуто позивача до адміністративно-господарської відповідальності відповідно до пункту 4 частини першої статті 20 Закону України «Про ціни і ціноутворення». З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається. Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Крім іншого, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАСУ країни, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Легіон 2015» залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України. Головуючий суддя І.О. Грибан Судді: О.О. Беспалов В.Ю. Ключкович (повний текст постанови складено 27.02.2024р.)