Постанова 4803 № 201/9662/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/2972/24 Справа № 201/9662/22 Суддя у 1-й інстанції - Батманова В. В. Суддя у 2-й інстанції - Новікова Г. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 лютого 2024 року Дніпровський апеляційний суд в складі колегії: головуючого судді: Новікової Г.В. суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П. за участю секретаря Драгомерецької А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 січня 2024 року у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського нотаріального округу Бойченко Тетяна Миколаївна, приватний нотаріус Дніпропетровського нотаріального округу Підберезна Наталія Віталіївна, ОСОБА_3 , приватний нотаріус Дніпропетровського нотаріального міського округу Сущенко Ольга Володимирівна про витребування квартири з чужого незаконного володіння, - В С Т А Н О В И В: У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом. В обгрунтування посилалася на те, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 як спадкоємиця після смерті її тітки. Однак, зазначена квартира вибула з її володіння на підставі підроблених документів та передана відповідачу за договором купівлі-продажу, який нею не підписувався. Просила витребувати спірну квартиру із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 та покласти судові витрати на відповідача. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 січня 2024 року позовну заяву залишено без розгляду. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 проситьскасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а також суд не прийняв до уваги постанову Дніпровського апеляційного суду від 19.12.2023 року. Зазначає, що відповідно до постанови від 19.12.2023 року суд першої інстанції повинен був розглянути її клопотання про звільнення від сплати судового збору та дослідити докази, які підтверджують її скрутний матеріальний стан. Також звертає увагу, що враховуючи вимоги закону, суд при залишенні позовної заяви без руху повинен був визначити точну суму судового збору, яка підлягає сплаті позивачем та вказати перелік документів, які він вважає необхідні для підтвердження скрутного майнового стану сторони, з метою розгляду клопотання про звільнення від його сплати та чому надані позивачем документи є неналежними. Суд першої інстанції не врахував наданих нею документів на підтвердження доплати судового збору. Сторони не скористались своїм правом на подання відзивів на апеляційну скаргу, що відповідно до ч.3 ст. 360 ЦПК України не є перешкодою для перегляду рішення суду першої інстанції. В судове засідання з`явились представник ОСОБА_1 -адвокат Нестеченко Д.С. та представник ОСОБА_2 -адвокат Синиченко Ю.В.. Про час та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином, про що свідчать довідки про доставку електронних листів та SMS, а також рекомендовані повідомлення про вручення потового відправлення із повісткою про виклик (а.с.112-117) . Згідно із ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіряючи законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України за наявними в ній доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Залишаючи без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що після відкриття провадження позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом в ухвалі про залишення без руху. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Як вбачається з матеріалів справи в листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про витребування квартири з чужого незаконного володіння. Ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 01 лютого 2023 року відкрито провадження у справі. Ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 06 березня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, про що повідомлено позивача та надано строк для усунення недоліків не пізніше 14 березня 2023 року. 13 березня 2023 року на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про продовження термінів на усунення недоліків. 14 березня 2023 року в судовому засіданні було задоволено клопотання позивача та її представника про продовження термінів усунення недоліків. 27 березня 2023 року позивачем через канцелярію суду подано клопотання про звільнення її від сплати судового збору, оскільки вона має хронічні хвороби та на її утриманні перебуває троє дітей та виправлену позовну заяву. Ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 06 березня 2023 року у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування квартири з чужого незаконного володіння залишено без розгляду (т.1 а.с.151, 152). Постановою Дніпровського апеляційного суду від 27 липня 2023 року ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 березня 2023 року скасовано і справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду . Ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 03 серпня 2023 року позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху, про що повідомлено позивача та надано строк для усунення недоліків не пізніше трьох днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху (т.2 а.с.60, 61). Ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 04 вересня 2023 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження (т.2 а.с.107). Ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 11 жовтня 2023 року, після відкриття провадження у справі позовна заява була залишена без руху та позивачу повідомлено про необхідність виправити недоліки позовної заяви не пізніше 17 жовтня 2023 року, з тих підстав, що позивачем при подачі позовної заяви до суду не було дотримано вимог ст.175, 177 ЦПК України, а саме: позивачем заявлено позовну вимогу про витребування квартири з чужого незаконного володіння, що відповідно до ст. 177 ЦПК України передбачає визначення ціни позову та доплати судового збору. 16 жовтня 2023 року позивач ОСОБА_4 звернулася до суду першої інстанції із клопотанням про зменшення/звільнення від сплати судового збору та прийняття до провадження вказаної позовної заяви (т.2 а.с.162-164). Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 жовтня 2023 року, яка оскаржується, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи приватний нотаріус Дніпропетровського нотаріального округу Бойченко Т.М., приватний нотаріус Дніпропетровського нотаріального округу Підберезна Н.В., ОСОБА_3 , приватний нотаріус Дніпропетровського нотаріального міського округу Сущенко О.В. про витребування квартири з чужого незаконного володіння повернуто заявникуразом із прикладеними до неї документами, на підставі п.3 ст.185 ЦПК України. Повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції в оскарженій ухвалі посилався на те, що позивачем, відповідно до ухвали суду від 11 жовтня 2023 року про залишення без руху, недоліки не усунуто, судовий збір за вказаним позовом не сплачено, заяви про продовження строку для усунення недоліків до суду не надано. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року скасовано ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 жовтня 2023 року у зв`язку із передчасністю, помилковістю повернення на підставі п.3 ст. 185 ЦПК України та не розглядом питання щодо можливості відстрочення сплати судового збору позивачем. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 січня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 про витребування квартири з чужого незаконного володіння залишено без розгляду на підставі ч.13 ст. 187 ЦПК України. Відповідно до положень п. 11, 12, 13 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду. Також згідно із п.8 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк; Однак, суд першої інстанції при залишенні апеляційної скарги без розгляду у зв`язку з не усуненням недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі без руху, не взяв до уваги той факт, що ОСОБА_1 зверталась до суду із заявою про зменшення/звільнення від сплати судового збору та не розглянув це клопотання. Крім того слід звернути увагу, що подаючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, особа вправі очікувати задоволення судом такого клопотання, що очевидно надає їй підстави не сплачувати судовий збір, тому одночасна відмова у задоволені клопотання про звільнення від сплати судового збору та визнання неподаною і повернення апеляційної скарги, чи іншого процесуального звернення, є невиправданим, оскільки у разі відмови у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд може продовжити строк заявнику для сплати судового збору. Реалізацією особою процесуального права на подання клопотання про звільнення від сплати судового збору не може оцінюватись судом як невиконання вимог ухвали суду про сплату судового збору та мати наслідком повернення апеляційної скарги, оскільки це за процедурою порушує право на справедливий суд, гарантоване статтею 6 Конвенції. До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постанові від 01 квітня 2020 року по справі № 503/1904/16-ц. Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). З урахуванням викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали були порушені норми процесуального права та передчасно залишено позовну заяву без розгляду, не розглянувши клопотання позивача про зменшення/звільнення від сплати судового збору. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. За таких обставин, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, а тому ухвала суду підлягає скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції. Як роз`яснено у пункті 37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції, передбачену в частині першій статті 293 ЦПК, або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу, передбачену у пункті 2 частини першої статті 324 ЦПК, з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідної апеляційної та/або касаційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 88 ЦПК. Враховуючи, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, то питання відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягає вирішенню по завершенню розгляду справи по суті. Керуючись ст. ст. 368, 374, 379, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 січня 2024 рокускасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції . Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Судді: