Ухвала КЦС ВС № 442/1199/22

УХВАЛА 27 лютого 2024 року м. Київ справа № 442/1199/22 провадження № 61-2244ск24 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Ілик Оксаною Григорівною, на постанову Львівського апеляційного суду від 16 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дрогобицької міської ради Львівської області, ОСОБА_2 про визнання протиправними та часткове скасування рішень Дрогобицької міської ради Львівської області, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дрогобицької міської ради Львівської області, ОСОБА_2 про визнання протиправними та часткове скасування рішень Дрогобицької міської ради Львівської області, зобов`язання вчинити певні дії. Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 травня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконним та скасовано пункт 1.42 рішення 50-ї сесії сьомого скликання Дрогобицької міської ради Львівської області від 23 квітня 2019 року № 1736, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні його заяви від 27 квітня 2018 року за вхідним № 07/К-1865 про надання згоди на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 616 кв. м для ведення садівництва, що розташована на АДРЕСА_1 , для подальшої передачі цієї земельної ділянки у безоплатну приватну власність заявника. Визнано незаконним та скасовано пункт 1.64 рішення XIII сесії восьмого скликання Дрогобицької міської ради Львівської області від 09 вересня 2021 року за № 586, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських споруд та будівель площею 683,99 кв. м на АДРЕСА_1 та передачі цієї земельної ділянки у приватну власність. Визнано незаконним та скасовано пункт 1.1 рішення III сесії восьмого скликання Дрогобицької міської ради Львівської області від 12 березня 2021 року № 256 «Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд», яким надано дозвіл ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 684 кв. м на АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Визнано незаконним та скасовано пункт 1.26 рішення Х сесії восьмого скликання Дрогобицької міської ради Львівської області від 08 липня 2021 року № 521 «Про затвердження матеріалів проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу у власність земельних ділянок», яким затверджено матеріали з виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано безоплатно у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 684 кв. м. на АДРЕСА_2 з кадастровим номером 4610600000:01:080:0094 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Визнано незаконною та скасовано державну реєстрацію права власності земельної ділянки площею 684 кв. м на АДРЕСА_2 з кадастровим номером 4610600000:01:080:0094, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за ОСОБА_2 , запис про право в державному реєстрі прав за № 44463633, вчинений Виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради Львівської області. Зобов`язано Дрогобицьку міську раду Львівської області прийняти рішення про надання дозволу ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських споруд та будівель площею 683,99 кв. м. на АДРЕСА_1 з метою подальшої передачі цієї земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_1 . Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Постановою Львівського апеляційного суду від 16 січня 2024 року апеляційну скаргу Дрогобицької міської ради Львівської області задоволено. Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 травня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. У лютому 2024 рокудо Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Ілик О. Г., на постанову Львівського апеляційного суду від 16 січня 2024 року. Поданакасаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом, оскільки вона не відповідає формі і змісту касаційної скарги, визначених статтею 392 ЦПК України. Відповідно до пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Проте заявником не зазначено відповідних відомостей щодо себе. За таких обставин, заявнику необхідно подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену у відповідності до вимог статті 392 ЦПК України та надати копії цієї скарги відповідно до кількості учасників справи. Крім того, Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що з 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон від 29 червня 2023 № 3200-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами. Так, частиною п`ятою статті 14 ЦПК України встановлено, що суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку (частина шоста статті 14 ЦПК України). Відповідно до частини сьомої статті 14 ЦПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. Крім того, касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі. Касаційна скарга містить квитанцію про часткову сплату ОСОБА_1 судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 9 527,04 грн. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 684 грн. Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Судове рішення, яке оскаржує заявник, свідчить про існування шести вимог немайнового характеру. Пунктом 2 частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Отже, ставка судового збору, що підлягала сплаті позивачем при зверненні до суду складала 5 368 грн (2 684 грн * 0,4) * 6 = 5 368 грн). Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми та складає 10 736 грн (5 368 грн * 200% = 10 736 грн). Оскільки ОСОБА_1 сплатив судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 9 527,04 грн, то йому необхідно доплатити додатково судовий збір за подання касаційної скарги додатково у розмірі 1 208,96 грн. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102, найменування податку, збору, платежу «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. Також касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки у прохальній частині касаційної скарги заявник просить постанову Львівського апеляційного суду від 16 січня 2024 року скасувати та направити справу на новий розгляд, що не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України. За приписами статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті. Отже, ОСОБА_1 необхідно надати до суду касаційної інстанції виправлену касаційну скаргу, яка за формою і змістом повинна відповідати вимогам статті 392 ЦПК України, із обов`язковим зазначенням у ній: судових рішень, що оскаржуються заявником та чітко викладених вимог касаційної скарги, які узгоджуються із повноваженнями суду касаційної інстанції, визначених статтею 409 ЦПК України і надати копії касаційної скарги з доданими до неї документами відповідно до кількості учасників справи. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Ілик Оксаною Григорівною, на постанову Львівського апеляційного суду від 16 січня 2024 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Суддя Р. А. Лідовець