Постанова 4876 № 904/1609/13-г

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30.01.2024 року м.Дніпро Справа № 904/1609/13-г Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач) суддів: Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б., секретар судового засідання Зелецький Р.Р. представники сторін у судове засідання не з`явилися розглянувши апеляційну скаргу Управління комунальної власності міста виконавчого комітету Криворізької міської ради на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2023 року у справі №904/1609/13-г (суддя Рудь І.А., повний текст ухвали складений 02.11.2023) за позовом Управління комунальної власності міста виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбасбаскет", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області про стягнення 10 264,80 грн.,- ВСТАНОВИВ: Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2023 року у справі №904/1609/13-г у задоволенні заяви Управління комунальної власності міста виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області про поновлення строку для пред`явлення до виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2013 та видачу дублікату наказу (№12/16/1622 від 25.08.2023 року) відмовлено. Ухвала мотивована недоведеністю та відсутністю належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску заявником строку для пред`явлення наказу до виконання. Крім того, враховуючи відсутність підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви і в частині вимог щодо видачі дубліката наказу у даній справі. Не погодившись з ухвалою суду, Управління комунальної власності міста виконавчого комітету Криворізької міської ради звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на пред`явлення до виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2013 у справі №904/1609/13-г та видати дублікат цього наказу. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що: - суд першої інстанції не надав належної оцінки факту відсутності у справі доказів направлення державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, що позбавило його можливості бути обізнаним про хід виконавчого провадження та на здійснення своєчасних процесуальних заходів для запобігання порушення його прав, при цьому у скаржника відсутній обов`язок відстежувати автоматизовану систему виконавчого провадження ; - на можливість своєчасного подання виконавчого документу на виконання вплинуло поширення коронавірусної хвороби з 2020 року, що ускладнило ведення робочого процесу УКЗМ та виконавчих служб, а також нестабільна робота УКВМ в умовах воєнного стану і збільшення кількості ракетних обстрілів території Кривого Рогу; - оскільки наказ по даній справі перебував на примусовому виконанні і був повернутий стягувачу постановою від 26.11.2019, відбулось переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання і з урахуванням п.5 Розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" новий строк для пред`явлення наказу становить 3 роки з дати його повернення, тобто до 27.11.2022. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.11.2023 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Верхогляд Т.А. (доповідач), судді: Іванов О.Г., Парусніков Ю.Б. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.12.2023, після надходження справи на запит суду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд скарги у судовому засіданні на 30.01.2024. Відповідач своїм процесуальним правом не скористався, відзив на апеляційну скаргу не надав. Відповідно до ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. У судове засідання 30.01.2024 представники сторін не з`явилися, про час та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином. Скаржник надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав: Як вбачається з матеріалів справи, Управління комунальної власності міста виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області звернулося до господарського суду з позовом, в якому просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбасбаскет" збитки, спричинені порушенням умов договору оренди № Ос-12 від 06.08.2010 в редакції додаткової угоди № 1 від 08.10.2010 про внесення змін до договору оренди, у розмірі 10 264 грн. 80 коп., з яких: 9 573 грн. 60 коп. - збитки, 691 грн. 20 коп. - витрати на проведення незалежної оцінки майна і рецензування. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2013 позов задоволено та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбасбаскет" на користь Управління комунальної власності міста виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області 9 573 грн. 60 коп. збитків, 691 грн. 20 коп. витрат на проведення незалежної оцінки майна та рецензування, 1 720 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору. На виконання зазначеного рішення господарським судом 19.04.2013 видано наказ. 13.09.2023 на адресу місцевого господарського суду надійшла заява Управління комунальної власності міста виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області про поновлення строку для пред`явлення до виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2013 по справі № 904/1609/13-г та видачу дублікату вказаного наказу. За результатами розгляду заяви Управління постановлена оскаржувана ухвала. Колегія суддів не поділяє доводи суду першої інстанції та звертає увагу на наступне: Відповідно до ст. 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. За приписами ч. 1 ст.18 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Згідно ст.326 ГПК України рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Статтею 327 ГПК України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Аналіз змісту підпункту 19.4 пункту 19 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України свідчить про те, що основними критеріями для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого документа є: втрата виконавчого документа (загублення, викрадення, знищення, істотне пошкодження, вилучення у виконавця або стягувача, що унеможливлює його виконання, тощо) та звернення до суду із заявою до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Господарський процесуальний кодекс України не надає суду права відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. За умови встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити дату його видачі. Натомість, відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права. Водночас, за усталеною практикою Верховного Суду обов`язковою умовою для видачі дубліката наказу є звернення до суду з такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду (постанови Верховного Суду від 18.06.2020 у справі №24/262, від 03.08.2020 у справі №904/9718/13, від 17.09.2020 у справі №19/093-12). Отже, умовою для видачі дубліката наказу суду є подання відповідної заяви до суду згідно з п.п.19.4 п.19 розд. ХІ "Перехідні положення" ГПК України протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення. Враховуючи викладене, під час вирішення питання про можливість видачі судом дубліката виконавчого документа на підставі звернення особи до суду з такою заявою, обов`язковому з`ясуванню підлягають обставини дотримання заявником строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката втраченого документа вважається поданою в межах строку, встановленого для пред`явлення його до виконання. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив і суд його не поновив, за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №2-836/11. Відповідно до ч.1 ст. 329 ГПК України та ч. 6 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження" у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Отже, поновленим може бути лише пропущений встановлений законом строк. Щодо досліджуваної справи, то як зазначено вище, 19.04.2013 господарським судом Дніпропетровської області видано наказ у справі №904/1609-13г, в якому зазначено, що він дійсний до пред`явлення до 20.04.2014. У своїй заяві про поновлення строку для пред`явлення до виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області та видачу дублікату наказу Управління комунальної власності міста виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області зазначає, що 27.02.2019 листом Управління комунальної власності міста №12/15/575 наказ господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2013 по справі №904/1609/13-г, в черговий раз після повернення без виконання, направлений для примусового виконання до Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). 18.03.2019 Саксаганським відділом державної виконавчої служби у місті Кривому Розі було відкрито виконавче провадження № 58643105. Однак, здійснюючи контроль за примусовим виконанням судових рішень органами державної виконавчої служби шляхом звіряння, встановлено факт завершення Саксаганським відділом державної виконавчої служби у місті Кривому Розі виконавчого провадження № 58643105 та прийняття державним виконавцем постанови від 26.11.2019 № 58643105 про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.5 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження". Проте, вищевказана постанова разом із оригіналом виконавчого листа на адресу стягувача не надходила, що підтверджує реєстр вхідних документів Управління комунальної власності міста виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської за період з 27.06.2019 по 31.12.2019. Також, з метою отримання інформації щодо направлення на адресу стягувача виконавчого документа заявником зроблений відповідний запит до Саксаганського відділу державної виконавчої служби місті Кривому Розі, на який листом №28.11-34/76245 від 21.06.2023 повідомив, що докази направлення виконавчих документів, а також реєстр направлення рекомендованих поштових відправлень зберігались в архіві відділу, які було знищено через сплив трьох річного терміну зберігання відповідно до п.п.1,2 розділу XI наказу Міністерства юстиції України "Про затвердження Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями". Отже, наразі наказ господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2013 по справі № 904/1609/13-г є невиконаним та втраченим. Колегія суддів звертає увагу, що наказ господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2013 у даній справі був пред`явлений до виконання на підставі Закону України "Про виконавче провадження" № 606-ХІV від 21.04.1999. За приписами п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" №606-ХІV від 21.04.1999 виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом. Відповідно до ч.ч. 1- 3 ст. 23 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999 строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема пред`явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення. Одночасно, у жовтні 2016 року набув чинності Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VІІІ від 02.06.2016. Відповідно до п. 5 Розділу XIII "Прикінцевих та перехідних положень" вказаного Закону виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Згідно з ч. 1 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження" (у новій редакції) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Отже, законодавець збільшив до трьох років строк пред`явлення до виконання як наказів суду, виданих після набрання чинності Законом України "Про виконавче провадження" №1404-VIII з 05.10.2016, так і наказів суду, які були видані на виконання судових рішень до 05.10.2016, та строк пред`явлення яких до виконання не сплив станом на 05.10.2016 (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 30.07.2019 у справі №922/3137/15, від 26.12.2019 у справі № 10/339/10). Крім того, за приписами п. 1 ч. 4 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" строк пред`явлення виконавчого документа до виконання переривається у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання. Згідно з ч.5 ст.12 цього Закону у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення, строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони. Тобто, після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання у зв`язку з його пред`явленням до виконання, перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. Враховуючи викладене, строк пред`явлення наказу господарського суду Дніпропетровської області у даній справі був перерваний у зв`язку з пред`явленням його до виконання. Після переривання строку пред`явлення наказу суду до виконання перебіг строку почався заново з наступного дня після його повернення. Колегія суддів наголошує, що до спірних правовідносин мають бути застосовані приписи Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016, оскільки на момент набрання чинності цим законом, строк пред`явлення наказу господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2013 у даній справі не закінчився внаслідок того, що переривався. У даному випадку суд першої інстанції датою останнього повернення наказу визначив дату останньої постанови держаного виконавця про повернення виконавчого документа - 26.11.2019 та дійшов висновку, що строк для його повторного пред`явлення до виконання у цій справі становив період з 27.11.2019 по 27.11.2020. Однак, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що ч. 5 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII не може тлумачитися як така, що передбачає обчислення нового строку пред`явлення виконавчого документу до виконання після його повернення з дати винесення відповідної постанови виконавцем, а не з дати отримання стягувачем відомостей про повернення виконавчого документу/постанови про повернення виконавчого документу, оскільки у разі такого її тлумачення (застосування) обмежуються права стягувача на повторне пред`явлення виконавчого документу до виконання після переривання такого строку. У разі виникнення певних недоліків виконавчого провадження в частині своєчасного направлення стягувачу постанови про повернення виконавчого документу разом з наказом, втрати поштового відправлення з відповідними постановою та наказом, нівелюється можливість виконання рішення суду за відсутності вини та впливу стягувача. (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.07.2021 у справі № 910/20594/15 та від 08.12.2022 у справі 910/6772/14). Крім того, слід враховувати, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, в Україні введено воєнний стан з 24.02.2022. 26 березня 2022 року набрав чинності Закон України "Про внесення зміни до розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про виконавче провадження" № 2129-IX від 15.03.2022, згідно з яким розділ XIII Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" доповнено пунктом

102. Пунктом 102 розд. XIII Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження", у тому числі, встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Таким чином, з 26.03.2022 строк пред`явлення наказу до виконання перервався та, у будь-якому випадку, на даний час не сплив, оскільки воєнний стан ще триває. Між тим, у справі №904/1609/13-г місцевий господарський суд, дійшовши помилкових висновків про сплив строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, зосередився на дослідженні обставин пропуску такого строку, з`ясуванні наявності поважних причин для його поновлення, чого необхідності вчиняти не було. Колегія суддів зазначає, що поновленим може бути лише пропущений встановлений законом строк. Отже, оскільки строк пред`явлення наказу господарського суду Дніпропетовської області від 19.04.2013 у справі №904/1609/13-г Управлінням не було пропущено, заява останнього у цій частині не підлягає задоволенню. Стосовно вимог заяви стягувача про видачу дубліката наказу колегія суддів звертає увагу на наступне: У цій справі вимоги позивача про видачу дубліката наказу обґрунтовані відсутністю у стягувача цього наказу та посиланням на його невиконання і втрату. Колегія суддів відзначає, що задля отримання дублікату наказу, виданого на виконання чинного рішення, відповідно до приписів п.п. 19.4 п. 19 розд. ХІ "Перехідні положення" ГПК України, стягувач не повинен доводити фізичної втрати оригіналу наказу, а має доводити відсутність у нього виконавчого документу, який йому було видано, та, як наслідок, відсутність можливості звернутися до органів виконання, оскільки його прагненням є виконання чинного судового рішення. В матеріалах даної справи відсутні докази направлення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу рекомендованим листом у порядку, визначеному ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" або його отримання позивачем. При цьому заявник позбавлений можливості надати будь-які інші докази отримання вказаного наказу у зв`язку зі знищенням виконавчого провадження за спливом терміну його зберігання. Беручи до уваги викладене, а також враховуючи відсутність наказу у позивача та доказів, які б спростовували цю обставину, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення вимог Управління про видачу дубліката наказу, у зв`язку з чим вимоги заяви у відповідній частині підлягають задоволенню. Відповідно до ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, у відповідності до п.п. 1-4 ч. 1 ст. 277 ГПК України, є нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про порушення судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали норм процесуального права, неправильне застосування судом норм матеріального права, нез`ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга Управління комунальної власності міста виконавчого комітету Криворізької міської ради підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції від 30.10.2023 - зміні. За результатами розгляду апеляційної скарги, відповідно до приписів ч.9 ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за її подання слід покласти на відповідача. Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 281-283, п.п.19.4 п.19 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управління комунальної власності міста виконавчого комітету Криворізької міської ради задовольнити частково. Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2023 у справі №904/1609/13-г змінити, виклавши її резолютивну частину у наступній редакції: "Заяву Управління комунальної власності міста виконавчого комітету Криворізької міської ради про поновлення строку для пред`явлення до виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2013 у справі №904/1609/13-г та видачу дубліката наказу задовольнити частково. Видати дублікат наказу господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2013 у справі №904/1609/13-г. В іншій частині у задоволенні заяви відмовити". Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбасбаскет" на користь Управління комунальної власності міста виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області 2 684,00 грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги. Видати наказ. Виконання постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України. Постанова складена у повному обсязі 26.02.2024. Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд Суддя: О.Г. Іванов Суддя: Ю.Б. Парусніков